
- •1.1. ОсновНі поняття в галуЗі охорони праЦі,
- •1.1.1. Термінологія охорони праці
- •1) Органи дихання;
- •2) Шлунково1кишковий тракт;
- •3) Шкіряні покриви та слизисті оболонки.
- •1.1.2. Задачі охорони праці та її структура
- •1.2. ТеоретичНі основи охорони праЦі
- •1.2.1. Попередження виробничого травматизму, професійної
- •1.2.2. Системний аналіз в охороні праці
- •3. Повну безпеку, вірніше сказати, прийнятний рівень ймовірності про1
- •1.2.3. Ризик як оцінка небезпеки
- •1 Клас — оптимальні умови праці – такі умови, при яких збе1
- •1.2.5. Аналіз виробничого травматизму
- •1.3. Нормативно_правова база охорони праЦі в укрАїНі
- •1.3.1. Законодавство України в галузі охорони праці
- •Глава 40 Цивільного кодексу України «Зобов’язання, що виника1
- •1.3.2. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1. Пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідаль_
- •2. Підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення
- •3. Комплексне розв’язання завдань охорони праці на основі
- •4. Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди
- •5. Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підпри_
- •6. Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з
- •7. Використання економічних методів управління охороною
- •8. Інформування населення, проведення навчання, професійної
- •9. Забезпечення координації діяльності органів державної
- •10. Використання світового досвіду організації роботи щодо
- •1.3.3. Застосування міжнародних договорів та угод.
- •1.3.4. Основні положення державного соціального страхування
- •1) Священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релі1
- •2) Особи, які забезпечують себе роботою самостійно;
- •3) Громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності.)
- •1.3.5. Нормативно_правові акти та документи підприємств
- •009196. Класифікація видів економічної діяльності (квед). Якщо
- •1.3.6. Відповідальність за порушення законодавства
- •1.4. ГаранТії прав на охорону праЦі
- •1.4.1. Гарантії прав на охорону праці під час прийому працівника
- •1.4.2. Права працівників на пільги та компенсації
- •22.05.1968 Р. Безкоштовна видача молока має ціль підвищення опору
- •17.11.1997 Р. № 1290 зі змінами та доповненнями від 16.12.2004 р.
- •1.4.4. Гарантії охорони праці жінок, неповнолітніх,
- •14 5 2,5 Не допускається
- •1.4.5. Відшкодування шкоди
- •1.5. Державне управЛіНня охороною праЦі
- •1.5.1. Органи державного управління охороною праці,
- •1.5.2. Державний нагляд, відомчий I громадський контроль
- •1.5.3. Організація охорони праці на виробництві
- •1.5.4. Обов’язки працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •31.03.1994 Р. № 45 за погодженням з Держнаглядохоронпраці, Miн1
- •1.5.5. Навчання та інструктажі з охорони праці
- •10 Годин, а під час перепідготовки та підвищення кваліфікації – не
- •1.5.6. Управління охороною праці на підприємстві
- •1.6. РозсЛіДування, рЕєСтраЦіЯ, обЛіК та анаЛіЗ нещасних
- •1.6.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6.2. Розслідування та облік професійних захворювань
- •1.6.3. Розслідування та облік аварій
- •1.7. ЕконоМіЧНі аспекти охорони праЦі♦
- •1.7.1. Економічне значення та економічні проблеми охорони праці
- •1.7.2. Економічні методи управління охороною праці
- •1.7.3. Оцінка затрат на охорону праці
- •V Штрафи та інші від1
- •1.7.4. Визначення ефективності заходів і засобів профілактики вироб_
- •1) За економічними показниками, обов‘язковими для обліку та
- •2) За показниками, що базуються на зіставленні зміни основних
- •9. Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за робо1
- •10. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скасуванням ско1
- •11. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скороченням чи
- •12. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скороченням
- •13. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівни1
- •14. Економія витрат у зв’язку зі скороченням кількості працівників,
- •15. Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації пра1
- •16. Річна економія підприємства від поліпшення умов і безпеки
- •1.7.5. Стимулювання охорони праці
- •30 Років (1960–1990 рр.) середня величина страхового внеску змен1
- •1994 Рр. Перетерпів наступні зміни:
- •1.7.6. Фінансування охорони праці
- •4,2 КДж). Наприклад, при навантаженні 300 ккал/хв (1250 кДж/хв) макси1
- •16,8...25,2 МДж (4000–6000 ккал). Добові витрати енергії для осіб, що вико1
- •2.1.2. Основні поняття гігієни праці
- •2. Психофізіологічні («трудові»)
- •3. Естетичні
- •173196 «Охорона атмосферного повітря населених місць», дсн 3.3.6.042199
- •2.1.3. Основні поняття виробничої санітарії
- •2.2. ЗагальНі саНіТарно_ГіГієНіЧНі вимоги
- •2.2.1. Вимоги до розміщення та планування території підприємства
- •2.2.2. Вимоги до виробничих і допоміжних приміщень
- •2.2.3. Організація праці на робочому місці
- •50…100 Середня
- •500…750 Достатньо вели1
- •2.3. МіКрокЛіМат виробничих приМіЩень
- •2.3.1. Загальні положення
- •2.3.2. Дія параметрів мікроклімату на людину
- •2.3.3. Нормування мікроклімату
- •23 24 17 15 75 Не більше
- •21 23 15 13 75 Не більше
- •2.3.4. Загальні заходи
- •2.4. Оздоровлення поВіТряного середовища
- •2.4.1. Загальні положення
- •2.4.2 Структура і склад атмосфери
- •0,046 0,0330 Двооксид
- •2.4.3. Забруднюючі речовини, нормування, дія на людину
- •1 Млрд. Т різних аерозолів, тільки теплові електростанції викидають 100–
- •120 Млн. Т золи і 60 млн. Т сірчистого газу.
- •729,6 Тис. Т, оксиду вуглецю – 1230,6 тис. Т, двооксиду сірки 976,6 тис. Т, окси1
- •1. Надзвичайно небезпечні, що мають гдКрз менш 0,1 мг/м3 у повіт1
- •2.4.4. Методи регулювання якості повітряного середовища
- •2.4.5. Вентиляція
- •1. Обсяг припливу повітря Lп у приміщення повинний відповідати обсягу
- •2. При виділенні шкідливих речовин з приміщення необхідний повітрооб1
- •3. При боротьбі з надлишковим теплом повітрообмін визначається з умов
- •0,24 Ккал/(кг · град);
- •4. Для орієнтованого визначення повітрообміну (l, м3/год) застосовується
- •2.4.6. Природна вентиляція
- •0,8 М/с, у каналах нижнього поверху і збірних каналів верхнього
- •4,5 М від підлоги, у теплий
- •2.4.7. Механічна вентиляція
- •2.4.8. Кондиціонування повітря
- •2.5. ОсВіТлення виробничих приМіЩень
- •2.5.1. Загальні уявлення
- •760 Нм. Таким чином, при однаковому енергетичному рівні оптичні випромі1
- •2.5.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •5,5·106 Кд/м2. Око людини спроможне функціонувати у діапазоні
- •1016–104 Кд/м2. Осліплююча яскравість залежить від розміру поверхні, яка
- •6,4·10–15,9·104 Кд/м2. Для ефективного бачення об‘єкту фонова яскравість
- •2.5.3. Види виробничого освітлення
- •2.5.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.5.5. Природне освітлення
- •2.5.6. Штучне освітлення
- •2,0 В залежності від вмісту пилу в повітрі, типу джерела світла і розрахунко1
- •2.5.7. Експлуатація освітлювальних установок
- •2.6. Захист ВіД шуму у виробничому середовиЩі
- •2.6.1. Загальне положення
- •2.6.2 Дія шуму на людину
- •2.6.3. Нормування та вимірювання шумів
- •250; 500; 1000; 2000; 4000 І 8000 Гц. Сукупність цих граничних октав1
- •4. Робочі місця за пультами у
- •5. Постійні робочі місця у ви1
- •60% Поверхонь у приміщенні.
- •2.6.5. Захист від ультра_ та інфразвуку
- •2.7. Захист ВіД ВіБраЦії
- •2.7.1. Основні положення
- •80% Аварій в машинах і механізмах здійснюється внаслідок вібрації.
- •2.7.2. Вплив вібрації на людину
- •3...6 Гц. Частоти власних коливань плечового пояса, стегон і голови
- •2.7.3. Методи гігієнічної оцінки
- •8,0; 16,0; 31,5; 63,0; 125,0; 250,0; 500,0; 1000,0 Гц – для локальної
- •25,0; 31,5; 40,0; 50,0; 63,0; 80,0 Гц – для загальної вібрації. Середньоква1
- •120 До 160 дБ, параметром, що нормується, є кількість вібраційних
- •2.7.4. Методи захисту від вібрацій
- •2.8. Захист ВіД електромагНіТних випроМіНювань
- •2.8.1. Основні положення
- •2.8.2. Основні характеристики електромагнітного поля
- •2.8.3. Дія емв радіочастотного діапазону на людину
- •2.8.4. Нормування електромагнітних випромінювань
- •2.55 І 2.56 і наведені у таблиці 2.21.
- •3.3.6.09612002. Нормативною є напруженість електричної складової
- •2.8.5. Захист від електромагнітних випромінювань
- •0.4...0.6; 0.8...300 См. Спрямовані відгалуджувачі дають послаблення потужно1
- •76 Зони випромінювання обмежуються або установлюються попере1
- •0,8; Хв12.0; хв13.2; хв14.4; хв16.2; хв18.5; хв110.6; поглинаючі покриття на
- •2.9. Захист ВіД випроМіНювань оптичного ДіАпазону
- •2.9.1. Захист від іч випромінювань
- •1050–1600 (Середня) 40–60
- •313 К (40°c) у відповідності зі спеціальними дсТами (гост 12.4.176189,
- •1.23182), Охолодження стін, підлоги, стелі, створення оазису; вживати підсо1
- •2.9.2. Захист від уф випромінювань
- •8 Дж/см2). Для характеристики біологічної дії уф випромінювання
- •8 Годин до почервоніння шкіряного покриву (еритеми), що зникає на
- •2.9.3. Захист від лазерних випромінювань
- •0,6 Мм (субміліметрові) до 1 мкм, що входить в області іч, видиму
- •2. Діаметр обмежуючої апертура 7·1013 м.
- •2.10. Захист в²д ²он²зуючих випром²нювань
- •2.10.1. Загальн³ положення
- •0,4 МЗв на рік, що складає 20% від фонового опромінювання. В проми1
- •2.10.2. Основн³ поняття
- •3,8 М/МеВ. Іонізуюча здатність 1часток на два порядки нижче 1часток.
- •760 Мм рт. Ст.)], у якій відбуваються первинні процеси взаємодії фото1
- •2.10.3. Б³олог³чний вплив ³он³зуючих випром³нювань
- •2.10.4. Нормування ³он³зуючих випром³нювань
- •1 МЗв. Нрбу197 також регламентують ефективну питому активність
- •2.10.5. Захист від іонізуючих випромінювань
- •3.1. ЗагальНі вимоги безпеки
- •3.2. Системи, що працюють ПіД тиском
- •3.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- •11.07.97 Р. — основний нормативний документ, що регламентує вимо1
- •1.07194, Можуть виконувати організації, що мають на це дозвіл органів
- •10…60 Хв. Залежно від конструктивних особливостей посудин — тов1
- •325 Мм перераховані дані наносяться безпосередньо на стінку посу1
- •3.2.2. Безпека під час експлуатації резервуарів і балонів
- •5 Років. Стан пористої маси перевіряється кожні 24 місяці, про що на
- •1 М від опалювальних приладів і не менше 5 м від джерел відкритого
- •3.2.3. Парові і водогрійні котли
- •35176 «Котельні установки». В окремих випадках допускається встановлення
- •115ОС» — основний нормативний документ, що встановлює вимоги
- •10% Від розрахункового. Клапани повинні мати пристрої для примусового
- •3.3. Безпека ПіД час експлуатаЦії установок
- •3.4. Безпека ПіД час
- •3.4.1. Загальні положення
- •18 Років допускається тільки у тих випадках, коли ці операції безпосе1
- •3.4.2. Вимоги до місць виконання робіт
- •81) Місця виконання вантажно1розвантажувальних робіт розташову1
- •3.4.3. Вимоги до вантажно_розвантажувальних засобів
- •1,25 Рази перевищує їх номінальну вантажопідіймальність. Стропи,
- •3.5. Електробезпека
- •3.5.1. Основні визначення,
- •1), До каналізації (передачі) електроенергії (розділ 2), до захисту і автомати1
- •3.5.2. Особливості електротравматизму
- •3.5.3. Дія електричного струму на організм людини
- •3.5.4. Види електротравм
- •3.5.5. Чинники, що впливають
- •10000 Ом, то при напрузі 100 в він знижується до 1500 Ом, а при напрузі
- •3.5.6. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
- •3.5.7. Причини електротравм
- •3.5.8. Земля як елемент електричної мережі. Напруга кроку
- •2X2 — площа поперечного перерізу провідника.
- •3.5.9. Фізичні основи електробезпеки
- •20 М, захисне заземлення буде зменшувати тільки струм, що прохо1
- •3.5.10. Системи засобів і заходів щодо електробезпеки
- •1 КВ лінійної напруги і на 1 км довжини мережі — 2,7…3,3 мА для мереж на
- •125/Із.З. І приймається розрахунковим, але не більше 10 Ом.
- •3 Роки.
- •3.5.11. Опосвідчення стану безпеки
- •220 КВ регламентується днаоп 0.0018.19199 «Порядок проведення
- •0.0018.20199 Є обов’язковими для організацій, які проводять експерти1
- •3.6. ГазонебезпечНі роботи
- •4.1. ОсновНі поняття та значення пожежнОї безпеки
- •4.1.1. Основні терміни та визначення
- •10000 Розмірів мінімальної заробітної плати) та інші. Проте наслідки
- •4.1.2. Сучасний стан і рівень пожежної безпеки в Україні.
- •4.2. СкладоВі та загальна схема забезпечення
- •4.2.1. Концептуальні основи пожежної безпеки
- •0,999999 Відвернення впливу небезпечних факторів на рік із розра1
- •4.2.2. Вихідні дані і шляхи забезпечення
- •1. Загальнодержавні акти. До них відносяться: «Закон України про
- •2. Міжгалузеві акти. До документів цього типу віднесено 42 нормативні
- •3. Галузеві нормативні акти. Вимоги цієї групи документів з пожежної
- •4. Нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої
- •5. Міждержавні стандарти з питань пожежної безпеки. До них відносять1
- •6. Державні стандарти України (дсту) з питань пожежної безпеки. Ця
- •7. Галузеві стандарти з питань пожежної безпеки (усього 22 найменуван1
- •8. Нормативні документи в галузі будівництва з питань пожежної безпе_
- •4.3.2. Основні положення Закону України
- •4.4. ПожежовибухонебезпечНі властивосТі
- •4.4.1. Сутність та види горіння. Класи пожеж
- •4.4.2. Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •41Й і 51й класи рідин за tсп відносяться до горючих (гр). Паропові1
- •4.4.3. Класифікація вибухонебезпечних газо_
- •4.4.4. Самозагоряння речовин
- •4.5. ОЦіНка вибухопожежонебезпеки об’єКта
- •4.5.1. Основні принципи аналізу і класифікації об’єктів
- •4.5.2. Категорії приміщень і будівель
- •4.5.3. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •1) При розрахунковому надлишковому тиску вибуху газо – пароповітря1
- •2) Вибухонебезпечна зона класів 20, 21, 22 займає весь об’єм приміщення;
- •3) При розрахунковому надлишковому тиску вибуху газо – пароповітря1
- •4) При розрахунковому надлишковому тиску вибуху в приміщенні, що не
- •5) При розрахунковому надлишковому тиску вибуху пилоповітряної сумі1
- •6) Простір за межами вибухонебезпечних зон класів 21, 22 не вважається
- •1.32101 Визначається тип виконання електроустаткування, що є
- •4.6. Системи забезпечення
- •4.6.1. Система попередження вибухів і пожеж
- •1500–2500ОС, а температура дуги може перевищувати 4000оС. Тому
- •1ЕхdIibt3 означає, що електрообладнання вибухобезпечне (1), від1
- •4.6.2. Система протипожежного та противибухового захисту
- •2002. Наприклад, максимальні межі вогнестійкості несучих стін змен1
- •IVа ступеня, а максимальні межі поширення вогню по них складають
- •0 Для I, II, III, iiIа ступенів і 40 см для ступенів iiIб, IV, iVа. Для V сту1
- •50 М, а поза межами приміщень – на відстані 150 м один від одного.
- •9, Оп150) корпус, в якому знаходиться пусковий балон з газом чи
- •50(З)) відсутній пускрвий балон, а тиск повітря чи газу підтримуєть1
- •72, 93, 141 Та 182оС у залежності від можливої температури при поже1
- •4.6.3. Система організаційно_технічних заходів
- •1. Алексеев с. В., Усенко в. Р. Гигиена труда. – м.: Медицина,
- •2. Буд³вельн³ норми ³ правила: сНиП ²²-4-79. Естественное и
60% Поверхонь у приміщенні.
Для зниження шуму різного газодинамічного обладнання викори1
стовують глушники шуму.
Глушники є обов’язковою складовою частиною установок з двигу1
нами внутрішнього згоряння, газотурбінними та пневматичними дви1
гунами, вентиляторних та компресорних установок, аеродинамічних
пристроїв тощо. Розрізняють глушники із звукопоглинальним матері1
алом (активні), які поглинають звукову енергію, та без звукопогли1
нального матеріалу (реактивні), які відбивають звукову енергію назад
до джерела. Глушники з поглинаючими матеріалами (трубчаті, пла1
стинчаті, екранні) використовують в компресорних та вентиляційних
установках. На високих частотах їх ефективність може досягати
10–25 дБ. Глушники без звукопоглинаючого матеріалу (з розширюю1
чими камерами, резонансні) використовують переважно в поршневих
машинах, пневматичних і ротаційних двигунах та двигунах внутріш1
нього згоряння. Ці конструкції настроюються на окремі частотні смузі
з найбільшої енергії випромінювання і мають ефект зниження шуму
до 30 дБ.
Використання засобів індивідуального захисту від шуму здійсню1
ють у випадках, якщо інші (конструктивні та колективні) методи не
забезпечують допустимих рівнів звуку. Засоби індивідуального захи1
сту дозволяють знизити рівні звукового тиску на 7–45 дБ. Вони роз1
поділяються на вкладиші у вигляді тампонів, які встромляються у
слуховий канал; протишумові навушники, які закривають вушну
раковину зовні; шлеми та каски. Наприклад, для зниження середньо1
та високочастотних доцільно використовувати навушники типу
ВЦНИИОТ12м, або вкладиші типу «Беруши» або типу «Грибок».
212
213
2.6.5. Захист від ультра_ та інфразвуку
Ультразвук широко застосовують в техніці для диспергування
рідин, очищення частин, зварювання пластмас, дефектоскопії металів,
очищення газів від шкідливих домішок тощо.
У техніці застосовують звукові хвилі частотою вище 11,2 кГц, тобто
захоплюється частина діапазону відчутних для людини звуків. На
організм людини ультразвук впливає, головним чином, при безпосе1
редньому контакті з обладнанням що генерує ультразвук, а також
через повітря. При дотриманні заходів безпеки робота з ультразвуком
на стані здоров’я не позначається. Допустимі рівні звукового тиску
ультразвуку нормовані ДСН 3.3.6.037199 (таблиця 2.14) і складають
при восьмигодинному робочому дні:
Таблиця 2.14
Допустимі рівні звукового тиску ультразвуку
Середньогеометрична частота октавних
смуг, кГц
16 31,5 63
та вище
Допустимі рівні тиску, дБ 88 106 110
Для зниження шкідливого впливу підвищених рівнів ультразвуку
зменшують шкідливе випромінювання звукової енергії у джерелі,
локалізують дію ультразвуку за допомогою конструктивних та плану1
вальних рішень, здійснюють організаційно1профілактичні заходи.
Зменшення шкідливого випромінювання у джерелі досягається
підвищенням номінальних робочих частот джерел ультразвуку та
виключенням паразитного випромінювання звукової енергії. Для
локалізації дії ультразвуку конструктивним та планувальним рішен1
нями використовують звукоізолюючі кожухи, напівкожухи, екрани;
окремі приміщення та кабіни, де розміщують ультразвукове облад1
нання; блокування, що відключає генератор ультразвуку у разі пору1
шення звукоізоляції; дистанційне керування; облицювання примі1
щень та кабін звукопоглинальними матеріалами. Організаційно1про1
філактичні заходи включають інструктаж про характер дії підвище1
них рівнів ультразвуку та про засоби захисту від нього, а також орга1
нізацію раціонального режиму праці та відпочинку.
Як засіб індивідуального захисту від ультразвуку що розповсюджу1
ється через повітря використовують протишуми.
Коливання інфразвукових частот виникають у деякому вироб1
ництві й на транспорті. Вони утворюються під час роботи компресо1
рів, двигунів внутрішнього згоряння, великих вентиляторів, руху
локомотивів та автомобілів. Інфразвук є одним із несприятливих фак1
торів виробничого середовища, і при високих рівнях звукового тиску
(більше 110–120 дБ) спостерігається шкідливий вплив його на орга1
нізм людини. Допустимі рівні тиску інфразвуку в октавних смугах
наведені у таблиці 2.15.
214
Таблиця 2.15
Допустимі рівні тиску інфразвуку в октавних смугах
Допустимі рівні звукового тиску
у дБ в октавних смугах
з середньогеометричними частотами, Гц
Загальний
рівень
звукового
тиску,
дБ лін.
2 4 8 16
105 105 105 105 110
Завдяки малому затуханню хвилі інфразвуку поширюється в атмо1
сфері на великі відстані. Практично неможливо зупинити інфразвук за
допомогою будівельних конструкцій на шляху його поширення. Нее1
фективні також засоби індивідуального захисту. Дієвим засобом захи1
сту є зниження рівня інфразвуку в джерелі його випромінювання.
Серед таких заходів можна виділити є внесення конструктивних змін в
будову джерел, що дозволяє перейти з області інфразвукових коливань
в область звукових наприклад, за рахунок збільшення частот обертання
валів до 20 і більше обертів на секунду; підвищення жорсткості колив1
них конструкцій великих розмірів; усунення низькочастотних вібрацій.
В цьому випадку зниження шуму може бути досягнуте застосуванням
звукоізоляції та звукопоглинання.