3. Повну безпеку, вірніше сказати, прийнятний рівень ймовірності про1

яву небезпеки, гарантує лише ІV варіант. Наприклад, дистанційне

керування технологічним процесом.

Таким чином, найбільш небезпечна ситуація для людини виникає

за таких умов:

♦небезпека реально існує;

♦людина знаходиться в зоні дії небезпеки;

♦людина не має достатніх засобів захисту, не використовує їх або

ці засоби неефективні.

Виникнення небезпечних ситуацій, що можуть привести до нещасно1

го випадку, так само як і несприятливих умов праці, що ведуть до вини1

кнення профзахворювань, зумовлюється тим, що порушується взаємо1

дія між людиною і об’єктивним виробничим середовищем. Причиною

такого порушення може стати недостатня кваліфікація, невідповідність

обладнання або матеріалів чи невірна організація виробничого процесу.

Як наслідок робітник витрачає надмірні зусилля для виконання роботи

або ж його можливості використовуються не в повній мірі. Іншою при1

чиною може стати те, що об’єктивні елементи системи (наприклад,

машини) можуть втратити надійність. В результаті умови праці стають

небезпечними, виникає загроза аварійних ситуацій, нещасних випадків,

професійних захворювань, зменшення продуктивності праці.

Ще до початку будь1яких робіт повинні бути визначені загальні

вимоги охорони праці і поділена відповідальність за її забезпечення.

Конкретні вимоги охорони праці повинні формулюватись таким

чином, щоб їх ефективність піддавалась відповідній оцінці.

Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної

захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин

їх виникнення. Для полегшення цього завдання прийнято поділяти

причини виробничого травматизму і професійної захворюваності на

наступні основні групи: організаційні, технічні, санітарно1гігієнічні,

психофізіологічні.

Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчан1

ня з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог

інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони

праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устат1

кування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил

34

35

планово1попереджувального ремонту устаткування; недостатній техніч1

ний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування,

механізмів та інструменту не за призначенням.

Технічні причини: невідповідність вимогам безпеки або несправ1

ність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недоскона1

лість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування,

недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних

пристроїв, засобів сигналізації та блокування.

Санітарно_гігієнічні причини: підвищений вміст у повітрі робочих

зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення;

підвищені рівні шуму, вібрації, інфра1 та ультразвуку; незадовільні

мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище

допустимих значень; порушення правил особистої гігієни тощо.

Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми праців1

ника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність

праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність

психофізіологічних чи антропометричних даних працівника викори1

стовуваній техніці чи виконуваній роботі.

Діаграма (рис. 1.4) показує, що основні причини нещасних випадків

та аварій на виробництві в Україні – організаційні, вони значно пере1

вищують технічні та психофізіологічні. Санітарно1гігієнічні причини

як правило призводять до професійних захворювань.

Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробни1

чого травматизму і професійної захворюваності поділяються на тех1

нічні та організаційні.

До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії,

виробничої та пожежної безпеки.

Заходи з виробничої санітарії передбачають створення комфортно1

го мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення,

вентиляції, кондиціювання повітря; теплоізоляцію конструкцій буді1

вель та технологічного устаткування; заміну шкідливих речовин та

матеріалів нешкідливими; забезпечення оптимальної концентрації

аероіонів; герметизацію шкідливих процесів; зниження рівнів шуму,

інфразвуку, ультразвуку, вібрації, електромагнітних та електростатич1

них полів, іонізуючого випромінювання; влаштування раціонального

освітлення; забезпечення необхідного режиму праці та відпочинку,

санітарного та побутового обслуговування.

До заходів з виробничої безпеки належать: розроблення та впрова1

дження безпечного устаткування; механізація та автоматизація техно1

логічних процесів; використання запобіжних пристосувань, автома1

36

Рис. 1.4. Основні причини смертельних, групових нещасних випадків

та аварій на виробництві в Україні за 2004 р.

Психофізіологічні

11%

Організаційні

72%

Технічні

17%

Технічні

19%

Смертельні випадки

Групові нещасні випадки

Психофізіологічні

7%

Організаційні

72%

Аварії

Психофізіологічні

1%

Організаційні

72%

Технічні

27%

37

тичних блокувальних засобів; правильне та зручне розташування

органів керування устаткуванням; розроблення та впровадження

систем автоматичного регулювання, контролю та керування техноло1

гічними процесами; запровадження принципово нових нешкідливих

та безпечних технологічних процесів.

До заходів з пожежної безпеки належать: запровадження системи

попередження пожеж та системи протипожежного захисту.

До організаційних заходів належать: правильна організація роботи,

навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового

законодавства, нормативно1правових актів з охорони праці; впрова1

дження безпечних методів та наукової організації праці; проведення

оглядів, лекційної та наочної агітації і пропаганди з питань охорони

праці; організація планово1попереджувального ремонту устаткування,

обладнання, технічних систем.