1.7.6. Фінансування охорони праці

Стаття 19 Закону «Про охорону праці» встановлює, що фінансу1

вання охорони праці на підприємстві здійснюється роботодавцем.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних

осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці

мають становити не менше 0,5% від суми реалізованої продукції.

На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати

на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюдже1

тах і мають становити не менше 0,2% від фонду оплати праці.

Суми витрат на охорону праці, що належать до валових витрат

юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства вико1

ристовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та

засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів

України.

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконан1

ня загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшен1

ня стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших

державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам

та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими

джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державно1

му і місцевих бюджетах, що виділяється окремим рядком.

Одним з джерел фінансування заходів, спрямованих на запобігання

нещасним випадкам, усунення загрози здоров’ю працівників, виклика1

ної умовами праці, є ФССНВ. Згідно статті 22 Закону України «Про ...

страхування від нещасного випадку на виробництві ...» Фонд:

надає страхувальникам необхідні консультації, сприяє у створен1

ні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці;

бере участь у розробленні національної та галузевих програм

поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища та їх

реалізації; у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирі1

шують питання охорони праці; в організації розроблення та вироб1

ництва засобів індивідуального захисту працівників; у здійсненні

наукових досліджень у сфері охорони та медицини праці;

перевіряє стан профілактичної роботи та охорони праці на під1

приємствах, бере участь у розслідуванні групових нещасних випадків,

нещасних випадків із смертельними наслідками та з можливою інва1

лідністю, а також професійних захворювань;

веде пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці, організо1

вує створення тематичних кінофільмів, радіо1 і телепередач, видає та

133

розповсюджує нормативні акти, підручники, журнали, іншу спеціаль1

ну літературу, плакати, пам’ятки тощо з питань соціального страх1

ування від нещасного випадку та охорони праці;

бере участь у розробленні законодавчих та інших нормативних

актів про охорону праці;

вивчає та поширює позитивний досвід створення безпечних та

нешкідливих умов виробництва;

надає підприємствам на безповоротній основі фінансову допомо1

гу для розв’язання особливо гострих проблем з охорони праці;

виконує інші профілактичні роботи.

Фінансування заходів з охорони праці системою страхування є

ефективним методом економічного впливу на стан безпеки, гігієни

праці та виробничого середовища в ринкових умовах. Але, як показує

досвід країн, що давно застосовують цю систему, ефект проявляється

при умові, що на ці заходи буде спрямовуватися не менше 3% річного

бюджету системи страхування.

Питання для самоконтролю

До вступу

1. Наведіть основні етапи історії розвитку охорони праці в світі.

2. Наведіть основні етапи історії розвитку охорони праці в Україні.

3. Охарактеризуйте сучасний стан охорони праці в Україні.

4. В чому полягає мета вивчення охорони праці у вищих навчаль1

них закладах?

5. В чому полягає безперервність та комплексність вивчення охо1

рони праці?

До гл. 1.1

1. Що таке виробниче середовище, якими чинниками воно визна1

чається?

2. Що таке умови праці і що таке безпека праці?

3. Що таке нещасний випадок і що таке професійне захворювання?

4. В чому полягає різниця між небезпечними та шкідливими

виробничими факторами?

5. Що таке охорона праці? Які задачі вона вирішує і яка її структура?

До гл. 1.2

1. Як класифікуються нещасні випадки? Що таке нещасний випа1

док, пов’язаний з виробництвом?

2. В яких первинних документах збирається інформація про неща1

сні випадки та професійні захворювання?

3. Що таке аварії і як вони класифікуються?

4. Як здійснюється системний аналіз в охороні праці?

5. Охарактеризуйте основні групи причин виробничого травматизму

та професійних захворювань та групи заходів щодо їх попередження.

6. Що таке виробничий ризик і як він оцінюється?

7. Наведіть класифікацію умов праці.

8. Як здійснюється аналіз умов праці?

9. Охарактеризуйте основні методи аналізу виробничого травма1

тизму.

10. На підставі табл. 1 знайдіть значення коефіцієнтів частоти та

важкості травматизму в окремі роки за період 1975 – 2004 р.р.

11. В чому полягає призначення аналізу виробничого травматизму,

які існують групи методів аналізу виробничого травматизму?

12. Що таке і як визначаються кoeфіцiєнт частоти травматизму,

коефіцієнт важкості травматизму, коефіцієнт виробничих втрат?

13. В чому суть топографічних, монографічних, економічних та

ергономічних методів аналізу травматизму?

14. З якою метою і яким чином оцінюється стан умов праці на

виробництві?

15. Які умови праці вважаються оптимальними, а які допусти1

мими?

16. Що таке шкідливі умови праці, як вони класифікуються?

17. Що таке екстремальні умови праці, коли вони дозволяються?

До гл. 1.3

1. Що є базою законодавства України про охорону праці і які

основні закони складають це законодавство?

2. Як застосовуються в Україні норми міжнародного законодавства

про охорону праці?

3. В чому полягають основні принципи державної політики в галу1

зі охорони праці?

4. Що таке принцип трипартизму у вирішенні задач охорони праці?

5. Яким чином здійснюється страхування від нещасних випадків на

виробництві, і в чому полягають завдання цього страхування?

6. Які виплати та послуги здійснює Фонд соціального страхування

від нещасного випадку?

7. Як здійснюється фінансування Фонду соціального страхування

від нещасного випадку?

134

135

8. Що таке нормативно1правові акти з охорони праці та яким

чином здійснюється їх кодування?

9. Що таке нормативні акти з охорони праці підприємства, хто і на

підставі чого їх розробляє?

10. Хто, кого і за що може притягати до дисциплінарної відпові1

дальності за порушення законодавства про охорону праці? Яке при

цьому може бути покарання?

11. Хто, кого і за що може притягати до адміністративної відпові1

дальності за порушення законодавства про охорону праці?

12. Яке покарання може настати в рамках кримінальної відпові1

дальності за порушення законодавства про охорону праці?

13. Коли виникає матеріальна відповідальність за порушення зако1

нодавства про охорону праці?

До гл. 1.4

1. В чому полягають гарантії прав на охорону праці працівників?

2. Які пільги та компенсації надаються працівникам, зайнятим на

роботах з важкими та шкідливими умовами праці?

3. Для яких категорій працівників передбачені додаткові гарантії

охорони праці і в чому суть цих гарантій?

4. Який порядок видачі працівникам спеціального одягу, спеціаль1

ного взуття та інших засобів індивідуального захисту?

5. Яким чином відшкодовується шкода працівнику в разі його

травмування або захворювання на виробництві?

6. Як відшкодовується шкода членам сім’ї загиблого на виробництві?

До гл. 1.5

1. Які органи в нашій країні здійснюють державне управління охо1

роною праці?

2. Які додаткові функції державного управління охороною праці

виконують Мінпраці, МОЗ, МНС?

3. В чому полягає суть державного нагляду за охороною праці і які

органи здійснюють його?

4. В чому полягає суть громадського контролю за охороною праці і

хто здійснюює його?

5. В чому полягають обов’язки роботодавця щодо щодо забезпечен1

ня вимог законодавства про охорону праці?

6. Які основні обов’язки та права служби охорони праці на підпри1

ємстві?

7. В чому полягають повноваження комісії з питань охорони праці

на підприємстві?

8. В чому полягають обов’язки працівників щодо виконання вимог

охорони праці?

9. Як реалізується принцип безперервності навчання з охорони

праці?

10. Як здійснюється навчання працівників з охорони праці при

прийнятті на роботу і під час роботи на підприємстві?

11. Як здійснюється навчання з охорони праці посадових осіб і спе1

ціалістів?

12. Що таке інструктажі з охорони праці, які існують види інструк1

тажів, в чому призначення вступного та повторного інструктажів?

13. Коли і хто проводить повторні, позапланові та цільові інструк1

тажі з охорони праці, яким чином вони оформляються?

14. Що таке СУОП, хто є її суб’єктом та об’єктом, які основні функ1

ції управління охороною праці?

15. Як здійснюється прогнозування стану та планування роботи з

охорони праці на виробництві?

16. Як здійснюється контроль за станом охорони праці?

До гл. 1.6

1. Які законодавчі акти встановлюють вимоги щодо розслідування

та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, в

чому полягають ці вимоги?

2. Як проводиться розслідування нещасного випадку на виробниц1

тві без тяжкого чи смертельного наслідку з одним потерпілим?

3. Як проводиться розслідування смертельних, групових та з тяж1

кими наслідками нещасних випадків на виробництві?

4. Як проводиться розслідування професійних захворювань?

5. Яким чином реєструються нещасні випадки на виробництві та

професійні захворювання?

6. Як проводиться розслідування аварій на виробництві?

До гл. 1.7

1. Чи можуть заходи, спрямовані на підвищення рівня охорони

праці, давати економічний ефект?

2. Які три проблеми економічного характеру мають основне зна1

чення для охорони праці?

3. Що таке економічні методи управління охороною праці, на чому

вони базуються?

136

137

4. Що розуміється під зовнішнім стимулюванням охорони праці і

що – під внутрішнім?

5. З чого складаються витрати, пов’язані з охороною праці? Які з них

вважаються доцільними, які недоцільними і які частково доцільними?

6. За якими альтернативними класифікаціями може визначатися

показник ефективності витрат на заходи з охорони праці?

7. Як визначається показник ефективності витрат на заходи з охоро1

ни праці за економічними показниками, обов’язковими для звітності?

8. Як визначається показник ефективності витрат на заходи з охо1

рони праці, виходячи з основних соціально1економічних результатів?

9. Які стимулюючі заходи передбачаються системою зовнішнього

стимулювання?

10. Які стимулюючі заходи передбачаються системою внутрішньо1

фірмового стимулювання?

11. Хто і за рахунок яких джерел здійснює фінансування заходів на

охорону праці на підприємстві?

12. За яких умов фінансування заходів з охорони праці системою

страхування є ефективним методом впливу на стан охорони праці?

Розділ 2. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ

ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ

2.1. ОСНОВНі ПОНЯТТЯ ФіЗіОЛОГії,

ГіГієНИ ПРАЦі ТА ВИРОБНИЧОї САНіТАРії

2.1.1. Основні поняття фізіології праці

Фізіологія праці – це галузь фізіології, що вивчає зміни стану

організму людини в процесі різних форм трудової діяльності та розро1

бляє найбільш сприятливі режими праці і відпочинку. Поняття діяль1

ності нерозривно пов’язано як з ідейними явищами (ціль, план, інте1

рес і т. д.), так і трудовими рухами. В основі діяльності людини лежать

фізіологічні і біохімічні процеси, що протікають в організмі, і, насам1

перед, у корі головного мозку. Вивчення трудової діяльності передба1

чає визначення фізіологічного змісту праці (фізичне навантаження;

нервова й емоційна напруженість; ритм, темп і монотонність роботи,

обсяги інформації що отримується і переробляється). Ці дані дозволя1

ють визначити навантаження на організм під час роботи і розробити

раціональні режими праці та відпочинку, раціональну організацію

робочого місця, провести професійний відбір і таким чином забезпе1

чити оптимальну працездатність людини на протязі тривалого часу.

У будь1якій трудовій діяльності виділяють два компоненти: меха1

нічний і психічний.

Механічний компонент визначається роботою м’язів. Складні трудові про1

цеси складаються з простих м’язових рухів, які регулюються нервовою систе1

мою. Під час роботи м’язів до них посилено надходить кров, що поставляє

живильні речовини і кисень та видаляє продукти розпаду цих речовин.

Цьому сприяє активна робота серця і легень, для інтенсивної роботи яких теж

необхідні додаткові витрати енергії.

Психічний компонент характеризується участю в трудових процесах орга1

нів почуттів, пам’яті, мислення, емоцій і вольових зусиль.

У різних формах трудової діяльності частка механічного і психічного компо1

нентів неоднакова. Так, під час фізичної роботи переважає м’язова діяльність, а

під час розумової – активізуються процеси мислення. Будь1який з видів праці

не обходиться без регулюючої функції центральної нервової системи й, у першу

чергу, півкуль головного мозку, бо будь1яка робота вимагає творчої активності.

Обмін речовин і енергії.

Між організмом і навколишнім середовищем постійно відбуваються обміни

речовинами й енергією, якій починається з надходженням в організм води і про1

дуктів харчування. У травному тракті частина речовин розщеплюється на більш

прості і переходить у внутрішнє середовище організму кров і лімфу. З кров’ю ці

138

139

речовини надходять у клітини, де відбуваються процеси їхнього хімічного пере1

творення: біосинтез білків, жирів і вуглеводів та розкладання складних органіч1

них речовин. Кінцеві продукти обміну речовин виділяються з організму.

Таким чином, обмін речовин – це складний ланцюговий процес перетво1

рень речовин в організмі, починаючи з їхнього надходження з навколишньо1

го середовища і завершуючи виділеннями продуктів розпаду. У процесі обмі1

ну організм одержує речовини для побудови клітин і енергію для життєвих

процесів.

Перетворення енергії і речовин в організмі. Для різних процесів життє1

діяльності організму (утворення речовин, м’язова діяльність, підтримка тем1

ператури тіла та ін.) потрібна енергія – близько 10,5 МДж (2500 ккал) за добу.

Джерелом її є енергія хімічних зв’язків молекул органічних речовин (білків,

жирів, вуглеводів), що надходять з їжею. В організмі постійно відбуваються

складні процеси перетворення енергії: в одних перетвореннях організм

поповнюється енергією, а в інших – втрачає її. Наприклад, при окислюванні і

розпаді глюкози й інших органічних речовин вивільнена хімічна енергія

перетворюється в електричну і механічну. Електрична енергія нервового

імпульсу забезпечує передачу інформації з нервових волокон, а механічна –

скорочення кістякових і серцевих м’язів. Усі види енергії переходять у кінце1

вому виді в теплову енергію, частина якої використовується для підтримки

постійної температури тіла, а її надлишок видаляється організмом у навко1

лишнє середовище. Рівень обмінних процесів впливає на величину спожи1

вання кисню організмом.

Фізичне навантаження. Фізична праця характеризується підвище1

ним навантаженням, в першу чергу, на м’язову систему та інші функ1

ціональні системи організму (серцево1судинну, дихальну, обміну

речовин). М’язова робота має статичний і динамічний характер.

Статична робота пов’язана з фіксацією знарядь і предметів праці в

нерухомому стані, а також з наданням людині робочої пози. При статич1

ній роботі сприйняття навантаження залежить від функціонального

стану тих чи інших м’язових груп. Особливістю статичної роботи є її

виражена стомлююча дія, обумовлена довгостроковим скороченням і

напруженням м’язів та відсутністю умов для кровообігу, унаслідок чого

знижується подача кисню, відбувається нагромадження продуктів роз1

паду у клітинах. Тривала присутність осередку напруження в корі

головного мозку, сформованого групою навантажених м’язів, призво1

дить до розвитку стомлення (тимчасове зниження працездатності).

Динамічна робота – це процес скорочення м’язів, пов’язаний з

переміщенням тіла чи його окремих частин у просторі. При динаміч1

ній роботі сприйняття навантаження залежить від ефективності

систем, що поставляють енергію (серцево1судинна і дихальна), а

також від їхньої взаємодії з іншими органами. Енергія, що витрачаєть1

ся при динамічній роботі перетворюється в механічну і теплову. Дина1

мічні зусилля мають переривчастий характер, що сприяє більш повно1

цінному кровообігу і меншій стомлюваності м’язів. Робота на протязі

тривалого часу без перерв на відпочинок призводить до зниження

продуктивності праці і чим більше навантаження м’язів, тим швидше

відбувається стомлення. Дослідження фізіології праці показали, що

для виконання тривалої фізичної роботи важливо вибирати середні

величини темпу і навантажень, при цьому стомлення буде виникати

пізніше. Було також установлено, що при активному відпочинку

(зміна роду діяльності) відновлення працездатності людини відбу1

вається швидше, ніж при пасивному відпочинку.

Фізичне навантаження обумовлює підвищення рівня обмінних процесів,

що зростають в міру збільшення навантаження. Показниками фізичного наван1

таження можуть служити частота серцевих скорочень (поштовхів/хв) , кров’я1

ний тиск (мм рт. ст.), розподіл кровообігу в тканинах (мол/хв на 100 м м’язової

тканини), максимальне споживання кисню (мол/хв на 1кг маси тіла) і т. ін.

Енергетичні витрати, визначаючі важкість фізичної праці, прийнято вимі1

рювати в кДж/с, кДж/хв, кДж/година; ккал/хв, ккал/година (1ккал =