1ЕхdIibt3 означає, що електрообладнання вибухобезпечне (1), від1

повідає міжнародним стандартам вибухозахисту, побудовано на прин1

ципі вибухонепроникної оболонки, може застосовуватись у вибухоне1

безпечних середовищах ІІВ і ІІА, температура на поверхні обладнан1

ня при його роботі не може перевищувати 200оС – нижчої температу1

ри самозаймання суміші групи Т3.

4.6.2. Система протипожежного та противибухового захисту

Система протипожежного та противибухового захисту спрямована

на створення умов обмеження розповсюдження і розвитку пожеж і

вибухів за межі осередку при їх виникненні, на виявлення та ліквіда1

цію пожежі, на захист людей та матеріальних цінностей від дії шкідли1

вих та небезпечних факторів пожеж і вибухів. Загальні вимоги цієї

системи щодо будівель і споруд регламентуються ДБН В.1.11712002.

Обмеження розповсюдження та розвитку пожежі, загалом, забез1

печується:

♦розміщенням вибухопожежонебезпечних виробничих і складсь1

ких будинків, зовнішніх установок, складів горючих рідин, горючих

газів з урахуванням переважаючого напрямку вітру, а також рельєфу

місцевості;

407

♦потрібною вогнестійкістю будівель та споруд, зниженням по1

жежної небезпечності будівельних матеріалів, що використовуються

у зовнішніх огороджувальних конструкціях, у тому числі оздоблення

та облицювання фасадів, а також у покриттях;

♦застосуванням конструктивних рішень, спрямованих на створен1

ня перешкоди поширенню пожежі між будинками,улаштуванням про1

типожежних відстаней між будівлями та спорудами;

♦встановленням гранично допустимих за техніко1економічними

розрахунками площ поверхів виробничих будівель та поверховості

будівель і споруд;

♦застосуванням конструктивних та об’ємно1планувальних рі1

шень, що спрямовані на створення перешкод поширенню небезпечних

факторів пожежі приміщеннями, між приміщеннями, поверхами, про1

типожежними відсіками та секціями;

♦зменшенням пожежної небезпеки будівельних матеріалів і кон1

струкцій, у тому числі оздоблень й облицювань, що застосовуються у

приміщеннях та на шляхах евакуації;

♦зменшенням вибухопожежної та пожежної небезпеки техноло1

гічного процесу, використанням засобів, що перешкоджають розливу

та розтіканню горючих рідин під час пожежі;

♦застосуванням засобів виявлення пожежі та пожежогасіння, у

тому числі автоматичних установок пожежогасіння, а також інших

інженерно1технічних рішень, спрямованих на обмеження поширення

небезпечних факторів пожежі;

♦улаштуванням аварійного відключення та перемикання устано1

вок і комунікацій;

♦використанням вогнеперешкоджуючих пристроїв в устаткуванні.

Пожежна небезпека будівель та споруд, а також здатність до поши1

рення пожежі визначається кількістю та властивостями матеріалів,

що знаходяться в будівлі, а також пожежною небезпекою будівельних

конструкцій, яка залежить від ступеню вогнестійкості та горючості

матеріалів з яких вони зроблені. Залежно від матеріалу виготовлення

основні будівельні конструкції поділяють на кам’яні, залізобетонні,

металеві, дерев’яні, а також такі ,що вміщують полімерні матеріали.

Горючість та здатність чинити опір дії пожежі будівельними кон1

струкціями характеризуються їх вогнестійкістю.

Вогнестійкість конструкції – це здатність конструкції зберігати

несучі та (або) теплоізоляційні функції та цілісність в умовах пожежі.

Нормована характеристика вогнестійкості основних будівельних кон1

струкцій називається ступенем вогнестійкості.

Ступінь вогнестійкості будівель та споруд залежить від меж вогне1

стійкості будівельних конструкцій та меж поширення вогню по них.

408

Межа вогнестійкості конструкції – показник вогнестійкості кон1

струкції, який визначається часом від початку вогневого випробуван1

ня за стандартного температурного режиму до втрати конструкцією

несучої здатності, цілісності або теплоізолювальної здатності.

Межа поширення вогню по будівельних конструкціях – це розмір

зони пошкодження зразка в площині конструкцій від межі зони нагрі1

вання до найбільш віддаленої точки пошкодження.

Відповідно до ДБН В.1.11712002 за вогнестійкістю усі будівлі та

споруди діляться на вісім ступенів – I, II, III, IIIа, IIIб, IV, IVа, V.

До конструкцій I1го ступеню вогнестійкості відносяться будівлі з несучи1

ми конструкціями та конструкціями огородження із природних або штучних

кам’яних матеріалів, бетону або залізобетону із застосуванням листових та

плитових негорючих матеріалів. Будівлі II1го ступеню вогнестійкості, такі

самі, але у їх покриттях допускається застосовувати незахищені стальні кон1

струкції.

Ступінь вогнестійкості III – будівлі з несучими конструкціями та кон1

струкціями огорожі з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону

або залізобетону. Для перекриття допускається використання дерев’яних

конструкцій, захищених штукатуркою, вогнетривкими листовими або плито1

вими матеріалами. До елементів покриття не висуваються вимоги щодо меж

вогнестійкості та розповсюдження вогню, при цьому елементи покриття

горища із деревини підлягають вогнезахисній обробці.

Ступінь вогнестійкості IIIа – будівлі переважно з каркасною конструк1

тивною схемою. Елементи каркасу 0, із сталевих незахищених конструкцій.

Конструкції огорожі із стальних профільованих листів або інших негорючих

листових матеріалів із вогнетривким утеплювачем.

Ступінь вогнестійкості IIIб – будівлі переважно одноповерхові з карка1

сною конструктивною схемою. Елементи каркасу – із суцільної або клеєної

деревини, що піддається вогнезахисній обробці, яка забезпечує потрібні

вимоги для межі розповсюдження вогню. Конструкції огородження – із пане1

лей або напівелементної збірки, виконані із застосуванням деревини або

матеріалів на її основі. Деревина та інші горючі матеріали конструкцій огоро1

дження повинні піддаватися вогнезахисній обробці або захищені від впливу

вогню та високих температур для забезпечення вимог щодо меж розповсю1

дження вогню.

Ступінь вогнестійкості IV – будівлі з несучими конструкціями та кон1

струкціями огорожі із суцільної або клеєної деревини та інших горючих або

вогнестійких матеріалів, захищених від впливу вогню та високих температур

штукатуркою або іншими листовими або плитовими матеріалами. До елемен1

тів покриття не ставляться вимоги до вогнестійкості та меж розповсюдження

вогню, елементи покриття горища із деревини не піддаються вогнезахисній

обробці.

Ступінь вогнестійкості IVа – будівлі переважно одноповерхові з карка1

сною конструктивною схемою. Елементи каркасу – із сталевих незахищених

409

конструкцій. Конструкції огородження – із сталевих профільованих листів

або інших негорючих матеріалів з горючим утеплювачем.

Ступінь вогнестійкості V – будівлі, до несучих конструкцій огорожі яких

не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості та меж розповсюдження

вогню.

Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій і макси1

мальні межі поширення вогню по них регламентуються ДБН В.1.1171