1500–2500ОС, а температура дуги може перевищувати 4000оС. Тому

природно, що вони можуть бути джерелом запалювання горючих

речовин. В цілому, частка пожеж, які викликані наслідками теплових

проявів електричної енергії, складає 20–25% і має тенденцію до зро1

стання.

Пожежонебезпечний прояв механічної енергії внаслідок її перетво1

рення в теплову спостерігається в разі ударів твердих тіл (з виникнен1

ням або без виникнення іскор), поверхневого тертя тіл під час їх вза1

ємного переміщення, стиснення газів та пересування пластмас, меха1

нічної обробки твердих матеріалів різальними інструментами. Сту1

пінь нагрівання тіл та можливість появи при цьому джерел запалю1

вання залежить від умов переходу механічної енергії в теплову.

Досить часто пожежонебезпечні ситуації виникають внаслідок утво1

рення іскор, що являють собою в даному випадку розпечені до світін1

ня частинки металу або каміння. Від іскор при ударі у виробничих

умовах можуть займатися ацетилен, етилен, водень, металоповітряні

суміші, волокнисті матеріали, або відкладення дрібного горючого

пилу (розмільні цехи млинів та круп’яних заводів, сортувально1роз1

путувальні цехи текстильних фабрик, бавовняно1очисні цехи, тощо).

Найчастіше іскри утворюються під час роботи ударними інструмента1

ми і при ударах рухомих елементів механізмів машин по їх нерухомих

частинах. Пожежну небезпеку внаслідок тертя найчастіше створюють

підшипники ковзання навантажених високооборотних валів, а також

транспортерні стрічки та привідні паси механізмів.

Проходження хімічних реакцій із значним виділенням теплової

енергії містить у собі потенційну небезпеку виникнення пожежі або

404

вибуху тому, що виникає можливість неконтрольованого розігрівання

реагуючих, новоутворюваних чи тих, що знаходяться поряд, горючих

речовин. Існує також велика кількість таких хімічних сполук, які в кон1

такті з повітрям чи водою, а також в разі взаємодії можуть стати причи1

ною виникнення пожежі. Найчастіше тепловий прояв хімічних реакцій

стає причиною пожежі внаслідок дії окисників на органічні речовини, а

також при займанні та вибуху деяких речовин під час нагрівання або

механічної дії з порушенням технологічного регламенту.

Крім вище наведених джерел запалювання існують інші, які не слід

виключати під час аналізу пожежної небезпеки.

Попередження утворення в горючому середовищі джерел запа1

лювання може забезпечуватись наступними засобами або їх комбі1

націями:

♦використанням машин, механізмів, устаткування, пристроїв, при

експлуатації яких не утворюються джерела запалювання;

♦використанням швидкодійних засобів захисного відключення

можливих джерел запалювання;

♦улаштуванням блискавкозахисту і захисного заземлення інже1

нерних комунікацій та устаткування;

♦використанням технологічних процесів і устаткування, що задо1

вольняє вимогам статичної іскробезпеки;

♦підтриманням температури нагріву поверхні машин, устаткуван1

ня, пристроїв, речовин і матеріалів, які можуть увійти в контакт з

горючим середовищем, нижче гранично допустимої, яка не повинна

перевищувати 80% температури самозаймання горючого середовища;

♦виключенням можливості появлення іскрового розряду в горю1

чому середовищі з енергією, яка дорівнює або перевищує мінімальну

енергію запалювання;

♦використанням інструменту, робочого одягу і взуття, які не

викликають іскроутворення при виконанні робіт;

♦ліквідацією умов теплового, хімічного, мікробіологічного сам1

озаймання речовин та матеріалів, що обертаються, виробів і конструк1

цій, виключенням їх контакту з відкритим полум’ям;

♦зменшенням розміру горючого середовища, яке є визначальним,

нижче гранично допустимого за горючістю;

♦усуненням контакту з повітрям пірофорних речовин;

♦виконанням вимог чинних стандартів, норм та правил пожежної

безпеки;

♦використання електроустаткування, що відповідає за своїм вико1

нанням пожежонебезпечним та вибухонебезпечним зонам, групам та

категоріям вибухонебезпечних сумішей.

405

Вимоги щодо виконання електрообладнання для пожежонебезпеч1

них і вибухонебезпечних зон регламентуються ДНАОП 0.0011.32101.

У пожежонебезпечних зонах будь1якого класу можуть застосову1

ватись електроустановки, що мають ступінь захисту відповідно до

вимог ДНАОП 0.0011.32101. Ступінь захисту оболонок електрооблад1

нання характеризується можливістю проникнення в оболонку твер1

дих тіл і рідини.

Ступінь захисту оболонок електрообладнання, згідно міжнародної

класифікації, позначається буквосполученням IP (International Pro1

tection), після якого ставляться дві цифри, перша з яких характеризує

ступінь захисту оболонки від проникнення твердих тіл, а друга – від

проникнення рідин. Класифікація передбачає 6 ступенів захисту від

проникнення в оболонку твердих тіл (1, 2, 3, 4, 5, 6) і 8 ступенів захи1

сту від проникнення в оболонку рідини (1 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8).

За відсутності захисту ступінь захисту оболонки позначається ІР 00.

При ступені захисту від проникнення твердих тіл 1 в оболонку можуть

проникати тверді тіла розміром понад 50 мм, а при ступені захисту 6

оболонка захищає від проникнення пилу в електрообладнання.

Ступінь захисту 1 від проникнення рідини не допускає проникнен1

ня в оболонку краплин, а 8 – рідини під тиском.

У вибухонебезпечних зонах повинно застосовуватись електрооблад1

нання у вибухозахищеному виконанні і, як виняток, електрообладнання

відповідного ступеня захисту оболонки згідно з ДНАОП 0.0011.32101.

За призначенням електрообладнання у вибухозахищеному вико1

нанні поділяється на дві групи: рудничне і загальнопромислового

призначення (не в рудниках). Електрообладнання у вибухозахищено1

му виконанні загальнопромислового призначення класифікується за

рівнем вибухозахисту, видом вибухозахисту та категорією за БЕМЗ і

температурною групою суміші, в якій це обладнання виконує функції

вибухозахисту.

За рівнем вибухозахисту виділяють: електрообладнання підвище1

ної надійності проти вибуху (2), вибухобезпечне електрообладнання

(1), особливо вибухобезпечне електрообладнання (0).

У вибухозахищеному електрообладнанні застосовуються наступні

види вибухозахисту:

вибухонепроникна оболонка – d (ГОСТ 22782.6);

заповнення або продування оболонки

захисним газом з надлишковим тиском – р (ГОСТ 22782.4);

іскробезпечне електричне коло – і (ГОСТ 22782.5);

406

кварцове заповнення оболонки – q (ГОСТ 22782.2);

масляне заповнення оболонки – о (ГОСТ 22782.1);

захист виду – е (ГОСТ 22782.7);

спеціальний вид вибухозахисту – s (ГОСТ 22782.3).

Відповідно до приведеного і ГОСТ 12.1.011178 маркування вибухо1

захищеного електрообладнання включає:

рівень вибухозахисту (2, 1, 0);

індекс Ех (означає відповідність електрообладнання міжнарод1

ним стандартам вибухозахисту);

вид вибухозахисту (d, p, i, q, o, e, s);

знак групи або підгрупи електрообладнання (ІІ, ІІА, ІІВ, ІІС);

знак температурного класу електрообладнання (Т1…Т6).

Маркування вибухозахищеного електрообладнання наноситься на

його корпусі при виготовленні (електрографікою, у виді таблички

тощо). Експлуатація електрообладнання при пошкодженому марку1

ванні або його відсутності забороняється.

Наявність на корпусі електрообладнання, наприклад, маркування