3.6. ГазонебезпечНі роботи

Згідно з «Типовой инструкцией по организации безопасного про1

ведения газоопасных работ» до газонебезпечних робіт відносяться

роботи пов’язані з оглядом, очищенням, ремонтом, розгерметизацією

технологічного обладнання, комунікацій, роботи всередині ємностей

(апаратів, барабанів котлів, теплообмінників, печей, реакторів, резер1

вуарів, цистерн, іншого подібного обладнання, колекторів, цистерн,

тунелів, колодязів, приямків і т. ін.), при виконанні яких має місце або

364

365

не виключена можливість виділення в робочу зону речовин, що може

призвести до вибуху, пожежі, шкідливої дії на організм людини, до

небезпечного зниження вмісту кисню в робочій зоні (менше 20%

об’ємних).

Особливістю газонебезпечних робіт є те, що опинившись за нечіт1

кого дотримання вимог безпеки у загазоване середовище, працівник

може раптово втрачати свідомість. В таких ситуаціях зазвичай

поспішні, невмілі та з порушеннями вимог безпеки дії по спасінню

потерпілого нерідко закінчуються груповими смертельними нещасни1

ми випадками, а самі рятувальники опиняються в положенні потерпі1

лого. Тому газонебезпечні роботи повинні проводитись тільки у

випадках, коли їх неможливо виконати без участі людини, а на під1

приємстві мають здійснюватись систематичні заходи щодо скорочен1

ня кількості газонебезпечних робіт.

За вимогами безпеки газонебезпечні роботи поділяються на такі,

що виконуються: за нарядами1допусками; без оформлення нарядів1

допусків але з обов’язковою реєстрацією в спеціальному журналі; у

зв’язку з ліквідацією або локалізацією можливих аварійних ситуацій і

аварій. Перелік таких робіт, можливі шкідливі і небезпечні чинники,

категорії виконавців та основні заходи безпеки, затверджуються нака1

зом по підприємству.

До виконання газонебезпечних робіт допускаються особи віком не

менше 18 років, які пройшли в установленому порядку медичний

огляд, навчання і перевірку знань щодо безпечного виконання робіт,

користування засобами захисту та надання першої допомоги потерпі1

лим. Особи, що залучаються до газонебезпечних робіт, виконання

яких потребує застосування ізолюючих апаратів захисту органів

дихання, повинні пройти спеціальне навчання.

Газонебезпечні роботи, що виконуються за нарядами1допусками

або реєстрацією в журналі обліку, включають два етапи:

підготовка об’єкту до проведення газонебезпечної роботи;

безпосереднє проведення газонебезпечної роботи.

Особи відповідальні за підготовку і проведення газонебезпечних

робіт призначаються розпорядженням керівника відповідального

структурного підрозділу підприємства або керівника самого підпри1

ємства.

Контроль за організацією газонебезпечних робіт здійснюють газо1

рятувальна служба і служба охорони праці підприємства відповідно

до своїх функцій.

Порядок оформлення документації на проведення газонебезпечних

робіт регламентуються зазначеною вище «Типовой инструкцией...»

При підготовці об’єкта до проведення газонебезпечних робіт здій1

снюється весь комплекс підготовчих заходів, передбачених нарядом1

допуском і відповідними інструкціями – технологічними і з охорони

праці в тому числі: необхідні відключення обладнання від технологіч1

них комплексів, зняття тиску, видалення шкідливих і вибухонебезпеч1

них продуктів, виключення можливих джерел іскроутворення, позна1

чення або огородження можливих газонебезпечних зон, виставлення

постів, відключення видимим розривом електропроводів рухомих

механізмів, відділення електроприводів від цих механізмів, вивішу1

вання плакатів безпеки тощо.

Перед початком виконання газонебезпечної роботи необхідно:

♦провести лабораторний чи експрес1аналіз стану повітряного сере1

довища на вміст кисню, шкідливих або вибухонебезпечних речовин;

♦перевірити наявність і придатність засобів захисту працюючих,

іструментів, пристосувань та інших засобів забезпечення безпеки

працюючих;

♦провести інструктаж і перевірити знання виконавців газонебез1

печних робіт щодо уміння користуватись засобами захисту та надава1

ти допомогу потерпілим. Про виконання зазначених заходів безпеки

робляться відповідні записи до наряду1допуску.

Виконувати газонебезпечні роботи необхідно бригадою у складі не

менше 21х осіб, забезпечених необхідними засобами захисту, спецодя1

гом, спецвзуттям, інструментами тощо. Безпосередньо перед допу1

ском до роботи відповідальний за безпечне її виконання опитує кож1

ного виконавця про самопочуття і повідомляє про готовність почина1

ти роботу служби газорятувальну і охорони праці. Без згоди цих

служб починати газонебезпечні роботи забороняється. Входити до

газонебезпечної зони можливо тільки з дозволу відповідального за

безпечне виконання робіт і у відповідних засобах захисту.

Газонебезпечні роботи, пов’язані з можливим виділенням вибухо1

небезпечних речовин, повинні виконуватись із застосуванням інстру1

ментів, пристроїв, спецодягу і спецвзуття, використання яких не

призводить до утворення іскор.

Засоби індивідуального захисту органів дихання і тривалість робо1

ти в них повинні відповідати стандартам і технічним умовам. Зокрема

термін разового перебування працюючого у шланговому протигазі

визначається нарядом1допуском але не повинен перевищувати 30

хвилин.

При виконанні робіт в технологічних ємностях, останні повинні

бути звільнені від речовин, що в них знаходились, відключені від дію1

чого обладнання і систем трубопроводів за допомогою стандартних

366

367

заглушок і залежно від властивостей продуктів, що в них знаходились,

промиті, пропарені гострою парою, продуті інертним газом чи чистим

повітрям. Нагріті ємності перед спуском у них людей мають бути охо1

лоджені до температури не більше 300С. За необхідності проведення

таких робіт при більш високих температурах вживаються додаткові

заходи – обдув свіжим повітрям, спецодягом, обмеження терміну

перебування в ємності і т. п.

Для виконання робіт всередині ємностей призначається бригада у

складі не менше двох осіб – працюючий і спостерігаючий. Якщо для

виконання робіт в ємності необхідне одночасне перебування більше

однієї особи, то на кожного працюючого повинно бути не менш одного

спостерігаю чого. Під час проведення робіт всередині ємності спостері1

гаючий повинен знаходитися біля отвору ємності у такому ж споря1

дженні, що і працюючий і мати біля себе ізолюючий протигаз, підгото1

влений до використання. При відсутності зорового зв’язку між прац1

юючим і спостерігаючим повинна бути встановлена система зв’язку

між ними за допомогою сигнально1рятувальної вірьовки, тощо.

Перед спуском працівника в ємність на нього необхідне одіти ряту1

вальний пояс з сигнально1рятувальною вірьовкою, а за потреби інші

засоби захисту, у тому числі і органів дихання.

Для захисту органів дихання працюючих всередині ємності повин1

ні використовуватись шлангові або киснево1ізолюючі протигази або

повітряні ізолюючі апарати. Робота всередині ємності без засобів

захисту органів дихання може бути дозволена керівництвом підпри1

ємства за умови, що концентрація парів і газів не перевищує ГДК, а

об’ємний вміст кисню в повітрі не менше 20%.

Заходи забезпечення безпеки працівників всередині без засобів

захисту органів дихання повинні передбачати:

постійну подачу свіжого повітря у ємність;

постійний контроль стану повітряного середовища у ємності;

наявність у кожного працюючого і спостерігаючого шлангового

протигаза в положенні «напоготові»;

наявності у кожного працюючого в ємності рятувального пояса і

сигнально1рятувальної вірьовки.

Якщо в діях працюючого всередині ємності спостерігаються відхи1

лення від звичайної поведінки (млявість, спроби зняти маску протига1

за) роботу слід негайно припинити, а працівника з ємності евакуювати.

Після закінчення робіт всередині ємності відповідальний за їх

виконання перед закриттям люків повинен особисто переконатися у

відсутності в ємності людей, інструменту та сторонніх предметів і зро1

бити про це до наряду1допуску.

Проведення робіт в колодязях, каналізаційних мережах, тунелях і

подібних спорудах необхідно погоджувати з керівниками об’єктів,

технологічно зв’язаних з перерахованими спорудами. На період вико1

нання робіт відкриті люки колодязів мають бути огороджені, а в нічні

години – освічені.

Робота всередині колодязів, колекторів, у тунелях і траншеях без

засобів захисту органів дихання забороняється.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

До гл. 3.1

1. Загальні шляхи забезпечення безпеки виробничого обладнання.

2. Вимоги безпеки щодо конструкційних матеріалів, небезпечних

зон, зажимних, вантажозахоплювальних і вантажопідіймальних при1

строїв.

3. Основні заходи щодо впливу виробничого обладнання на

виробниче середовище за чинниками повітря робочої зони, шум,

вібрація і т. ін.

4. Конструкція робочого місця, органів управління, засобів відоб1

раження інформації як чинники рівня безпеки.

5. Вимоги безпеки до системи управління виробничим обладнан1

ням.

6. Які засоби захисту повинні передбачатися в конструкції вироб1

ничого обладнання?

7. Основні вимоги безпуки до технологічних процесів.

8. Виробничі будівлі для реалізації технологічних процесів та роз1

міщення виробничого обладнання, зони обслуговування.

9. Вимоги безпеки до виробничого персоналу з урахуванням осо1

бливостей технологічного процесу.

До гл. 3.2

1. Вимоги безпеки до проектування, виготовлення, монтажу,

ремонту та налагодження посудин, що працюють під тиском.

2. Контроль якості елементів і зварних з’єднань посудин, що пра1

цюють під тиском, при їх виготовленні.

3. Гідравлічні випробування посудин, що працюють під тиском.

4. Арматура, контрольно1вимірювальні і запобіжні пристрої посу1

дин, що працюють під тиском.

368

369

5. Розміщення посудин, що працюють під тиском.

6. Реєстрація і технічне опосвідчення посудин, що працюють під

тиском.

7. Пуск в експлуатацію і організація безпечної експлуатації посу1

дин, що працюють під тиском.

8. Вимоги щодо безпечної експлуатації балонів для стиснутих і зрі1

джених газів.

9. Технічне опосвідчення балонів — первинне і періодичне.

10. Заповнення балонів і допустиме їх опорожнення як чинники

безпеки.

11. Вимоги безпеки до проектування, виготовлення, монтажу, ре1

монту та налагодження парових і водогрійних котлів.

12. Конструкція і розміщення парових і водогрійних котлів.

13. Вимоги безпеки до арматури, контрольно1вимірювальних і

запобіжних пристроїв парових і водогрійних котлів.

14. Контроль якості при виготовленні парових і водогрійних котлів.

15. Вимоги безпеки до будівель для розміщення парових і водо1

грійних котлів.

16. Реєстрація і технічне опосвідчення парових і водогрійних котлів.

17. Організація безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів.

18. Запобіжні клапани парових і водогрійних котлів, типи, перевір1

ка їх працездатності.

До гл. 3.3

19. Небезпечні чинники, пов’язані з використанням засобів кріо1

генної техніки.

20. Захист від опіків та обморожувань при експлуатації засобів

кріогенної техніки.

21. Засоби захисту від термічних деформацій та перевищення

тиску при експлуатації засобів кріогенної техніки.

22. Вимоги безпеки до очищення засобів кріогенної техніки при їх

заповненні.

До гл. 3.4

1. Загальні вимоги безпеки до організації вантажно1розвантажу1

вальних робіт.

2. Вимоги безпеки до проектування, виготовлення, монтажу та

ремонту вантажопідіймальних кранів.

3. Попередні, приймальні та приймально1здавальні випробування

вантажопідіймальних кранів.

4. Прилади та пристрої безпеки вантажопідіймальних кранів з

машинним приводом.

5. Загальні вимоги безпеки до канатів вантажопідіймальних кранів

і строп.

6. Вимоги безпеки до знімних пристроїв для захоплювання ван1

тажу.

7. Технічний огляд і реєстрація кранів до пуску в експлуатацію.

8. Технічні огляди вантажопідіймальних кранів до пуску в роботу

(повні) і періодичні в процесі роботи (повні і часткові) та позачергові.

9. Реєстрація та пуск в роботу вантажопідіймальних кранів.

10. Організація безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.

До гл. 3.5

1. Основні чинні нормативні акти з електробезпеки.

2. Дія електричного струму на організм людини та види електротравм.

3. Які чинники впливають на тяжкість ураження електричним

струмом.

4. Як визначити категорію приміщень за небезпекою електротравм.

5. Характер розподілу потенціалів на поверхні землі в зоні розті1

кання струму та напруга кроку.

6. Небезпека ураження людини електричним струмом в мережах,

ізольованих від землі.

7. Що небезпечніше і чому: доторкання людини до «здорової фази»

за наявності пошкодженої чи до пошкодженої фази в мережах, ізольо1

ваних від землі.

8. Проаналізувати небезпеку ураження людини електричним стру1

мом в мережі з глухозаземленою нейтраллю.

9. Дати порівняльну оцінку небезпеки ураження людини електрич1

ним струмом у разі попадання людини під напругу в мережі, ізольова1

ній від землі, та з глухозаземленою нейтраллю.

10. Перерахувати основні технічні рішення забезпечення електро1

безпеки при нормальному режимі роботи електроустановок.

11. Застосування понижених напруг, понижуючі і розділяючі транс1

форматори.

12. Вирівнювання потенціалів як засіб забезпечення електробезпеки.

13. Основні заходи попередження електротравм при пошкодженні

ізоляції і переході напруги на неструмовідні частини електроустановок.

14. Захисне заземлення: визначення, принципова схема, дві функції.

15. Електроустановки, які підлягають заземленню.

16. Від чого залежить ефективність захисного заземлення, допу1

370

371

стимий опір заземлюючого пристрою залежно від величини напруги,

підключеної потужності та режиму нейтралі мережі?

17. Занулення, принципова схема, сфера застосування, заходи

щодо забезпечення ефективного захисту.

18. Нульовий робочий і нульовий захисний провідник у мережах з

глухозаземленою нейтраллю — застосування та вимоги безпеки.

19. Перерахувати обов’язки роботодавців щодо організації безпеч1

ної експлуатації електроустановок.

20. Групи робіт в електроустановках щодо організації їх безпечного

виконання.

21. Особи, відповідальні за організацію безпечного виконання

робіт за нарядами1допусками та розпорядженнями.

22. Категорії робіт в електроустановках щодо небезпеки їх вико1

нання.

23. Вимоги безпеки до підготовки робочого місця при виконанні

робіт в електроустановках напругою до 1000 В із зняттям напруги.

24. Вимоги безпеки до підготовки робочого місця під час виконання

робіт в електроустановках напругою понад 1000 В із зняттям напруги.

25. Організація безпечного виконання робіт в електроустановках

без зняття напруги.

26. Вимоги безпеки до персоналу, обслуговуючого електроустанов1

ки, групи з електробезпеки, навчання та перевірка знань.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ.

ЗНАННЯ І УМІННЯ

Лабораторні роботи: 1. Дослідження небезпеки ураження елек1

тричним струмом у електромережах, ізольованих від землі та з глухо

заземленою нейтраллю; 2. Дослідження ефективності захисного зазе1

млення, занулення; 3. Дослідження крокової напруги.

Знання:

складові безпечності технологічного процесу;

складові безпечності виробничого обладнання;

загальні вимоги безпеки до систем, що працюють під тиском;

запобіжні засоби і контрольні прилади систем, що працюють під

тиском;

технічне опосвідчення систем, що працюють під тиском;

організація безпечного проведення вантажно1розвантажувальних

робіт;

значення питань електробезпеки;

фактори, що впливають на характер ураження електричним струмом;

порогові значення струму за дією на організм людини;

види електротравм;

причини електротравм;

класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним

струмом;

системи заходів безпечної експлуатації електроустановок;

засоби попередження електротравм від дотику до струмовідних

частин;

захисне заземлення електроустановок, захисне відключення,

занулення, їх призначення;

електрозахисні засоби, класифікація, перелік;

вимоги до організації безпечного проведення робіт в електроуста1

новках;

надання першої допомоги при ураженні електричним струмом;

Уміння:

♦оцінити безпеку технологічного обладнання за окремими чинни1

ками;

♦оцінити безпеку виробничих процесів за окремими чинниками;

♦сформулювати загальні вимоги безпеки до систем, що працюють

під тиском;

♦вибрати тип запобіжного клапана залежно від умом експлуатації

та параметрів систем, що працюють під тиском;

♦оцінити відповідність вантажопідіймальних пристроїв вимогам

безпеки;

♦визначити категорію приміщення за небезпекою ураження елек1

тричним струмом;

♦вибрати заходи попередження електротравматизму при переході

напруги на нормальнонеструмовідні частини;

♦надати лікарську допомогу при електричних ударах.

372

373

Розділ 4. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА