3 Роки.

Занулення. Відповідно до ГОСТ 12.1.009176 занулення в загально1

му розумінні — це навмисне електричне з’єднання з нульовим захи1

сним провідником металевих неструмовідних частин, які можуть опи1

нитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції.

Занулення в електроустановках — це навмисне з’єднання елемен1

тів електроустановки, які нормально не знаходяться під напругою, з

глухозаземленою нейтраллю генератора чи трансформатора в мере1

жах трифазного струму, з глухозаземленим виводом джерела одно1

фазного струму, з глухозаземленою середньою точкою джерела в

мережах постійного струму.

Занулення застосовується в електроустановках напругою до 1000

В, які живляться від мережі з глухозаземленою нейтраллю.

Принципова схема занулення наведена на рис. 3.7, права частина. Зану1

лення перетворює замикання на корпус в коротке замикання фази, спрацьо1

вує захист від коротких замикань (плавкі вставки запобіжників, струмові

автомати, магнітні пускові пристрої із струмовим захистом тощо) і установка

відключається від джерела живлення.

Вимоги щодо застосування занулення залежно від величини напруги і

категорії приміщень за небезпекою електротравм аналогічні вимогам до

застосування захисного заземлення. За велечиною напруги мережі живлення

застосування занулення обмежується напругою до 1 кВ.

визначають його опір Rг. Еквівалентний опір струму розтікання штучного

заземлюючого пристрою

Rш = RзRг/(Rзhг + Rзвn), Ом, (3.25)

де Rз — еквівалентний опір вертикальних електродів, Ом; г і в — коефіцієн1

ти екранування (використання), горизонтального і вертикального електро1

дів, відповідно.

Еквивалентний опір природного і штучного заземлюючого пристрою Rп,ш

. (3.26) ,

ø ï

ø ï

ï ø R R

R R

R

+

⋅

=

Згідно з чинними нормативами можливі два варіанти реалізації занулення:

заземлена через певні відстані (100...200 м) нейтраль мережі виконує

функції нульового робочого і нульового захисного провідника одночасно;

для занулення обладнання прокладається окремий провідник, який

виконує функції тільки нульового захисного.

Другий варіант є обов’язковим для житлових, адміністративно1побутових

приміщень, приміщень масового перебування людей та їм подібних, що буду1

ються.

В цьому випадку в приміщеннях з однофазною мережою внутрішня мере1

жа виконується 31х провідною — фаза, нуль робочий і нуль захисний, а розет1

ки для підключення переносних споживачів електроенергії — 31х контактні.

При відповідному виконанні штепсельних вилок і шнура живлення (трипро1

відний) контакт мережі нульового захисного провідника замикається з упе1

редженням відносно контактів фази і нульового робочого провідника. Таким

чином, споживач електроенергії занулюється до подачі на нього напруги.

В приміщеннях з 31и фазними споживачами внутрішня мережа викону1

ється 51ти провідною — 3 фази, нуль робочий і нуль захисний.

Незалежно від розглянутих варіантів при застосуванні в приміщенні

окремого нульового захисного провідника останній відгалужується від ней1

тралі мережі на щитку вводу в приміщення до роз’єднуючих контактів, а для

забезпечення його цілісності і надійності захисту в мережі цього провідника

не повинно бути будь1яких роз’єднувачів, запобіжників тощо.

Захисне відключення. Призначення захисного відключення — від1

ключення електроустановки при пошкодженні ізоляції і переході

напруги на неструмовідні її елементи. Застосовується в доповнення

до захисного заземлення (занулення) для забезпечення надійного

захисту, перш за все в умовах особливої небезпеки електротравм.

Ефективність захисного заземлення залежить від опору заземлюю1

чого пристрою розтіканню струму замикання на землю. При наявно1

сті сухого чи скального грунту опір заземлюючого пристрою розтікан1

ню струму за певних умов може перевищувати допустимі значення з

відповідною втратою захисних функцій. Тому в подібних випадках

доцільно застосовувати захисне відключення.

Згідно з чинними нормативами захисне відключення є обов’язко1

вим в гірничо1добувній промисловості і на торфорозробках.

Ефективність занулення залежить від опору мережі короткого

замикання при переході напруги на неструмовідні частини. При знач1

ній протяжності мережі живлення її опір струму короткого замикання

збільшується, а абсолютне значення струму короткого замикання

може бути недостатнім для спрацювання захисту від КЗ.

В подібних випадках ефективний захист може бути забезпечений

застосуванням пристроїв захисного відключення, спрацювання яких

може бути спричинене струмами витоку на землю з корпуса елек1

троустановки, зниженням опору ізоляції фази відносно землі, пере1

354

355

розподілом навантаження на фази тощо. Промисловістю серійно

випускаються пристрої захисного відключення.

Система електрозахисних засобів. Електрозахисні засоби – це

технічні вироби, що не є конструктивними елементами електроуста1

новок і використовуються при виконанні робіт в електроустановках з

метою запобігання електротравм.

ДНАОП 1.1.1011.07101 «Правила експлуатації електрозахисних

засобів» (в подальшому Правила) — чинний нормативний документ, в

якому наведено перелік засобів захисту, вимоги до їх конструкції,

обсягів і норм випробувань, порядку застосування і зберігання, ком1

плектування засобами захисту електроустановок та виробничих бри1

гад. Засоби захисту, що використовуються в електроустановках,

повинні відповідати вимогам чинних державних стандартів, техніч1

них умов щодо їх конструкції тощо.

Електрозахисні засоби поділяються на ізолювальні (ізолювальні

штанги, кліщі, накладки, діелектричні руковички тощо), огороджу1

вальні (огородження, щитки, ширми, плакати) та запобіжні (окуляри,

каски, запобіжні пояси, руковиці для захисту рук).

Ізолювальні електрозахисні засоби поділяються на основні і додаткові.

Основні ізолювальні електрозахисні засоби розраховані на напру1

гу установки і при дотриманні вимог безпеки щодо користування

ними забезпечують захист працівників.

Додаткові електрозахисні засоби навіть при дотриманні функціо1

нального їх призначення не забезпечують надійного захисту працюю1

чих і застосовуються одночасно з основними для підвищення рівня

безпеки. У разі застосування основних електрозахисних засобів

достатньо використовувати один додатковий засіб. При захисті пра1

цівників від напруги кроку досить використовувати діелектричне

взуття без застосування основних засобів.

В таблицях 3.4 і 3.5 приведено перелік деяких основних і додатко1

вих електрозахисних засобів залежно від величини напруги елек1

троустановки.

Крім наведених в таблицях 3.4 і 3.5 засобів захисту, в електроуста1

новках повинні застосовуватися такі ЗІЗ:

захисні каски — для захисту голови;

захисні окуляри і щитки — для захисту очей і обличчя;

протигази і респіратори — для захисту органів дихання;

рукавиці — для захисту рук;

запобіжні пояси та страхувальні канати.

Для захисту працівників при виконанні робіт в умовах електрично1

го поля, параметри якого перевищують допустимі, застосовуються

індивідуальні екранувальні комплекти одягу та екранувальні пристрої.

356

Таблиця 3.4

Основні електрозахнсні засоби

для роботи в електроустановках

До 1000 В включно Понад 1000 В

Ізолювальні штанги

Ізолювальні кліщі

Електровимірювальні кліщі

Покажчики напруги

Діелектричні рукавички

Інструмент з ізолювальним

покриттям

Ізолювальні штанги всіх видів

Ізолювальні кліщі

Електровимірювальні кліщі

Покажчики напруги

Пристрої для створення безпечних умов праці під

час проведення випробувань і вимірювань в елект1

роустановках (покажчики напруги для фазуван1

ня, покажчики пошкодження кабелів та ін.)

Таблиця 3.5

Додаткові електрозахисні засоби

для роботи в електроустановках

До 1000 В включно Понад 1000 В

Діелектричне взуття

Діелектричні килими

Ізолювальні підставки

Ізолювальні накладки

Ізолювальні ковпаки

Сигналізатори напруги

Захисні огородження

(щити, ширми)

Переносні заземлення

Плакати і знаки безпеки

Інші засоби захисту

Діелектричні рукавички

Діелектричне взуття

Діелектричні килими

Ізолювальні підставки

Ізолювальні накладки

Ізолювальні ковпаки

Штанги для перенесення і вирівнюван1

ня потенціалу

Сигналізатори напруги

Захисні огородження (щити, ширми)

Переносні заземлення

Плакати і знаки безпеки

Інші засоби захисту

357

Вимоги щодо комплектування електроустановок електрозахисни1

ми засобами регламентуються Правилами, Положенням про порядок

забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям

та іншими засобами індивідуального захисту (ДНАОП 0.0014.26196),

галузевими чинними нормативами тощо.

Відповідальність за своєчасне забезпечення працівників і комплек1

тування електроустановок засобами захисту згідно з нормами ком1

плектування, за організацію належних умов зберігання, створення

необхідного запасу, своєчасне проведення періодичних оглядів і

випробувань, вилучення непридатних засобів та організацію обліку їх

несе власник цих засобів.

Електрозахисні засоби повинні зберігатися у приміщеннях в спе1

ціально відведених місцях сухими і чистими, в умовах, що виключа1

ють можливість їх механічних ушкоджень, шкідливої дії вологи, агре1

сивного середовища, мастила тощо.

У встановлені нормативами терміни електрозахисні засоби повин1

ні оглядатися з перевіркою їх наявності згідно з вимогами до комплек1

тування, очищатися від пилу, забруднень тощо, періодично проходити

спеціальні випробування на відповідність їх діелектричних, механіч1

них і т. ін. показників чинним вимогам.

Крім того електрозахисні засоби повинні оглядатися перед кожним

їх застосуванням. При таких оглядах увага звертається на справність

засобів захисту, відсутність тріщин, подряпин та деформації ізоюваль1

них елементів, терміни чергової перевірки. У разі виявлення перера1

хованих дефектів чи простроченого терміну чергового випрбування,

користування електрозахисними засобами забороняється. При огля1

дах діелектричних руковичок і діелектричного взуття увагу слід звер1

тати на наявність вологи, забруднень, поривів, інших механічних

пошкоджень. Відсутність поривів і проколів руковичок перевіряється

скручуванням їх від нарукавника в бік пальців.

Вимоги до термінів випробування електрозахисних засобів, мето1

дики і параметрів цих випробувань регламентуються Правилами за1

лежно від типу електрозахисних засобів.

В табл. 3.6 для деяких типів електрозахисних засобів відповідно до

Правил наведені дані щодо виду експлуатаційних випробувань, їх тер1

мінів та величини напруги.

Електричні випробування електрозахисних засобів проводяться

спеціально підготовленими працівниками. Кожний засіб захисту

перед випробуваннями необхідно оглянути з метою перевірки розмі1

рів, справності, комплектності, стану ізоляційної поверхні, наявності

номера. Випробування проводяться напругою змінного струму часто1

тою 50 Гц при температурі повітря 25 ± 10оС і регламентованій Пра1

вилами швидкості підвищення напруги. Результати випробувань оці1

нюються за величиною струму, що протікає через засоби захисту.

358

Таблиця 3.6

Види, терміни та параметри експлуатаційних випробувань

ізолювальних електрозахисних засобів *

Тип електрозахисних

засобів

Вид

випробувань

Періодичність

випробувань, міс Параметри навантаження, кВ

Руковички

діелектричні

електричні 66

Взуття

діелектричне

електричні 12/36 3,5/15

Діелектричні

килимки

огляд 6 —

Діелектричні

підставки

огляд 36 —

Ізольований

інструмент з одно1

шаровою ізоляцією

електричні 2 12

Ізольований

інструмент з одно1

шаровою ізоляцією

електричні 2 12

Штанги вимірю1

вальні

діелектричні 12 2/31кратна лінійна але і

≥40 кВ в установках на1

пругою 1–35 кВ; 31кратна

лінійна в установках на1

пругою і і110 кВ

Штанги оперативні діелектричні 24 —

Електровимірю1

вальні та ізольовані

кліщі

діелектричні 24 2/31кратна лінійна але і

≥40 кВ в установках на1

пругою 6–105 кВ; 31кратна

лінійна в установках на1

пругою 35 кВ

Діелектричні штан1

ги переносних за1

землень

діелектричні 24 50 при напрузі мережі

110–220; 100 при напрузі

мережі 300–500

*В чисельнику величина випробувальної напруги при напрузі мережі до 1 кВ, в

знаменнику — 1 кВ

359

При позитивних результатах випробувань на засобах захисту про1

ставляється штамп, що відповідає інвентарному номеру засобу захи1

сту, даті наступного випробування та граничній напрузі застосування.

Штамп на засобах захисту, застосування яких не залежить від напру1

ги електроустановки (діелектричні руковички, ізолювальний інстру1

мент тощо), не містить величини напруги застосування. Результати

випробувань засобів захисту оформлюються протоколом встановле1

ної форми.

Електрозахисні засоби застосовуються в закритих електроустанов1

ках без будь1яких погодних обмежень, а у відкритих електроустанов1

ках і на повітряних лініях — тільки в суху погоду, за відсутності намо1

розі, мряки, опадів.

Ізолювальні електрозахисні засоби необхідно застосовувати за їх

прямим призначенням згідно з вимогами Правил і тільки за напруги,

що не перевищує ту, на яку вони розраховані.

В електроустановках напругою від 1 до 35 кВ ізолювальні штанги

(крім вимірювальних), переносні заземлення, штанги1пилососи,

покажчики напруги, ізолювальні та вимірювальні кліщі застосову1

ються тільки в комплекті з додатковими засобами захисту — діелек1

тричними руковичками. При більших значеннях напруги застосуван1

ня діелектричних руковичок повинно регламентуватися інструкціями

з експлуатації ізолювальних штанг.

При використанні ізолювальних електрозахисних засобів необхід1

но тримати їх за рукоятки до обмежувального кільця на них, на витяг1

нутих руках, не допускати наближення ізолювальної частини цих

засобів до струмовідних елементів інших фаз установки на небезпеч1

ну відстань, регламентовану Правилами безпечної експлуатації елек1

троустановок.

У разі заміни запобіжників за допомогою ізолювалюних кліщів

крім діелектричних руковичок необхідно застосовувати захисні оку1

ляри.

Перед кожним застосуванням в електроустановках покажчиків

напруги їх справність необхідно перевіряти на струмовідних части1

нах, які завідомо перебувають під напругою, користуючись при цьому

діелектричними руковичками. При перевірці справності однополю1

сних покажчиків напруги забороняється застосовувати діелектричні

руковички, що обумовлюється конструкцією і принципом роботи цих

покажчиків.

Виконувати роботи в електроустановках з використанням діелек1

тричних штанг, кліщів і подібних їм інших засобів захисту необхідно з

землі, підлоги або безпечних стійких інвентарних конструкцій — ста1

ціонарних чи пересувних площадок, з драбин тощо, які за конструкці1

єю мають відповідати чинним технічним умовам на їх виготовлення.

Забороняється використовувати для таких цілей випадкові підручні

засоби — ящики, бочки і т. ін.

Система організаційно_технічних заходів і засобів. Основні

організаційно1технічні заходи і засоби щодо попередження електро1

травм регламентуються ДНАОП 0.0011.21198 «Правила безпечної

експлуатації електроустановок споживачів», якими відповідальність

за організацію безпечної експлуатації електроустановок покладається

на роботодавця.

Згідно з чинними вимогами роботодавець повинен:

призначити відповідального за справний стан і безпечну експлу1

атацію електроустановок (далі — відповідальний за електрогосподар1

ство);

створити і укомплектувати відповідно до потреб електротехнічну

службу;

розробити і затвердити посадові інструкції працівників електро1

технічної служби та інструкції з безпечного виконання робіт в елек1

троустановках з урахуванням їх особливостей;

створити на підприємстві такі умови, щоб працівники, на яких

покладено обов’язки з обслуговування електроустановок, відповідно

до чинних вимог своєчасно здійснювали їх огляд, профілактичні, про1

тиаварійни та приймально1здавальні випробування;

забезпечити своєчасне навчання і перевірку знань працівників з

питань електробезпеки.

На малих підприємствах за неможливості чи недоцільності ство1

рення електротехнічної служби власник, на договірних засадах, дору1

чає електротехнічним службам споріднених підприємств або фізіч1

ним особам, які мають відповідну підготовку, забезпечення справного

стану і безпечної експлуатації електроустановок.

Фахівці служби охорони праці забов’язані контролювати безпечну

експлуатацію електроустановок і повинні мати групу IV з електробез1

пеки.

Працівники, що обслуговують електроустановки повинні мати від1

повідну професійну підготовку, групу з електробезпеки, підтверджену

посвідченням встановленої форми (I...V), і не мати медичних проти1

показань і вікових обмежень щодо можливості виконання роботи в

електроустановках.

Під час виконання службових обов’язків працівник повинен мати

при собі посвідчення. За відсутності посвідчення або за прострочених

термінів чергової перевірки знань працівник до роботи не допускаєть1

360

361

ся. Чергові перевірки знань працівників, що обслуговують елек1

троустановки, проводяться кожні 12 місяців.

За вимогами і заходами безпеки роботи в електроустановках поді1

ляються на три категорії:

зі зняттям напруги;

без зняття напруги на струмовідних частинах або поблизу них;

без зняття напруги на безпечній відстані від струмовідних частин,

що перебувають під напругою.

До робіт, що виконуються зі зняттям напруги, відносяться роботи,

що проводяться в електроустановці, в якій зі струмовідних частин

знято напругу і доступ в електроустановки, що перебувають під

напругою, унеможливлено.

До робіт, що виконуються без зняття напруги на струмовідних

частинах та поблизу них, належать роботи, що проводяться безпосе1

редньо на цих частинах або на відстанях від цих частин, менших без1

печних.

До робіт без зняття напруги на безпечній відстані від струмовідних

частин, що перебувають під напругою, належать роботи, при виконан1

ні яких випадкове наближення людей, інструменту чи механізмів на

меншу за безпечну відстань до цих частин є неможливим.

Безпечні відстані від струмовідних частин, що перебувають під

напругою, відповідно до ДНАОП 0.0011.21198 наведені в табл. 3.7.

Таблиця 3.7

Безпечні відстані до струмовідних частин,

що перебувають під напругою, м

Напруга, кВ Відстань від людини, інстру1

ментів, огороджень, не менше

Відстань від механізмів,

не менше

До 1:

на ПЛ

в решті електро1

установок

0,6

не нормується

1,0

1,0

6–35 0,6 1,0

110 1,0 1,5

150 1,5 2,0

220 2,0 2,5

Роботи в електроустановках за вимогами щодо організації їх без1

печного виконання поділяються на такі, що виконуються:

за нарядами1допусками;

за розпорядженнями;

в порядку поточної експлуатації.

Роботи, що виконуються за нарядами1допусками, оформлюються

нарядом встановленої форми, в якому вказується місце робіт, їх обсяг,

особи, відповідальні за безпечну організацію і виконання робіт, склад

бригад та заходи безпеки.

Роботи, що виконуються за розпорядженнями, реєструються в спе1

ціальному журналі. При цьому встановлюється час виконання робіт,

їх характер і організаційно1технічні заходи безпеки відповідно до чин1

них вимог.

Роботи, що виконуються в порядку поточної експлуатації, реєстру1

ються в журналі реєстрації цих робіт.

На підприємствах наказом затверджується перелік робіт, які вико1

нуються за нарядами, за разпорядженнями та в порядку поточної

експлуатації і призначаються особи, відповідальні за безпечну органі1

зацію і безпечне виконання цих робіт.

Під час виконання робіт за нарядами1допусками і розпорядження1

ми такими особами є:

♦працівник, який видає наряд чи розпорядження;

♦працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця;

♦працівник, який готує робоче місце;

♦працівник, який допускає до роботи;

♦керівник робіт;

♦працівник, який наглядає за безпечним виконанням робіт;

♦члени бригади.

ДНАОП 0.0011.21198 регламентує вимоги щодо обов’язків, рівня

професійної підготовки зазначених вище працівників, їх групи з елек1

тробезпеки та заходи і засоби безпечного виконання робіт в елек1

троустановках залежно від їх особливостей.