Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник №1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.37 Mб
Скачать

125/Із.З. І приймається розрахунковим, але не більше 10 Ом.

За величину розрахункового струму замикання на землю Із.з. прий1

мається найбільший можливий струм замикання на землю в даній

електроустановці. В загальному вигляді величина струму замикання

на землю при симетричності опору ізоляції і ємності фаз відносно

землі:

, (3.19)

100

3

. .

ô

ç ç

U

I = А,

В установках напругою більше 1000 В при ізольованій від землі

мережі розрахункова величина струму замикання на землю:

350



,

350

3 35

. .

ô k ë

ç ç

U l l

I

⋅+

= А, (3.20)

де lк і lл – загальна довжина кабельної і повітряної мережі, км.

Конструктивно захисне заземлення включає заземлюючий пристрій і про1

відник, що з’єднує заземлюючий пристрій з обладнанням, яке заземлюється, —

заземлюючий провідник.

Для заземлюючих провідників використовують неізольовані мідні про1

відники поперечним перерізом не менше 4 мм2 або сталеві струмпроводи діа1

метром 5…10 мм. Заземлюючі провідники між собою і з заземлюючим при1

строєм з’єднуються зварюванням, а з обладнанням, що заземлюється, — зва1

рюванням або за допомогою гвинтового з’єднання з застосуванням антико1

розійних заходів. У виробничих приміщеннях заземлюючі провідники про1

кладаються відкрито, а обладнання приєднується до магістралі заземлення

індівідуально шляхом паралельних приєднань.

Заземлюючі пристрої можуть бути

природними і штучними. Як природні

заземлюючі пристрої використовують1

ся прокладені в землі трубопроводи,

оболонки кабелів, арматура будівель1

них конструкцій, що має контакт з

землею тощо. Штучні заземлюючі при1

строї – це спеціально закладені в землю

металоконструкції, призначені для

захисного заземлення. Штучними

заземлювачами можуть бути металеві

вертикально закладені в грунт електро1

ди (стрижні, труби, кутова сталь тощо),

з’єднані між собою за допомогою зва1

рювання з’єднувальною смугою, смуго1

ва і листова сталь і т. ін.

Закладені в грунт вертикальні елек1

троди, з’єднані металевою смугою в

загальну мережу, використовуються,

переважно, для цехових заземлюючих

пристроїв при значній кількості елек1

троустановок, що заземлюються, зазем1

люючих пристроїв ВРП тощо. У цьому

випадку заземлюючий пристрій вико1

нується у вигляді контурного або вино1

сного, рис. 3.11.

Рис. 3.11. Контурне (а) і виносне (б)

заземлення:

1 — заземлюючі пристрої;

2 — заземлюючі провідники;

3 — обладнання, що заземлюється;

4 — внутрішня магістраль

(контур) заземлення

4 2 1

3

3

3

2

4

1

à

á

351

У випадку контурного заземлення (рис. 3.11, а) в приміщенні відкрито по

будівельних конструкціях споруджується внутрішній контур заземлення 4, з

яким за допомогою з’єднувальних провідників 2 з’єднуються неструмовідні

елементи обладнання 3, що заземлюється. Зовні приміщення в грунті на гли1

бині 0,7…1,0 м споруджується контурний заземлюючий пристрій 1 (верти1

кальні електроди, з’єднані горизонтальним електродом).

Внутрішня магістраль заземлення і заземлюючий пристрий з’єднується

між собою за допомогою зварювання не менше ніж у двох місцях.

При виносному заземленні заземлюючий пристрій 1 споруджується поза

приміщеннями, а внутрішні магістралі заземлення окремих приміщень при1

єднуються до заземлюючого пристрою заземлюючими провідниками.

Смугова сталь використовується, переважно, для спорудження групових

заземлювачів для заземлення будівельних мобільних приміщень та інших

групових пересувних електроустановок, а листова – як індивідуальні зазем1

люючі пристрої.

При виборі типу заземлюючого пристрою (природний, штучний) і його

конструктивних параметрів (розміри електродів, їх кількість, взаємне розмі1

щення і т. ін) необхідно дотримуватися вимог

Rзп ≤Rд, (3.21)

де Rзп і Rд— відповідно фактичний і допустимий опір заземлюючого при1

строю, Ом.

При можливості використання природних заземлювачів за умови

Rп ≤Rд, (3.22)

де Rп — опір природного заземлюючого пристрою, Ом, штучні заземлюючі

пристрої не споруджуються.

Опір природних заземлювачів залежно від їх геометрії і параметрів

підраховується за наведеними в табл. 3.3 формулами.

Якщо опір усіх природних заземлювачів, як паралельних провідників, за

підрахунками виявиться більше Rд, в доповнення до останніх споруджується

штучний заземлюючий пристрій, необхідний опір якого Rш визначається виразом

Rш ≤RпRд/Rп – Rд, Ом. (3.23)

Для розрахунку штучного заземлюючого пристрою вибирають тип зазем1

лювача (електрода) і відповідно до табл. 3.5 визначають його опір розтіканню

струму Rз1. При Rз1 > Rш визначається необхідна кількість електродів у зазем1

люючому пристрої, n

n = Rз1/Rшз1, шт, (3.24)

де з1 — коефіцієнт взаємного екранування заземлювачів, який може колива1

тися в межах 0,9…0,3, зменшуючись із збільшенням кількості електродів (n) і

зменшенням відстані між ними.

352

Таблиця 3.3

Дані для розрахунку опору одиночних заземлювачів

з/п

Тип

заземлювача

Схема

заземлювача

Формула

для визначення

опору заземлювача

1 Стержневий чи

трубчатий в грунті

2 Кутиковий в грунті

3 Стрижень, труба

або оболонка кабеля

в грунті

4 Протяжний смуговий

в грунті

5 Пластинчатий в

грунті (пластина

поставлена на ребро)

d

d

t

d

t

l l t0 t0

b

b

t

l

d

t

l

b

t

b

a

;

4

4

ln

2

2 1

ln

1 2 ⎟⎠

⎜⎝

-

+ = +

t l

t l

d

l

l

R

;

4

ln

2 1 d

l

l

R ≈

; 0,5ì 0 l >d t

;

4

4,2

ln

2

2,1 1

ln

1 2 ⎟⎠

⎜⎝

-

+ = +

t l

t l

b

l

l

R

;

4,2

ln

2 1 d

l

l

R

≈

; 0,5ì 0 l >b t

ln ;

2

2

1 dt

l

l

R

=

l t l d

d

l

l

R ≈; ≥4 ; >

2

ln

2 1

bt

l

l

R

2

1

2

ln

2

=

;

4

arcsin

2 4 2 1

⎟⎠

⎜⎜⎝

+

= +

t ab

ab

ab

R

ab

t

ab

R ≈; >

4 1

Знаючи n і відстань між вертикальними електродами, вираховують довжи1

ну горизонтального електрода (стрижень чи смуга) і відповідно до табл. 3.3

353

При Rп,ш ≤Rд захисне заземлення відповідає вимогам безпеки.

На кожний діючий заземлюючий пристрій повинен бути паспорт, в якому

наводиться його схема, дані про результати провірок стану заземлюючого

пристрою, проведені ремонтні роботи і конструктивні зміни.

Опір захисного заземлення струму розтікання контролюється в

терміни, встановлені чинними нормативами, з веденням відповідної

документації: на вугледобувних шахтах кожні 6 міс; цехові заземлюю1

чі пристрої — кожні 12 міс: заземлюючі пристрої підстанцій — раз на