- •1.1. ОсновНі поняття в галуЗі охорони праЦі,
- •1.1.1. Термінологія охорони праці
- •1) Органи дихання;
- •2) Шлунково1кишковий тракт;
- •3) Шкіряні покриви та слизисті оболонки.
- •1.1.2. Задачі охорони праці та її структура
- •1.2. ТеоретичНі основи охорони праЦі
- •1.2.1. Попередження виробничого травматизму, професійної
- •1.2.2. Системний аналіз в охороні праці
- •3. Повну безпеку, вірніше сказати, прийнятний рівень ймовірності про1
- •1.2.3. Ризик як оцінка небезпеки
- •1 Клас — оптимальні умови праці – такі умови, при яких збе1
- •1.2.5. Аналіз виробничого травматизму
- •1.3. Нормативно_правова база охорони праЦі в укрАїНі
- •1.3.1. Законодавство України в галузі охорони праці
- •Глава 40 Цивільного кодексу України «Зобов’язання, що виника1
- •1.3.2. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1. Пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідаль_
- •2. Підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення
- •3. Комплексне розв’язання завдань охорони праці на основі
- •4. Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди
- •5. Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підпри_
- •6. Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з
- •7. Використання економічних методів управління охороною
- •8. Інформування населення, проведення навчання, професійної
- •9. Забезпечення координації діяльності органів державної
- •10. Використання світового досвіду організації роботи щодо
- •1.3.3. Застосування міжнародних договорів та угод.
- •1.3.4. Основні положення державного соціального страхування
- •1) Священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релі1
- •2) Особи, які забезпечують себе роботою самостійно;
- •3) Громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності.)
- •1.3.5. Нормативно_правові акти та документи підприємств
- •009196. Класифікація видів економічної діяльності (квед). Якщо
- •1.3.6. Відповідальність за порушення законодавства
- •1.4. ГаранТії прав на охорону праЦі
- •1.4.1. Гарантії прав на охорону праці під час прийому працівника
- •1.4.2. Права працівників на пільги та компенсації
- •22.05.1968 Р. Безкоштовна видача молока має ціль підвищення опору
- •17.11.1997 Р. № 1290 зі змінами та доповненнями від 16.12.2004 р.
- •1.4.4. Гарантії охорони праці жінок, неповнолітніх,
- •14 5 2,5 Не допускається
- •1.4.5. Відшкодування шкоди
- •1.5. Державне управЛіНня охороною праЦі
- •1.5.1. Органи державного управління охороною праці,
- •1.5.2. Державний нагляд, відомчий I громадський контроль
- •1.5.3. Організація охорони праці на виробництві
- •1.5.4. Обов’язки працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •31.03.1994 Р. № 45 за погодженням з Держнаглядохоронпраці, Miн1
- •1.5.5. Навчання та інструктажі з охорони праці
- •10 Годин, а під час перепідготовки та підвищення кваліфікації – не
- •1.5.6. Управління охороною праці на підприємстві
- •1.6. РозсЛіДування, рЕєСтраЦіЯ, обЛіК та анаЛіЗ нещасних
- •1.6.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6.2. Розслідування та облік професійних захворювань
- •1.6.3. Розслідування та облік аварій
- •1.7. ЕконоМіЧНі аспекти охорони праЦі♦
- •1.7.1. Економічне значення та економічні проблеми охорони праці
- •1.7.2. Економічні методи управління охороною праці
- •1.7.3. Оцінка затрат на охорону праці
- •V Штрафи та інші від1
- •1.7.4. Визначення ефективності заходів і засобів профілактики вироб_
- •1) За економічними показниками, обов‘язковими для обліку та
- •2) За показниками, що базуються на зіставленні зміни основних
- •9. Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за робо1
- •10. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скасуванням ско1
- •11. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скороченням чи
- •12. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скороченням
- •13. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівни1
- •14. Економія витрат у зв’язку зі скороченням кількості працівників,
- •15. Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації пра1
- •16. Річна економія підприємства від поліпшення умов і безпеки
- •1.7.5. Стимулювання охорони праці
- •30 Років (1960–1990 рр.) середня величина страхового внеску змен1
- •1994 Рр. Перетерпів наступні зміни:
- •1.7.6. Фінансування охорони праці
- •4,2 КДж). Наприклад, при навантаженні 300 ккал/хв (1250 кДж/хв) макси1
- •16,8...25,2 МДж (4000–6000 ккал). Добові витрати енергії для осіб, що вико1
- •2.1.2. Основні поняття гігієни праці
- •2. Психофізіологічні («трудові»)
- •3. Естетичні
- •173196 «Охорона атмосферного повітря населених місць», дсн 3.3.6.042199
- •2.1.3. Основні поняття виробничої санітарії
- •2.2. ЗагальНі саНіТарно_ГіГієНіЧНі вимоги
- •2.2.1. Вимоги до розміщення та планування території підприємства
- •2.2.2. Вимоги до виробничих і допоміжних приміщень
- •2.2.3. Організація праці на робочому місці
- •50…100 Середня
- •500…750 Достатньо вели1
- •2.3. МіКрокЛіМат виробничих приМіЩень
- •2.3.1. Загальні положення
- •2.3.2. Дія параметрів мікроклімату на людину
- •2.3.3. Нормування мікроклімату
- •23 24 17 15 75 Не більше
- •21 23 15 13 75 Не більше
- •2.3.4. Загальні заходи
- •2.4. Оздоровлення поВіТряного середовища
- •2.4.1. Загальні положення
- •2.4.2 Структура і склад атмосфери
- •0,046 0,0330 Двооксид
- •2.4.3. Забруднюючі речовини, нормування, дія на людину
- •1 Млрд. Т різних аерозолів, тільки теплові електростанції викидають 100–
- •120 Млн. Т золи і 60 млн. Т сірчистого газу.
- •729,6 Тис. Т, оксиду вуглецю – 1230,6 тис. Т, двооксиду сірки 976,6 тис. Т, окси1
- •1. Надзвичайно небезпечні, що мають гдКрз менш 0,1 мг/м3 у повіт1
- •2.4.4. Методи регулювання якості повітряного середовища
- •2.4.5. Вентиляція
- •1. Обсяг припливу повітря Lп у приміщення повинний відповідати обсягу
- •2. При виділенні шкідливих речовин з приміщення необхідний повітрооб1
- •3. При боротьбі з надлишковим теплом повітрообмін визначається з умов
- •0,24 Ккал/(кг · град);
- •4. Для орієнтованого визначення повітрообміну (l, м3/год) застосовується
- •2.4.6. Природна вентиляція
- •0,8 М/с, у каналах нижнього поверху і збірних каналів верхнього
- •4,5 М від підлоги, у теплий
- •2.4.7. Механічна вентиляція
- •2.4.8. Кондиціонування повітря
- •2.5. ОсВіТлення виробничих приМіЩень
- •2.5.1. Загальні уявлення
- •760 Нм. Таким чином, при однаковому енергетичному рівні оптичні випромі1
- •2.5.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •5,5·106 Кд/м2. Око людини спроможне функціонувати у діапазоні
- •1016–104 Кд/м2. Осліплююча яскравість залежить від розміру поверхні, яка
- •6,4·10–15,9·104 Кд/м2. Для ефективного бачення об‘єкту фонова яскравість
- •2.5.3. Види виробничого освітлення
- •2.5.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.5.5. Природне освітлення
- •2.5.6. Штучне освітлення
- •2,0 В залежності від вмісту пилу в повітрі, типу джерела світла і розрахунко1
- •2.5.7. Експлуатація освітлювальних установок
- •2.6. Захист ВіД шуму у виробничому середовиЩі
- •2.6.1. Загальне положення
- •2.6.2 Дія шуму на людину
- •2.6.3. Нормування та вимірювання шумів
- •250; 500; 1000; 2000; 4000 І 8000 Гц. Сукупність цих граничних октав1
- •4. Робочі місця за пультами у
- •5. Постійні робочі місця у ви1
- •60% Поверхонь у приміщенні.
- •2.6.5. Захист від ультра_ та інфразвуку
- •2.7. Захист ВіД ВіБраЦії
- •2.7.1. Основні положення
- •80% Аварій в машинах і механізмах здійснюється внаслідок вібрації.
- •2.7.2. Вплив вібрації на людину
- •3...6 Гц. Частоти власних коливань плечового пояса, стегон і голови
- •2.7.3. Методи гігієнічної оцінки
- •8,0; 16,0; 31,5; 63,0; 125,0; 250,0; 500,0; 1000,0 Гц – для локальної
- •25,0; 31,5; 40,0; 50,0; 63,0; 80,0 Гц – для загальної вібрації. Середньоква1
- •120 До 160 дБ, параметром, що нормується, є кількість вібраційних
- •2.7.4. Методи захисту від вібрацій
- •2.8. Захист ВіД електромагНіТних випроМіНювань
- •2.8.1. Основні положення
- •2.8.2. Основні характеристики електромагнітного поля
- •2.8.3. Дія емв радіочастотного діапазону на людину
- •2.8.4. Нормування електромагнітних випромінювань
- •2.55 І 2.56 і наведені у таблиці 2.21.
- •3.3.6.09612002. Нормативною є напруженість електричної складової
- •2.8.5. Захист від електромагнітних випромінювань
- •0.4...0.6; 0.8...300 См. Спрямовані відгалуджувачі дають послаблення потужно1
- •76 Зони випромінювання обмежуються або установлюються попере1
- •0,8; Хв12.0; хв13.2; хв14.4; хв16.2; хв18.5; хв110.6; поглинаючі покриття на
- •2.9. Захист ВіД випроМіНювань оптичного ДіАпазону
- •2.9.1. Захист від іч випромінювань
- •1050–1600 (Середня) 40–60
- •313 К (40°c) у відповідності зі спеціальними дсТами (гост 12.4.176189,
- •1.23182), Охолодження стін, підлоги, стелі, створення оазису; вживати підсо1
- •2.9.2. Захист від уф випромінювань
- •8 Дж/см2). Для характеристики біологічної дії уф випромінювання
- •8 Годин до почервоніння шкіряного покриву (еритеми), що зникає на
- •2.9.3. Захист від лазерних випромінювань
- •0,6 Мм (субміліметрові) до 1 мкм, що входить в області іч, видиму
- •2. Діаметр обмежуючої апертура 7·1013 м.
- •2.10. Захист в²д ²он²зуючих випром²нювань
- •2.10.1. Загальн³ положення
- •0,4 МЗв на рік, що складає 20% від фонового опромінювання. В проми1
- •2.10.2. Основн³ поняття
- •3,8 М/МеВ. Іонізуюча здатність 1часток на два порядки нижче 1часток.
- •760 Мм рт. Ст.)], у якій відбуваються первинні процеси взаємодії фото1
- •2.10.3. Б³олог³чний вплив ³он³зуючих випром³нювань
- •2.10.4. Нормування ³он³зуючих випром³нювань
- •1 МЗв. Нрбу197 також регламентують ефективну питому активність
- •2.10.5. Захист від іонізуючих випромінювань
- •3.1. ЗагальНі вимоги безпеки
- •3.2. Системи, що працюють ПіД тиском
- •3.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- •11.07.97 Р. — основний нормативний документ, що регламентує вимо1
- •1.07194, Можуть виконувати організації, що мають на це дозвіл органів
- •10…60 Хв. Залежно від конструктивних особливостей посудин — тов1
- •325 Мм перераховані дані наносяться безпосередньо на стінку посу1
- •3.2.2. Безпека під час експлуатації резервуарів і балонів
- •5 Років. Стан пористої маси перевіряється кожні 24 місяці, про що на
- •1 М від опалювальних приладів і не менше 5 м від джерел відкритого
- •3.2.3. Парові і водогрійні котли
- •35176 «Котельні установки». В окремих випадках допускається встановлення
- •115ОС» — основний нормативний документ, що встановлює вимоги
- •10% Від розрахункового. Клапани повинні мати пристрої для примусового
- •3.3. Безпека ПіД час експлуатаЦії установок
- •3.4. Безпека ПіД час
- •3.4.1. Загальні положення
- •18 Років допускається тільки у тих випадках, коли ці операції безпосе1
- •3.4.2. Вимоги до місць виконання робіт
- •81) Місця виконання вантажно1розвантажувальних робіт розташову1
- •3.4.3. Вимоги до вантажно_розвантажувальних засобів
- •1,25 Рази перевищує їх номінальну вантажопідіймальність. Стропи,
- •3.5. Електробезпека
- •3.5.1. Основні визначення,
- •1), До каналізації (передачі) електроенергії (розділ 2), до захисту і автомати1
- •3.5.2. Особливості електротравматизму
- •3.5.3. Дія електричного струму на організм людини
- •3.5.4. Види електротравм
- •3.5.5. Чинники, що впливають
- •10000 Ом, то при напрузі 100 в він знижується до 1500 Ом, а при напрузі
- •3.5.6. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
- •3.5.7. Причини електротравм
- •3.5.8. Земля як елемент електричної мережі. Напруга кроку
- •2X2 — площа поперечного перерізу провідника.
- •3.5.9. Фізичні основи електробезпеки
- •20 М, захисне заземлення буде зменшувати тільки струм, що прохо1
- •3.5.10. Системи засобів і заходів щодо електробезпеки
- •1 КВ лінійної напруги і на 1 км довжини мережі — 2,7…3,3 мА для мереж на
- •125/Із.З. І приймається розрахунковим, але не більше 10 Ом.
- •3 Роки.
- •3.5.11. Опосвідчення стану безпеки
- •220 КВ регламентується днаоп 0.0018.19199 «Порядок проведення
- •0.0018.20199 Є обов’язковими для організацій, які проводять експерти1
- •3.6. ГазонебезпечНі роботи
- •4.1. ОсновНі поняття та значення пожежнОї безпеки
- •4.1.1. Основні терміни та визначення
- •10000 Розмірів мінімальної заробітної плати) та інші. Проте наслідки
- •4.1.2. Сучасний стан і рівень пожежної безпеки в Україні.
- •4.2. СкладоВі та загальна схема забезпечення
- •4.2.1. Концептуальні основи пожежної безпеки
- •0,999999 Відвернення впливу небезпечних факторів на рік із розра1
- •4.2.2. Вихідні дані і шляхи забезпечення
- •1. Загальнодержавні акти. До них відносяться: «Закон України про
- •2. Міжгалузеві акти. До документів цього типу віднесено 42 нормативні
- •3. Галузеві нормативні акти. Вимоги цієї групи документів з пожежної
- •4. Нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої
- •5. Міждержавні стандарти з питань пожежної безпеки. До них відносять1
- •6. Державні стандарти України (дсту) з питань пожежної безпеки. Ця
- •7. Галузеві стандарти з питань пожежної безпеки (усього 22 найменуван1
- •8. Нормативні документи в галузі будівництва з питань пожежної безпе_
- •4.3.2. Основні положення Закону України
- •4.4. ПожежовибухонебезпечНі властивосТі
- •4.4.1. Сутність та види горіння. Класи пожеж
- •4.4.2. Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •41Й і 51й класи рідин за tсп відносяться до горючих (гр). Паропові1
- •4.4.3. Класифікація вибухонебезпечних газо_
- •4.4.4. Самозагоряння речовин
- •4.5. ОЦіНка вибухопожежонебезпеки об’єКта
- •4.5.1. Основні принципи аналізу і класифікації об’єктів
- •4.5.2. Категорії приміщень і будівель
- •4.5.3. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •1) При розрахунковому надлишковому тиску вибуху газо – пароповітря1
- •2) Вибухонебезпечна зона класів 20, 21, 22 займає весь об’єм приміщення;
- •3) При розрахунковому надлишковому тиску вибуху газо – пароповітря1
- •4) При розрахунковому надлишковому тиску вибуху в приміщенні, що не
- •5) При розрахунковому надлишковому тиску вибуху пилоповітряної сумі1
- •6) Простір за межами вибухонебезпечних зон класів 21, 22 не вважається
- •1.32101 Визначається тип виконання електроустаткування, що є
- •4.6. Системи забезпечення
- •4.6.1. Система попередження вибухів і пожеж
- •1500–2500ОС, а температура дуги може перевищувати 4000оС. Тому
- •1ЕхdIibt3 означає, що електрообладнання вибухобезпечне (1), від1
- •4.6.2. Система протипожежного та противибухового захисту
- •2002. Наприклад, максимальні межі вогнестійкості несучих стін змен1
- •IVа ступеня, а максимальні межі поширення вогню по них складають
- •0 Для I, II, III, iiIа ступенів і 40 см для ступенів iiIб, IV, iVа. Для V сту1
- •50 М, а поза межами приміщень – на відстані 150 м один від одного.
- •9, Оп150) корпус, в якому знаходиться пусковий балон з газом чи
- •50(З)) відсутній пускрвий балон, а тиск повітря чи газу підтримуєть1
- •72, 93, 141 Та 182оС у залежності від можливої температури при поже1
- •4.6.3. Система організаційно_технічних заходів
- •1. Алексеев с. В., Усенко в. Р. Гигиена труда. – м.: Медицина,
- •2. Буд³вельн³ норми ³ правила: сНиП ²²-4-79. Естественное и
3.5.8. Земля як елемент електричної мережі. Напруга кроку
При обриві проводів ПЛЕП і їх контакті з землею, пробої кабель1
них ліній на землю, замиканні на неструмовідні елементи елек1
троустановок, що мають контакт з
землею, доторканні людини, яка
стоїть на землі, до струмовідних
частин під напругою тощо земля
стає елементом електричної мере1
жі замикання на землю.
Структурні елементі можливої
мережі замикання на землю та
послідовність включення цих еле1
ментів в мережу будуть розглянуті
нижче (див. 3.5.9). Але в усіх пере1
рахованих випадках в мережах
замикання на землю обов’язковим
є структурний елемент «земля».
Земля є специфічним провід1
ником електричного струму —
неоднорідним і нелінійним зі
змінною площею поперечного
перерізу. Тому при проходженні
328
Iç
A
dx
r x
0
–x x
ϕõϕç r
x
ϕç
ϕ
Рис. 3.3. Розподіл потенціалів
на поверхні землі навколо
напівсферичного заземлювача
–x x
329
струму по землі на її поверхні виникає специфічне поле потенціалів,
характер якого визначається конструкцією заземлювача, властивостя1
ми грунту тощо.
Більш детально зупинемось на явищі протікання струму в землі
для напівсферичного заземлювача, який знаходиться на поверхні
землі (рис. 3.3)
Для такого заземлювача за умови однорідності і електричної ізо1
тропності грунту можна вважати, що струм у всіх напрямках буде роз1
тікатися рівномірно — як показано стрілками на рисунку, і буде дорів1
нювати І3. Виділимо на відстані х від центру заземлювача елемент
напівсферічної форми, товщина якого dx. Падіння напруги на цьому
елементі dU при проходженні струму Iз визначиться за формулою
,
2 x2
dx
dU Iç
= (3.1)
тобто буде дорівнювати добутку струму на опір,
де — питомий опір землі, Ом⋅м;
dx — товщина виділеного шару землі або довжина провідника;
2X2 — площа поперечного перерізу провідника.
Потенціал ϕА в точці А на поверхні землі відносно нульового
потенціалу землі або падіння напруги на поверхні землі від точки А
до нескінченості визначиться як
,
2 2 2 x
I
x
dx
dU I
x
ç
x
A ç
ϕ∫∫
∞∞
= = = (3.2)
Відповідно до (3.2) потенціал на поверхні заземлювача ϕз (x = r –
радіус заземлювача) дорівнює
,
2 r
Iç ç
ϕ= (3.3)
Розділивши ϕx на ϕз, отримаємо вираз:
. (3.4)
1
x
r x ç ϕ=ϕ⋅
Добуток ϕз · r є величиною сталою для конкретних умов. Позна1
чивши його через К, отримаємо вираз
, (3.5)
1
x
K x ϕ=
тобто рівняння гіперболи.
Таким чином, розподіл потенціалів на поверхні землі навколо
напівсферичного заземлювача відповідає закону гіперболи, а значен1
ня потенціалів зменшуються від свого максимального значення ϕз до
нуля при віддаленні від заземлювача — рис. 3.3.
Практично зона підвищених потенціалів на поверхні землі відносно її
нульового потенціалу при замиканні на землю через напівсферичний зазем1
лювач і однорідному грунті обмежується колом радіусом близько 20 м. Пере1
міщуючись в цій зоні, людина попадає під так звану напругу кроку— напругу
між двома точками на поверхні землі, які знаходяться одна від одної на від1
стані кроку і на яких одночасно стоїть людина.
З наближенням до заземлювача величина крокової напруги зростає і при
напрузі мережі живлення 0,4 кВ вона може бути небезпечною для людини.
Тому «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» при
наявності замикання на землю забороняють наближатися до місця замикан1
ня ближче 8 м поза приміщенням і 4 м в приміщенні без застосування засобів
захисту – діелектричні боти, калоші, суха дошка тощо.
В загальному виді величина напруги кроку може бути визначена як різ1
ниця між ϕx та ϕx + а, де а величина кроку, м, відповідно до чого
330
( ) ( ),
2 2 2 x x a
a
I
x a
I
x
U I k +
⋅
=
+
= -
(3.6)
Uê
Uê
Ug
Рис. 3.4. Крива розподілу потенціалів при контурному заземлювачі
та можливі величини напруги кроку (Uк) і доторкання (Ug)
тобто величина напруги кроку прямо пропорційна силі струму замикан1
ня на землю, питомому опору провідника (земля) та величині кроку і обер1
нено пропорційна відстані від заземлювача.
331
Форма зони підвищених потенціалів на поверхні землі і розподіл потен1
ціалів у цій зоні залежать від конструкції заземлювача.
При контурній конструкції заземлювача розподіл потенціалів на
поверхні землі має вигляд, наведений на рис. 3.4. Така конструкція
заземлювача забезпечує зменшення перепадів потенціалу на поверхні
землі (підлоги) всередині контура і, як наслідок, зменшення можли1
вої напруги кроку.
І тільки за межами контура характер кривої розподілу потенціалів
подібний до кривої розподілу потенціалів для одиночного напівсфе1
ричного заземлювача.