2 Література
2. с. 168-198; 3 с.300-349; 5 с. 172-194; 6 с.179-196; 7 с. 204-224; 8 с.169-195; 9 с.218-226; 10 с. 101-126; 11 с175-185; 12 с.137-154.
3 Контрольні запитання
Що називається коротким замиканням?
Які наслідки виникнення струмів к.з. в мережі?
Які є види коротких замикань?
З якою метою розраховують струми к.з. в електричних мережах?
Які методи розрахунку струмів к.з. існують?
В яких випадках для розрахунку струмів к.з. використовують метод іменованих (практичних) одиниць?
В яких випадках для розрахунку струмів к.з. використовують метод відносних (умовних) одиниць?
Порядок розрахунку струмів к.з.
Як приводяться опри мережі до базисних умов.
Що таке розрахункова схема мережі?
Що таке еквівалентна схема мережі?
Як враховується активний опір елементів при розрахунку струмів к.з. в мережах напругою понад 1000В?
Як визначаються опори окремих елементів мережі?
Як враховується опір системи електропостачання?
Задача 5.1
В
изначити
струм та потужність трифазного короткого
замикання в точках К1 та К2 електричної
мережі, що наведена
на
рисунку 1.3. Активним опором елементів
знехтувати. Вихідні дані для розрахунку
наведені на схемі. Задачу розв’язати
методом практичних та відносних одиниць.
Рисунок 5.3 – Розрахункова схема електричної мережі.
РОЗВ’ЯЗАННЯ:
З
а
розрахунковою схемою складаємо
еквівалентну схему заміщення мережі
і зводимо її до простішого виду (рисунок
5.4).
Рисунок 5.4 – Еквівалентні схеми заміщення мережі
Розрахунок в практичних одиницях.
1. Приймаємо базисну напругу:
. 
кВ.
2. Визначаємо опір елементів мережі в практичних одиницях приведений до базисної напруги.
Опір генератора:
;
Ом.
Опір підвищувального трансформатора Т1:
;
Ом.
Опір повітряної лінії напругою 35 кВ (ПЛ1):
;
приймаємо,
що
Ом/км, тоді
Ом.
Опір знижувальних трансформаторів Т2 та Т3:
Ом.
Опір повітряної лінії напругою 10 кВ (ПЛ2):
Ом.
3. Визначаємо результуючий опір до точки К1:
.
Так як ми знехтували активним опором проводів, то записуємо:
;
Ом.
4. Визначаємо результуючий опір до точки К2:
; 
Ом.
5. Визначаємо струм трифазного короткого замикання в точці К1:
;
кА.
6. Визначаємо струм трифазного короткого замикання в точці К2:
кА.
7. Визначаємо потужність трифазного короткого замикання:
;
в точці
К1: 
МВА;
в точці
К2: 
МВА.
Розрахунок у відносних одиницях.
1. Задаємося базисними умовами:
кВ; 
кВ;
МВА.
2. Визначаємо опір елементів мережі у відносних одиницях приведений до базисних умов.
Опір генератора:
;
.
Опір підвищувального трансформатора Т1:
;
.
Опір повітряної лінії напругою 35 кВ (ПЛ1):
;
.
Опір знижувальних трансформаторів Т2 та Т3:
.
Опір повітряної лінії напругою 10 кВ (ПЛ2):
.
3. Визначаємо результуючий опір до точок К1:
;
.
4. Визначаємо результуючий опір до точок К1:
;
.
5. Визначаємо струм трифазного короткого замикання в точці К1:
;
;
кА.
кА;
6. Визначаємо струм трифазного короткого замикання в точці К2:
кА.
5. Визначаємо потужність трифазного короткого замикання:
в точці
К1: 
МВА;
в точці
К2: 
МВА.
Задача 5.2 (самостійно)
Споживча
ТП 10/0,4 кВ (рисунок 5.5) отримує живлення
від районної трансформаторної підстанції
(РТП) 35/10 кВ лінією 10 кВ довжиною l1,
км, що виконана проводом АС перерізом
F1,
мм2.
РТП із
трансформаторами, потужністю
,
МВА, приєднана до системи електропостачання
С,
що має потужність к.з.
,
МВА, повітряною лінією 35 кВ довжиною
2,
км, що виконана проводом марки АС
перерізом
2,
мм2
. Визначити струм трифазного та двофазного
к.з, ударний струм та потужність трифазного
к.з. в
точках К1 та К2. Вихідні дані
для розрахунку за варіантами наведені
в таблиці 5.1.
Рисунок 5.5 – Розрахункова схема мережі.
Таблиця 5.1 – Вихідні дані для розрахунку
Варіант |
, мВА |
|
,мм2 |
n, шт |
|
|
|
|
1 |
100 |
20 |
АС-120 |
2 |
6,3 |
7,5 |
3 |
АС-35 |
2 |
120 |
15 |
АС-120 |
1 |
10,0 |
7,5 |
4 |
АС-50 |
3 |
140 |
10 |
АС-95 |
2 |
2,5 |
6,5 |
6 |
АС-35 |
4 |
160 |
4 |
АС-70 |
1 |
6,3 |
7,5 |
8 |
АС-70 |
5 |
180 |
30 |
АС-120 |
2 |
1,0 |
6,5 |
10 |
АС-95 |
6 |
200 |
26 |
АС-120 |
1 |
2,5 |
6,5 |
12 |
АС-95 |
7 |
220 |
35 |
АС-95 |
2 |
1,6 |
6,5 |
14 |
АС-70 |
8 |
240 |
17 |
АС-95 |
1 |
1,0 |
6,5 |
16 |
АС-50 |
9 |
300 |
33 |
АС-150 |
2 |
10,0 |
7,5 |
17 |
АС-120 |
10 |
320 |
11 |
АС-95 |
1 |
1,0 |
6,5 |
2 |
АС-70 |
11 |
290 |
23 |
АС-150 |
2 |
4,0 |
7,5 |
15 |
АС-50 |
12 |
270 |
21 |
АС-95 |
1 |
1,6 |
6,5 |
3 |
АС-50 |
13 |
250 |
15 |
АС-95 |
2 |
6,3 |
7,5 |
13 |
АС-70 |
14 |
230 |
10 |
АС-95 |
1 |
4,0 |
7,5 |
7 |
АС-35 |
15 |
210 |
5 |
АС-70 |
2 |
2,5 |
6,5 |
11 |
АС-50 |
16 |
190 |
30 |
АС-150 |
1 |
6,3 |
7,5 |
9,0 |
АС-95 |
17 |
170 |
25 |
АС-120 |
2 |
1,0 |
6,5 |
7,0 |
АС-95 |
18 |
150 |
35 |
АС-150 |
1 |
2,5 |
6,5 |
5,0 |
АС-30 |
19 |
130 |
18 |
АС-95 |
2 |
1,6 |
6,5 |
12,0 |
АС-50 |
20 |
110 |
33 |
АС-95 |
1 |
1,0 |
6,5 |
10,0 |
АС-70 |
21 |
90 |
12 |
АС-70 |
2 |
10,0 |
7,5 |
8,0 |
АС-50 |
22 |
70 |
23 |
АС-95 |
1 |
1,0 |
6,5 |
4,0 |
АС-35 |
,
км
мВА
%
,
км
,мм2