Види послуг

В світовій практиці виділяють наступні види послуг:

1. підготовка будівельних ділянок (вибір будівельної ділянки, знесення будівель, землерийні роботи і т.д.);

2. основні будівельні роботи;

3. будівельні роботи завершального циклу;

4. будівництво будівель і споруд під ключ;

5. технічне обслуговування і ремонт легкових автомобілів і мотоциклів;

6. послуги готелів і ресторанів;

7. послуги транспорту, складське господарство і зв’язок;

8. готельне господарство і туризм;

9. фінансове посередництво і пов’язані з ним допоміжні послуги (послуги з грошового посередництва, фінансового лізингу, страхування, послуги, пов’язані з діяльністю фондових бірж);

10. послуги з оренди

11. послуги з використання обчислювальної техніки (встановлення, реалізація програмного забезпечення, обробка і створення баз даних і т.д.);

12. науково-дослідницькі розробки;

13. правові послуги, дослідження ринку і аналогічні послуги;

14. управління виробництвом (консультативні послуги з питань управління виробництвом в різних галузях економіки);

15. інженерні послуги (проектно-конструкторські роботи для різних галузей промисловості і в архітектурі);

16. реклама, інші комерційні послуги (послуги з перекладу, редакційно-видавничі послуги, тиражування кінофільмів);

17. поліграфічні послуги;

18. монтаж машин і обладнання;

19. ремонт металевих виробів, машин і обладнання;

20. патенти, ліцензії, ноу-хау;

21. послуги в галузі освіти;

22. послуги в галузі охорони здоров’я;

23. послуги в сфері відпочинку, культури, спорту.

1.4. Форми і методи регулювання товарного ринку

Ринкова економіка — це специфічна соціально-економічна система. Як і будь-яка система вона має свій механізм функціонування, дія якого найбільш повно проявляється в центральній ланці цієї системи — на товарному ринку. Ефективність функціонування ринкового механізму досягається через відповідне регулювання. Регулювання ринку здійснюється у двох формах. Перша — внутрішній механізм саморегулювання. Сюди належить попит, пропозиція і ціна, які регулюються відповідними економічними законами. Друга, не менш важлива форма — зовнішня. Мова йде про регулювання зі сторони держави, що є характерною особливістю ринкової економіки ХХ століття.

Метою державного регулювання ринку є забезпечення економічної безпеки держави і захисту прав споживачів. Державне регулювання здійснюється шляхом видання законів, інших нормативних актів, які стосуються обов’язків, прав, свобод і законних інтересів суб’єктів підприємництва. Таким чином, регулювання здійснюється за допомогою системи норм і заходів, що регламентують поведінку господарюючих суб’єктів з використанням як адміністративних методів впливу (закони, накази, інструкції), так і через систему економічних методів і регуляторів (ціни, податки, банківські проценти, пільги, санкції і т.д.).

Основні функції державного регулювання полягають у наступному:

1. Підтримка пропорційності виробництва і споживання, антициклічне регулювання.

2. Підтримка і розвиток конкуренції, антимонополістичні заходи.

3. Перерозподіл і вирівнювання доходів соціальний захист малозабезпечених шарів суспільства.

Таким чином, до інструментів, або методів, державного регулювання відносяться:

• податково-бюджетна система (фіскальна);

• цінове регулювання;

• кредитно-грошове регулювання;

• зовнішньоекономічне регулювання (імпортно-експортне мито, ліцензії, квоти).