
- •Розділ 1. Сутнісна характеристика товарного ринку
- •1.1. Поняття, економічний зміст та класифікація ринків
- •Типи ринкових систем
- •Класифікація ринків
- •1.2. Особливості товарного ринку
- •Ринок споживчих товарів
- •Ринок товарів виробничого призначення
- •Типи товарного ринку
- •1.3. Сутність послуг
- •Відмінність між товарами і послугами
- •Види послуг
- •1.4. Форми і методи регулювання товарного ринку
- •Питання для самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 1
- •Розділ 2. Інфраструктура товарного ринку: сутність, склад та проблеми розвитку
- •2.1. Сутність інфраструктури товарного ринку
- •2.2. Елементи інфраструктури товарного ринку і їх характеристика
- •Аукціони
- •Ярмарки
- •Торгові доми
- •Питання для самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 2
- •Розділ 3. Макроорганізація гуртової торгівлі
- •3.1. Сутність і місце гуртової торгівлі у ринковому процесі
- •3.2. Основні форми гуртової торгівлі та їх характеристики
- •Торгівля на гуртових ринках
- •Гуртові торгові центри
- •Гуртові склади, бази
- •Форми продажу
- •Питання для самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 3
- •Розділ 4. Торговельно-посередницька та посередницька діяльність на товарному ринку
- •4.1. Сутність посередницької діяльності
- •4.2. Критерії вибору посередників
- •4.3. Основні типи посередників і специфіка їх роботи
- •Питання для самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 4
- •Тема 5. Виробнича та транспортно-експедиційна діяльність
- •5.1. Сутність виробничої діяльності
- •5.2. Товарні склади: призначення, функції і класифікація
- •5.3. Вибір форми складу
- •5.4. Роль упакування і тари в торгово-виробничому процесі
- •5.5. Класифікація і характеристика основних видів тари
- •5.6. Транспортно-експедиційна діяльність
- •Питання для самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 5
- •Розділ 6. Інформаційна та організаційно-комерційна діяльність
- •6.1. Сутність і призначення інформації
- •6.2. Характеристика засобів і носіїв інформації
- •6.2.1. Засоби інформації
- •6.3. Збирання і захист інформації
- •Питання для самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 6
- •Розділ 7. Лізинг
- •7.2. Види і класифікація лізингових операцій
- •7.3. Основні особливості та переваги лізингу
- •7.4. Управління ризиком лізингових операцій
- •Питання для самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 7
- •Розділ 8. Місце торгівлі в ринковій економіці та її роль у розвитку маркетингу
- •8.1.Сутність, роль та значення торгівлі
- •8.2. Фактори, що впливають на розвиток торгівельної діяльності
- •Питання для самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 8
- •Розділ 9. Підприємства гуртової торгівлі
- •Класифікація гуртових торгівельних підприємств і організацій
- •10.2. Класифікація роздрібної торгівлі
- •Питання для самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 10
- •Розділ 11. Товарні біржі
- •11.1. Сутність і характеристика біржової торгівлі
- •11.2. Особливості здійснення біржових операцій
- •11.3. Класифікація товарних бірж
- •11.4. Біржові посередники і відвідувачі товарної біржі
- •Питання для самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 11
- •Розділ 12. Персональний продаж
- •12.1. Сутність і завдання персонального продажу товарів
- •12.2. Основні етапи процесу персонального продажу та їх зміст
- •12.3. Торгові агенти і вимоги, що до них висуваються
- •12.4. Залучення і відбір торгових агентів
- •Питання для самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 12
- •Розділ 13. Особливості маркетингової діяльності торговельних посередників на товарному ринку
- •13.1. Маркетингова концепція торговельного підприємства
- •13.2. Маркетингові рішення роздрібних торгівців
- •13.3. Маркетингові рішення гуртових торгівців
- •Питання для самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 13
- •Література
7.3. Основні особливості та переваги лізингу
Широке розповсюдження в світовій практиці лізинг отримав завдяки перевагам, які надаються суб'єктам угоди. Розглянемо основні з них. З точки зору лізингоотримувача (орендаря) ці переваги такі:
- можливе використання нової, дорогої техніки, високих технологій без значних одноразових витрат, оскільки при лізингу виробниче обладнання передається в користування без попереднього викупу, тобто є можливість налагодити виробництво при обмежених витратах фінансових ( а при міжнародному лізингу - валютних) засобів;
- лізинг припускає 100% кредитування і, як правило, не потребує негайної оплати платежів. При виконанні звичайного кредиту підприємство повинно було б частину вартості покупки оплатити за рахунок власних коштів;
- лізинг також дозволяє спочатку випробувати машини, а потім закупити їх, а обладнання в сезонних галузях орендувати лише на час його фактичної експлуатації;
- лізинг дозволяє підприємству запобігти витратам, пов'язаним із моральним старінням машин і устаткування, і сприяє використанню найновіших об'єктів лізингу, що підвищує конкурентоспроможність лізингоотримувача;
- лізингові платежі в повному обсязі відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), виробленої лізингоотримувачем, і відповідно знижують оподаткований прибуток;
- майно за лізинговою угодою не зараховується на баланс лізингоотримувача, що не збільшує його активів і звільняє від сплати податку на майно, його вартість не включається в залишок кредитної заборгованості. Це поліпшує фінансові показники підприємства - орендаря і відповідно дозволяє йому залучити додаткові кредитні ресурси (у зв'язку з цим сучасний лізинг часто класифікують як "позабалансове фінансування");
- у багатьох країнах законодавчо встановлені податкові пільги для лізингових операцій (так, прискорена амортизація дозволяє суттєво знизити оподатковуваний прибуток і термін лізингової угоди);
- порядок здійснення лізингових платежів гнучкіший, ніж за кредитними угодами (лізингоотримувач може розрахувати надходження своїх доходів і разом із лізингодавцем зробити зручну схему платежів. Платежі можуть бути щомісячними, щоквартальними і т.п., сума платежів може бути постійною або ковзкою, при її вивчені може бути врахована сезонність використання предмета лізингу. Платежі можуть здійснюватися із виручки від реалізації продукції, що вироблена на отриманому в лізинг обладнанні). При використанні компенсаційного лізингу лізингоотримувач здійснює платежі в товарній формі, використовуючи продукцію, що вироблена на лізингованому обладнанні;
- лізинг доступний малим і середнім підприємствам, в той час як отримання банківських кредитів на сприятливих умовах для них проблематичне; деякі лізингові компанії не вимагають від лізингоотримувача ніяких додаткових гарантій, оскільки забезпеченням угоди є саме устаткування (при невиконанні орендарем своїх зобов'язань лізингова компанія забирає своє майно);
- лізинг на відміну від кредиту дає змогу створити надійніші умови господарювання;
- підвищується ліквідність підприємств - лізингоотримувач, тобто покращується такий важливий для ринкової економіки показник, як здатність своєчасно сплатити майбутні борги;
- перевагою лізингу є також можливість придбання лізингоотримувачем устаткування за залишковою вартістю після завершення лізингової угоди ;
- при укладанні лізингової угоди орендар може розраховувати на отримання від лізингодавця додаткових інформаційних, консультативних і юридичних послуг;
- Міжнародний валютний фонд не враховує суму лізингових угод у підрахунку національної заборгованості, тобто є можливість перевищити фактичні ліміти кредитної заборгованості, встановлені Фондом для окремих країн (при застосуванні імпортного лізингу).
В умовах ринкових відносин лізинг дає можливість вижити малим, середнім і великим підприємствам. Підприємству-виробнику лізинг вигідний тим, що за його допомогою підтримується тісний зв'язок між виробниками і споживачами техніки. Вся інформація про недоліки використовуваного устаткування надходить до підприємства-виробника, яке усуває їх, підвищуючи конкурентоспроможність всієї продукції та розширюючи можливості її збуту. Збуваючи продукцію за лізингом, виробник вирішує проблему отримання плати за неї, що зміцнює його фінансове становище.
Лізингові фірми від проведення лізингових операцій отримують досить високий прибуток. Крім того, якщо лізингодавцем виступає банк, то він також має свої вигоди:
- розширюється коло банківських операцій, росте число клієнтів і відповідно збільшуються отримувані доходи;
- знижується ризик втрат від неплатоспроможності клієнтів. При здійсненні лізингових операцій банк (або його дочірня лізингова компанія) залишається власником майна, що передано в оренду, і якщо порушуються умови угоди, може вимагати повернення майна. Дана обставина забезпечує можливість проведення лізингових операцій з клієнтами, у яких нестійке фінансове становище (малі підприємства, фермерські господарства, кооперативи, особи, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю і т. ін.);
- банк має право нараховувати на майно, що передається в оренду, амортизаційні відрахування, які не підлягають оподаткуванню і можуть бути джерелом засобів для придбання нового майна;
- банк отримує доходи у вигляді комісійних за лізингом.
Величина лізингових платежів може бути вища, ніж процентна ставка за кредитами. Але в умовах економічної кризи, коли практично відсутнє середнє та довгострокове кредитування, лізинг може бути успішно використаний для рішення питань капіталовкладень. Дане положення виправдовується також наданням клієнтові, крім позики, машин і устаткування, а також іншого майна, що особливо актуально в умовах існуючого в Україні великого морального і фізичного зносу практично всіх основних фондів.
Лізинг дозволяє оперативно реагувати на зміни кон’юнктури ринку і поновлювати основні фонди, не вдаючись до використання разових інвестицій за рахунок власних коштів.
При укладанні міжнародних угод лізингодавці можуть користуватися у ряді випадків податковими пільгами країни - лізингоотримувача, використовуючи положення про запобігання подвійного оподаткування і за рахунок цього знижувати ставки лізингових платежів.
В угодах лізингу часто зберігаються умови, за якими після закінчення терміну їх дії лізингоотримувач має опціон на викуп або автоматичну переуступку прав власності на майно, що перебуває в лізингу. Це дозволяє вибирати між придбанням з амортизованого (яке було в експлуатації) майна і придбанням (лізингом) нового майна (основних фондів).
Майно, що є об’єктом лізингу, є власністю лізингодавця і не потребує застави.
Лізингові відношення, як правило, регулюються менш суворим національним законодавством, оскільки лізингові компанії - це фірми, які не працюють з приватними вкладами, депозитами, кредитами, і їх участь в операціях на фінансовому ринку не є основним видом їхньої діяльності.
Як бачимо, лізингові операції мають великі переваги. В той же час слід відмітити ряд недоліків, що притаманні лізингу:
- кількість учасників лізингової угоди більша ніж, при купівлі майна за рахунок позики, тому операції відрізняються досить складною організацією;
- на підготовку фінансової лізингової угоди може знадобитися більше часу, ніж на підготовку контракту на купівлю; вищі можуть бути і адміністративні витрати, тому вважається, що ціна лізингу може бути нижчою або дорівнювати ціні позики тільки за наявності певних податкових пільг.
На лізингодавця лягає ризик морального старіння майна і отримання лізингових платежів, а вартість лізингу с вищою, ніж позики, оскільки ризики зносу устаткування лягають на лізингодавця. Якщо науково - технічний прогрес робить об'єкт лізингу застарілим, то при фінансовому лізингу орендні платежі не припиняються до закінчення угоди.