119

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет „Львівська політехніка”

Кафедра маркетингу і логістики

Мамчин М. М.

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

„Інфраструктура товарного ринку”

для студентів базового напрямку

0501 „Економіка і підприємництво”

Затверджено на засіданні

кафедри маркетингу і логістики

Протокол № від лютого 200 р.

Львів - 2003

Укладач: Мамчин М. М., к.е.н., доц.

Конспект лекцій з дисципліни „Інфраструктура товарного ринку” для студентів базового напрямку 0501 „Економіка і підприємництво” / Укл. М.М.Мамчин. – Львів, Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2003. – 116 с.

Відповідальний за випуск: Крикавський Є.В., д.е.н., проф.

Рецензенти: Ю.І. Стадницький, докт. екон. наук, доцент

С.І Поперечний, канд. екон. наук, доцент

Комп'ютерна верстка: Колбанова Ю. М.

© М. М. Мамчин, 2003

© НУ “Львівська політехніка”, 2003

ЗМІСТ

	стор.
Вступ
Розділ 1. Сутнісна характеристика товарного ринку
Розділ 2. Інфраструктура товарного ринку: сутність, склад та проблеми розвитку
Розділ 3. Макроорганізація гуртової торгівлі
Розділ 4. Торговельно-посередницька та посередницька діяльність на товарному ринку
Розділ 5. Виробнича та транспортно-експедиційна діяльність
Розділ 6. Інформаційна та організаційно-комерційна діяльність
Розділ 7. Лізинг
Розділ 8. Місце торгівлі в ринковій економіці та її роль у розвитку маркетингу
Розділ 9. Підприємства гуртової торгівлі
Розділ 10.Роздрібна торгівля
Розділ 11.Товарні біржі
Розділ 12.Персональний продаж
Розділ 13. Особливості маркетингової діяльності торговельних посередників на товарному ринку
Література

Розділ 1. Сутнісна характеристика товарного ринку

1.1. Поняття, економічний зміст та класифікація ринків

Поняття “ринок” можна розглядати як у вузькому, так і у широкому розумінні. У першому розумінні — це форма економічного обміну, в другому — система відносин господарювання, здатна вирішувати життєво важливі завдання у сферах суспільного виробництва, обміну, розподілу та споживання.

Ринок виступає як сукупність форм і організації співробітництва людей один з одним призначених для того, щоб з комерційною метою звести разом продавців та покупців, а також надати можливість першим продати, а другим купити товар. Тобто, це місце добровільних угод, де продаж товарів відбувається лише у тому випадку, коли обидві сторони — продавець і покупець — знаходять компроміс, ім’я якого — ціна.

Із врахуванням суспільного значення ринку можна дати ще й таке визначення: ринок являє собою цілеспрямовано упорядковану систему ресурсів, установ та методів, завданням якої є створення і підтримка ринкового середовища в стані максимально наближеному до чистої конкуренції і здатності генерувати ринкові ціни як ціни попиту і пропозиції. Звичайно, в такому визначенні ринку є багато від так званої ідеальної системи, яка будується на основі абстрактних категорій і сама є абстрактною. Проте саме за допомогою так званих ідеальних моделей економіки найбільш зручно ілюструвати їх переваги і недоліки. Високий ранг ринку підтверджується ще й тим, що його тип розглядається як визначальна ознака типу економічної системи.

Типи ринкових систем

Плановою або командно-адміністративною вважається економічна система, в якій рішення про розподіл ресурсів на виробництво різних товарів приймає центральний уряд країни. Для командно-адміністративної економіки (КАЕ) не потрібні були ціни. Інформація про фізичні обсяги і затрати виробництва використовувались в якості механізму обліку і контролю. КАЕ могла функціонувати без врахування попиту і пропозиції, але вона не могла функціонувати без політичної влади, необхідної для підміни ринкових стимулів централізованим розподілом зі сторони держави.

Однак наявність ринкових механізмів хоча і необхідна, проте недостатня умова для функціонування цивілізованої економіки, яка передбачає також повагу фізичними і юридичними особами законів власності, угоди і податкового законодавства. Якщо цього не відбувається, то утворюється нецивілізована економіка, при якій ринки функціонують без дотримання закону, а держава не в стані забезпечити збір податків, які повинні сплачуватись у відповідності до закону.

Нецивілізована або тіньова економіка — це бізнес, який ухиляється від сплати податків і державного регулювання. Наявність значного сектору тіньової економіки властива державам, що розвиваються і державам з перехідною економікою. По рівню тіньової економіки Україна займає одне із провідних місць серед країн Східної і Центральної Європи. За оцінками західних спеціалістів вона складає біля 35-40%, в той час як в США - лише 10%.

Латентна економіка (від лат. Latens — скритний, невидимий) — різновид тіньової економіки, яка має виражений криміногенний характер. Найбільш висока латентність так-званих господарсько-корисних злочинів, зокрема, зв’язаних із порушенням правил здійснення валютних операцій, хабарництвом, приписками, халатністю, випуском неякісної, нестандартної або некомплектної продукції.

При ринковій економіці економічні суб’єкти можуть виступати тільки в якості виробників і споживачів, а процес реалізації товару носить назву купівлі - продажу. До ринкової економіки відносять таку економічну систему, в якій вільний ринок поєднується з мінімальним державним втручанням.

Кожен виробник (продавець) і споживач (покупець) товару мають свої інтереси, які можуть або співпадати, або не співпадати. Якщо вони співпадають, то відбувається акт купівлі-продажу. Таким чином, ринок є своєрідним інструментом узгодження інтересів виробництва і споживання. Для виробника ринок є сукупністю споживачів, які мають інтерес до продукції товаровиробників і можливість (засоби), щоб її купити.

Умовами виникнення вільного ринку зокрема, як і товарного виробництва в цілому, стали суспільний поділ праці та існування різноманітних власників — самостійних, економічно незалежних, вільних товаровиробників. Таким чином, необхідними умовами існування ринку є:

• наявність вільних підприємців;

• наявність конкуренції між підприємцями;

• наявність правової бази, яка регулює взаємовідносини між підприємцями.

Ознаки вільного ринку

Основними ознаками, що визначають суть ринку є:

• доступність для будь-якого споживача всіх товарів, представлених на ринку;

• необмежена кількість конкурентів;

• абсолютно вільний вхід у ринок та вихід з нього;

• повна інформація учасників конкуренції щодо пропозиції, попиту, цін, норм прибутку та ін.;

• свобода реалізації товарів і послуг, вибору товарів споживачем та прийняття рішень;

• пануючий диктат споживача.