Міжнародна виробнича і науково-технічна співпраця

Міжнародна виробнича і науково-технічна співпраця (industrial/scientific and technical cooperation) виступає як результат певної організаційно-управлінської діяльності, метою якої є укладання угод:

• про передачу технології на основі ліцензійних угод;

• про спеціалізацію і кооперацію виробництва;

• про організацію спільного будівництва об'єктів (у тому числі "під ключ") і їх спільної експлуатації;

• про постачання комплектуючого устаткування;

• про постачання крупних промислових об'єктів з компенсацією (оплатою) товарною продукцією;

• про контракти інжинірингу і консалтингу;

• про кооперацію в області наукових досліджень і дослідно-конструкторських робіт і так далі

Важливим нормативним міжнародним документом в цих стосунках є "Кодекс поведінки в області передачі технології".

Інжиніринг і ноу-хау

У основі міжнародної торгівлі інжиніринговими послугами (engineering services) лежить метод здійснення контрактних робіт між інжиніринговою фірмою і замовником. Це певна форма експорту послуг (передачі знань, технології і досвіду) з країни виробника в країну замовника. Форми контрактів відрізняються різноманітністю і залежать від характеру послуг і умов їх надання.

Агентські і дилерські послуги

Агентська або дилерська угода (agency agreement) - особливий вигляд комерційно-посередницького контракту. Угода передбачає, що поставляюча сторона - принципал (principal) - призначає своїм представником - агентом (agent), дилером (dealer) - іншу сторону договору (юридична або фізична особа), яка погоджується діяти на користь принципала, представляти її продукцію на ринку, шукати покупців і здійснювати власне збут (продаж) продукції.

Агент залежно від вигляду що надаються їм агентських послуг може називатися: агент консигнаційний (consignment agent), агент-делькредере (del credere agent), брокер (broker), агент з винятковими правами (exclusive agent), агент суднової (ship agent), аукціоніст (auctioneer), комісіонер (commissioner).

Перевезення

За допомогою зовнішньоторговельної операції товар потрапляє в сферу міжнародного комерційного звороту. Транспортними засобами товар переміщається від пункту виробництва або складування до пункту вжитку. Умовно транспорт продовжує процес виробництва товару в межах сфери комерційного звороту і збільшує вартість товару за рахунок транспортних послуг в процесі його переміщення.

У транспортних операціях широко використовуються формалізовані типові контракти, бланки і формуляри різного рівня складності. Вони добре відпрацьовані і частенько орієнтовані на системи автоматизованого обліку.

Страхування

Страхування (insurance, cover) - система економічних стосунків між юридичними і фізичними особами (страхувальниками і страховиками), що передбачає утворення спеціального страхового фонду (insurance fund) і його використання (розподіл і перерозподіл) для подолання і відшкодування різного роду втрат, збитку, викликаних несприятливими подіями - страховими випадками (insured accidents), шляхом виплати страхового відшкодування (insurance indemnity) і страхових сум (insured sum). У страхуванні обов'язкова наявність двох сторін: спеціальної організації, що відає створенням і використанням відповідного страхового фонду, - страховика (insurer), як який, як правило, можуть виступати страхові компанії, суспільства, агентства, юридичні і фізичні особи, що вносять до фонду встановлені платежі (страхові внески), і страхувальників (insurant), взаємні зобов'язання яких регламентуються договором страхування (insurance contract) відповідно до умов страхування.

Можна згадати такі види страхування як:

• страхування взаємне (mutual insurance) - одна з форм страхового захисту, при якому кожен страхувальник одночасно є членом страхового суспільства;

• страхування подвійне (double insurance) - страхування у декількох страховиків однієї і тієї ж риски;

• комбіноване страхування (combined insurance) - страхування різнорідних об'єктів і видів риски поодинці страховому свідоцтву;

• страхування кредитів (credit insurance) - страхування на випадок банкротства, припинення діяльності юридичної особи або смерті фізичної особи, що отримала кредит;

• страхування добровільне (voluntary insurance) - страхування по волевиявленню сторін;

• страхування обов'язкове (obligatory insurance) - форма страхування, при якій страхові стосунки виникають через закон, на підставі відповідних законодавчих актів, що встановлюють перелік об'єктів (видів риски) і умови страхування;

• сострахування (co-insurance) - страхування, при якому два і більш за страховика беруть участь певними долями в страхуванні однієї риски, видаючи спільний або роздільні поліси, кожен на страхову суму в своїй долі;

• перестраховка (reinsurance) - особливий випадок здійснення страхування, при якому страховик частина відповідальності по застрахованому ризику передає на погоджених умовах іншим страховикам.