Перевірка кількості поставленого товару

При прийманні перевіряється відповідність кількості фактично постав­ленного товару умовам контракту. Покупець не зобов'язаний приймати товар в більшій або меншій кількості, чим це обумовлено контрак­том, за відсутності обмовки "біля". Якщо покупець прийняв товар в меншій кількості, то він зобов'язаний сплатити прийняту кількість. Якщо товар задається в більшій кількості, то покупець має право прийняти і сплатити передбачену кількість, відмовившись від надлишку (excess) товару.

У контракті купівлі-продажу обмовляється спосіб визначення кількості товару, фактично поставленого продавцем і підмета оплаті покупцем. Існують два основні способи визначення кількості, коли воно виражається у вагових або об'ємних одиницях: по відвантаженому (shipped weight) і по вивантаженій вазі (landed weight).

В разі невідповідності вивантаженої ваги встановленому при по­грузці в контракті визначається межа відповідальності продавця за недостачу вантажу. Можливе встановлення відсотка знижки на спад під час морського перевезення (наприклад, по каучуку — 0,5%, по какао-бобах - 0,75%). Збільшення ваги вантажу є для деяких товарів признакою погіршення їх якості (наприклад, в результаті підвищення відсотка вологості). Враховуючи можливість такого роду відхилень, контрактом зазвичай обмовляється допустима межа відхилень вивантаженого і відвантаженої ваги (weight limits).

Приймання товару за якістю

Приймання товару за якістю може здійснюватися:

- на основі документа, підтверджуючого відповідність якості поставленого товару умовам контракту;

- шляхом перевірки якості фактично поставленого товару в місці приймання.

Перевірка якості фактично поставленого товару може здійснюватися шляхом проведення якісного аналізу (qualitative analysis), злічення раніше відібраних зразків (comparison against sample), огляду товару (inspection of goods), проведення інспекції і випробувань (tests).

Застосовуються наступні методи перевірки якості:

- за стандартом (standard) - вибраному, встановленому (established), галузевому (branch), міжнародному (international), національному (na­tional) або по звичаю, характерному для місця здачі-приймання товарів. У стандарті дається якісна характеристика (qualitative characteristics) товару або продукції. Як стандарт використовують ДСТУ, ГСТ або інший стандарт, введений урядовою організацією, союзом підприємців, асоціацією виробників товарів даного вигляду і інколи страховими компаніями;

- за технічними умовами (technical conditions/specifications), встанов­леним в контракті. Технічні умови використовуються у випадках відсутності стандартів, постачання одиничній продукції, для якої потрібні спеціальні вимоги. Технічні умови узгоджуються сторонами і є невід'ємною частиною контракту;

- по зразках (samples), які детально описуються в контракті або передаються покупцеві — замовникові;

- за змістом певних речовин в товарі. Передбачається, що сторони заздалегідь встановили граничний вміст, речовин або компонентів в товарі, наприклад, металів, сплавів, руди;

- по виходу готового продукту (finished product). В умовах встановлюється окремий показник або критерій для оцінки кількості кінцевого продукту, який може бути отриманий з продута, що поставляється, при використанні конкретної технології виробництва, погодженої сторонами;

- по натуральній вазі однієї одиниці товару (наприклад, бушелю для зернових);

- за принципом "тель-кель" — в точному перекладі: такий, який є ("as is"). В цьому випадку продавець не несе відповідальності за якість і кількість товару, а покупець зобов'язаний прийняти товар, якщо він відповідає найменуванню. Такий спосіб характерний для ф'ючерсних операцій — наприклад, продажу майбутнього урожаю маслин або цитрусових. При відсутності вказівок в контракті на якість товару вважається застосовним за умовчанням звичай певного регіону;

• перевірка якості методом продавця. Продавець зобов'язаний при відвантаженні виробити

перевірку якості товару за свій рахунок і пред'явити покупцеві певний протокол обміру або перевірки (або сертифікат якості).