Здача приймання товару Правові умови здачі-приймання вантажу

Здача-приймання (acceptance of goods) — це один акт, який в контракту може бути виражений наступним формулюванням: "Товар вважається поставленим продавцем і прийнятим покупцем...".

У контракті зазвичай встановлюється порядок здачі-приймання, а саме: вигляд, термін і місце фактичного здачі-приймання, способи перевірки і методи визначення кількості і якості фактично поставленого товару, ким здійснюється здача-приймання товару, які документи оформляються в посвідчення дій із здачі-приймання.

Здача вантажів перевізникові

Здача товару перевізникові зазвичай вважається передачею товару покупцю, якщо вона супроводиться видачею документів, що виключають кон­троль продавця над товаром. Пред'явлення вантажу до перевезення продавцем (відправником), прийом його перевізником і здача одержувачеві — складають правові обов'язки сторін контракту перевезення грузу/товару. При виконанні цих обов'язків відбувається перевірка даних, характеризую­чих груз/товар (найменування, марки, кількості, ваги, стану, упа­ковки). Дотримання норм права перевезення і умов договору, або звичаїв перевезення даних грузів/товарів має важливе значення для забезпечення збереження вантажів і виявлення конкретних винуватців у випадках пошкодження вантажів в дорозі.

Перевізник несе відповідальність за збереження вантажу (safety of cargo) з моменту прийому вантажу до перевезення до видачі його покупцеві (получа­телю). Кордони і заходи відповідальності вказуються в умовах договору перевезення і регулюються базисними умовами постачання.

Види здачі-приймання

По видах здача-приймання може бути:

- попередньою (preliminary acceptance);

- остаточною (final acceptance);

- по кількості (quantity acceptance);

- за якістю (quality acceptance).

Попереднє здача-приймання має на меті огляд товару на підприємстві продавця для встановлення відповідності його кількості і якості умовам договору, а також для встановлення правильності упаковки і маркіровки товару. В результаті попереднього приймання товару поку­пець може забракувати (reject) товар в разі виявлення недоліків в якості (faulty goods) і кількості або зажадати усунення недо­ліків (eliminate defects). Аналогічну роль грає інспекція предмету купівлі-продажу в процесі його виготовлення.

Остаточне здача-приймання має на меті встановити фактичне виконання постачання у встановленому місці і в належний термін. Результати такого здачі-приймання є обов'язковими для обох сто­рін і кладуться в основу для розрахунку по операції. Якщо в контракті міститься вказівка на остаточний характер здачі-приймання, покупець згодом не має права пред'являти вимоги при виявленні дефектів.

Місце фактичного здачі-приймання товару звичайне точно встановлюється в договорі. Воно може бути позначене як підприємство (premises) або склад (warehouse) продавця; погоджений порт відвантаження (port of loading), залізнична станція відправлення (forwarding station) або аеропорт; порт призначення (port of destination), погранична (border station) або кінцева залізнична станція (railway terminal) в країні призначення, склад покупця або кінцевий пункт реалізації товару. У разі потреби в контракті визначається місце попереднього і остаточного приймання.

Терміни здачі-приймання товару по кількості і за якістю, як правило, не збігаються. Покупець зазвичай зобов'язаний виробити кількісне приймання негайно після прибуття товару. Для якісного приймання часто встановлюються триваліші терміни.