Самостійна поза аудиторна робота

І. Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння, отримань при вивченні патанатомії, патфізіології, а також на клінічних кафедрах:

1. Поняття про хворобу: симптоми, синдроми, захворювання, нозологія.

2. Етіологія, патогенез, морфогенез захворювань, їх патоморфоз.

ІІ. Вивчіть тему за конспектом лекції та підручниками.

ІІІ. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

Контрольні питання

1. Структура міжнародної класифікації хвороб.

2. Порядок організації та проведення клініко-патологоанатомічних конференцій і ЛКК, їх завдання. Основні принципи їх роботи.

3. Випадки смерті, які обговорюються на клініко-патологоанатомічних конференціях та ЛКК.

4. Категорії розбіжностей клінічного і патологоанатомічного діагнозів.

5. Об’єктивні та суб’єктивні причини розходжень клінічного та патологоанатомічного діагнозів.

Самостійна аудиторна робота

Заняття проводиться по типу ділової гри:

“Підготовка і проведення засідання клініко-патологоанатомічної конференції".

Для клініко-анатомічного аналізу студенти отримують історію хвороби (виписку з історії хвороби), протокол патологоанатомічного розтину. З числа студентів призначаються два співголови конференції (заступник головного лікаря по медичній частині, завідуючий патологоанатомічним відділенням), три допо­відачі:

1. Лікуючий лікар повідомляє короткий зміст історії хвороби, дані лабoраторних та інших методів дослідження, обгрунтовує поставлений на основі цього діагноз хворому, доповідає як розвивалося захворювання, коли та з якої причини виникли ускладнення, які у зв’язку з цим проводились конкретні заходи та їх результати, причина та механізм смерті.

2. Патологоанатом повідомляє результати розтину, гістологічні та інші дослідження, доповідаю конференції патологоанатомічний діагноз та епікриз, проходить порівняння клінічного та патологоанатомічного діагнозів за всіма рубриками, подає відомості про виявлені недоліки в наданні медичної допомоги та їх причинах, обгрунтовує безпосередню причину та механізм смерті.

З. Рецензент на підставі аналізу даних історії хвороби доповідає про своєчасність госпіталізації хворого, повноту його обстеження, правильність лікування на догоспітальному етапі та в госпітальний період, встановлює конкретні причини допущених помилок діагностики і лікування хворого, відмічає недоліки ведення історії хвороби, звертає увагу на оформлення протоколу розтину померлого. При обговоренні діагностичних помилок в дискусії приймають участь інші студенти, які присутні на конференції.

Література

1. Руководство по секционному курсу. А.Т.Хазанов, И.А. Чалисов, М.: Медицина, 1984.

2. Руководство к практическим занятиям по патологичеокой анатомии. В.В.Серов и др., М.: Медицина, 1987.

3. Струков А.И., Серов В.В. Патологическая анатомия. - М.: Медицина, 1995. - 654 с.

Практичне заняття № 6

Біопсія. Дослідження біопсійного та

операційного матеріалу. Робота гістологічної

лабораторії. Документація.

Методичні вказівки для студентів.

Актуальність теми: Прогрес в діагностиці захворювань пов’язаний із застосуванням сучасних морфологічних методів дослідження, зокрема вивчення біоптатів, що є методом ранньої прижиттєвої діагностики, який дозволяє провести диференціальну діагностику, поставити кінцевий клінічний діагноз захворювання та призначати патогенетичне лікування.

Навчальні цілі:

Знати: Завдання біопсійного дослідження, методи фіксації матеріалу, приготування мікроскопічних препаратів. Основні додаткові методи гістологічного дослідження. Порядок забору матеріалу та його направлення.

Вміти: Направити біопсійний і операційний матеріал в гістологічну лабораторію. Оцінити результати морфологічного дослідження і висновок лікаря-патологоанатома.