Самостійна позааудиторна робота

l. Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння, отримані при вивченні загальної та спеціальної патанатомії, патфізіології, на клінічних кафедрах терапевтичного і хірургічного профілів:

1. Етіологія та патогенез захворювань органів дихання, нирок та шлунково-кишкового тракту.

2. Клінічні прояви та морфологічна характеристика їх.

3. Ускладнення, причини та механізм смерті при них.

ІІ. Вивчіть тему за конспектом лекції та підручниками. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

Контрольні питання

1. Що таке безпосередня причина смерті, її патологоанатомічний вираз.

2. Механізм смерті: визначення, види.

3. Лікарське свідоцтво про смерть, його значення для статистики і як юридичного документа.

4. Порядок заповнення лікарського свідоцтва про смерть при смерті хворого в лікувальному закладі і вдома.

5. Правила заповнення п.11 лікарського свідоцтва про смерть.

Самостійна аудиторна робота

І. Розтин померлого. Клініко-анатомічний аналіз результатів розтину при смерті від захворювань органів дихання та нирок (при відсутності розтину використовується архівний матеріал ПАВ: історії хвороби, протоколи розтинів). Проводиться виявлення окремих нозологічних форм, виділення з них основного захворювання з його проявами і ускладненнями, супутньої патології, визначення безпосередньої причини та механізму смерті.

ІІ. Конструкція патологоанатомічного діагнозу. В письмовій формі дати чотири приклади патологоанатомічних діагнозів при смерті хворих від патології органів дихання, нирок та захворювань шлунково-кишкового тракту.

ІІІ. Лікарське свідоцтво про смерть - статистична форма № 106. Засвоїти порядок заповнення лікарського свідоцтва про смерть. Записати 3-4 приклади заповнення пункту II свідоцтва про смерть, в якому вказати послідовність патоло­гічних процесів (станів), які привели до смерті: І) основна причина смерті (з підпунктами а, б, в): а) безпосередня причина смерті, б) патологічний стан (ускладнення), який зумовив безпосередню причину смерті, в) основна хвороба (нозологічна одиниця), яка зумовила смерть. 2) інші важливі хвороби, які сприяли смертельному наслідку, однак патогенетично не пов’язані з основною хворобою (основною причиною).

Література

1. Руководство по секционному курсу. А.Т.Хазанов, И.А. Чалисов, М.: Медицина, 1984.

2. Руководство к практическим занятиям по патологичеокой анатомии. В.В.Серов и др., М.: Медицина, 1987.

3. Струков А.И., Серов В.В. Патологическая анатомия. - М.: Медицина, 1995. - 654 с.

Практичне заняття № 4

Лікарські помилки: класифікація, причини та джерела. Причини неправильної клінічної діагностики (об’єктивні та суб’єктивні). Категорії розходження клінічного та патологоанатомічного діагнозів. Клініко-анатомічний аналіз морфологічних змін при смерті пухлинному рості, гемобластозах, хворобах статевих органів і молочної залози, патології вагітності і післяпологового періоду.

Методичні вказівки для студентів.

Актуальність теми: За данини ВОЗ пухлини займають ведуче місце в загальній структурі смертності. Рак молочної залози і матки переважає серед всіх злоякісних новоутворів у жінок. Клініко-анатомічний аналіз посмертних змін при пухлинному рості, патології вагітності і післяпологового періоду має важливе значення для розуміння танатогенезу даних захворювань, попередження лікарських помилок і дефектів лікування.

Клініко-анатомічний аналіз посмертних змін сприяє виявленню лікарських помилок і дефектів лікування з метою попередження їх в майбутньому. “Кожний практичний лікар повинен відверто говорити про свої помилки, щоб цим самим зберегти медичну науку від небезпечного панування особистих пристрастей” - М.І.Пирогов.

Навчальні цілі:

Знати: Етіологію, патогенез і патологоанатомічну характеристику пухлин, гемобластозів, патології вагітності (еклампсія, позаматкова вагітність, мфхурцевий занесок) і післяпологового періоду (плацентарний поліп, родова інфекція матки, хоріон епітеліома), їх ускладнення та причини смерті; класифікацію характеру лікарських помилок.

Вміти: Синтезуючи виявлені на розтині патологоанатомічні зміни і співставляючи їх з клінічними проявами вище перерахованих захворювань, виділяти з окремих нозологічних форм основне захворювання з його проявами і ускладненнями, визначати безпосередню причину та механізм смерті, виявляти помилки клініко-анатомічної діагностики і дефекти лікування.