
- •Завдання і методи патологоанатомічної служби. Структура і логіка формулювання діагнозу. Метод клініко-анатомічного аналізу. Методичні вказівки для студентів.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Самостійна поза аудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Підсумковий модульний контроль №1 «Секційний курс» Методичні вказівки для студентів.
- •Перелік питань до підсумкового модульного контролю 1: «Секційний курс»
МОЗ України
Івано-Франківський національний медичний університет
СЕКЦІЙНИЙ КУРС
Методичні вказівки для студентів медичного факультету
Спеціальності:
7.110101 «Лікувальна справа»
7.110104 «Педіатрія»
Івано-Франківськ
2012
Затверджено
профільною медичною комісією
з медико-біологічних дисциплін
Івано-Франківського національного
медичного університету
«___»________20 року
«СЕКЦІЙНИЙ КУРС» Методичні вказівки для студентів медичного факультету з секційного курсу / під ред.. професора І.О. Михайлюка. Івано-Франківськ, 2012 – 17 с.
Авторський колектив:
Проф. Михайлюк І.О.
Доц. Клюфінський І.Д.
Доц. Кіндратів Е.О.
Методичні вказівки складені згідно типової та робочої навчальної програми з секційного курсу» для студентів вищих навчальних закладів України ІІІ-ІV рівней акредитації для спеціальностей «Лікувальна справа» 7.110101, «Педіатрія» 7.110104, Київ, 2008, обговорені та затверджені на засіданні кафедри патоморфології з секційним курсом (протокол № від «___»_______2012 року
ЗМІСТ
Практичне заняття № 1 Завдання і методи патологоанатомічної служби. Структура і логіка формулювання діагнозу. Метод клініко-анатомічного аналізу……………………………………………………………………………..….3
Практичне заняття № 2 Порядок та техніка проведення розтинів у лікувально-профілактичних закладах. Протокол патологоанатомічного розтину і його частини. Патологоанатомічний епікриз і танатогенез. Клініко-анатомічний аналіз змін при смерті від захворювань серцево-судинної системи…………………………………………………………………………………5
Практичне заняття №3 Причини смерті. Лікарське свідоцтво про смерть, правила його оформлення. Безпосередня причина та механізм смерті: визначення, види, обґрунтування. Клініко-анатомічний аналіз змін зі сторони органів і систем при смерті від захворювань органів дихання, нирок та шлунково-кишкового тракту. …………………………………………7
Практичне заняття № 4 Лікарські помилки: класифікація, причини та джерела. Причини неправильної клінічної діагностики (об’єктивні та суб’єктивні). Категорії розходження клінічного та патологоанатомічного діагнозів. Клініко-анатомічний аналіз морфологічних змін при смерті пухлинному рості, гемобластозах, хворобах статевих органів і молочної залози, патології вагітності і післяпологового періоду.…………………………9
Практичне заняття № 5 Клініко-патологоанатомічна конференція. Лікувально-контрольна комісія. Їх значення в покращенні лікувально-діагностичної діяльності лікувальних установ. Підготовка і проведення клініко-патологоанатомічної конференції і лікувально-контрольної комісії…………………………………………………………………………………11
Практичне заняття № 6 Біопсія. Дослідження біопсійного та операційного матеріалу. Робота гістологічної лабораторії. Документація…………………13
Практичне заняття №7-8 Підсумковий модульний контролю №1 «Секційний курс»…………………………………………………………..………15
Практичне заняття № 1
Завдання і методи патологоанатомічної служби. Структура і логіка формулювання діагнозу. Метод клініко-анатомічного аналізу. Методичні вказівки для студентів.
Актуальність теми: Лікар будь-якого профілю зобов’язаний правильно сформулювати діагноз - медичний висновок про стан здоров’я людини, про наявне захворювання (травму) або причини смерті. Метод клініко-анатомічного аналізу патологоанатомічних змін і клінічних спостережень дозволяє виявити діагностичні помилки, причини їх виникнення і дефекти лікування.
Навчальні цілі:
Знати: Завдання, методи, принципи організації патологоанатомічної служби і її значення в системі охорони здоров’я. Положення про патологоанатомічне дослідження і про порядок розтину померлих у лікувально-профілактичних закладах.
Вміти: Формулювати патологоанатомічний діагноз відповідно до наказу МОЗ України № 81. Синтезувати виявлені на розтині патологоанатомічні зміни і зіставляти їх з клінічними спостереженнями і симптомами.
Самостійна позааудиторна робота
l. Для реалізації мети навчання необхідно використати базисні знання-вміння, отримані на ІІ-ІІІ курсах при вивченні загальної та спеціальної патоморфології:
1. Завдання, методи, рівні вивчення патоморфології.
2. Поняття про етіологію, патогенез, морфогенез і патоморфоз хвороби.
3. Смерть, види смерті. Ранні та пізні трупні зміни.
ІІ. Вивчіть тему за конспектом лекції та підручниками.
ІІІ. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:
Контрольні питання
1. Принципи організації патологоанатомічної служби, її значення в системі охорони здоров’я.
2. Основні завдання патологоанатомічних відділень (ПАВ).
3. Порядок розтину трупів у лікувально-профілактичних закладах.
4. Порядок оформлення медичної документації на померлих, їх патологоанатомічного дослідження.
5. Документація патологоанатомічних досліджень померлих.
6. Патологоанатомічний діагноз, принципи його конструкції.
7. Метод клініко-анатомічного аналізу.
Самостійна аудиторна робота
l. Вивчення карт стаціонарних хворих (історій хвороби), які померли в лікувальних закладах міста і направлені на розтин (при відсутності розтинів заняття проводиться з використанням архівних матеріалів: історії хвороби, протоколи розтинів) з письмовими відповідями на питання:
1. Ким встановлюється акт настання біологічної смерті хворого в лікувальному закладі? 2. Які записи про це виконуються в карті стаціонарного хворого? 3. Через який час труп та історія хвороби доставляються в ПАВ? 4. Вимоги до оформлення історії хвороби померлого, що направляється на розтин.
II. Конструкція патологоанатомічного діагнозу (участь в розтині або вивчення архівних протоколів розтинів):
- основне захворювання (просте і комбіноване):
- ускладнення основного захворювання
- супутні захворювання.
В письмовій формі дати 4 приклади патологоанатомічних діагнозів, в яких в рубриці основного захворювання є: просте, конкуруючі, супутні та фонове захворювання.
III. Клініко-анатомічний аналіз результатів розтину: синтезувати виявлені на розтині патологоанатомічні зміни і зіставити їх з клінічними спостереженнями і симптомами; зіставити клінічний і патологоанатомічний діагнози та епікризи; виявити помилки діагностики.
Література
1. Руководство по секционному курсу. А.Т.Хазанов, И.А. Чалисов, М.: Медицина, 1984.
2. Руководство к практическим занятиям по патологичеокой анатомии. В.В.Серов и др., М.: Медицина, 1987.
3. Конспект лекцій з секційного курсу.
4. Струков А.И., Серов В.В. Патологическая анатомия. - М.: Медицина, 1995. - 654 с.
Практичне заняття № 2
Порядок та техніка проведення розтинів у лікувально-профілактичних закладах. Протокол патологоанатомічного розтину і його частини. Патологоанатомічний епікриз і танатогенез. Клініко-анатомічний аналіз змін при смерті від захворювань серцево-судинної системи.
Методичні вказівки для студентів.
Актуальність теми: Хвороби серцево-судинної системи займають провідне місце в патології сучасної людини і складають найбільший відсоток серед причин смертності. Клініко-анатомічний аналіз посмертних змін має важливе значення для розуміння танатогенезу даних захворювань і для попередження діагностичних лікарських помилок і дефектів лікування.
Навчальні цілі:
Знати: Етіологію, патогенез та морфологічні характеристики захворювань серцево-судинної системи (атеросклероз, гіпертонічна та ішемічна хвороби, вади серця). Знати перелік документації патологоанатомічних досліджень померлих.
Вміти: Синтезувати виявлені на розтині патологоанатомічні зміни і співставляти їх з клінічними. Складати протокол розтину, патологоанатомічний діазноз та епікриз. Проводити співставлення клінічного і патологоанатомічного діагнозів з виявленням діагностичних помилок і встановленням причин їх виникнення.