Тлумачення рівнів умінь студента.

Перший рівень – знання. Студентам необхідно продемонструвати свою обізнаність, тобто: • знання конкретних даних - термінології, конкретних фактів; • знання засобів і способів дії з конкретними даними - конвенцій (норм і правил), тенденцій і послідовності; класифікацій, критеріїв, методів; • знання категорій і загальних понять в якійсь області - принципів та узагальнень, теорій і моделей. Другий рівень - розуміння «Розуміння» підрозділяється: на переклад, інтерпретацію і екстраполяцію. «Переклад» означає, що студенти можуть здійснити: • передачу інформації на іншій мові, в інших термінах або в іншій формі; • перетворення абстрактного в конкретне або повсякденне; • перетворення чогось у більш коротку форму; • приведення ілюстрації або прикладу, пояснюючого якийсь принцип або абстракцію; • перетворення слів у символи, ілюстрації, карти, таблиці, діаграми, графіки або формули і навпаки.  «Інтерпретація» (пояснення) означає наступне: • фіксацію головної ідеї якої роботи як цілого; • відділення істотного від несуттєвого; • розпізнавання обґрунтованих висновків на відміну від необґрунтованих ' • виведення укладення або узагальнення даних. Акт інтерпретації полягає в тому, щоб в результаті логічного міркування на основі даної інформації встановити сенс чого-небудь. «Екстраполяція», третій аспект розуміння, має відношення до розширення змісту або визначенню значення, наслідків або наслідків чого-небудь в майбутньому на основі представленої навчається інформації. Третій рівень – застосування. Студенти повинні вміти співвідносити свої знання з реальною ситуацією: використовувати знання в нових для студента ситуаціях без будь-якої підказки з боку викладача; застосовувати абстрактне знання в практичній ситуації. Четвертий рівень – аналіз. Аналіз є найбільш просунутий аспект другого рівня - розуміння. • Аналіз припускає уміння класифікувати або членувати матеріал на його складові: елементи (наприклад, на припущення, факти, гіпотези, думки, висновки, що підкріплюють висловлювання, і т. п.); • зв'язку (наприклад, причина та наслідок, послідовність, припущення та висновки і т. п.); • організаційні принципи (наприклад, форма, модель, матеріали і їх зв'язок з точкою зору і т. п.). П'ятий рівень – синтез. Освітня задача на цьому рівні полягає в тому, щоб навчитися синтезувати елементи для отримання єдиного цілого, яке раніше не було відомо студенту. Шостий рівень – оцінка. Даний рівень передбачає винесення суджень (не висловлення думок) щодо цінності ідей, праць, рішень, методів або матеріалів для якоїсь конкретної мети. Оціночні судження виносяться на підставі певних критеріїв і стандартів, які або визначаються самими учнями, або задаються викладачами. Судження можуть бути або кількісними (чисельними), або якісними. Розрізняються два види критеріїв: а) внутрішні (логічність, послідовність, обґрунтованість, ясність і т. п.), б) зовнішні (підпорядкованість певним цілям) ефективність, способи досягнення, економічність, відповідність стандартам і т.п.).

Відповідь на 1–6 рівень –90-100 балів.

Відповідь на 1-5 рівень 82-89 балів

Відповідь на 1-4 рівень 74-81 балів

Відповідь на 1-3 рівень 64-73 балів

Відповідь на 1-2 рівень 60-63 балів

Відповідь на 1-й рівень 35-59 балів

Відсутність відповіді 34 бала

Литература

• Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990.-808 с.

• Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. – М., 1996.

• Ивлев Ю. В. Логика. Учебник,- М.: Проспект, 2009.- 304 с.

• Зиновьев А. А. Глобальный человейник. М.: Алгоритм; ЭКСМО, 2006. .

• Зиновьев А. А. На пути к сверхобществу.- СПб.: Изд. дом «Нева» 2004.- 608 с.

• Зиновьев А.А. Русская судьба. Исповедь отщепенца – М.:ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2000.- 506 с.

• . Зиновьев А.А. Логический интеллект. М.: Изд-во Моск. гуман. ун-та, 2005,- 284 с.

• :Зиновьев А.А. Восхождение от абстрактного к конкретному(на материале «Капитала» К. Маркса). – М.: ИФ РАН, 2002.-321 с.

• Зиновьев А.А. Фактор понимания. М.: Алгоритм,- 2006 - 528 с.

• Зиновьев А. А. Логический интеллект. М.: Изд-во Моск. гуман. ун-та, 2005. – 284 с.

• Зиновьев А.А. Очерки комплексной логики - / Под ред. Е. А. Сидоренко.- М.: Эдиториал УРСС, 2000. -560 с.

• Зиновьев А.А. Логическая социология. М.: Социум, 2002 – 260 с.

• Зыбцев В.Н., Мясников О.Г. Социология: история, теория, методы исследования – Учебное пособие. - Донецк, 1999.

• Макиавелли Никколо. Государь – С.-Пб., 2001.-201 с.

• Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 13..- М.: Политиздат, 1980,

Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. М., 1986.

• Тарасенко В. В. Логика и методология управления.- М.: ЮНИТИ –ДИАНА, 2010.-367 с.