46

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«МІЖНАРОДНИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ » ІМЕНІ АКАДЕМІКА СТЕПАНА ДЕМ ЯНЧУКА

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Колір – засіб виразу в образотворчій діяльності молодших школярів

Курсова робота

Студент-виконавець:

Лазарець Яна Миколаївна

__________________________

4 курс,група ППП-10

Педагогічний факультет

Науковий керівник:

Кандидат педагогічних наук,доцент

Красовська Ольга Олександрівна

____________________________

РІВНЕ - 2013

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ I Теоретичні аспекти у формуванні кольорознавчих знань, умінь і навичок у молодших школярів.

1.1 Аналіз програмових вимог з образотворчого мистецтва для 1-4 класів стосовно формування кольорознавчих понять та навичок роботи з кольором у молодших школярів………………………………………………6

1.2 Формування поняття про колір і його властивості у молодших школярів………………………………………………………………………...8

1.3 Робота з різними живописними матеріалами…………………….16

РОЗДІЛ II Дослідно-експериментальні впровадження методів і прийомів роботи на уроках образотворчого мистецта з метою формування кольорознавчих знань, умінь і навичок у молодших школярів.

2.1 Методика виконання підготовчих вправ………………………..22

2.2 Методика передачі кольору у зображені пейзажу……………...25

2.3 Формування емоційно-естетичного ставлення до навколишньої дійсності і вираження його в кольорі молодшими школярами……….……28

ВИСНОВКИ……………………………………………………………31

СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….33

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність проблеми.Образотворче мистецтво, відбиваючи реальну дійсність, є унікальним у вирішенні завдань як художньо-естетичного, так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в ранньому віці образотворча діяльність стає однією з найдоступніших і емоційно-захоплюючих форм творчості. Безпосередня образотворча діяльність пробуджує в учнів позитивні емоції, естетичне ставлення до оточуючої дійсності, побуту та звичаїв, творів мистецтва, народної творчості; розвиває асоціативне мислення, активізує допитливість, зорову увагу; стимулює розвиток творчих здібностей особистості. Заняття з образотворчого мистецтва формують у учнів сферу духовних інтересів, активний погляд на життя; навчають розуміти та сприймати красу навколишнього світу, естетичну цінність художніх творів.

Система освіти в сучасних умовах є основним механізмом успадкування культурного надбання новими поколіннями. У зв’язку з цим особливо важливого значення набувають питання культурного розвитку та естетичного виховання школярів. Але формування естетичної культури неможливе без якісних змін у свідомості людини, відношенні її до мистецтва. Завдання набагато складніше - необхідно сформувати в них уміння творити прекрасне в повсякденній праці, в міжлюдських стосунках .

Сучасні спостереження дають підстави вченим сказати, що колористична безграмотність сучасного працівника приводить до практичної необхідності здолати бар’єр на шляху до якості в різних галузях промисловості. Часто нездоланною перепоною в багатьох напрямках виробництва є чисто фізична сліпота до кольору, його тональності, насиченості відтінку. У зв’язку з цим академік С.В. Вавілов писав: “Володіння кольоровим баченням надзвичайно підвищує цінність зорового сприймання. Кольорове бачення дає можливість дуже швидко і по-новому розрізняти предмети і елементи середовища[10,56].

Кольорове бачення людини - явище унікальне і закономірне. Проблематика, пов’язана з даним явищем, постійно привертає увагу вчених. Сьогодні вже зрозуміло, що розкрити це складне явище, розглядаючи його лише на якомусь одному рівні (фізичному, фізіологічному, психологічному, естетичному) практично неможливо. Потрібно розглядати систему цілісно і теоретичні концепції апробувати в педагогічному процесі художньо-естетичного розвитку молодших школярів.

Послідовної систематизованої розробки даної проблеми немає. Таким чином, значимість кольору як одного з найважливіших засобів образотворчої діяльності школярів, розвитку кольорового бачення та сприймання, відсутність дослідження специфіки навчання школярів основ колористики дають підставу вважати тему даного дослідження актуальною, що й спричинило вибір теми дипломного дослідження.

Об’єкт дослідження - процес художньо-естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва.

Предмет дослідження - психолого-педагогічні умови та їх вплив на формування в молодших школярів знань, умінь і навичок з кольоротворення в процесі образотворчої діяльності.

Мета дослідження: полягає у визначенні та теоретичному обгрунтуванні, експериментальній перевірці психолого-педагогічних умов формування знань і умінь з колористики в молодшому шкільному віці.

Гіпотеза дослідження: оптимізація знань та вмінь молодших школярів з основ кольорознавства можлива тільки в процесі цілеспрямованого навчання, забезпеченого відповідними психолого-педагогічними умовами, що дають можливість сформувати систему, спрямовану на формування перцептивних дій і виходу їх на рівень збагаченого (художнього) сприймання кольору з подальшою інтеграцією в контексті практичної творчої діяльності.

Відповідно до поставленої мети та гіпотези визначені завдання дослідження:

1)Розкрити сутність та основні властивості кольору.

2)Показати можливості образотворчого мистецтва у розвитку відчуття кольору в учнів початкових класів.

3)Обґрунтувати методичний розвиток передачі кольору у зображенні пейзажу молодшими школярами.

4)Визначити вплив експериментальної методики на результативність процесу естетичного виховання молодших школярів.

Для розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези використано адекватні авторському задуму методи дослідження: аналіз та узагальнення теоретичних даних, представлених у методичній літературі.

Курсова робота складається із вступу, двох розділів (з підрозділами), висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи – 33 сторінки.

У I розділі охарактеризовано аналіз програмованих вимог,поняття про колір та його властивості та роботу з різними живописними матеріалами.

II розділ присвячений розв’язанню проблеми сучасних методів у зображенні пейзажу також формуванню емоційно-естетичного ставлення до навколишньої дійсності молодшими школярами.

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ У ФОРМУВАННІ КОЛЬОРОЗНАВЧИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1. Аналіз програмових вимог з образотворчого мистецтва для 1-4 класів стосовно формування кольорознавчих понять та навичок роботи з кольором у молодших школярів

В початковій школі поняття „колір” формується з 1 класу. Колір як категорія є однією із навчальних проблем, яка опановується під час навчання образотворчого мистецтва у початкових класах. Діти виражають своє емоційно-естетичне сприйняття світу, ставлення до оточуючого в кольорі.

Головні напрямки роботи за навчальною проблемою „колір” визначаються в програмі „Образотворче мистецтво” для 1-4 класів такими аспектами:

1.Розвиток кольорочутливості ока, уміння бачити багатство кольору в навколишньому світі, здатності до розпізнавання колірних станів середовища.

2.Подолання стереотипних уявлень про колір, формування в учнів художньо-естетичного ставлення до навколишньої дійсності, потреби насолоджуватися красою природи і творами мистецтва, в практичній роботі вміння передавати різноманіття і виразність кольору в малюнках, пов'язаних із відображенням явищ навколишньої дійсності.

Формування відчуття декоративної виразності кольору, що передбачає:

а) розуміння умовності декоративності кольору;

б) розуміння гармонії кольорових сполучень;

в) у власних творчих роботах - вміння використати колір з декоративною метою і за законами гармонії кольорів.

3. Усвідомлення учнями виражальних можливостей кольору і розвиток в них вміння використовувати колір для передавання своїх емоцій, певного стану, настрою в різних видах художньої діяльності.

4. Засвоєння основ кольорознавства; формування практичних умінь і технічних навичок роботи з різними живописними матеріалами.

Дані напрями реалізуються впродовж усього періоду навчання; під час виконання завдань із урахуванням віку учнів кожного класу. Отже, поняття „колір” є важливим і провідним у навчанні дітей образотворчого мистецтва. Аналізуючи програму „Образотворче мистецтво” для 1-4 класів можемо визначити обсяг знань, умінь і навичок з навчальної проблеми „колір".

Таким чином, малювання в школі необхідно розглядати як художню дисципліну і загальноосвітній предмет з широкими виховними та навчальними можливостями і завданнями.

В 1 і 2 класах навчання малюванню має пропедевтичний характер, в 3 і в 4 починається систематичне навчання правилам реалістичного зображення, проводиться малювання предметів об’ємої форми, які поставлені в різних положеннях. При цьому ставиться завдання правильно передати пропорції і характерні особливості предметів, які розташовані в перспективі.

Аналіз існуючого положення в галузі методики навчання малювання в школі показує, що останнім часом вчителі спрямовують основну увагу на навчання малюванню з натури як виду занять, який допомагає учням краще оволодіти образотворчою грамотою. Разом з тим, приділяючи велику увагу навчанню, вчителі зменшили турботу про виховну сторону уроків малювання. Це проявляється в недооцінці тематичного і декоративного малювання і бесід про образотворче мистецтво.

Так, в першому класі розкриваються загальні основи знань з образотворчого мистецтва на уроках-бесідах: що таке образотворче мистецтво; коли воно виникло; які твори до нього належать; що таке архітектура; які бувають твори образотворчого мистецтва (картина, рисунок, скульптура, гравюра, будова); як художник прикрашає книгу?

В другому класі розглядаються питання: жанри живопису; види образотворчого мистецтва; праця художника- ілюстратора; поняття про композицію.

В третьому-четвертому класах: види образотворчого мистецтва; жанри та їх відмінності; композиція в живопису і графіці; мистецтво книги; мова образотворчого мистецтва; різновиди живопису, графіки, скульптури; композиція в архітектурі та декоративно-прикладному мистецтві.

Проаналізувавши дану програму проведення бесід про образотворче мистецтво, можна зробити висновок, що коло найважливіших понять послідовно, з класу в клас, поглиблюється, розширюється, подається на вищому рівні. Окремі художні твори пропонуються для аналізу в різних класах з ускладненням завдань. Так, в першому класі торкаються лише в найзагальніших рисах художніх особливостей твору. В третьому класі можна розкрити закономірності та елементи композиції (роль висоти горизонту, перспективи, точки зору, точки сходження).

Отже, шкільний курс малювання ставить завдання: навчити учнів елелементарним основам реалістичного малюнка, дати їм необхідні вміння і навички малювання з натури, по пам’яті, за уявою, розвивати зорове сприйняття, вміння відрізнити форму, забарвлення предметів і їх положення в просторі. Діти повинні навчитися розуміти значення малюнка в практичній діяльності людей і використовувати отримані навички та уміння на заняттях з інших навчальних предметів і в загальнокорисній роботі. Курс малювання повинен сформувати естетичний смак і вторчі здібності, дати елементарні знання з області образотворчого мистецтва, познайомити із окремими творами мистецтва, пробудити інтерес і любов до цього мистецтва.