2.4. Місце служби психологічного забезпечення діяльності органів та підрозділів дснс України в розвитку наукової організації праці.

Значне місце в системі заходів щодо наукової організації праці в ДСНС України відводиться службі психологічного забезпечення. Враховуючи характер та умови діяльності особового складу органів управління та підрозділів служби цивільного захисту, до основних завдань, що сприяють науковій організації праці та можуть вирішуватись службою психологічного забезпечення на сучасному етапі її розвитку, відносяться:

1. Визначення оцінки напруженості праці та психофізіологічної «вартості» основних видів діяльності в межах ДСНС України.

2. Визначення факторів професійної незадоволеності серед персоналу ДСНС України та основних функціональних порушень психічної сфери особистості, що виникають у працівників у процесі службової діяльності.

3. Вивчення психологічного впливу різноманітних стрес-

факторів службової діяльності на персонал ДСНС України.

4. Розробка новітніх методів та психотехнологій в межах професійно психологічної підготовки персоналу ДСНС до дій у кризових, екстремальних та надзвичайних ситуаціях службової діяльності.

5. Удосконалення професійно-психологічної підготовки персоналу ДСНС України щодо забезпечення особистої безпеки та виживання в ризиконебезпечних ситуаціях службової діяльності.

6. Діагностика, профілактика та корекція негативних психічних станів, що виникають у рятівників під впливом ризиконебезпечних ситуацій службової діяльності.

7. Розробка сучасних методів постекстремальної роботи з працівниками, психологічного забезпечення відновлювального періоду діяльності особового складу після виконання складних завдань службової діяльності.

2.5. Наукова організація управлінської праці (ноуп).

Управлінська праця - це вид трудової діяльності, пов'язаний з виконанням функцій управління. її призначенням є забезпечення цілеспрямованої і скоординованої діяльності як окремих учасників спільного трудового процесу, так і колективу в цілому. Предметом наукової організації управлінської праці виступає організація трудового процесу керівників усіх ланок, а також спеціалістів та допоміжного персоналу, задіяних у виконанні функцій управління.

Головною метою НОУП слід вважати підвищення ефективності управлінської праці. НОУП спирається на комплекс заходів, пов'язаних з застосуванням сучасних досягнень науки, техніки та передового досвіду у процесі управління.

Актуальними завданнями, пов'язаними з організацією управлінської праці на науковій основі в органах управління та підрозділах ДСНС, є:

- використання в управлінській діяльності досягнень сучасної управлінської думки та інших галузей науки, пов'язаних з ефективністю процесів управління;

- впровадження в управлінську діяльність результатів прикладних науково-дослідних робіт;

- оснащення апаратів управління сучасною комп'ютерною та організаційною технікою, засобами зв'язку та автоматизації управління;

- підвищення кваліфікації керівного складу органів управління та підрозділів ДСНС тощо.

Основні напрямки наукової організації управлінської праці визначаються загальними напрямками НОП (див. п. 11.3). В той же час управлінська праця має ряд особливостей, які обумовлюють зміст роботи за тими чи іншими напрямками. До характерних особливостей управлінської праці відносяться:

- переважно розумовий характер;

- робота з інформацією;

- велика різноманітність ситуацій, з якими стикається керівник впродовж робочого дня;

- необхідність прийняття великої кількості рішень в короткий термін, часто в екстремальних умовах;

- відповідальність керівника за роботу колективу в цілому;

- робота з людьми;

- нелімітованість робочого часу.

Вирішуючи завдання НОУП, названі особливості потрібно розглядати в їх взаємозв'язку та взаємозалежності між собою.

Робота органів управління та безпосередньо керівників структурних підрозділів пов'язана з інформацією. Інформація є опосередкованим відображенням стану об'єкта управління. Дана категорія працівників, використовуючи інформацію, розробляє та приймає управлінські рішення, необхідні для зміни стану об'єкта управління. Результати їх діяльності проявляються в управлінських впливах на підлеглих. Такі впливи носять, головним чином, інформаційний характер. Тому наукова організація управлінської праці часто розглядається як засіб підвищення продуктивності праці осіб, що оперують інформацією та приймають управлінські рішення.

Робота з інформацією займає значний час в роботі керівників та, часто, потребує великих розумових зусиль. В ході робочих нарад, запланованих зустрічей, телефонних розмов, роботи з документами, оглядів керівник постійно отримує інформацію про стан справ у підлеглому структурному підрозділі, хід виконання планів, нові завдання, поставлені вищими начальниками, проблемні питання, які мають місце на поточний момент часу тощо. Така інформація потребує усвідомлення, осмислення, узагальнення тощо, тобто подальшої обробки.

В сучасних умовах діяльності традиційні прийоми збору, обробки і передачі інформації, які застосовувалися раніше, стають малоефективними. Це впливає з декількох причин. По-перше, створені та є доступними для широкого використання засоби обчислювальної та організаційної техніки. Причому дана галузь динамічно розвивається (період морального старіння технічних засобів даного призначення скоротився до одиниць років). По-друге, інформаційні потоки та масиви інформації, які підлягають обробці, постійно зростають. По-третє, активно розвивається математичний апарат та прикладні програмні продукти щодо розв'язання задач управлінського характеру. Тому як знаряддя праці управлінських кадрів в наш час виступають такі засоби роботи з інформацією як організаційна та обчислювальна техніка. Залежно від характеру роботи з інформацією технічні засоби можна об'єднати в наступні групи:

- засоби виготовлення документів;

- засоби копіювання і множення документів;

- засоби обробки інформації;

- засоби збереження, групування і пошуку документації;

- засоби передачі інформації;

- засоби обчислювальної техніки.

Очевидно, що засоби обчислювальної та організаційної техніки не підвищують продуктивності управлінської праці самі по собі. Вони є інструментами, які потребують відповідної підготовки користувачів. При вмілому використанні технічних засобів вони будуть надавати дієву допомогу у зниженні витрат часу на виконання технічних операцій з обробки інформації та сприятимуть збільшенню часу на творчі процеси в діяльності керівника, підвищенню ефективності управлінської праці та роботи всього колективу. Відомо, що впровадження навіть найпростіших засобів техніки управління скорочує час на обробку документів приблизно на 20 %, а їхнє системне застосування збільшує продуктивність управлінської праці в 3 рази. Крім того, широке використання різних технічних засобів дозволяє здійснити перехід на якісно новий рівень управління, сприяє ефективному рішенню багатьох управлінських задач, забезпечує обробку інформації в мінімально короткий термін.

Якщо робота деяких категорій кадрів управління може бути пов'язана, головним чином, з експлуатацією технічних засобів, то для керівників завжди на першому плані є робота з людьми. І саме у відносинах з підлеглими є велика невизначеність, з одного боку, та великі резерви щодо забезпечення ефективної роботи колективу - з іншого. Тому важливо впроваджувати в управлінську діяльність не лише передові технічні засоби, а й наукові досягнення в галузях психології, соціології та іній., пов'язані з управлінням людьми, соціальними організаціями.