Тема 11. «Наукова організація праці та нові підходи до здійснення управлінської діяльності» План лекції:

1. Поняття та еволюція наукової організації праці.

2. Наукова організація праці в ДСНС: завдання та основні напрямки впровадження.

2.1. Удосконалення кооперації та форм розподілу праці.

2.2. Покрашення умов праці.

2.3 Покрашення організації та обслуговування робочих місць.

2.4.Місце служби психологічного забезпечення діяльності органів та підрозділів ДСНС України в розвитку наукової організації праці.

2.5. Наукова організація управлінської праці (НОУП).

Мета:

Навчальна: Ознайомити слухачів з основними поняттями теорії систем управління та умовами формування організаційних структур управління в підрозділах ДСНС України.

Виховна: Виховання чіткості виконання поставлених задач, які входять до системи управління.

Час: 2 год.

Місце проведення: Лекційний зал – згідно розкладоз м.

Матеріально-технічне забезпечення: Кодоскоп, кодослайди.

1. Поняття наукової організації праці.

Важливе місце в теорії управління займають питання наукової організації праці. Вони пов'язані з покращенням використання ресурсів, їх поєднання у процесі операційної діяльності, підвищенням ефективності роботи.

Перш ніж розкрити сутність наукової організації праці з'ясуємо, що ж розуміють під організацією праці взагалі. Організація праці - це приведення трудової діяльності людей до певної системи, що характеризується внутрішньою упорядкованістю, узгодженістю та спрямованістю взаємодії для реалізації спільної програми та мети. Організація праці є об'єктивною необхідністю і невід'ємною складовою трудової діяльності людини. Вона має сприяти вдосконаленню всіх процесів праці та організаційних структур, з метою досягнення максимально можливого корисного ефекту. Організація праці має як статичний аспект, тобто структуру праці, так і динамічний, тобто функціонування, поведінку, взаємодію людей у процесі трудової діяльності.

Організація праці має різні рівні. Суспільна організація праці передбачає способи упорядкування і регулювання трудової діяльності в суспільстві. Організація праці на рівні організації (підприємства, установи) - спосіб упорядкування і спрямування праці задля досягнення поставленої мети шляхом об'єднання працюючих у певну систему. Організація праці на даному рівні передбачає розподіл і кооперацію праці, розробку методів праці, за допомогою яких може виконуватись той або інший вид роботи, організацію робочих місць, створення умов праці, підбір і розстановку кадрів, визначення функціональних обов'язків кожного співробітника, встановлення міри праці за допомогою нормування, організацію оплати праці, встановлення правил трудової дисципліни, що забезпечують порядок і погодженість у роботі, режим праці і відпочинку. Організація праці на робочому місці включає такі аспекти, як максимальне врахування психофізіологічних можливостей людини, визначення порогів стомлення та працездатності, ступеня реакції на непередбачувані подразники, стійкості до факторів навколишнього середовища (температури, шуму, тиску і т.д.).

Наукова організація праці (НОП) - це така організація праці, за якої практичному впровадженню конкретних заходів передує ретельний науковий аналіз трудових процесів та умов їх виконання, а самі практичні заходи базуються на досягненнях сучасної науки та передової практики [4]. Заходи НОП можуть носити організаційний, технічний або психофізіологічний характер і спрямовуються на поєднання техніки та людей в єдиному трудовому процесі та забезпечення найбільш ефективного використання матеріальних і трудових ресурсів, підвищення продуктивності праці, збереження здоров'я людини.

Тобто різниця між поняттями „організація праці" та „наукова організація праці" визначається підходом до розв'язання одних і тих самих проблем, ступенем наукової обґрунтованості конкретних рішень. Розв'язання практичних питань організації праці має спиратися не на суб'єктивні оцінки та рішення, не на довільні прийоми та методи роботи, а на сукупність досягнень відповідних галузей науки і техніки, передовий досвід, що забезпечує найбільш раціональну, найбільш ефективну організацію діяльності. Шлях до наукової організації праці лежить через звичайну її організацію до все більшої раціоналізації за допомогою внесення того нового, що нам дає науково-технічний прогрес та передова практика. Наукова організація праці - це мовби вища стадія раціональної її організації.

Наукова організація праці була пов'язана, перш за все, з виробничою сферою. Прагнення досягти високої продуктивності праці, ефективного використання ресурсів, зниження витрат виробництва та інш. обумовили потребу впровадження досягнень науки в організацію виробництва.

Основні положення НОП сформулював американський інженер Ф. Тейлор в рамках створеної ним школи наукового управління.

Тейлор показав, що найголовнішим завданням управління підприємством повинно бути забезпечення максимального прибутку для підприємця в поєднанні з максимальним добробутом для кожного зайнятого на підприємстві робітника. Головними факторами в системі Тейлора, які повинні урахуватися при організацію праці, є облік часу та інших елементів роботи, підбір кадрів, вивчення прийомів роботи, аналіз рухів при виконанні трудових операцій.

Відомо, що книга Ф. Тейлора „Принципи наукового менеджменту", яка вийшла з друку у 1911 році, вже через рік була видана в Росії. В 1913 році її розкритикував В.І. Ленін та назвав „наукою системою вижимання поту". Але в 1918 році, коли гостро стало питання щодо становлення економіки у зруйнованій країні, він же рекомендував її для впровадження.

В колишньому СРСР термін НОП з'явився в 1920-1921 році, коли був виданий декрет про створення центрального інституту праці (ЦІП). Окрім ЦІП, в ряді міст (Ленінграді, Харкові, Казані, Таганрозі) були створені науково-дослідні інститути НОП. До 1923 року дослідні лабораторії, відділи та бюро з НОП вже діяли в 33 містах. В період з 1923 року по 1937 рік виходило близько 20 журналів щодо проблем НОП та управління. В той же час в умовах адміністративно-командної системи управління в колишньому СРСР НОП на підприємствах часто зводилася лише до більш жорсткого нормування праці та збільшення норм виробки, що в певній мірі дискредитувало даний напрямок роботи.

В цілому ж проблеми наукової організації праці є актуальними для будь-якої сфери діяльності людини, зокрема цивільного захисту.

Сьогодні в Україні працюють центри та інститути, які проводять велику дослідну роботу та надають допомогу підприємствам, установам та організаціям у здійсненні роботи з удосконалення праці. Науковій організації праці сприяють і галузеві науково-дослідні установи. Наприклад, Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки серед основних напрямків роботи має проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт щодо підвищення ефективності дій підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України та розроблення нових методів і засобів пожежогасіння, вогнегасних та вогнезахисних речовин, пожежно-технічного озброєння та аварійно-рятувального обладнання, а також способів і тактичних прийомів їх застосування під час ліквідації пожеж та надзвичайних ситуацій.