2. Розподіл праці в дснс України та залежність від зовнішнього середовища.

Розподіл праці передбачає, що кожний виконавець спеціалізується на виконанні певних операцій. Розподіл праці в організації є об'єктивно необхідним та очевидним. Він не є самоціллю. Розподіл праці сприяє збільшенню продуктивності праці та якості роботи. (При цьому він не виключає взаємозаміни членів колективу, опанування ними суміжних професій).

Прикладом може бути гасіння пожежі. Типовий перелік операцій (дій), які необхідно виконати при ліквідації пожежі, є досить великим: розвідка, бойове розгортання, рятування людей, надання постраждалим долікарняної допомоги, евакуація майна, газодимозахисні заходи та інш. Через обов'язки осіб бойових розрахунків вся сукупність операцій (дій) розподіляється між підрозділами та особовим складом. Причому розподіл праці проводиться як по горизонталі, так і по вертикалі. Наприклад, до складу основного тактичного підрозділу пожежної охорони - караулу - входять два і більше відділень. Очолює караул начальник караулу. Відділення включає в себе командира відділення, чотири-сім пожежних та водія. Взаємодія між начальником караулу, начальниками відділень та пожежними відповідає вертикальному розподілу праці. Взаємодія пожежних між собою (включаючи водія пожежного автомобіля) відповідає горизонтальному розподілу праці.

Інший приклад можна навести з діяльності органів державного пожежного нагляду району. Керівником органу держпожнагляду визначаються переліки закріплених об'єктів за державними інспекторами в межах конкретних територіальних зон. Для здійснення наглядової діяльності для них також визначаються напрями роботи (розслідування, облік та аналіз пожеж, адміністративно-правова та нормативно-технічна робота, розробка попереджувальних заходів за конкретними причинами пожеж, робота з відомчими організаціями, контроль за виконанням законодавства з питань пожежної безпеки, робота з громадськістю тощо. Такі закріплення відповідають горизонтальному поділу праці.

Якщо розглянути, наприклад, рівень ГУ ДСНС України в області, то там є також горизонтальний та вертикальний розподіли праці, основні елементи яких закріплюються в його організаційно-штатній структурі.

Організація не може існувати окремо від зовнішнього середовища. Організація, яка створена сама заради себе, в суспільному відношенні буде «зайвою». Процес функціонування має сенс лише у тому випадку, коли результати роботи будуть суспільно необхідними. Але залежність від зовнішнього середовища не вичерпується лише суспільними оцінками результатів діяльності. Зовнішнє середовище постійно впливає на організацію через ті чи інші фактори.

Для ефективного управління важливо не просто знати перелік зовнішніх факторів, які суттєво впливають на організацію, а й вміти кількісно оцінювати ступінь їх впливу. Тому для служби цивільного захисту вкрай важливими є питання моніторингу зовнішнього середовища - періодичного спостереження за станом зовнішнього середовища організації, з метою інформаційної підтримки управлінських рішень.

В той же час ДСНС не є пасивним спостерігачем. Дана організація та її структурні підрозділи мають певні повноваження щодо впливу на стан зовнішнього середовища. Прикладами такого впливу є проведення інспектування об'єктів, агітаційна робота з населенням, застосування прав адміністративного впливу по відношенню до порушників вимог техногенної та пожежної безпеки тощо.

Залежність від зовнішнього середовища проявляється і в питаннях фінансування та ресурсного забезпечення ДСНС.

Виходячи з того, що ДСНС України с одним з компонентів єдиної системи цивільного захисту, важливим є питання організації взаємодії з іншими компонентами з питань попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.