2. Особливості рішень різних типів.

Кожне з управлінських рішень, не дивлячись на схожу систему їх ухвалення, яка розглядалась в попередньому розділі, має свої особливості прийняття. Розглянемо їх більш докладно.

Запрограмовані рішення. Запрограмовані (рутинні, стандартні) рішення є дуже поширеними, наприклад, у практиці ліквідації можливої пожежі, коли розробляється оперативний план і картка гасіння пожежі. Це пов'язано з тим, що дії з ліквідації такого роду НС на конкретному об'єкті в основному є регламентованими. Приймаючи запрограмоване рішення, керівник здійснює вплив згідно визначеної процедури, установлених правил і алгоритмів.

Незапрограмовані (інноваційні) рішення. Незапрограмовані (творчі, інноваційні) рішення вимагаються в тих випадках, коли керівники стикаються з новими ситуаціями. У таких ситуаціях відсутні очевидні альтернативи і готові процедури рішення проблем. Наприклад, не дивлячись на очікувану стандартну ситуацію при виїзді оперативно-рятувальної служби на ліквідацію НС, по прибутті на місце виклику з'ясовується, що ситуація не є стандартною - і потрібні творчі, інноваційні рішення.

Рішення-компроміси. Такі рішення ґрунтуються на усвідомленні того, що практично не можливо прийняти рішення, що не має негативних наслідків. Тобто, як кажуть, слід «вибрати меншу з двох бід».

Інтуїтивні рішення. Інтуїтивне рішення - це рішення, прийняте тільки на основі відчуття того, що дане рішення є вірним. Таємнича природа інтуїції, чи «шостого почуття», очевидно, до кінця не може бути пояснена.

Але взагалі це небезпечно - покладатися тільки на інтуїтивний вибір.

Рішення, що ґрунтуються на судженнях. Прийняття таких рішень - переважно "привілей" керівників, які володіють досвідом і знанням про те, що багато ситуацій і проблем повторюються. Досвід підказує керівнику, які рішення приймались в подібних ситуаціях у минулому і до яких вони привели наслідків. Достоїнствами рішення, що ґрунтується на судженні (чи, що є тим самим - на здоровому глузді), є його швидкість і дешевина. Однак таке рішення правильне лише в тому випадку, якщо розв'язувана проблема дійсно є подібною до тієї, що уже виникала в минулому (чи в іншій організації). Але часто буває, що проблема лише здається схожою, а насправді - це проблема зовсім іншого роду, або є набагато складнішою за ту, що вирішувалася раніше.

У рішеннях, що ґрунтуються на судженнях, криється визначена небезпека і для самого керівника. Надмірно довіряючи своїм судженням і минулому досвіду, він поступово стає їх «рабом». Він мимоволі втрачає здатність мислити нешаблонно, уникає пошуку нових альтернатив. А це не йде на користь ні йому, ні всій організації.

Раціональні рішення. Особливу групу складають раціональні рішення. Вироблення цих рішень підкоряється визначеній логічній процедурі, раціональному алгоритму. Такі процедури дозволяють крок за кроком переходити від невизначеності при аналізі і виробленні альтернатив до усе більшої визначеності їхнього вибору до досягнення бажаного результату. Важливо і те, що раціональне рішення не залежить від минулого досвіду. Воно не вимагає і раптових осяянь, яких як милості потрібно чекати від інтуїції. Тому раціональне рішення проблем представляється найбільш придатним інструментом для керівника як на початку, так і протягом всієї його кар'єри.

Л Е К Ц І Я 11