5. Організаційно-розпорядчі методи управління.

Діяльність органів та підрозділів ДСНС щодо забезпечення захисту населення, територій та об'єктів від надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також діяльність щодо управління самою системою ДСНС України тісно пов'язані з використанням директивних методів управління.

Об'єктивною основою використання цих методів управління виступають організаційні відносини, що складають частину механізму управління. Оскільки через їхнє посередництво реалізується одна з найважливіших функцій управління - функція організації, завдання організаційно-адміністративної діяльності полягає в координації дій підлеглих.

Організаційно-розпорядчі методи в основному спираються на владу керівника, його права, на притаманні будь-якій організації дисципліну й відповідальність. Керівник органу чи підрозділу ДСНС є адміністратором, суб'єктом влади, що користується наданими йому в цьому правами.

Організаційно-розпорядчі методи впливають на об'єкт управління через накази, розпорядження, оперативні вказівки, що віддаються письмово або усно, через здійснення контролю за їхнім виконанням.

Характерними особливостями цих методів є:

- прямий вплив на об'єкт управління (наказ, розпорядження, вказівка, тощо);

- обов'язковий характер їх виконання;

- чітко визначена відповідальність за невиконання вказівок, розпоряджень.

Організаційно-розпорядчі методи управління - це способи впливу, що базуються на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми, потреби людей в певній організації для здійснення спільної діяльності.

Основними групами організаційно-розпорядчих методів є: організаційні, розпорядчі та дисциплінарного впливу.

Організаційні методи. Головний зміст організаційних методів міститься у встановленні складу структурних підрозділів. їхніх прав, обов'язків та організації стійких зв'язків між ними. Організаційні методи включають регламентування, нормування та інструктування.

Регламентування - полягає в розробці, затвердженні та введенні в дію документів, що визначають специфіку та порядок функціонування органів та підрозділів ДСНС.

Приклад: Інструкція з організації роботи органів ДПН, Настанова з газодимозахисної служби, Статути, Розпорядок дня вищого навчального закладу або будь-якого органу чи підрозділу ДСНС та інші. У цих документах чітко визначається порядок (регламент) дій працівників у певних умовах. До регламентування відносять також розробку положень, що визначають внутрішній порядок роботи, задачі, функції, повноваження, відповідальність структурних підрозділів, їх типових структур та штатів.

Організаційне нормування полягає в розробці та впровадженні нормативів часу, чисельності, керованості, обслуговування та інше. Розроблені нормативи дозволяють впливати на колективи за допомогою раніше розрахованих та точно визначених для даних організацій¬но-технічних умов вимог, які є загальними та обов'язковими для різних органів та підрозділів ДСНС. Прикладом може служити регламент технічного обслуговування пожежних автомобілів, нормативи з фізичної підготовки, з пожежно-стройової підготовки тощо.

Ведеться робота щодо визначення нормативів штатної чисельності підрозділів ДСНС та інших нормативів.

Уточнення чинних та розробка нових нормативів є можливим напрямком удосконалення організаційно-розпорядчих методів.

Інструктування - це спосіб організаційного впливу, що полягає в ознайомленні працівника з умовами роботи, роз'ясненні обстановки та можливих відхилень від неї, постановці задач, які треба виконати, застереження від можливих помилок, обов'язковому роз'ясненні труднощів, пов'язаних з виконанням завдань, в пораді щодо найбільш раціонального способу виконання окремих видів робіт тощо.

Інструктування - це своєрідна форма інформаційної та методичної допомоги, спрямованої на успішне виконання роботи. Прикладом тут може бути інструктаж добового наряду перед заступанням на варту, інструкції із заходів пожежної безпеки, інструктаж перед виконанням певних видів робіт з дотримання вимог охорони праці.

Начальник будь-якого органу, підрозділу, апарату управління системи ДСНС повинен уміти користуватися прийомами інструктування. Це необхідно при виконанні особливо складних та небезпечних завдань у процесі бойової роботи, особливо складних в технічному, соціальному та психологічному плані робіт при проведенні перевірки протипожежного стану підконтрольних об'єктів, організації правильних взаємовідносин з їх адміністрацією тощо.

При інструктуванні важливе значення мають форма та спосіб викладання, лаконічність, простота, наочність, урахування психології сприйняття доведеної інформації, спроможність доведеного на довгий час запам'ятатися.

Є такі види інструктажів: вхідні, первинні, повторні, позапланові, цільові.

Методи розпорядчого впливу. Група методів розпорядчого впливу являє собою способи вольового впливу на колективи та на окремих працівників у процесі поточної організаційної діяльності.

В Законі України „Про правові засади цивільного захисту" та в Положенні про ДСНС записані права та обов'язки цих органів та їх керівників, а у функціональних обов'язках окремих працівників органів та підрозділів системи ДСНС - їх права та обов'язки, які являють собою реалізацію розпорядчих методів.

До складу методів розпорядчого впливу входять: директиви, накази, вказівки, розпорядження, резолюції.

Розпорядчий вплив може бути усним або оформленим у вигляді документа, Обидві ці форми широко застосовуються в діяльності органів та підрозділів ДСНС України. Кожна з них має свою сферу застосування, свої переваги та недоліки.

Усна форма є більш оперативною і тому широко застосовується в бойовій обстановці, при вирішенні оперативних питань діяльності. Наприклад, під час ліквідації надзвичайної ситуації будь-якого характеру керівник віддає накази та розпорядження тільки в усній формі, тому що в оперативній обстановці немає сенсу через брак часу витрачати його на написання письмових наказів та їх документальне оформлення.

Письмова форма розпорядчого впливу застосовується при вирішенні довгострокових або особливо важливих завдань. Ця форма добре піддається обліку та контролю виконання, на відміну від усних розпоряджень та наказів, які керівники віддають в оперативній обстановці.

Методи дисциплінарного впливу. Методи дисциплінарного впливу містяться у встановленні суворої відповідальності за доручену роботу.

Розрізняють особисту, моральну, матеріальну та службову відповідальність. Ці види відповідальності передбачені Конституцією України, різними законодавчими актами, Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом служби цивільного захисту, Дисциплінарним Статутом, відомчими наказами (щодо матеріальної відповідальності), а також Присягою та Кодексом честі стосовно моральної відповідальності перед суспільством, людьми, співробітниками.

Дисциплінарний вплив на співробітників керівники органів та підрозділів ДСНС реалізують у формі стягнень, які знайшли відображення у Дисциплінарному Статуті. Разом з тим дисциплінарний вплів керівники будь-якого рівня управління можуть застосовувати у формі заохочень, які також визначаються Дисциплінарним Статутом.

Провідні спеціалісти з питань управління і менеджменту справедливо критикували і продовжують критикувати важелі адміністративного управління, однак слід мати на увазі, що ніякі економічні методи не зможуть існувати без організаційно-розпорядчого впливу, що забезпечує чіткість, дисциплінованість і порядок роботи колективу.

Важливо визначити оптимальне сполучення, раціональне співвідношення організаційно-розпорядчих та економічних методів.