2. Завдання організації та їх роль в управлінні.

Завдання - це заздалегідь визначений, запланований для виконання обсяг роботи. З точки зору відносин „суб'єкт - об'єкт управління" завдання - це розпорядження виконати певне доручення. Завдання є проміжними етапами досягнення цілей. Вони, як правило, визначаються кількісно, мають конкретного адресата: відповідальну особу та виконавців. Для них повинні бути обговорені терміни виконання, визначені ресурси.

Завдання визначають зміст діяльності організації, види робіт, конкретні заходи і т.д.

Інколи вживають термін „задача". Якщо звернутися до тлумачного словника, то побачимо, що „задача" - це, перш за все, розрахункова категорія. Тому правильним у даному випадку є термін „завдання".

Вважається, якщо завдання виконуються своєчасно та з належним рівнем якості, то організація буде діяти успішно.

Завдання можуть носити постійний, періодичний та разовий характер. Завдання ДСНС України, визначені у Положенні про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, носять постійний характер. Звичайно, з часом вони можуть змінюватися, але в цілому залишаються стабільними.

Основними завданнями ДСНС є:

- забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, запобігання, реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру (далі - надзвичайні ситуації), поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи, техногенної і пожежної безпеки, створення та функціонування системи страхового фонду документації, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності;

- керування у мирний час та особливий період діяльністю єдиної системи цивільного захисту з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, правового, радіаційного та комплексного медико-санітарного захисту громадян, які постраждали від радіаційних аварій і катастроф або брали участь у ліквідації їх наслідків, а також реабілітації радіоактивно забруднених унаслідок Чорнобильської катастрофи територій, проведення пошуково-рятувальних робіт, забезпечення техногенної і пожежної безпеки;

- здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань цивільного захисту та запобігання надзвичайним ситуаціям, профілактики травматизму невиробничого характеру, готовності органів управління та сил реагування до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайної ситуації, техногенної небезпеки на потенційно небезпечних об'єктах, а також здійснення державного пожежного нагляду;

- забезпечення в межах своїх повноважень реалізації державної політики щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснення методичного забезпечення та контролю за їх діяльністю із зазначених питань;

- здійснення в межах своїх повноважень заходів щодо виконання Державної програми забезпечення безпечного зберігання відпрацьованих високоактивних джерел іонізуючого випромінювання;

- ліквідація наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, реабілітація радіоактивно забруднених територій і забезпечення захисту населення від впливу іонізуючого випромінювання, організація і координація робіт та здійснення заходів щодо комплексного розв'язання проблем, пов'язаних із зняттям з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворенням об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему;

- організація та координація робіт на території зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення. інших радіоактивно забруднених унаслідок Чорнобильської катастрофи територіях, вирішення в установленому порядку питань фінансування таких робіт, забезпечення охорони здоров'я персоналу, а також громадського порядку на зазначених територіях;

- забезпечення координації дій органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, установ та організацій з питань біологічного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Інколи між цілями та завданнями не просто провести межу, особливо, якщо йдеться про завдання постійного характеру. Треба виходити з того, що мета - це бажаний результат, а завдання - це робота, яку треба виконати, щоб досягти бажаного результату.

В ієрархічних організаціях завдання для нижчих підпорядкованих структурних підрозділів визначаються, як правило, вищими органами управління (начальниками). Їх постановка (доведення) здійснюється через безпосереднього керівника. Керівник підрозділу, будучи прямим начальником для всього особового складу, доводить завдання до підлеглих, організовує їх виконання, здійснює контроль, несе відповідальність за результати роботи. Керівник підрозділу в межах своїх функціональних обов'язків та повноважень самостійно визначає завдання для підлеглого підрозділу.

З технологічної точки зору, завдання приписуються не працівникові, а його посаді.

Важливе значення в досягненні цілей організації відводиться завданням, які безпосередньо покладаються на керівника.

У практиці керування важливу роль відіграють спадкоємність та перспектива. Навіть найрозумніший, багатообіцяючий і оригінальний за замислом захід не може привести до успіху, якщо він не опирається на реальну силу, досвід, уміння, історію. Рівень радикальності керівних заходів, намічених керівником (начальником), повинен бути співставленим із ступенем підготовленості підлеглих до їх сприйняття. Корінні зміни можуть привести до суттєвих змін на краще лише тоді, коли вони є добре підготовленими. Якщо ж руйнування звичайних уявлень та існуючої практики не обґрунтоване реальною потребою, воно може завдати лише шкоди. У протиріччі між новим і старим керівник повинен бути самим суворим суддею. Його енергія та прагнення до скорішого досягнення результату повинні бути безперервно під контролем його ж волі, розрахунку, аналізу. Послідовність, систематичність, поетапність - важливі умови успіху. В той же час наявність оригінальних ідей є не менш важливою умовою. Керівник повинен сам висувати нові ідеї, стимулювати своїх підлеглих до творчого пошуку. Важливим с поєднання твердості керування з уважним ставленням та аналізом до поглядів і порад підлеглих.