Становлення монетарної та фіскальної політики в Україні

1992-1995 рр. - м`яка монетарна політика та м`яка фіскальна політика. У цей період гроші НБУ були майже єдиним джерелом фінансування дефіциту бюджету, що за своєю суттю було емісійним кредитуванням уряду. Дефіцит бюджету досягав двозначних значень (у 1992 р. – 14% від ВВП). Вливання в економіку через бюджетну систему та пряме кредитування НБУ суб`єктів економіки емісійними грошима призвели до гіперінфляції, пік якої припав на 1993 рік, коли вона сягнула (грудень відносно грудня) 10257 %.

Обсяги готівки, що перебувала в обігу, за цей же період зросли у 9 тисяч разів. Висока інфляція знівелювала реальні доходи населення, що фактично призвело до знищення депозитів фізичних осіб у банках (які виявилися практично безпорадними, адже практично не мали досвіду роботи в умовах ринкової економіки)

Високі темпи інфляції зумовили швидке зростання номінального ВВП. Проте емісія грошей не могла забезпечити збільшення грошової маси відповідними темпами, а монетизація економіки знизилася майже вдвічі (з 18,1% до 9,3%). З іншого боку, величезні грошові потоки, які надходили на валютний ринок, знецінили національну валюту, що в умовах зростаючого імпорту ще більше підштовхнуло до підвищення цін.

Кошти бюджету (а вони були незначними) щедро витрачалися на дотації та субсидії. Емісійні ж кошти НБУ – «проїдалися». Державний борг України у 1994-1995 рр. становив більш ніж половину ВВП. Водночас було здійснено лібералізацію цін, що теж прискорило зростання інфляції.

НБУ, усвідомивши свою особливу відповідальність за стан монетарної сфери, почав послідовно відстоювати, як свою стратегічну ціль, подолання інфляції так і стабілізацію цін. Проте ця ціль не була належним чином узгоджена з іншими стратегічними цілями економічної політики. Уряд та Верховна Рада, визнаючи на словах антиінфляційну стратегію НБУ, фактично не залучили інструментів конкурентної та структурної політики, гальмуючи процеси приватизації та реструктуризації виробництва. Цілі економічного зростання не були підтримані немонетарними заходами, що призвело до хронічного падіння виробництва, зайнятості, поглиблення платіжної кризи, погіршення фінансового стану економіки.

1996-1999 рр. - жорстка монетарна політика та м`яка фіскальна політика. Цей період почався з проведення грошової реформи та запровадженням повноцінної грошової одиниці – гривні. Їй передувала відповідна підготовка: НБУ посилив вимоги до учасників фінансового ринку, припинив безпосереднє кредитування економіки, вжив низку інших заходів, в результаті впровадження яких темпи зростання інфляції суттєво знизилися. Дефіцит грошей спричинив підвищення процентних ставок. Банки отримали можливість заробляти на високій маржі між вартістю депозитних ресурсів та позик. Подорожчання грошей спровокувало «розквіт» бартеру, взаємозаліків та інших грошових замінників. Нерівномірність податкового навантаження і високі податкові ставки призвели до погіршення платіжної дисципліни та зменшення грошових надходжень до бюджету. Поширення квазігрошових розрахунків спричинило зниження обсягу депозитів у банківській системі, а необхідність захищати власні доходи від інфляції посилила попит на іноземну валюту. Внаслідок цього підвищився рівень доларизації економіки, постійно зростав курс валюти США.

Незважаючи на зменшення дефіциту бюджету, його фінансування здійснювалося за рахунок випуску цінних паперів, які в основному викуповувалися на вторинному ринку НБУ, тобто по суті відбувалося непряме кредитування уряду. Зберігалися бюджетні дотації для так званих «соціально значимих» і «стратегічних» галузей економіки.

Бюджетний дефіцит спричиняв постійне зростання державного боргу (як внутрішнього, так і зовнішнього). Необхідність його обслуговування в умовах хронічного недонадходження до бюджету грошових коштів (значною мірою через заміну їх взаємозаліками) істотно зменшувала наявні грошові ресурси та призводила до зростання бюджетних заборгованостей, найнебезпечнішою з яких була заборгованість із заробітної плати та соціальних виплат.

Із часом дефіцит бюджету зменшився. Скоротилися і доходи, що спричинилося до зменшення державного споживання. А застосування жорсткішої монетарної політики дало змогу знизити рівень інфляції.

З 2000 р. - жорстка монетарна політика та жорстка фіскальна політика. Цей період ознаменувався відновленням економічного зростання та зниженням темпів інфляції.

Серед важливих факторів прогресу – заборона так званих бюджетних взаємозаліків та скасування більшості податкових пільг.

Упродовж цього періоду бюджет складається із незначним дефіцитом, фінансування якого забезпечувалося, в основному, за рахунок надходжень від приватизації. Державний борг протягом цих років постійно знижувався. Уряд скоротив свої витрати, а бюджет уперше почав виконуватися майже на 100%.

Економіка стабілізувалася. Поліпшення зовнішньої цінової кон`юнктури сприяло стійкому зростанню ВВП. Активізувалися інвестиційні процеси. Гривня ревальвувала відносно долара США. Збільшилися обсяги валютних резервів НБУ. Відсоткові ставки певною мірою знизилися, маржа між ними за банківськими позиками та вкладами поступово зменшувалася. Зростала пропозиція грошей, поліпшилася їх структура, що привело до підвищення рівня монетизації економіки. Зростання реальних доходів населення посилило його схильність до заощадження, зміцнилася довіра до банківської системи. Банки, в свою чергу, скоротивши частку позичок урядові, почали більшою мірою кредитувати реальний сектор. Причому швидкими темпами нарощувалися обсяги саме довгострокового кредитування, а ставки за кредитами завдяки зниженню інфляції – зменшувались. Суттєво збільшувалися обсяги кредитування населення. Поліпшення фінансового посередництва сприяло розгортанню виробництва, а відтак – наповненню ресурсної частини бюджету. Хоча частка внутрішнього банківського кредитування у ВВП залишалася значно нижчою, ніж аналогічний показник в економічно розвинутих країнах, стійкі тенденції до зростання свідчили про позитивні зрушення.

Показники економічного та соціального стану України у 1992 – 2005 роках

Показники	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005
Реальний ВВП, %	90.1	85.8	77.1	87.8	90.0	97.0	98.1	99.8	105.9	109.2	105.2	109.4	112.1	102.6
Індекс споживчих цін, % (щодо 1992-1995 рр. - разів), грудень відносно грудня	21.0	102.6	5.0	2.8	139.7	110.1	120.0	119.2	125.8	106.1	99.4	108.2	112.3	110.3
Дефіцит зведеного бюджету, % до ВВП	13.8	5.1	8.9	6.6	4.9	6.6	2.2	1.5	0.6	0.3	0.7	0.2	3.2	1.8
Доходи зведеного бюджету, % до ВВП	24.4	33.5	43.5	38	37.1	30.1	28.2	25.2	28.9	26.9	27.2	28.5	26.5	32.0
Видатки зведеного бюджету, % до ВВП	38.1	38.6	52.4	44.6	41.9	36.8	30.4	26.7	28.3	27.2	26.7	28.7	29.4	33.9
Частка позичок, наданих уряду, в загальній кількості кредитів, наданих банківською системою, %	40.0	24.1	47.4	51.9	51.6	44.3	46.1	45.2	35.5	27.3	20.3	13.5	11.2	10.9
Частка позичок, спрямованих в економіку, в загальній кількості кредитів, наданих банківською системою, %	60.0	75.9	52.6	48.1	48.4	55.7	53.9	54.8	64.5	72.7	79.7	86.5	90.0	93.2
Надані банками кредити, % від ВВП	54.0	27.4	12.9	7.5	6.7	7.8	8.7	9.1	11.6	14.0	18.7	25.7	25.7	36.8
Депозити у банках, млрд. грн.	0.0	0.4	2.4	4.3	5.1	6.4	8.3	12.2	18.7	25.7	37.7	61.4	83.0	132.7
Грошова маса, млрд. грн.	0.03	0.48	3.22	6.93	9.36	12.54	15.71	22.07	32.25	14.76	64.87	95.04	125.8	194.1
Темпи зростання грошової маси, %	941.7	1828	567.2	115.5	135.1	133.9	125.2	140.5	146.1	141.9	141.8	146.5	132	154.3
Темпи зростання готівки, %	1567	2560	619.5	330.8	154.1	151.7	116.7	133.9	133.6	152.1	135.8	125.3	127.9	142.2
Грошова база, млрд. грн.	0.01	0.27	1.52	3.54	4.88	7.06	8.63	11.99	16.78	23.06	30.81	40.09	53.8	82.8
Рівень монетизації, %	27.4	17.1	15.4	9.3	10.0	11.8	13.6	14.9	15.5	19.3	25.0	30.4	36.5	38.2
Середньорічний курс гривні щодо долара США, грн./дол.	0.0021	0.0454	0.317	1.4746	1.8295	1.8617	2.4495	4.1304	5.4402	5.3721	5.3266	5.3327	5.319	5.125
Маржа між ставками банків за кредитами (з урахуванням овердрафту) і депозитами, відсоткові пункти	-	-	-	-	-	-	25.8	26.2	21.9	16.2	13.4	10.7	7.8	8.3
Валові міжнародні резерви, тижнів імпорту	-	-	1.9	3.2	4.9	5.6	2.2	3.7	4.4	7.8	10.7	13.1	-	-

* Джерело: Бюллетень НБУ.