МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І.МЕЧНИКОВА

ІНСТИТУТ МАТЕМАТИКИ, ЕКОНОМІКИ І МЕХАНІКИ

Кафедра диференціальної і спеціальної психології

Литвиненко О. Д.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до курсу «ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ»

для студентів геолого-географічного факультету

Одесса, 2011

Основний зміст курсу

Курс «Загальна психологія» – важлива частина всієї системи підготовки студентів. Значення психології для підготовки фахівців педагогічного профілю визначається як необхідністю отримання професійних знань, так і особливим місцем психології в системі загальнолюдських знань.

Мета курсу – дати студентам системні знання в області загальної психології, сформувати уявлення про психічні процеси і психічні властивості особистості.

У процесі вивчення курсу «Загальна психологія» студенти повинні засвоїти знання теоретичних основ сучасної психології, а саме:

- поняття про психологію як науку, яка вивчає факти, закономірності та механізм психіки;

- структура, методологія і методи дослідження в сучасній психології;

- історія розвитку психологічних знань, основні концепції розвитку особистості;

- розвиток особистості, структура особистості;

- специфіка пізнавальних процесів і розвиток емоційно-вольової сфери особистості;

- темперамент як біологічний фундамент особистості;

- характер, його структура і властивості.

У результаті вивчення курсу «Загальна психологія» студенти повинні оволодіти знаннями основ загальної психології: предмет, основні закономірності, структура, методи; властивості особистості, зміст пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери, характерні особливості людей з різними типами темпераменту, мати уявлення про вікову періодизацію; вміти застосовувати базові психологічні знання для організації діяльності та спілкування особистості, для планування, контролю і управління групою.

Перший кредит «Загальна психологія»

Тема 1. Вступ до психології. Предмет і завдання сучасної психології. Психічні явища: процеси, властивості, стану. Відмінності наукової і життєвої психології. Методологія та методи дослідження в сучасній психології.

Психологія – «наука про душу», наука, що вивчає феномени і об'єктивні закономірності психіки. Психологія – це наука, яка знаходиться на стику природничих, соціальних і філософських дисциплін, «інтегратор» всіх наукових дисциплін, предметом досліджень яких є людина»(Б. Ф. Ломов). Предмет психології (по С.Л. Рубінштейну) становить зміст внутрішнього життя людини, безпосередньо даний йому у відчуттях, образах, думках, почуттях і інших суб'єктивних проявах. Специфіка науково-психологічного пізнання: поліпредметність; збіг суб'єкта та об'єкта наукового пізнання; неможливість безпосереднього емпіричного дослідження душевного життя; перетворюючий і конструюючий характер психологічного пізнання. Теоретичні та прикладні завдання сучасної психології.

Психічні явища як факти внутрішнього, суб'єктивного досвіду діляться на три основні класи: психічні процеси; психічні властивості; психічні стани. Психічні процеси – первинні регулятори поведінки людини, що володіють динамічними характеристиками: пізнавальні, емоційні, вольові, психічні стани – цілісна характеристика психічної діяльності за певний період часу, що показує своєрідність протікання психічних процесів залежно від відображення предметів і явищ дійсності, що передує стану і психічним властивостям особистості. Основні характеристики психічних станів: емоційні, активаційні, тонічні, тензіонні, тимчасові, полярність станів. Класифікація психічних станів. Психічні властивості особистості – найбільш істотні особливості особистості, що забезпечує певний кількісний і якісний рівень діяльності та поведінки людини: спрямованість, темперамент, характер, здібності.

Народження наукової психології. Відмінності життєвих (повсякденних) знань від наукових, психологічних знань: конкретність – узагальненість; інтуїтивний характер – логічна зв'язаність і узагальненість; способи передачі (трансляції) знань; методи отримання знань; джерела отримання знань.

Основні методологічні принципи сучасної психології: принцип детермінізму; принцип системності; принцип розвитку; принцип єдності свідомості і діяльності. Поняття наукового методу. Співвідношення методу і методики дослідження. Основні методи психологічного дослідження: спостереження, види спостережень (інтроспекція, феноменологічне спостереження, об'єктивне спостереження та ін.); експеримент, лабораторний і природний експерименти. Додаткові методи дослідження: бесіда, інтерв'ю, опитування, анкети, метод узагальнення незалежних характеристик, аналіз продуктів діяльності, методи математичної статистики, проективні методи, тести та ін

Тема 2. Галузі сучасної психології. Фундаментальні розділи психології. Вікова псіхологія. Педагогічна психологія. Основні проблеми соціальної психології. Психологія управління. Гендерна психологія. Юридична психологія та ін.

Сучасна психологія – це комплекс дисциплін, який на сьогоднішній день нараховує близько 100 різних галузей псаіхологічного знання, причому багато з них претендують на наукову самостійність. Підстави для класифікації галузей наукової психології: мета наукової діяльності, галузі застосування, етапи та рівні розвитку психіки, структура соціально-психологічних відносин людини і спільноти, міждисциплінарні зв'язки.

Фундаментальні розділи психології: загальна психологія як теоретико-методологічне ядро сучасної психології, диференційна психологія, психологія розвитку, соціальна психологія, психологія особистості, психофізіології, історія психології.

Вікова психологія. Галузі вікової психології: дитяча психологія, психологія молодшого школяра, психологія підлітків, психологія юності, психологія дорослої людини. Біогенетичний і соціогенетічний підходи до розвитку психіки дитини.

Педагогічна психологія. Основні проблеми психології навчання і виховання. Розвиток, формування та виховання особистості. Фактори, що впливають на формування особистості.

Соціальна психологія як наука, що вивчає зв'язки між людьми, людини серед інших людей. Галузі соціальної психології: психологія групи, психологія натовпу, психологія міжособистісних відносин, політична психологія та ін. Психологія управління. Планування, контроль і управління групою. Стилі керівництва, типи лідерів. Співпраця, конфлікт.

Гендерна психологія. Поняття «гендеру». Психологічні відмінності між статями. Класичні поняття маскулінності та фемінінності. Гендерна соціалізація.

Юридична психологія. Галузі юридичної психології: психологія оперативно-розшукової діяльності, кримінальна психологія, судова психологія, пенітенціарна психологія та ін.

Інші галузі сучасної психології: військова психологія, психологія реклами, економічна психологія, психологія мистецтва, етнопсихологія, зоопсихологія і т. д.

Тема 3. Історія розвитку психологічних знань. Антична філософія. Середньовічний погляд на людину. Ренесанс. Поява психології як науки. Розвиток експериментальної психології. Розвиток вітчизняної психології. Основні психологічні концепції 20 сторіччя.

Основні етапи розвитку психологічної науки: психологія як наука про душу; психологія як наука про свідомість; психологія як наука про поведінку; сучасний етап розвитку психології – вивчення факторів, закономірностей і механізмів психіки.

Антична філософія. Спроба пояснити за допомогою поняття «душа» всі явища в житті людини, живий, а іноді і неживої природи. Питання про природу душі. Погляди Геракліта, Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля про ідеальність/матеріальність душі. Фома Аквінський як ідеолог релігійного (середньовічного) погляду на людину. Ставлення до людини, її душі в епоху ренесансу (Л. Да Вінчі та ін.).

Рене Декарт. Поняття рефлексу, розуміння людини як механістичної моделі. Свідомість людини, аналіз його стану і змісту – предмет вивчення психології. Поняття «потоку свідомості» У. Джеймса. Досліди У. Вундта, створення в 1879 році лабораторії експериментальної психології.

Психологія як наука про поведінку. Біхевіоризм. Розвиток ідей Дж.Уотсона: поведінка – система реакцій, поняття стимулу, формули біхевіоризму (стимул-реакція і стимул – проміжні змінні – реакція Толма). Необіхевіорізм. Дослідження інструментальних (Е.Торндайк) або оперантних (Б. Скіннер) реакцій.

Розвиток вітчизняної психології. І.М. Сєченов і його «Рефлекси головного мозку», боротьба Сєченова з традиційною ідеалістичної психологією («Кому і як розробляти психологію»). І.П. Павлов: Вчення про умовні і безумовні рефлекси, типи вищої нервової діяльності, сигнальні системи дійсності, основи фізіологічного аналізу психічних процесів. М.М.Ланге, А.Ф. Лазурський, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв і ін. вітчизняні психологи. Розвиток психології в Одеському національному університеті.

Основні психологічні концепції 20 сторіччя. Гештальт-психологія. Психоаналіз. Теорія сексуальності З.Фрейда. Поняття «лібідо», «сублімація», інстинкт еросу, інстинкт танатосу, Едипів комплекс, Електро комплекс. Структура особистості за З. Фрейдом. Неофрейдизм. Аналітична психологія Юнга. Індивідуальна психологія Адлера. Гуманістична психологія.

Тема 4. Проблеми розвитку психіки. Філогенез. Стадії розвитку психіки в тваринному світі. Складні форми поведінки тварин. Антропогенез. Основні гіпотези походження людини. Еволюційна гіпотеза. Онтогенез. Вікова періодизація. Вікові кризи.

Поняття розвитку психіки. Основні тенденції розвитку психіки. Проблеми розвитку психіки в філогенезі. Стадії розвитку психіки в тваринному світі: стадія елементарної сенсорної психіки; стадія перцептивної психіки; стадія інтелекту. Складні форми поведінки тварин: інстинкт, навик, найпростіший інтелект. Навчання у тварин. Спілкування і мова тварин.

Проблеми розвитку психіки в антропогенезі. Основні гіпотези походження людини: креаційна теорія, космогенічна теорія, еволюційна теорія. Еволюційна теорія, біологічні передумови виділення людини з тваринного світу. Відмінності людської психіки від психіки тварин. Найважливіші новоутворення, притаманні тільки людині: свідомість, самосвідомість.

Проблеми розвитку психіки в онтогенезі. Періодизація психічного розвитку в онтогенезі. Вікова періодизація О. М. Леонтьєва. Психосоціальна концепція розвитку Е. Еріксона. Вікова періодизація З. Фрейда. Поняття вікової кризи. Опис вікових криз: криза новонародженості, криза одного року («не можна»), криза трьох років («я сам»), криза переходу до школи, криза пубертатного віку, криза життєвого самовизначення, криза тридцяти років, криза середнього віку, геронтологічна криза.

Тема 5. Будова ЦНС. Будова нейрона. Мозок, будова мозку, головний і спинний мозок. Периферична нервова система. Спеціалізація півкуль. Ретикулярна формація. Вчення Павлова про сигнальні системи дійсності.

Нервова система – центр діяльності всього організму. Функції нервової системи: комунікаційна, інтеграційна. Властивості нервової системи за І.П. Павловим. Нейрон – одиниця нервової системи. Будова нейрона.

Мозок. Еволюція мозку. Будова спинного мозку. Периферична, соматична і вегетативна нервові системи. Будова головного мозку. Ретикулярна формація як джерело активності в організмі. Сон. Фази сну: повільнохвильовий сон і парадоксальний сон.

Спеціалізація півкуль. Дослідження Сперрі (1968). Функціональна асиметрія кори головного мозку. Вчення Павлова про сигнальні системи дійсності. Перша і друга сигнальна система дійсності. Художній тип, розумовий тип, універсальний (середній) тип.