19

Тема: “ Опора на традиції і досвід прикордонної служби - запорука ефективного управління та вирішення поставлених завдань ”

Питання:

1. Прикордонні традиції та ритуали, їх вплив на ефективність виконання завдань охорони державного кордону

2. Робота керівного складу щодо збереження та підтримання кращих прикордонних традицій

Вступ

В кожному виді діяльності на протязі багатьох років, десятиріч складаються об’єктивні закономірності, які відіграють важливу роль в ефективності процесів організації і здійснення цієї діяльності. В сфері, що стосується суб’єктивного чинника - діяльності людей такими закономірностями є традиції.

Традиції прийнято розглядати як правила, звичаї та норми поведінки, що історично склалися в суспільстві та передаються з покоління в покоління.

Традиції можуть бути загальними як для Прикордонного відомства, або такими, що пов’язані з історією конкретного прикордонного загону та прикордонної застави.

На основі традицій створюються моральні ідеали, принципи, переконання і норми, які визначають стосунки між людьми, а також ставлення громадян даного суспільства до своєї держави. В свою чергу ставлення людини до держави висловлюється такими поняттями, як “Вітчизна”, “Батьківщина”, та готовність їх захищати.

Сила традицій у тому, що вони згуртовують та об’єднують людей, прищеплюють почуття обов’язку та відповідальності.

В піднятті авторитету та престижу Державної прикордонної служби України важливе місце належить традиціям та ритуалам. Тому кожний прикордонник повинен їх знати, розуміти і гідно продовжувати.

1. Сутність та зміст прикордонних традицій.

Прикордонні традиції формувалися протягом багатьох десятиріч всіма поколіннями прикордонників і вони об’єктивно відображують специфіку служби з охорони державного кордону, історичні умови і обставини в яких жили і несли службу різні покоління прикордонників.

Безперечно, що різні історичні періоди, які характеризувались змінами в суспільно-політичному устрої, внесли свої особливості і зміни в традиції прикордонників, але об’єктивно слід відзначити, що незважаючи на всі історичні переміни головні принципи що лежать в основі прикордонних традицій були і залишаються незмінними. Це обумовлене тим що в прикордонних традиціях закріплюється і живе все краще, що було напрацьоване різними поколінням прикордонників.

Спадкоємність прикордонних традицій є їх закономірністю. Цьому значною мірою сприяє і те що багато традицій знайшли своє відображення в нормативних документах прикордонного відомства щодо організації оперативно-службової і повсякденної діяльності, роботи з різними категоріями персоналу.

Державна прикордонна служба України накопичила певний досвід по запровадженню в повсякденну діяльність випробуваних роками традицій старших поколінь.

Значна частина традицій прикордонної служби пов’язана з особливостями змісту та умовами служби на кордоні. Особовий склад підрозділів державної прикордонної служби постійно несе службу на державному кордоні.

Динаміка і напруженість обстановки на державному кордоні є такою, що прикордонник при вирішення завдань охорони кордону в першу чергу має розраховувати на свою підготовку до виконання оперативно-службових завдань. Це сприяє формуванню у військовослужбовців прикордонних підрозділів вміння самостійно приймати рішення, діяти рішуче і оперативно.

Прикордонники мають особливу за змістом постійну готовність до припинення порушення державного кордону, будь яких видів протиправної діяльності на кордоні. Це постійна 24-годинна щоденна готовність до виконання завдань на державному кордоні, яка практично реалізується майже кожного дня. На відміну від більшості інших структур військових формувань, які мають бойове чергування, відносяться до сил передового базування, тощо особовий склад прикордонних підрозділів знає і усвідомлює, що завдання охорони державного кордону можуть матеріалізуватись кожної хвилини.

Однією з традицій є постійне підтримання в свідомості кожного прикордонника особливої, надзвичайної значимості охорони кордону держави.

Дана традиція знайшла свою матеріалізацію в особливому ритуалі заступлення прикордонних нарядів та змін на службу.

Наказ прикордонному наряду (зміні) доводиться на ритуальному майданчику при піднятому Державному прапорі України біля барельєфу карти України, що придає йому важність та зобов’язує кожного прикордонника сумлінно ставитися до несення прикордонної служби. Державний прапор України та карта України придають традиції урочистість та нагадують про священний обов’язок прикордонника – забезпечити недоторканість державного кордону України.

Традицією прикордонної служби, яка також підкреслює її державну значимість є щотижневе підняття державного прапору в усіх органах та підрозділах Державної прикордонної служби України.

Ставити державні інтереси вище особистих, особистих політичних і партійних уподобань було і залишається традицією в громадянській позиції прикордонників усіх поколінь.

В державі можуть відбуватись зміни в політичному устрої, в суспільно-політичному житті, структурі суспільства, але доки існує держава її кордони мають залишатись непорушними і це немалою мірою забезпечується і вказаною традицією людей, які охороняють кордон.

Особливість служби, високе навантаження обумовили як традицію високий рівень фізичної підготовки прикордонників, їх стійкість і практичну спроможність долати складнощі за будь-яких обставин.

Специфіка служби на кордоні викликала необхідність існування такої традиційної риси для прикордонників, як скритність несення служби та використання прикордонних хитрощів.

Важливість та специфіка служби з охорони державного кордону вимагає від військовослужбовців не тільки достатніх професійних знань навичок та умінь, але достатньо глибокого, усвідомленого розуміння кожним прикордонником умов своєї службової діяльності, повного порозуміння зі своїми товаришами, тощо. З цього витікає традиція зустрічі та введення в стрій прикордонників, що прибувають у підрозділ після навчання у навчальних центрах.

Дана традиція знайшла свою матеріалізацію в положеннях нормативних документів, які визначають перелік оперативно-службових, професійних та виховних заходів, які проводяться з військовослужбовцем після прибуття його до підрозділу кордону до першого виходу на кордон.

В цей період проводяться заходи, вході яких новий військовослужбовець представляється колективу, ознайомлюється з колективом, його історією, традиціями, особливостями і традиціями регіону та місцевості де дислокується підрозділ. Новому військовослужбовцеві в урочистій обстановці вручається зброя.

В цей же період начальник відділу прикордонної служби проводить його ознайомлення з ділянкою прикордонного підрозділу, в ході якого він отримує практичну інформацію необхідну для розуміння особливостей та специфічних умов охорони кордону на даній ділянці.

З попередньою традицією тісно пов’язана наступна давня традиція прикордонної служби – наставництво.

Кожен прикордонник повинен мати впевненість в достатності професійних та морально-психологічних якостей кожного свого товариша. Це є основою чітких, адекватних, впевнених дій кожного прикордонного наряду за будь-яких умов оперативно-службової обстановки. При цьому ще є важливим, щоб кожен прикордонник володів повною інформацією про досвід службової діяльності підрозділу.

Тому вже з перших днів прибуття до підрозділу кордону за прикордонником закріплюється досвідчений військовослужбовець, який практично допомагає його становленню в службі.

В подальшому принципи наставництва реалізуються в підрозділі кордону і через систему підбору та комплектування прикордонних нарядів та змін.

Наступною давньою традицією прикордонної служби є надання особливої уваги і значення першому виходу прикордонника на кордон.

Дана традиція матеріалізується в підвищеній увазі керівництва підрозділу кордону до таких військовослужбовців в період підготовки до першого виходу на охорону кордону. Начальник застави (відділення) під час віддання наказу і після повернення зі служби вітає і поздоровляє військовослужбовця з цією значною подією в його житті. Перший вихід на кордон обов’язково здійснюється під керівництвом офіцера. На пам’ять про це молодому прикордоннику даруються фотографії, інформація розміщується в наочності, про це повідомляється його батькам і рідним.

На протязі багатьох десятиріч сформувалась традиція пов’язана з особливою роллю старших прикордонних нарядів.

Ця традиція полягає не тільки в забезпеченні високого професійного рівня цієї категорії персоналу, адже старші прикордонних нарядів призначаються з числа найбільш підготовлених, дисциплінованих, вольових прикордонників, що добре знають охоронювану ділянку і спроможні уміло і твердо керувати нарядом. Старший прикордонного наряду повинен мати такі якості, як високий професійний рівень для дій і прийняття рішень під час несення служби на кордоні, достатній рівень психологічної стійкості, уміння керувати діями підлеглих при несенні служби.

Не менш важливою складовою даної традиції є також створення і підтримання в підрозділі кордону особливого соціального статусу цієї ключової категорії особового складу з точки зору забезпечення ефективності служби на кордоні.

Ці питання закріплені в нормативних документах, що регламентують оперативно-службову та повсякденну діяльність, підготовку та роботу з персоналом в підрозділах кордону.

Традиція глибокої поваги прикордонників до населення прикордоння, опора на місцевих жителів та постійна ефективна співпраця з ними – це традиція, яка виховує довіру і повагу у прикордонників до населення, а у населення до прикордонників.

Ця традиція формує у кожного прикордонника такі важливі якості, як: відповідальність, чесність, порядність, взаємодопомога та зобов’язує його з почуттям довіри відноситися до інформації населення прикордоння. Зазначена традиція зобов’язує кожного прикордонника постійно пам’ятати, що він разом з населенням охороняє передовий рубіж нашої держави.

Прикордонників в усі часи відрізняли не тільки добре знання місцевих народних та релігійних традицій, але що є головним і глибока повага до них Матеріалізованими складовими цієї традиції є добровільні громадські формування, які створюються при кожному підрозділі кордону.

Практичним втіленням і підтвердженням цієї традиції є такі форми як участь прикордонників в усіх святкових та важливих заходах в місцевих населених пунктах, відвідування представниками прикордоння підрозділів кордону, різноманітні форми шефської роботи, тощо.

Відносно новою традицією, яка сформувалась в останні роки і є також одним з напрямків співпраці прикордонників з органами влади та населенням прикордоння стало активна участь місцевої влади та місцевого населення в облаштуванні державного кордону.

В контексті цієї традиції доцільно привести створений ритуал відкриття нових прикордонних підрозділів в якому приймають участь представники всіх місцевих органів влади і всіх верств місцевого населення.

Своє втілення в практичній діяльність органів та підрозділів охорони кордону знайшла традиція урочистого вручення бойової техніки. Урочисте вручення бойової техніки проводиться особисто Головою ДПСУ або одним із його заступників. Цей ритуал проводиться з широкою участю представників громадськості.

Давньою традицією яка живе і сьогодні і яка сама відіграє роль збереження і примноження традицій є ведення в підрозділах кордону альбомів історії підрозділів, оформлення куточків історії підрозділу.

Альбом історії підрозділу містить інформацію про всі важливі події, які відбулися в підрозділі, про тих хто служив у цьому підрозділі і є свідченням того, що внесок кожного військовослужбовця і працівника підрозділу в справу охорони кордону держави, в життя колективу підрозділу є вагомим і належним чином оціненим.

Традицією прикордонної служби є висока оцінка особистого внеску кожного прикордонника, кожного факту результативних дій під час охорони державного кордону.

В контексті примноження і розвитку цієї традиції необхідно відзначити відновлені і створені на протязі останніх років такі форми як щорічне проведення зльотів кращих військовослужбовців кордону напередодні Дня прикордонника, занесення на Дошку пошани Державної прикордонної служби, розвиток системи відомчих відзнак, тощо.

Славною прикордонною традицією яка примножується і сьогодні є іменні підрозділи і кораблі, які без перебільшення є підтвердженням слави захисників державних кордонів усіх поколінь.

Сьогодні у складі Державної прикордонної служби 23 іменних підрозділи, 3 іменні кораблі та 1 катер.

Ця традиція є утвердженням навіки героїв, які віддали своє життя справі захисту державних рубежів. В іменних підрозділах встановлені пам’ятники героям, обладнані музеї героїв, в приміщеннях обладнані їх куточки, Під час доведення прикордонного розрахунку оголошується прізвище героя-прикордонника іменем якого названий прикордонний підрозділ.

Традиція вшанування героїв прищеплює прикордонникам необхідність слідувати прикладам мужності, героїзму вірності прикордонному обов’язку прикордонників, які віддали своє життя за захист нашої Батьківщини.

Нинішнє покоління прикордонників ніколи не забуде людей, які віддали своє життя заради забезпечення миру та спокою людей на рідній землі. Сьогодні прикордонники розуміють важливість своєї місії і всю небезпеку служби. Як в часи лихоліття так і зараз поняття присяги, обов’язку, честі для прикордонника залишається святим. Яскравим свідченням цьому є подвиг рядового Володимира Тюріна, ім’я якого увіковічене в назві школи на Полтавщині. Під час затримання порушника, автомобіль завантажений контрабандою здійснив наїзд на прикордонника.

Служити в іменному підрозділі кордону – надзвичайно висока честь для кожного прикордонника.

Особливе значення для кожного прикордонника має традиція вірності зеленому кашкету (берету), успадкована від попередніх поколінь прикордонників. Вона починає свою історію із далекого 1827 року коли була введена форма одягу для перших прикордонників. Зелений колір кашкету виразно відрізнявся від інших форм одягу. Тому і невипадково прикордонна форма особливо впливає на психологію прикордонника, виховує у нього гордість за належність до Прикордонного відомства.

Пропагування зеленого кольору, як наданого прикордонному відомству нараховує 180 років.

Зелений колір є свідченням того, що його володар несе почесну і нелегку службу на кордоні. Зелений кашкет (берет), як ніякий інший елемент форми одягу, завжди представляє прикордонника, виділяє його в очах тих, хто хоча б один раз перетинав державний кордон. Зелений кашкет (берет) – це доблесть і честь кожного прикордонника, вони надбання яке сьогодні належить закріплювати вагомими результатами під час несення служби.

Надзвичайно важливою традицією прикордонної служби є спадкоємність і тісний зв’язок між прикордонниками всіх поколінь. В основі цієї традиції лежать глибокі, щирі повага та оцінка заслуг і внеску кожного покоління прикордонників в справу захисту священних рубежів Вітчизни.

Кожен прикордонник щиро шанує ветеранів. В кожному органі охорони кордону, кожному підрозділі кордону створена і діє система взаємодії з ветеранами, їх підтримки в усіх питаннях. В свою чергу ветерани залучаються і беруть активну участь в усіх сферах діяльності прикордонного відомства, його регіональних управлінь, органів та підрозділів.

Координацію цієї роботи здійснюють Комітет організації ветеранів Державної прикордонної служби України, Консультативна рада при Голові Державної прикордонної служби України.

На всіх рівнях Державної прикордонної служби щорічно з нагоди державних та професійних свят проводяться вшанування ветеранів - прикордонників усіх поколінь.

Ще однією з важливих нових традицій започаткованих нещодавно у прикордонному відомстві стала традиція щорічного відзначення представників всіх жанрів культури та мистецтва за їх внесок в популяризацію служби на кордоні.

Ця традиція матеріалізована в заснуванні та щорічному присудженні премії Державної прикордонної служби „Смарагдова ліра” за кращі твори в різних жанрах культури та мистецтва на прикордонну тематику.

Є група традицій, які започатковані Національною академією ДПСУ імені Б.Хмельницького і вони спрямовані на формування високопрофесійних, високоморальних офіцерів прикордонної служби. До цієї групи традицій належать наступні традиції:

урочистого проведення чергового випуску офіцерів-прикордонників;

посвячення у курсанти;

вручення курсантських погон першокурсникам академії;

проведення зустрічей курсантів з прикордонниками різних поколінь, особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною та прикордонними династіями.

В Національній академії Державної прикордонної служби стало традицією щорічне урочисте проведення чергового випуску офіцерів-прикордонників. Велич та урочистість традиції придає присутність на випуску офіцерів Голови ДПСУ. Який вітає випускників академії з присвоєнням первинного офіцерського звання “лейтенант” і отримання дипломів, а весь особовий склад – з черговим випуском офіцерів.

Під час проведення урочистого мітингу виступаючі підкреслюють, що молоді офіцери це майбутнє Прикордонного відомства, їм продовжувати його славну історію, розвивати традиції прикордонників старших поколінь та робити вагомий внесок у справу зміцнення національної безпеки держави. Це зобов’язує кожного лейтенанта гідно виконувати покладені завдання щодо захисту державних рубежів, проявляти в повсякденній діяльності зразки мужності, високої професійної майстерності, самовідданості та сумлінного ставлення до виконання службового обов’язку.

Присутні на випуску курсанти розуміють, щоб бути гідним присвоєння військового звання лейтенант потрібно сумлінно навчатися, постійно підвищувати рівень професійних знань, а це можливо за умови добросовісного відношення до виконання службових обов’язків та самого навчання.

Важність виховання курсантів Національної академії ДПСУ імені Б. Хмельницького на героїчних прикладах мужності та патріотизму ветеранів прикордонників знайшло своє підтвердження життям. Тому і не випадково під час посвячення у курсанти активну участь приймають ветерани-прикордонники, які діляться особистим досвідом служби та призивають курсантів першого курсу бути гідними нащадками старших поколінь. Традиція посвячення у курсанти мобілізує кожного курсанта на добросовісну службу, досягнення високих показників у навчанні та дорожити честю і гідністю звання курсанта Національної академії ДПСУ імені Б.Хмельницького.

Особливе значення керівництвом Прикордонного відомства приділяється вихованню курсантів Національної академії на прикладі життя і служби ветеранів-прикордонників. Тому і невипадково започатковано проводити напередодні свята Дня прикордонника зустрічі ветеранів-прикордонників з курсантами, що є однією із традицій ДПСУ.

Зазначена зустріч проводиться з метою виховання курсантів на:

героїчному минулому нашої держави та героїчних прикладах захисників кордонів України часів Великої Вітчизняної війни;

прикладах життя та служби прикордонників іменами яких названі іменні прикордонні застави і кораблі Державної прикордонної служби України;

прикладах сумлінного відношення до несення прикордонної служби представників кращих прикордонних династій ДПСУ.

Надзвичайно важливою традицією для курсантів першого курсу є традиція вручення їм курсантських погон. Ця традиція виконується під час проведення табірного збору з курсантами першого курсу. Курсантські погони курсанта Національної академії ДПСУ є свідченням належності до Прикордонного відомства України та свідченням високої довіри до особистості молодої людини за захист кордонів нашої держави.

Зазначена традиція зобов’язує курсантів високо нести високе звання курсанта-прикордонника, сумлінно і чесно виконувати свій курсантський обов’язок та дорожити честю і гідністю курсантського колективу.

На початку кожного нового навчального року з особовим складом Національної академії ДПСУ стало традицією проведення “Дня знань”. Під час його проведення організовуються зустрічі курсантів з командуванням академії. До курсантів доводяться основні вимоги керівних документів та навчальних планів. Курсанти першого курсу ознайомлюються з історією академії. Курсанти старших курсів діляться своїм досвідом навчання. В ході проведення “Дня знань” у курсантів виховується необхідність добросовісного відношення до навчання, та підкреслюється, що тільки високообразований курсант в майбутньому зможе гідно представляти Прикордонне відомство на державному кордоні України.

Прикордонні ритуали.

Одним із видів реалізації традицій є прикордонні ритуали.

Прикордонні ритуали – це стійкий вид традицій, які історично склалися і передаються від покоління до покоління та реалізуються в умовних і символічних діях, що суворо регламентуються спочатку звичаями і громадською думкою, а потім і законами.

Вони мають великий вплив на прикордонників, прилучають їх до героїчного минулого, виховують почуття патріотизму, підвищують пильність і бойову готовність.

Прикордонні ритуали реалізуються у всіх сферах відносин і передають багатий досвід оперативно-службової діяльності, охоплюють сферу повсякденного професійного навчання, життя і побуту Державної прикордонної служби України. Приймаючи участь у прикордонному ритуалі, військовослужбовці демонструють високі моральні якості і готовність стати на захист Вітчизни, високу пильність та гордість за свою державу.

У процесі прикордонного ритуалу перед особовим складом ставляться і вирішуються світоглядні питання: що таке справжня любов до Вітчизни і вірність військовому обов’язку, як будувати свою соціальну поведінку, в чому сутність життя озброєного захисника держави.

Серед прикордонних ритуалів виділяються такі, як:

прикордонний розрахунок;