
- •Кафедра історії України
- •Період найбільшого політичного піднесення держави
- •Київська Русь у другій половині хі – першій третині хіі століття
- •Феодальна розробленість (30-і рр. Хіі ст. – 40-і рр. Хііі ст.)
- •Суспільний та соціально-економічний устрої держави
- •Культура Русі
- •Розділ іі. Галицько-Волинська держава Становище Галицького і Волинського князівств до об’єднання
- •Розділ ііі. Литовська доба в історії України
- •Розділ іv. Українські землі в складі Речі Посполитої Зміни в політичному та соціально-економічному житті українських земель у другій половині XVI – першій половині XVII століть
- •Культурний розвиток українських земель у хvі – першій половині хvіі століття
- •Розділ V. Українське козацтво Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ
- •Козацько-селянські рухи наприкінці XVI – в першій половині XVII століть
- •Література до і розділу
- •Література до іі розділу
- •Література до ііі розділу
- •Пасічник м.Ф. Політичні унії між Польщею і Литвою в історичній долі
- •Література до іv розділу
- •Лаврів п. Татарські сакми і козацькі сторожі // Лаврів п. Історія
- •Література до V розділу
- •Література до vі розділу
- •Семчишин м. Тисяча років української культури. – к., 1993 –
Полтавський державний педагогічний університет
імені В.Г.Короленка
Кафедра історії України
Затверджено радою Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка 25 вересня 2003 року (протокол № 2)
Програма курсу
“Середньовічна історія України”
Укладач: кандидат історичних наук, доцент
Сітарчук Р.А.
Полтава – 2003
Вступ
Предмет і завдання курсу “Середньовічна історія України”, його місце в системі загальної історії України. Наукова періодизація курсу. Огляд історіографії історії середньовіччя в Україні.
Розділ І. Київська Русь
Становлення держави
Київська Русь в історіографії та джерелах. Походження терміну “Русь”. Проблема виникнення Київської Русі. Норманська (Варязька), анти норманська та інші теорії походження Русі.
Заснування Києва. Князь Кий. Утворення державного об’єднання слов’янських племен Подніпров’я. “Руська земля”. Князі Аскольд і Дір.
Постать князя Рюрика. Державний переворот 882 року, князь Олег. Початок поширення кордонів Давньоруської держави. Візантійські походи. Проблема походження і діяльності князя Ігоря. Ольга, її реформи та мирна дипломатія. Князювання Святослава Ігоревича. Його військові походи.
Період найбільшого політичного піднесення держави
Ярополк та інші Святославовичі. Прихід до влади князя Володимира Великого, його перетворення в соціально-господарській сфері. Початок релігійної реформи. Прийняття християнства – різнобічні погляди на проблему. Формування системи передачі влади.
Боротьба за владу після смерті Володимира Великого. Святополк. Борис та Гліб. Мстислав. Початок князювання Ярослава Мудрого. Завершення суспільно-політичного сформування держави. “Руська правда”. Зміна в становищі Руської церкви. Іларіон. Ярослав Мудрий – “тесть Європи”.
Київська Русь у другій половині хі – першій третині хіі століття
Нащадки Ярослава мудрого. Тріумвірат. Святослав, Всеволод, Святополк. Міжусобні війни. Любецький з’їзд князів. Спроба нормалізації відносин. Володимир Всеволодович. Боротьба з половцями. Мономаховичі. Мстислав.
Феодальна розробленість (30-і рр. Хіі ст. – 40-і рр. Хііі ст.)
Причини феодальної роздробленості Київської Русі. Боротьба за Київ. Князювання Всеволода Ольговича, Ізяслава Мстиславовича, Юрія Довгорукого, Ізяслава Давидовича, Ростислава Мстиславовича, Мстислава Ізяславовича.
Зруйнування Києва Андрієм Боголюбським. Ольговичі й Ростиславичі в боротьбі за першість на Русі. Князі – дуумвіри на київському столі: Святослав та Рюрик. Князювання Всеволода Юрійовича і Романа Мстиславовича.
Економічне і політичне посилення окремих феодальних центрів. Південно-руські князівства: Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське. Виникнення нових об’єднуючих центрів: південно-західного та північно-східного. Ростово (Володимиро)-Суздальська земля. Розвиток Новгородського, Рязанського, Псковського князівств. Політичні відносини між князівствами. Становище країни напередодні монгольського вторгнення.
Суспільний та соціально-економічний устрої держави
Господарчий механізм Київської Русі. Землеробство, розподіл землеволодіння. Скотарство. Ремесло. Місто і його населення. Внутрішня і зовнішня торгівля.
Народні рухи. Віче.