4.4. Рекомендації до захисту звіту з практики

Захист звіту про практику відбувається публічно у визначений кафедрою час в комісії, що складається з завідуючого кафедрою та викладачів кафедри. До захисту практики (до попереднього захисту) студент подає керівнику практики такі матеріали:

1. Звіт з практики затверджений науковим керівником.

2. Щоденник практики з усіма реквізитами.

3. Презентаційні матеріали захисту.

Захист звіту з практики за темою дипломної роботи відбувається за такою процедурою:

- доповідь студента;

- запитання членів комісії до доповідача;

- відповіді доповідача на запитання;

- відповіді доповідача на зауваження керівника;

- заключне слово студента;

- рішення комісії про оцінку роботи.

Під час доповіді студент називає тему, підприємство та індивідуальне завдання практики за темою дипломної роботи; наукову та практичну цінність теми; коротко передає суть роботи та її результати. Під час доповіді не слід повністю переказувати зміст усіх розділів і техніку проведення розрахунків. Основна увага повинна бути приділена практичній частині роботи та індивідуальному завданні за темою дипломної роботи. Наприкінці виступу необхідно зробити висновки і сформулювати конкретні пропозиції з подальшого розвитку досліджуваної проблеми, а також доповісти про можливість практичного застосування результатів досліджень.

Доповідь повинна бути чіткою, логічно побудованою, емоційною. Тривалість доповіді не повинна перевищувати 10 хвилин.

При захисті звіту практики студент повинен давати чіткі аргументовані відповіді на запитання членів комісії та присутніх на захисті і робити пояснення по зауваженнях, що було зроблено.

Захист звіту з практики супроводжується комп’ютерною презентацією, що підготовлена за допомогою програми МS Power Point. Кожна таблиця чи рисунок повинні мати змістовну назву, а їх нумерація – відповідати порядковості згадування у виступі.

Презентація повинна містити 6-8 слайдів:

1 слайд: Титульна сторінка (Додаток Б);

2. слайд: Організація маркетингової діяльності на підприємстві.

3 слайд: Аналіз маркетингового середовища функціонування підприємства.

4-6 слайди: Аналіз комплексу маркетингу підприємства.

7 слайд: Індивідуальне завдання.

8 слайд: Дякую за увагу!

Презентація не повинна містити теоретичного матеріалу чи загальновідомих фактів. Стиль оформлення та загальний вигляд слайдів залежить від діяльності підприємства.

5. Вимоги до оформлення щоденника та звіту з практики

Щоденник – основний документ студента під час проходження практики. На початку практики у щоденнику практики проставляється печатка бази практики, посада, підпис, прізвище та ініціали відповідальної особи, а також вноситься інформація про призначеного керівника практики від підприємства (посада, прізвище, ім’я, по-батькові).

Під час проходження практики студент щодня коротко повинен записувати в щоденник усе, що він зробив при виконанні календарного графіка проходження практики. Не рідше одного разу на тиждень студент зобов’язаний подавати щоденник на перегляд керівникам практики від вузу й бази практики, які перевіряють щоденник, дають письмові зауваження та настанови, формують завдання для подальшого проходження практики. Після закінчення практики щоденник разом із звітом має бути переглянутий керівниками практики, які складають відгуки та підписують його. Оформлений щоденник разом із звітом студент повинен здати на кафедру у визначений термін згідно графіка проходження практики.

Без заповненого щоденника практика не зараховується.

Звіт з практики – це узагальнення одержаних результатів, викладених у логічної послідовності, починаючи з загального огляду об’єкту дослідження, через постановку задачі дослідження й одержання відповідних результатів, закінчуючи формулюванням висновків, рекомендацій, побажань тощо.

Звіт про практику подають у зброшурованому вигляді. Перша сторінка обкладинки - титульна (її зразок наведено у Додатку Б). Скріпки та інші деталі брошурування не повинні бути видними на титульному аркуші.

Звіт, як правило, друкується на комп’ютері з однієї сторони аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через 1,5 інтервали, розмір шрифту -14. Поля повинні бути не менші за 20 мм (верхнє і нижнє), 25 мм - ліве, 10 мм - праве.

Нумерація сторінок - наскрізна, причому першою сторінкою є титульний аркуш, другою – “Завдання на практику”, третьою – “Зміст”, але на них номер сторінки не ставиться.

Назви розділів друкують великими літерами симетрично до тексту (“ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ 1”, “ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ”,…). Заголовки інших складових курсової роботи (підпункти) друкують малими літерами (крім першої) з абзацного відступу. Крапка у кінці заголовка не ставиться. Кожну структурну частину (розділ) треба починати з нової сторінки.

Підрозділи нумерують у межах розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою, наприклад “2.1.” (перший підрозділ другого розділу). Потім іде назва цього підрозділу.

Оформлення таблиць:

Таблиці у роботі нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті пишеться слово “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). При посиланні на таблицю вказують її повний номер, а слово “Таблиця” пишуть у скороченому вигляді, наприклад “(табл. 1.2)”. Під словом “Таблиця” розміщується заголовок таблиці симетрично до форми таблиці. Слово “Таблиця” і заголовок починаються з прописної букви. Назва не підкреслюється. Таблиці потрібно розташовувати після першої згадки її у тексті. Якщо на даній сторінці немає місця, то їх необхідно розташувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення таблиці сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою. При переносі таблиці на наступну сторінку нумерацію колонок необхідно повторити, а над нею розмістити слова “Продовження табл.” із зазначенням її номера, наприклад “Продовження табл. 1.2”.Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Шрифт в таблицях Times New Roman, розмір 12 пт., інтервал між рядками 1,0.

Приклад оформлення таблиць:

Таблиця 1.2

Аналіз чинників мікромаркетингового середовища обраного підприємства, фірми, організації

Чинники	Маркетингові проблеми (-)	Ринкові можливості (+)
Споживачі
Конкуренти
Постачальники
Контактні аудиторії

Оформлення формул:

Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули у розділі, між якими ставиться крапка. Номер формули пишеться біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули (якщо формула велика, то на рівні нижнього рядка формули до якої він відноситься) в круглих дужках, наприклад (2.2) (друга формула другого розділу). Пояснення позначень символів чи числових коефіцієнтів наводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони подані у формулі. Це пояснення подається з нового рядка, починаючи зі слова “де”, двокрапка після якого не ставиться. Значення кожного символу чи числового коефіцієнта подається з нового рядка. Розмірність одного і того ж параметра у межах роботи має бути однаковою. При посиланні у тексті на формулу, необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад, “у формулі (1.2)”.

Приклад оформлення формул:

, (1.2)

де - ціна одиниці продукції (гр. од.);

- критичний обсяг збуту продукції (точка самоокупності), за якого підприємство не отримує прибутків, але й немає збитків (умовно-натуральні одиниці);

- змінні витрати на одиницю продукції (гр. од.);

- змінні витрати на виробництво, продаж продукції (гр. од.).

Оформлення ілюстрацій (рисунків):

Ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, графіки тощо) нумеруються послідовно у межах розділу. Номер рисунка має складатися із номера розділу і порядкового номера рисунка, розділених крапкою, наприклад “Рис. 1.2.” (другий рисунок першого розділу), а далі йде назва рисунка. При посиланні на рисунок перший раз необхідно вписувати його повний номер, наприклад, ”(рис. 1.2)”. Подальші посилання на рисунки виконуються разом із скороченим словом “дивись”, наприклад “(див. рис. 1.2)”. Рисунки мають розташовуватись одразу після посилання на них у тексті. Якщо на даній сторінці немає місця, то їх необхідно розташувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі тобто, щоб для вивчення цього рисунка сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою. Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під рисунком.

Приклад оформлення ілюстрацій (рисунків):

Рис. 1.2. Приклад секторної діаграми при розподілі структури респондентів

Оформлення приміток:

Якщо у тексті є необхідність у примітках, в яких вказують довідкові чи пояснювальні дані, то пишеться слово “Примітка” чи “Примітки”. Якщо приміток на одному аркуші в одному пункті чи підпункті декілька, то після слова “Примітки” ставиться двокрапку і примітки нумеруються, наприклад:

Примітки:

1. …

2. …

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставиться крапка.

Приклад оформлення примітки:

* Примітки: 1. Необхідно враховувати три основні частини анкети.

2. Під час складання анкети необхідно керуватися рекомендованою структурою.

Оформлення посилань:

Посилання у тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком їх у списку використаної літератури, виділивши двома квадратними дужками, наприклад “ …у працях [2-5, 8]…” чи “у праці [17, с.20-25]”, де перша цифра “17” означає номер джерела у списку опрацьованої літератури, а друга “20-25” – сторінки, на якій наведено зазначені дані або цитовану тезу. При одночасному посиланні на декілька джерел посилання оформляють таким чином: [5, с. 19; 11, с. 5; 23, с. 9], тобто автор одночасно посилається на 5; 11 та 23 джерело у списку використаної літератури. Найчастіше посилання на джерела робиться у виносках. При такому варіанті посилання має відповідати його бібліографічному опису зі зноскою на номери сторінок. При посиланнях на ілюстрації, таблиці, формули, які розміщені у самому звіті про практику, відповідно вказується: порядковий номер ілюстрації (наприклад, “рис. 2.4”; номер таблиці (наприклад, “…в табл. 1.4”); порядковий номер формули (наприклад, “…у формулі (2.2)”. При повторних посилання на ілюстрації та таблиці треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад, “див. рис. 2.4”.

Оформлення списку використаних джерел:

До цього списку включаються усі використані джерела, які розташовуються у такому порядку: вказуються розглянуті законодавчі та нормативно-правові акти в порядку ієрархії, згодом джерела монографічної, періодичної, довідкової літератури за алфавітом. Інформація про видання (монографії, підручники, довідники тощо) має включати: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Ці дані друкуються у самих виданнях. Приклади оформлення окремих позицій списку опрацьованих джерел згідно нового стандарту наведено у (Додатку Е).

Оформлення додатків:

Додатки оформляються як продовження звіту на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку посилань у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими буквами з першої прописної симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими буквами з першої великої друкується слово “Додаток …” і велика літера української абетки, наприклад “Додаток А”, “Додаток Б”. Додатки слід позначати послідовно відповідно до букв алфавіту, за винятком букв Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А. Текст кожного додатка може поділятись на розділи та підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1. – підрозділ перший третього розділу додатка В.