3. Основні напрями, за якими здійснюють ана­ліз об’єкта проектування. Особливості аналізу об’єкта проектування.

Аналіз спрямований на позитивні та негативні сторони конструкції виробу.

Напрями вдосконалення об’єкта проектування:

1. предметний (художня цінність, колір, матеріали);

2. виробничий (технологічність, низька матеріало- та енергоємність);

3. експлуатаційний (надійність, зручність в обслу­говуванні);

4. торговельний (транспортування, зберігання, то­варний вигляд, реклама).

Аналізувати необхідно всі об’єкти власної роботи на всіх етапах проектування та виготовлення виробу.

Пошук нових конструкцій починається з аналізу зразків і аналогів об’єкта проектування: ураховується кращий досвід в історії створення та розвитку даного

об’єкта, переглядаються його недоліки та переваги і на основі цього пропонуються нові ідеї щодо майбут­нього виробу.

Для моніторингу щодо існуючих аналогів об’єкта проектування складають ряди, у яких відобража­ють розвиток форми, конструкції, стилю, композиції об’єкта проектування.

Під час створення об’єкта дизайнер не вигадує щось абсолютно нове, а спирається на вже відомі зраз­ки, аналізує їх, вносить у їхню конструкцію нові еле­менти, змінює форму тощо.

4. Визначення завдань на основі проведеного аналізу

Послідовність визначення завдань на основі проведеного аналізу:

1. аналіз проблем;

2. можливі варіанти вирішення проблем;

3. вид проекту (якщо завдання реалізують через проект).

Аналіз можливостей реалізувати проект:

• дослідження і розвиток нових продуктів;

• нова комбінація компонентів;

• можливий експорт устаткування у країни, що роз­виваються;

• можливість одержання дозволів на виконання за­планованих робіт.

Після такого аналізу визначаються головні показ­ники проекту, які мають охопити всі аспекти проекту, такі як:

• матеріально-технічне обслуговування;

• забезпечення запчастинами;

• обговорення змін, які вносяться;

• техніка безпеки;

• умови найму та оплати праці;

• звітність з реалізації проекту;

• бухгалтерський облік;

• гарантія якості;

• розробка довідників з експлуатації;

• санітарний стан робочої ділянки;

• звітність з реалізації проекту та інші.

Недостатній аналіз на окремих стадіях роботи зни­жує цінність виробу ще на стадії його проектування.

Відсутність обгрунтованого художньо-конструк­торського аналізу під час проектування може при­звести до морального знецінення виробу ще до того, як почнуть його серійний випуск.

VI. Первинна перевірка засвоєння знань.

1. Змінюється еволюція об’єктів технологічної діяльності? Які фактори сприяють?

2. Які види аналізу ви запам’ятали? Де їх можна використовувати?

3. З чого починається пошук нових конструкцій?

Vіi. Підсумки уроку

Рефлексія

1. Що нового дізнались на уроці?

2. Чого навчились?

3. Які завдання були визначені на урок і як справилися з ними?

4. Які труднощі виникли під час виконання завдань практичної роботи?

5. Що потрібно зробити, щоб результати були кращими?

6. Де можна використати набуті знання та вміння?