2. Аналіз і його види

Аналіз — це операція уявного або реального розчленування цілого (речі, влас­тивості, процесу або відношення між предметами) на складові час­тини, що виконується в процесі пізнання або предметно-практичної діяльності людини. Існує кілька видів аналізу як способу науко­вого мислення.

Види аналізу:

- Одним із видів аналізу є уявне (а в експерименті й реаль­не) розчленування цілого на частини. Такий аналіз, що вияв­ляє будову (структуру) цілого, передбачає не тільки фіксацію частин, з яких складається ціле, але й установлення відношень між частинами. При цьому особливе значення має той випадок, коли аналізований предмет розглядають як представника певного класу предметів. Тут аналіз служить для встановлення однакової (з точки зору тих чи інших відношень) структури предметів кла­су, що дозволяє переносити знання, отримане при вивченні одних предметів, на інші.

- Одним із видів аналізу є аналіз загальних властивостей пред­метів і відношень між предметами, коли властивість або відношен­ня розчленовується на складові властивості або відношення. Одні з них підлягають подальшому аналізу, а інші залишають поза увагою. На наступному етапі аналізуватися може те, що раніше залишали поза увагою, і т. д. У результаті аналіз загальних власти­востей і відношень, поняття про них зводяться до більш загальних

і простих понять.

- Видом аналізу є також поділ класів (множин) предметів на підкласи — непересічні підмножини даної множини. Аналіз такого типу називають класифікацією. Метою класифікації є знаходжен­ня спільних властивостей об’єктів. Класифікуючи, ми поєднуємо в одну групу об’єкти, що мають однакову будову, однакову поведін­ку або однакові властивості.

- Одним із видів аналізу є дихотомія. Дихотомія — це роздвоєність, послідовний поділ на дві частини, не пов’язані між собою. Дихо­томічний поділ є способом утворення взаємовиключних підрозділів одного поняття або терміна й служить для утворення класифікації елементів. При дихото­мії ми завжди маємо справу лише з двома класами. Члени поділу виключають один одного, поділ проводиться за одним критерієм — наявність або від­сутність певної ознаки. Наприклад, обсяг поняття «людина» можна розділити на два взаємовиключних класи: чоловіки й не-чоловіки. Поняття «чоловіки» й «не-чоловіки» є такими, що суперечать один одному, тому їхні обсяги не перетинаються.

Аналіз як метод дослідження використовують:

• у бізнесі — бізнес-аналіз. Бізнес-аналіз полягає у виявленні ділових потреб і знаходженні розв’язань ділових проблем (аналіз підприємства або компанії, планування й керуван­ня). Людину, яка виконує це завдання, називають бізнес-аналітиком;

• у логіці — логічний аналіз;

• у математиці під терміном «аналіз» традиційно мають на увазі диференціальне й інтегральне обчислення;

• у медицині — медичні аналізи;

• у хімії — аналітична хімія (розділ хімії, що вивчає хіміч­ний склад і структуру речовин), структурний аналіз;

• у фінансах — фінансовий аналіз, це частина економічного аналізу; мета фінансо­вого аналізу — характеристика фінансового стану підпри­ємства, бізнесу, групи компаній.