Організація відвідування хворих

Медична сестра повинна контролювати потік відвідувачів у відділенні, щоб не стомлювати тяжкохворих довготривалими розмовами з родичами, сусідами, співробітниками. Крім того, відвідувачів слід попереджувати про стан хворого, до якого вони прийшли, щоб попередити їх негативні емоційні реакції при зустрічі з ним. Медична сестра вказує місце зустрічі (палата, коридор), обмежує її тривалість у часі. Відвідувачів слід попередити про недоцільність інформувати хворого про негативні явища, а також необхідність фільтрувати весь потік новин залежно від психічної реакції хворого. У палатах контролюють, щоб відвідувачі вели себе тихо і не заважали відпочивати іншим хворим.

Джерело внутрішньолікарняних інфекцій

         Джерелом внутрішньолікарняних інфекцій, що мають найбільше  епідеміологічне значення  є:

-         хворі гострою, стертою або хронічною формою інфекційних захворювань, включаючи раневу інфекцію, а також носіїв різних видів патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів;

-         медичний персонал ( лікарі, медичні сестри, санітарки);

-         носії , а також страдаючі стертими формами інфекцій;

-         матері (в основному носії або хворі, в акушерських стаціонарах і відділеннях для дітей раннього віку); 

Найбільшу небезпеку в якості джерела інфекції представляє медичний персонал з числа тривалих носіїв і хворих стертими формами, які тривалий час знаходяться в стаціонарі і є  носіями внутрішньолікарняних штамів.

         Інфікування хворих може проходити слідуючими шляхами:

-         повітряно-капельним, або повітряно-пиловим;

-         

-         контактно-побутовим  (через предмети догляду за хворими, білизну,медичні інструменти, апаратуру, а також руки медперсоналу);

-         

-         парентеральним ( при введенні  інфікованих препаратів крові, ізотонічених розчинів інших лікарських препаратів);

-         аліментарним ( через молоко, розчини для пиття, харчові продукти).

Значимість окремих шляхів і факторів передачі залежить від профілю стаціонару.

Так, якщо в родильних закладах домінує стафілококова інфекція, основним джерелом інфекції є хронічні носії  золотистого стафілококу серед медичного персоналу,  ведучим фактором передачі – повітря;  то в опікових центрах синьогнійна палочка, основним джерелом  інфекції – хворі, основний шлях передачі – контактно- побутовий (предмети догляду, руки персоналу)   В урологічних стаціонарах домінують інфекції, що викликають  грамвід’ємні бактерії, ентеробактер, протей, синьогнійна і кишкова палочка.

         Виникненню і розвитку внутрішньолікарняних інфекцій в лікувально- профілактичних закладах сприяють:

-         недооцінка епідеміологічної шкідливості  внутрішньолікарняних джерел інфекції і риску зараження при контакті з хворими на гнійні інфекції, не своєчасна їх ізоляція.

-         наявність невиявлених хворих і носіїв внутрішньолікарняних штамів серед медичного персоналу і пацієнтів;

-         порушення персоналом правил асептики і антисептики, особистої гігієни, поточної і заключної дезинфекції, режиму прибирання;

-         порушення режиму стерилізації і дезинфекції медичних інструментів, апаратів і приладів і т. д.