Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Самостійне опрацювання К.Р..docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
568.87 Кб
Скачать

Тема 04. Контроль і ревізія розрахункових операцій

План

1.Контроль і ревізія розрахунків за відшкодуванням завданих збитків.

2. Контроль і ревізія розрахунків з іншими дебіторами.

Мета: вивчити завдання, джерела інформації та послідовність ревізії розрахунків за відшкодуванням завданих збитків, розрахунків з іншими дебіторами.

Рекомендовані джерела інформації

Л-9, с.84-87.

М етоди виконання і форми самостійної роботи

1. Ознайомитись з навчальним матеріалом та розробити

конспект відповідно до плану.

  1. Виконати письмово вправи № 1, 2.

  2. Виконати усно вправу №3.

  3. Дати відповіді на питання для самоконтролю (усно)

Після опрацювання теми студент повинен:

знати: завдання, джерела інформації та послідовність ревізії розрахунків за

відшкодуванням завданих збитків, розрахунків з іншими дебіторами.

вміти: знаходити головне в прочитаному тексті, характеризувати послідовність

проведення ревізії, аналізувати господарські операції, зазначати суть

виявлених порушень, розраховувати суму заміщення матеріального збитку

Форми контролю:

  • Усне вибіркове опитування.

  • Включення питань до самостійної і модульної контрольної роботи.

  • Перевірка конспектів в кінці модуля.

Питання для самоконтролю

1.На основі яких документів проводиться ревізія розрахунків за відшкодуванням

завданих збитків?

2.Яка послідовність ревізії розрахунків за відшкодуванням завданих збитків?

3.Які порушення виявляють при ревізії розрахунків за відшкодуванням завданих збитків?

4.Згідно яких нормативних актів визначається розмір заподіяної шкоди?

5.За якою формулою визначається розмір матеріальної шкоди?

6. Які джерела і послідовність ревізії розрахунків з іншими дебіторами ?

Основні теоретичні відомості

1.Контроль і ревізія розрахунків за відшкодуванням завданих збитків.

Перед тим як приступити до опису процедури ревізії роз­рахунків з відшкодування матеріального збитку, варто виділи­ти дві найбільш характерні ситуації.

У першому випадку - факт нанесення підприємству ма­теріального збитку, виявленого до моменту прибуття ревізійної групи на об'єкт. Тоді перевіряючі визначають, наскільки точно було визначено розмір матеріального збит­ку і яким чином зроблене відшкодування нанесених підприємству збитків.

Трохи інакше виглядає друга ситуація, коли нанесений підприємству збиток виявляється в ході проведення самої ревізії. Розкриті порушення знаходять висвітлення в ма­теріалах ревізії, а в контрольно-ревізійному органі прий­мається рішення щодо встановлення перед адміністрацією граничних строків по врегулюванню питань про відшкодуван­ня підприємству матеріального збитку. Рішення контрольно- ревізійного органу в письмовому вигляді передається підприємству. Після закінчення встановленого строку ревізійні працівники повинні перевірити виконання підприємством усіх запропонованих для виконання заходів.

Джерелами ревізії розрахунків з відшкодування ма­теріального збитку є такі документи:

  • акти інвентаризації;

  • інвентаризаційні описи;

  • порівнювальні відомості;

  • письмові пояснення матеріальновідповідальних осіб;

  • договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;

  • накази про стягнення матеріального збитку з винних осіб;

  • накази про списання матеріального збитку на збитки підприємства;

  • розрахунки сум матеріального збитку;

  • первинна документація;

  • регістри аналітичного й синтетичного обліку за відповід­ними рахунками й іншій документації.

Приступаючи до перевірки розрахунків з відшкодування матеріального збитку, ревізор вимагає надання повного обсягу документації по кожному факту подібних порушень.

Насамперед необхідно з'ясувати причини виникнення си­туацій, які призвели до матеріального збитку. На даному етапі контролю ревізор з'ясовує обґрунтованість списання окремих недостач на збитки підприємства або ж включення до складу витрат відповідного звітного періоду. На особливу увагу за­слуговує об'вктивність визначення джерел відшкодування по­несених підприємством збитків. Можливі ситуації, коли недо­стачі, що виникли з вини матеріальновідповідальних осіб, спи­суються на збитки підприємства. Іншим варіантом подібного порушення є списання недостач, які перевищують норми при­родних втрат на витрати виробництва. Представники контро­люючих органів зобов'язані брати до уваги той факт, що засто­сування норм природних втрат законне тільки у випадку вияв­лення недостачі виду цінностей, що перевіряються. Розкриттю подібних порушень сприяє перевірка кореспонденції рахунків бухобліку, протоколів інвентаризаційних комісій, розпорядницьких документів.

Що стосується віднесення сум матеріального збитку на раху­нок винних осіб, тут важливо перевірити правильність визначення працівників підприємства, що несуть пряму відповідальність за зберігання тих або інших цінностей. При цьому необхідно з'ясувати,

наскільки адміністрація підприємства виконувала свої обов'язки по забезпеченню належних умов зберігання й викори­стання товарно-матеріальних й інших цінностей. Якщо в резуль­таті контролю буде (була) підтверджена провина адміністрації, ревізор зобов'язаний перевірити, як вплинула ця інформація на визначення винних у порушенні осіб.

Однією з найвідповідальніших і одночасно найскладніших процедур, які здійснюються перевіряючими в процесі контролю розглянутих операцій, вважається перевірка правильності виз­начення суми матеріального збитку. Контрольні дії включають перевірку дотримання методики розрахунку матеріального збитку й коректності здійснення арифметичних дій.

Розмір збитку від нестачі основних засобів, матеріальних запасів визначається згідно Постанови Кабінету Міністрів № 116 "Порядок визначення розміру збитку від розкрадання, знищення( псування) матеріальних цінностей" за формулою :

Рзб.= (( Б-А) І інф. + ПДВ + Ап. ) * 2 ,

де Рзб.-_ розмір збитку , грн.

Б – балансова вартість , грн.

А – амортизаційні відрахування ,грн.

І інф. – загальний індекс інфляції

ПДВ – податок на додану вартість, грн

Ап- акцизний податок, грн.

2 – коефіцієнт , який застосовується до визначеної суми

Ревізор, використовуючи прийом техніко-економічних розрахунків, самостійно визначає величину нанесеного підприємству збитку. У кожному окремому випадку необхідно враховувати вид цінностей, індекс інфляції, величину податку на додану вартість стосовно балансової вартості відсутніх цінностей, суму акцизного збору й відповідний коефіцієнт.

Так, при перевірці розміру збитків від недостачі інвен­тарного об'єкта основних коштів член ревізійної групи кон­тролює, щоб балансова вартість відсутнього об'єкта, що ви­користовується в розрахунках, не була нижчою ніж 50% інвентарної вартості (первісної, з урахуванням поточних змін). Недотримання цієї умови з боку підприємства приз­водить до неправильного визначення суми підлягаючому відшкодуванню збитку.

Після використання методу техніко-економічних розра­хунків ревізор вивчає заходи, які були початі на об'єкті, що пе­ревіряється, для усунення виявлених порушень, їхньому запобіганню в майбутньому й стягнення належних сум з вин­них осіб.

По кожному окремому випадку перевіряючий розглядає прийняте адміністрацією рішення про форму відшкодування збитку винними особами. Коли належні суми відшкодовують­ся матеріально-відповідальними особами вроздріб (напри­клад, із заробітної плати), повинна бути доведена немож­ливість одноразового відшкодування.

Здійснення контроль­них дій на даному етапі припускає також використання ма­теріалів правоохоронних органів держави й взаємне співробітництво з ними. Це пов'язано з тим, що окремі працівники відмовляються визнати свою причетність до за­вдання збитків. Ревізор вивчає матеріали судових розглядів по цивільних позовах, ініціатором яких є підприємство. Рішення суду чітко визначає форму й строки відшкодування матеріаль­ного збитку винними особами.

Потім перевіряється реальність здійснення операцій з відшкодування матеріального збитку. Джерелами контролю цього напряму є розрахункові відомості по зарплаті, прибуткові касові ордери та інші облікові регістри. Ревізор з'ясовує, чи проводяться всі

необхідні утримання із заробітної плати винних осіб. Відсутність у розрахункових відомостях стягуваних з винуватців сум викликає потребу перевірити факти відшкодування нанесеного збитку через касу підприємства. Відсутність фактів компенсації збитків винни­ми особами є підставою для відбору письмових пояснень у по­садових осіб підприємства, на яких покладені обов'язки по по­точному контролю над виконанням пропонованих винуват­цям позовів.

Наступним етапом контролю операцій з відшкодування матеріального збитку є перевірка повноти погашення збитків матеріальновідповідальними особами. Співробітники контро­люючого органу вивчають аналітичну документацію по рахун­ку №375 "Розрахунки з відшкодування нанесеного збитку" в розрізі кожної винної особи

(відомість №3.2). При цьому порівнюють суми, що належать до відшкодування, і фактично внесені (утримані) гроші.

Після того як перевіряючий переконується в повній ком­пенсації заподіяного підприємству збитку, контролюється сплата винними особами штрафних санкцій у Державний бю­джет України. Відповідно до діючого в цей час законодавства, розмір матеріального збитку (отриманий розрахунковим шля­хом) у сумі збитків, нанесених підприємству, залишається в його розпорядженні, а величина, що залишилася, підлягає пе­рерахуванню в Держбюджет України.