3.Способи ревізійного дослідження господарських операцій.

Способи перевірки первинної інформації досить різноманітні. Найбільш характерними способами комплексної перевірки господарських операцій є:

1. Хронологічний (поопераційний) документальний аналіз однорідних операцій, що полягає в порівнянні облікових даних про рух матеріальних активів і грошових коштів підприємства, його підрозділів за датами здійснення операцій. На практиці цей спосіб застосовують, коли за результатами інвентаризації не виявлено ні лишків, ні недостач запасів або коштів, але відомо, що на підприємстві, де всі операції відображені в документах, мають місце порушення. Якщо ж порівняти дані обліку руху цінностей або грошових коштів за більш короткі періоди, тобто за днями, то іноді можна встановити, що в межах невеликогоперіоду відбувся такий рух цінностей, який не відповідає відображеній інформації про надходження і витрачання.

В результаті поопераційного аналізу також можна виявити:

1. підробку документів за операціями з видачі готівки, відпуску запасів;

2. видачу документально неоприбуткованих грошових коштів та запасів;

3. зазначення у видаткових документах завищеної кількості відпущених цінностей.

2. Зіставлення бухгалтерських операцій - полягає у зіставленні між собою будь- якої задокументованої інформації, що відображає одну і ту ж господарську операцію. Зіставлення може бути як зовнішнім, так і внутрішнім.

При зовнішньому зіставленні порівнюються задокументовані операції, що відображені в декількох примірниках одного і того ж документу чи в різних документах, які знаходяться у інших господарюючих суб'єктів, або у різних осіб.

Якщо одна і та ж операція відображена в документах, що знаходяться в різних

підрозділах чи різних регістрах, зіставлення можливе і в межах одного

підприємства. Таке зіставлення називають внутрішнім.

Застосування цього способу дозволяє виявити:

1. зловживання і розкрадання, що здійснюються шляхом внесення змін до змісту і

кількісних показників операції в декількох примірниках документів;

2) повністю підроблені документи чи бухгалтерські записи за операціями, які в

дійсності не проводились;

3)невідображення фактично здійснених операцій в окремих документах чи

регістрах.

3.Зіставлення змісту документів, що складені на початкову операцію зі змістом документів, що відображають здійснення інших операцій, зумовлених першою. Сутність цього способу полягає в тому, що ревізор, перевіряючи конкретну операцію, виявляє інші обов'язкові операції, які повинні були здійснитись внаслідок тієї, що перевіряється, та порівняти їх. Різновидом даного способу є порівняння даних про кількість виданих запасів з даними про тару, в якій вони перевозились. Характерно, що в практиці ревізій рідко порівнюється місткість тари з кількістю відпущених запасів, хоча це є обов'язковою умовою для виявлення порушень.

4.Порівняння операцій, відображених в облікових регістрах, із записами

оперативного обліку. Дані оперативного обліку не є підставою для відображення

господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку. Як правило,

працівники бухгалтерії та ревізори ці дані не контролюють. Тому особи, які

здійснюють зловживання, ретельно відпрацьовують лише операції, що охо-

плюються бухгалтерським обліком, не звертаючи уваги на дані оперативного

обліку. При викривленні господарських операцій в бухобліку їх дійсний характер та

обсяг можна встановити за даними оперативного обліку.