2. Загальні дані

1	Вартість основних виробничих фондів, млн грн	3
2	Площа підприємства, тис.кв.м	30
3	Санітарно-захисна зона, м	300
4	Загальна кількість працівників, осіб	120
5	Рік уведення в експлуатацію	2012

3. Відомості про внесення до державних (галузевих) реєстрів (кадастрів)

N з/п	Найменування державного (галузевого) реєстру (кадастру)	Реєстраційний номер
	Державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки

4. Виявлені джерела небезпеки

N з/п	Найменування джерела небезпеки	Вид небезпеки НС		Код можливих НС	Рівень
1	Резервуар з хлором	хімічна		10310	місцевий
2	Резервуар зрідженим газом	Пожежна, вибухова		10211, 10310	регіональний
3	Резервуар зрідженим газом			10310	місцевий
Загальна кількість джерел небезпеки			3 НС	Максимально можливий рівень НС	регіональний

5. Висновок за результатами проведеної ідентифікації: Холодокомбінат «Холод» визнано потенційно небезпечним об'єктом.

2.2. Ідентифікація для виявлення об’єктів підвищеної небезпеки, яким слід розробляти Декларацію безпеки.

Перевіряємо чи кількість окремих речовин перевищу порогові маси за формулою

g_{i /} Q_i ≥1

де: g_i – сумарна маса небезпечної речовини, що знаходиться на об'єкті;

Q_i – норматив порогової маси цієї небезпечної речовини

Загальна кількість хлору

Загальна кількість хлору

Кількість аміаку та хлору не перевищує порогові масси.

Аміак та хлор відносимо до 1 групи речовин.

Група 1 (вибух) - горючі (займисті) гази, горючі рідини, перегріті під тиском, ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові речовини, речовини окислювачі, речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів

Порогову масу небезпечних речовин однієї групи визначають за формулою:

Об’єкт розташовується на віддалі 250 м від житлового масиву,необхідно здійснити перерахунок порогової маси за формулою:

Робимо остаточний висновок: підприємство не належить до об'єктів підвищеної небезпеки за масою небезпечних речовин оскільки 14,3 т > 10т

Отже, ЗАТ “ХОЛОД ” відповідно до законодавства не підносинться до ОПН

2.3.Прогнозування стійкості роботи об'єкта в умовах надзвичайної ситуації.

Причини можливих аварій з викидом вибухопожежонебезпечних (хімічно небезпечних) речовин:

• корозія та застарілість обладнання;

• несправність контрольно-вимірювальних пристроїв;

• помилки та недостатня робочого персоналу;

• терористичні акти;

• природні лиха;

• порушення вимог безпеки під час видачі речовин;

• утворення небезпечних концентрацій речовин у вільному просторі;

1.Сценарій виникнення НС:внаслідок застарілості обладнання , при видачі сталася повна розгерметизація резервуара з аміаком(5т). В наслідок якого було утворена вибухопожежонебезпечна суміш , яка вибухнула через занесення сторонього джерела запалення.

Визначаємо:сумарний енергетичний потенціал:

Е=G₁∙q_i = 5000∙18584,8=92624000 кДж.

Речовина	q', питома теплота згорання , кДж/кг
Аміак	18584,8

Загальна маса горючих парів (газів) вибухонебезпечної парогазової хмари :

m= E / 4.6∙10⁴ = 9262400/46000=2014 кг.

Відносний енергетичний потенціал вибухонебезпеки:

Q_в=∙ ³√92624000 / 16,534 = 2.3

m 2000...5000 кг; Q_в 20...37

Отже, категорія вибухонебезпеки ІІ.

Знайдемо величину тротилового еквіваленту вибуху ПГС:

W_t=0.4/0.9· q'/q_T · z•m'= 0,4/0,9∙18584,8 /4520∙0,1∙2014=368,04 кг

Радіус зони руйнування (м) в загальному вигляді визначається виразом:

де: К - безрозмірний коефіцієнт, що характеризує дію вибуху на об'єкт (табл.).

Підставляємо данні:

м

Тоді:

• радіус зони повного руйнування будівель і смертельної небезпеки для людей:

R₁ = K₁∙R₀ = 3,8∙3,48= 13,224 м – радіус зони з надлишковим тиском в передбачуваному епіцентрі вибуху ΔР≥100 кПа;

• радіус зони сильних руйнувань будівельних конструкцій, обвалення цегляних стін і смертельної небезпеки для людей:

R₂ = K₂∙R₀ = 5,6∙3,48= 19,488 м – радіус зони, за межами якої надлишковий тиск на фронті передбачуваної ударної хвилі 100 кПа<ΔP<70 кПа;

• радіус зони середніх руйнувань будівельних конструкцій і смертельної небезпеки для людей на відкритій місцевості:

R₃ = K₃∙R₀ = 9,6∙3,48= 33,408 м - радіус зони, за межами якої надлишковий тиск на фронті передбачуваної ударної хвилі 70 кПа<ΔP<28 кПа;

• радіус зони слабких руйнувань (руйнування віконних пройомів, легко скидних крівель) і тяжкого травмування людей на відкритій місцевості:

R₄ = K₄∙R₀ = 28∙3,48= 97,44 м - радіус зони, за межами якої надлишковий тиск на фронті передбачуваної ударної хвилі 28 кПа<ΔP<14 кПа;

• радіус зони часткового руйнування засклення, безпечної для людей на відкритій місцевості:

R₅ = K₅∙R₀ = 56∙3,48= 194,88 м - радіус зони, за межами якої надлишковий тиск на фронті передбачуваної ударної хвилі 14 кПа<ΔP<2 кПа.

Розраховані зони руйнування від вибуху наносимо на схему підприємства та визначаємо об’єкти, які потрапляють в кожну з них.

2.Сценарій виникнення НС:внаслідок неспраності контрольно-вимірювальних пристроїв , при видачі сталася повна розгерметизація резервуара з хлором(3т). В наслідок якого було здійснене забруднення навколишнього середовища хлором.

Метеоумови: для довгострокового прогнозування приймаються тільки такі метеоумови - інверсія, швидкість вітру - 1 м/с, температура повітря +20 ⁰С. Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 град.

Глибина розповсюдження Г для 3 т хлору дорівнює 9,20 км .

З урахуванням того, що ємність обвалована, приймаємо для висоти обвалування 1,2 м (близько 1 м) коефіцієнт зменшення глибини, рівний 2,0. Тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становить:

Г = 9,2 / 2,0 = 4,6 км.

Для оперативного планування приймається φ=360.

Площа ЗМХЗ розраховується за формулою:

Sзмхз=3,14 x 4,6 ² = 66,44 км².

Площа ПЗХЗ розраховується за формулою:

S_ПЗХЗ=0,11 х 4,6² = 2,33 км².

Час підходу хмари НХР до житлового масиву (150 м) залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

t = X/V = 0,250/5 = 0,005 год.

					ЛДУ БЖД.09105. ЦЗтаКМЕП РПЗ - 14	Арк..
						25
Зм	Лист	№ документа	Підпис	Дата