
- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •6.050401 – «Металургія»
- •6.050402 – «Ливарне виробництво чорних і кольорових металів»
- •6.050403 – «Інженерне матеріалознавство»
- •6.050401 – «Металургія»
- •6.050402 – «Ливарне виробництво чорних і кольорових металів»
- •6.050403 – «Інженерне матеріалознавство»
- •Заходи безпеки при проведенні лабораторних робіт
- •1.2.1. Загальні відомості
- •1.2.2. Устаткування, прилади, матеріали
- •1.2.3. Заходи безпеки
- •1.2.4. Контрольні запитання та завдання
- •1.3. Програма проведення експерименту
- •1.4. Опрацювання результатів експерименту
- •2.2.1. Загальні відомості
- •2.2.2. Устаткування, прилади, матеріали
- •2.2.3. Заходи безпеки
- •2.2.4. Контрольні запитання та завдання
- •2.3. Програма проведення експерименту
- •2.4. Опрацювання результатів експерименту
- •3.2.1. Загальні відомості
- •3.2.2. Устаткування, прилади, матеріали
- •3.2.3. Заходи безпеки
- •3.2.4. Контрольні запитання та завдання
- •3.3. Програма проведення експерименту
- •3.4. Опрацювання результатів експерименту
- •4.2.1. Загальні відомості
- •4.2.2. Устаткування, прилади, матеріали
- •4.2.3. Заходи безпеки
- •4.2.4. Контрольні запитання та завдання
- •4.3. Програма проведення експерименту
- •4.4. Опрацювання результатів експерименту
- •5.2.1. Загальні відомості
- •5.2.2. Устаткування, прилади, матеріали
- •5.2.3. Заходи безпеки
- •5.2.4. Контрольні запитання та завдання
- •5.3. Програма проведення експерименту
- •5.4. Опрацювання результатів експерименту
- •6.2.1. Загальні відомості
- •6.2.2. Устаткування, прилади, матеріали
- •6.2.3. Заходи безпеки
- •6.2.4. Контрольні запитання та завдання
- •6.3. Програма проведення експерименту
- •6.4. Опрацювання результатів експерименту
- •7.2.1. Загальні відомості
- •7.2.2. Устаткування, прилади, матеріали
- •7.2.3. Заходи безпеки
- •7.2.4. Контрольні запитання та завдання
- •7.3. Програма проведення експерименту
- •7.4. Опрацювання результатів експерименту
- •8.2.1. Загальні відомості
- •8.2.2. Устаткування, прилади, матеріали.
- •8.2.3. Заходи безпеки
- •8.2.4. Контрольні запитання та завдання
- •8.3. Програма проведення експерименту
- •8.4. Опрацювання результатів експерименту
- •Список літератури
1.2.1. Загальні відомості
Процес окиснення металу на повітрі при високих температурах називається газовою корозією, на процес якої впливають оксидні плівки на поверхні металу. Механізм утворення оксидної плівки складається з наступних етапів:
адсорбції окиснювального компоненту середовища (О2, Н2О, СО2, SO2, Сl2) на поверхні металу;
хімічної взаємодії між металом та окислювачем
Me( t ) + O(адс) Men+ +n/2 O2- =MeOn/2 (1.1)
з перебудовою атомів металу та кисню, що відповідає їх просторовому розподілу в оксиді. При цьому спочатку утворюється молекулярний, а потім полімолекулярний шар оксиду. Надалі атоми кисню дифундують через шар оксиду, а в протилежному напрямку в нього дифундують іони металу. Реагуючи з киснем, іони металу утворюють оксид, тобто товщина плівки збільшується.
Розрізняють три групи плівок, що утворюються на металі в залежності від їх товщини: тонкі (невидимі), товщина яких до 40 нм; середні (що дають кольори мінливості), товщина яких 40 - 500 нм; товсті (видимі), товщина яких більше 500 нм (окалина на металі).
Закон росту оксидної плівки у часі значною мірою залежить від її захисних властивостей, критерієм захисних властивостей оксидної плівки є відношення об’єму оксиду Vок до об’єму металу Vмет, використаного на створення оксиду. При Vок./Vмет<1 захисні властивості у плівки відсутні.
При утворенні плівок, що не мають захисних властивостей, наприклад несуцільних, швидкість окислення стала (не залежить від товщини пористої плівки, що утворюється) і контролюється хімічною реакцією утворення плівки з металу та кисню, що є найповільнішою стадією процесу (кінетичний контроль). В цьому разі спостерігається лінійний закон росту плівки:
m
= K1
,
(1.2)
де m — питоме збільшення маси зразка, г/м2;
К1 — стала, г/(м2 год);
— час окислення металу, год.
У суцільних плівок, які мають захисні властивості, швидкість росту звичайно визначається дифузією реагентів (дифузійний контроль). Процес характеризується самогальмуванням: в міру стовщення плівки зменшується швидкість дифузії крізь неї реагентів (металу та кисню), отже і швидкість окислення. В цьому разі плівка може рости за параболічним законом:
m2 = К2 , (1.3)
де К2 — стала, г2/ (м4 год).
Якщо швидкість росту плівки контролюється і швидкістю хімічної реакції, і швидкістю дифузії через плівку реагентів (мішаний дифузійно-кінетичний контроль), то ріст плівки може бути описаний квадратичним рівнянням Еванса:
К1 m2 + К2 m = К1 К2 . (1.4)
В реальних процесах окиснення металу можуть бути порушені залежності m =() внаслідок дії деяких факторів, що ускладнюють процес (порушення суцільності плівки внутрішніми напруженнями, що виникають при рості захисної плівки, утворення багатошарових плівок при окисненні металів змінної валентності та сплавів та ін.). У цих випадках спостерігаються більш складні залежності, що описують процес росту оксидної плівки.
На основі дослідних даних про зміну маси зразка у часі можна одержати рівняння, яке дає змогу скласти уявлення про механізм процесу, виявити головну ланку процесу, розрахувати корозійне руйнування металу при його ізотермічному окисненні як функцію часу.