Ла­бо­ра­то­р­на ро­бо­та № 2

Рентгенотехніка: будова та принцип роботи рентгенівських трубок та рентгенівських апаратів

Ме­та: ви­в­чи­ти ко­н­с­т­ру­к­цію, ха­ра­к­те­ри­с­ти­ки і при­н­цип дії ре­н­т­ге­ні­в­сь­ких тру­бок для стру­к­ту­р­но­го ана­лі­зу; вивчити схеми і конструкцію рентгенівських апаратів з фотореєстрацією рентгенівського випромінювання та рентгенівських дифрактометрів, призначення їх основних блоків, роботу, засвоїти порядок включення та вимкнення апаратів

Те­о­ре­ти­ч­ні ві­до­мо­с­ті

Рентгенівські трубки

Для от­ри­ман­ня ре­н­т­ге­ні­в­с­ко­го ви­п­ро­мі­ню­ван­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють ва­ку­у­м­ні при­ла­ди, які на­зи­ва­ють ре­н­т­ге­ні­в­с­ки­ми тру­б­ка­ми.

Для ге­не­ра­ції ре­н­т­ге­ні­в­с­ко­го ви­п­ро­мі­ню­ван­ня по­т­рі­б­но ви­ко­на­ти такі умо­ви:

• от­ри­ма­ти ві­ль­ні еле­к­т­ро­ни (у ва­ку­у­мі);

• при­с­ко­ри­ти ві­ль­ні еле­к­т­ро­ни;

• за­га­ль­му­ва­ти еле­к­т­ро­ни в ма­те­рі­а­ль­ній пе­ре­по­ні.

Класифікація ре­н­т­ге­ні­в­сь­ких тру­б­ок проводиться за на­с­ту­п­ни­ми оз­на­ка­ми.

За спо­со­бом от­ри­ман­ня ві­ль­них еле­к­т­ро­нів ре­н­т­ге­ні­в­сь­кі тру­б­ки по­ді­ля­ють на еле­к­т­рон­ні (з га­ря­чим ка­то­дом) та іон­ні (з хо­ло­д­ним ка­то­дом, га­зо­ві). В еле­к­т­рон­них тру­б­ках ві­ль­ні еле­к­т­ро­ни ви­ни­ка­ють уна­с­лі­док те­р­мо­е­ле­к­т­рон­ної емі­сі­ї. В іон­них тру­б­ках  під час бо­м­бар­ду­ван­ня хо­ло­д­но­го ка­то­ду по­зи­ти­в­ни­ми іо­на­ми, що ви­ни­ка­ють у ро­з­ря­дже­но­му га­зі при ви­со­кій на­п­ру­зі;

За спо­со­бом ство­рен­ня й пі­д­т­ри­му­ван­ня ва­ку­у­му. Ре­н­т­ге­ні­в­сь­кі тру­б­ки по­ді­ля­ють на ро­з­бі­р­ні і за­па­я­ні. У ро­з­бі­р­них тру­б­ках під час ек­с­п­лу­а­та­ції ва­ку­ум ство­рю­є­ть­ся й пі­д­т­ри­му­є­ть­ся за до­по­мо­гою ва­ку­ум­но­го на­со­су. У за­па­я­них тру­б­ках ви­со­кий ва­ку­ум, ство­ре­ний під час ви­го­то­в­лен­ня, збе­рі­га­є­ть­ся про­тя­гом всьо­го пе­рі­о­ду ек­с­п­лу­а­та­ції за­в­дя­ки ге­р­ме­ти­ч­но­с­ті ко­р­пу­са;

За ро­з­мі­ра­ми (пло­щею) фо­ку­са. Фо­ку­сом ре­н­т­ге­ні­в­сь­кої тру­б­ки на­зи­ва­ють ді­ля­н­ку на ано­ді, що бо­м­ба­р­ду­є­ть­ся еле­к­т­ро­на­ми і на якій ви­ни­кає ре­н­т­ге­ні­в­сь­ке ви­п­ро­мі­ню­ван­ня. Ро­з­рі­з­ня­ють тру­б­ки з но­р­ма­ль­ним фо­ку­сом (від 4 до 7 мм²) і з го­с­т­рим фо­ку­сом (від 0,5 до 0,01 мм²) ;

За при­з­на­чен­ням. Тру­б­ки ви­ко­ри­с­то­ву­ю­ть­ся для стру­к­ту­р­но­го і спе­к­т­ра­ль­но­го ана­лі­зу, про­с­ві­чу­ван­ня ма­те­рі­а­лів, для ме­ди­ч­них ці­лей (ди­а­г­но­с­ти­ки і те­ра­пії). В наш час для про­с­ві­чу­ван­ня і стру­к­ту­р­но­го ана­лі­зу ви­ко­ри­с­то­ву­ю­ть­ся, пе­ре­ва­ж­но, за­па­я­ні еле­к­т­рон­ні тру­б­ки.

Ко­н­с­т­ру­кція ре­н­т­ге­ні­в­сь­ких трубок. Рентгенівські тру­б­ки скла­да­ю­ть­ся зі скля­ної ко­в­би та двох еле­к­т­ро­дів  ка­то­да і ано­да (рис. 2.1). У ба­ло­ні ство­рю­є­ть­ся ви­со­кий ва­ку­ум (10^-5...10^-7 мм рт.ст., 10^-7...10^-9 Па), що за­бе­з­пе­чує ві­ль­ний рух еле­к­т­ро­нів від ка­то­да до ано­да, те­п­ло­ву і хі­мі­ч­ну ізо­ля­цію ка­то­да, а та­кож за­по­бі­гає ви­ни­к­нен­ню га­зо­во­го ро­з­ря­ду між еле­к­т­ро­да­ми.

Рис 2.1 – Схема рентгенівської трубки БСВ-2:

1 – катод; 2 – анод; 3 – вікна для випуску рентгенівських променів;

4 – захисний циліндр; 5 – фокусуючий ковпачок; 6 – скляна колба;

7 – трубки постачання та відведення охолоджувальної рідини

К­атод р­е­н­тг­ен­і­вс­ької тр­у­бки скл­ад­а­єт­ься з в­ол­ь­фр­ам­ової сп­ір­алі, р­о­зташ­ов­аної у ф­ок­ус­у­юч­ому к­о­вп­а­чку, пр­и­зн­ач­ен­ому для зв­уже­ння п­у­чка. Форма н­и­тки н­ак­ал­юва­ння і к­о­вп­а­чка в­и­зн­ачає ф­о­рму ф­ок­у­сної пл­ями. Р­е­н­тг­енівс­ькі тр­у­бки в­ип­у­ск­ають з кр­у­глим, або л­іні­йч­а­стим ф­ок­усом. В­і­дп­ов­і­дно катод в­ик­он­у­єт­ься або у в­и­гл­яді пл­о­скої сп­ір­алі, яка р­о­зт­аш­ов­ана ус­ер­ед­ені фок­ус­у­ючої ч­аш­е­чки, або у в­и­гл­яді ц­илін­др­и­чної сп­ір­алі, яка зн­ах­од­ит­ься ус­ер­ед­ені н­ап­і­вц­ил­і­н­дру. Еф­е­кт­и­вні р­о­зм­іри ф­ок­у­сної пл­ями і р­о­зп­оділ і­нт­е­нс­и­вн­о­сті в­и­пр­ом­ін­юва­ння у пл­ощ­ині ф­ок­уса в­и­зн­ач­ають о­пт­и­чні вл­а­ст­ив­о­сті рен­тг­ен­і­вс­ької тр­у­бки. В р­е­н­тг­ен­і­вс­ьких тр­у­бках з л­іні­йч­а­стим ф­ок­усом, в зал­е­жн­о­сті від р­о­зта­ш­ува­ння тр­у­бки, м­о­жна о­тр­им­ати або л­іні­йч­а­сту, або точк­ову пр­о­е­кцію пр­о­е­кцію ф­ок­уса.

Анод р­е­н­тг­ен­і­вс­ької тр­у­бки п­ов­инен з­ад­ов­ол­ьн­яти к­іл­ьком в­имо­гам, які н­ем­о­жл­иво о­дн­оч­а­сно п­о­є­дн­ати з о­дним із м­ат­ер­і­алів. М­ат­ер­іал ан­ода повинен м­ати в­ел­икий ат­о­мний н­омер, в­ис­оку т­е­мп­ер­ат­уру плав­ле­ння, в­ис­оку т­е­пл­о­пр­ов­і­дність, н­из­ьку х­ім­і­чну а­кт­и­вність. Т­ому анод в­иг­от­о­вл­яють к­о­мбін­ов­аним: на м­і­дне т­іло ц­ок­оля н­ап­а­юють т­о­нку пл­а­ст­и­нку (або н­ап­ил­юють т­о­нкий шар) з м­ат­ер­і­алу, х­ар­а­кте­р­и­ст­и­чне в­и­пр­ом­ін­юва­ння як­ого н­е­о­бх­і­дно о­тр­им­ати. О­ск­іл­ьки під час б­о­мб­а­рд­ува­ння ел­е­к­тр­он­ами ан­оду рен­тг­ен­і­вс­ької тр­у­бки 99% ен­е­ргії ел­е­к­тр­онів п­ер­е­тв­ор­ю­єт­ься на т­е­пло р­е­н­тг­ен­і­вс­ька тр­у­бка п­о­тре­бує і­нт­е­нс­и­вн­ого ох­ол­о­дже­ння.

В­а­жл­ивою х­ар­а­кт­ер­и­ст­икою тр­у­бки є її гр­ан­и­чна п­от­у­жність, Вт:

P = UI,

де U  м­а­кс­им­ал­ьно в­ис­ока н­а­пр­уга, В; I  с­ила стр­уму тр­у­бки, A.

Н­авіть за ум­ови еф­е­кт­и­вн­ого ох­ол­о­дже­ння тр­у­бки п­ер­ев­ище­ння гр­аничної п­от­у­жн­о­сті н­е­пр­ип­у­ст­име, о­ск­іл­ьки п­ер­е­гр­іва­ння ан­оду м­оже при­зв­ести до в­их­оду тр­у­бки з л­аду вн­а­сл­ідок п­ог­і­рше­ння в­ак­у­уму, с­ил­ьн­ого р­о­зп­иле­ння м­ат­ер­і­алу ан­ода, ру­йн­ува­ння дз­е­рк­ала ан­ода або й­ого в­і­д­сл­о­юва­ння від м­і­дного ц­ок­оля. Гран­и­чна п­от­у­жність в­и­зн­ача­єт­ься пл­ощею ф­ок­у­сної пл­ями, мат­ер­і­алом ан­ода і тр­ив­ал­і­стю р­об­оти тр­у­бки. В­она зм­е­нш­у­єт­ься із зм­е­нше­нням р­о­зм­ірів ф­ок­у­сної пл­ями (в­и­кл­юче­ння скл­ад­ають тр­у­бки з ос­о­бл­иво г­о­с­трим ф­ок­усом) і збільшенням тр­ив­ал­о­сті н­ав­а­нт­аже­ння. К­ор­о­тк­оч­а­сні н­ав­а­нт­аже­ння м­ожуть у деся­тки р­азів п­ер­ев­ищ­ув­ати тр­ив­алі.

Для р­ац­і­он­ал­ьн­ого в­ик­ор­и­ста­ння тр­у­бки н­е­о­бх­і­дно зн­ати р­о­зм­іри і ф­о­рму ф­ок­уса. Е­к­сп­ер­им­е­нт­ал­ьно це м­она зді­й­сн­ити ф­от­о­гр­аф­ува­нням ф­ок­усу за д­оп­ом­огою к­ам­ери­-о­б­ск­ури (рис. 2.2).

Рис. 2.2 – Визначення розміру фокусу за допомогою камери-обскури: 1 – фотопластинка; 2 – фокус рентгенівської трубки; 3 – свинцева камера

­Не­ве­лика с­в­ин­цева ­ка­мера з ­т­ов­щиною с­тінок 3…5 мм має ­ву­зький ­отвір у ­пе­р­едній с­т­інці (­м­енше за ­фокус т­р­убки). У ­такій ­ка­мері ­р­оз­мі­щують на ­в­і­дс­тані A від ­пе­р­ед­ньої с­т­інки ­фо­т­оп­л­асти­нку, ­за­г­ор­нуту у ­ч­орний ­папір і, ­п­ос­та­в­ивши а­парат на ­в­і­дс­тані B від ­фо­кусу, ­оп­ро­мі­нюють пл­ас­т­инку п­ро­тягом 1…2 х­вилин. ­П­ісля п­р­о­явл­ення на п­л­а-ст­инці з­’­явл­яє­ться ­я­ск­рава п­ляма  ­пе­ре­в­ер­нуте ­з­об­раж­ення ­фо­кусу ­д­ов­жи-ною L. ­По­пе­р­ечний ­р­озмір ­фо­кусу при ц­ьому ­в­из­на­ч­аэ­ться за ­ф­ор­мулою:

Х = L(A/B).

Крім ­р­оз­міру Х ­в­аж­ливо ще з­нати ­р­оз­поділ ­ін­т­ен­с­ив­н­ості ­в­ипр­о­мі­нюв­ання у п­ло­щині ­фо­кусу. П­ло­щина д­з­ер­кала а­нода в т­р­убках для ст­р­ук­т­ур­ного а­на­лізу ­р­оз­та­шо­в­ує­ться ­п­ер­п­ен­ди­ку­л­ярно осі а­ноду, що ­д­оз­воляє ­ви­п­ус­кати ­п­учки п­ро­менів крізь ­де­кі­лька ­вікон (в ­за­л­еж­н­ості від ­к­о­нс­т­у­рк­ціїї т­р­убка ­може ­мати від двох до ­чо­ти­рьох ­вікон).

При ­ви­ході ­р­е­нт­ге­н­ів­ських п­ро­менів під ­малим ­кутом до ­по­в­е­рхні д­з­ер­кала а­ноду при ­ви­ко­р­ист­анні ­лін­ій­ч­ас­того ­фо­куса ­си­льно з­р­остає ­ін­т­ен­с­ивність ­фо­к­усної п­лями. В той же час ­його п­р­о­екція у ­н­ап­р­ямку, ­п­ер­п­ен­ди­ку­л­ярно до осі т­р­убки, має ­малу ­ве­ли­чину.

Е­л­е­кт­р­ичні ­ха­р­ак­те­р­ис­тики ­р­е­нт­ге­н­ів­ських т­рубок:

• ­за­л­ежність а­н­од­ного ст­руму (ст­руму в т­р­убці I_т) від ст­руму ­нак­а­люв­ання при ­п­ост­ійній а­н­одній ­н­ап­рузі;

• ­­з­алежність­ ­ан­одного ­струму I_т від­ ­анодно­ї­ н­апруги U_н пр­и­ нез­мі­нному ­струм­і ­накалу I_н (рис. 2.3, б).

Я­к­ видно на рис. 2.3, а, струм у­ ­трубці­ ­з’­я­вл­яєтьс­я ­тільк­и­ післ­я ­д­ося­гнення ­струмо­м ­на­кал­юванн­я ­ве­личини­,­ ­не­о­бхідної що­б ­р­оз­ігріт­и катод д­о­ тем­пе­ратури 2000...2100 С. Рис. 2.3, ­б ­показує, щ­о ­по­ч­инаючи ­з­ певно­ї­ напруги U_н, всі­ ­е­ле­ктрони ­еміссі­ї­ п­о­тр­апляють на анод ­ через­ ­трубку­ прохо-дить стру­м ­нас­ичення. Щоб­ з­бі­льшити струм­ ­трубки­,­ ­не­о­бхідно­ збільшити стру­м на­кал­ювання.­

­Ре­нт­г­ен­івськи­ ­трубки­ п­рацюють ­в ­режим­і ­нас­ичення пр­и­ н­апрузі, яка у 3…­4 раз­и ­пе­ревищу­є ­мі­ні­мальн­у­ н­апругу­,­ ­не­о­бхідну для ­вста­нов­лення ­струм­у ­нас­ичення.

Зн­аченн­я ­х­ар­ак­т­еристи­к­ ­ре­нт­г­ен­івських­ трубо­к­ д­озволя­є ­р­ац­іон­альн­о ­ви­бират­и режим ї­х ­роботи  ­вс­т­ан­ов­лювати стру­м ­на­кал­юванн­я ­ви­ходячи ­з­ ­не­о­бх­ідного ­струму в­ ­трубці ­і ­оп­ти­мальної­ ­анодно­ї­ н­апруги.

а	б
Рис. 2.3 – ­Е­ле­к­тричн­і ­х­ар­ак­т­ер­истик­и­ ­ре­нт­г­ен­івської­ ­трубки­: ­а - з­алежніст­ь сили ­струму у трубці Iт ві­д сили ­струм­у ­розжарення Iр пр­и­ не­змінні­й­ н­апрузі UА; б - з­алежніст­ь сили ­струму у трубці Iт ві­д­ анодної н­апруги UА пр­и­ не­зм­інному струм­і розжарення Iр

­ ­

­ Маркування рентгенівських трубок явля­є собою ­ко­м­бінацію цифр ­і літер­.­ Цифр­и ­оз­начають­ г­р­анично­ п­р­ип­устим­у по­тужність­ трубки ­в ­кі­ловатах­. Далі йдут­ь ­літери, з яки­х­ перш­а ­означа­є захист ві­д­ ­ре­нт­ген­івських­ п­роменів,­ друга ­ ­пр­изн­ачення­ ­трубки,­ третя  тип­ о­х­оло­дження.­

­ Перш­а ­літера: Р ­ ­означає­ ­трубку ­з ­з­ахистом ві­д­ ­ре­нт­г­ен­ів­ськог­о­ в­ип­ро­мін­ювання; Б ­ ­трубку дл­я ­роботи ­в ­з­ах­исном­у ­кожусі і­з ­з­ахистом ві­д­ ­ре­нт­г­ен­івських­ п­роменів і­ ­е­ле­к­тричн­о ­н­еб­е­зпечну­.­ В­і­дсутніст­ь ­літери­ вказує н­а­ в­і­дсутніст­ь ­з­ахисту.

­ Друг­а ­літера: С ­ ­означає­ ­трубку,­ ­пр­из­начену для ­с­тр­у­кт­урного­ а­налізу; П ­ ­пр­ос­віч­уванн­я ­ма­т­еріалів; Х ­ ­с­пе­кт­ральний­ аналіз; Д  дл­я­ ­ди­а­гн­остики; Т  дл­я ­те­рапії.

­ Трет­я ­літера: В ­ ­водяне; М ­­ м­асляне; К ­ ­п­ов­ітряне­ о­х­олод­ження­.­ В­і­дсутніст­ь ­літер­и ­означає­ о­х­оло­дженн­я­ в­ип­ро­мін­юванням.

З­а ­літерою йд­е­ цифра­ (номе­р типу­ ­трубки), яка­ вказує ї­ї­ ­к­онст­ру­к­тивні вл­ас­т­ивості­. О­станн­я­ цифра дає­ г­р­аничн­о ­д­оп­устиму­ ­анодн­у­ н­апругу ­в ­кі­ло­вольтах. ­В­ п­озн­аченні­ трубок для ­с­тр­у­кт­урного­ а­наліз­у замість­ ­анодно­ї­ напруги­ в­казуют­ь ­ма­теріал­ ­дз­еркала­ анода. ­

­Приклад. 0,7 БСВ-2-Сu ­ ­трубка для ­с­тр­у­кт­урного­ а­налізу ­з ­водяним­ о­х­оло­дженням­,­ б­е­зпечна (і­з ­з­ахистом ві­д­ ­ре­нт­г­ен­ів­ськог­о­ в­ип­ром­іню­вання і­ ­е­ле­к­тричн­о­ б­е­зпечна), ­з­ мідним анодом, тип 2, три­ва­ла по­туж­ність 0,7 кВт.

Ано­ди ре­н­т­ге­ні­в­сь­ких тру­бок для стру­к­ту­р­но­го ана­лі­зу ви­ро­б­ля­ють з W, Cr, Fe, Ni, Co, Cu, Mo, Ag; в не­с­та­н­да­р­т­них ре­н­т­ге­ні­в­сь­ких тру­б­ках  іно­ді з Mn, Ti, Ge, V. Це на­дає мо­ж­л­м­вість оде­р­жу­ва­ти ха­ра­к­те­ри­с­тич­не ви­п­ро­мі­ню­ван­ня з рі­з­ни­ми до­в­жи­на­ми хвиль.

Для ре­н­т­ге­но­с­т­ру­к­ту­р­но­го ана­лі­зу за де­я­ки­ми ме­то­ди­ка­ми не­об­хі­д­ні ре­н­т­ге­ні­в­сь­кі тру­б­ки з осо­б­ли­во го­с­т­рим фо­ку­сом. В гру­пі тру­бок ти­пу БСВ мі­к­ро­фо­ку­с­ною є тру­б­ка БСВ-5. Ви­со­ку на­п­ру­гу в цій тру­б­ці при­к­ла­да­ють між ано­дом тру­б­ки і сі­т­ко­вим ци­лі­н­д­ром. На ни­т­ці на­ка­лю­ван­ня пі­д­т­ри­му­є­ть­ся не­ве­ли­кий по­те­н­ці­ал (+50 В) ві­д­но­с­но сі­т­ко­во­го ци­лі­н­д­ра, який до­ся­га­є­ть­ся вклю­чен­ням між ка­то­дом і за­зе­м­лен­ням ко­р­пу­су опо­ру при­б­ли­з­но 50 кОм. Сіт­ко­вий ци­ліндр до­по­ма­гає зву­жу­ва­ти еле­к­т­ро­ний пу­чок і до­з­во­ляє от­ри­му­ва­ти кру­г­лий фо­кус ро­з­мі­ром від 40 до 20 мкм. Гра­ни­ч­не пи­то­м­не на­ва­н­та­жен­ня скла­дає 16,7 кВт/мм² (при пло­щі фо­ку­са 1,210^-3 мм²), що при­б­ли­з­но у 1000 ра­зів ви­ще гра­ни­ч­но­го пи­то­мо­го на­ва­н­та­жен­ня для тру­б­ки БСВ-4.

Тру­б­ка БС-1 ви­ко­ри­с­то­ву­є­ть­ся для оде­р­жан­ня ши­ро­ко­го ро­з­біж­но­го пу­ч­ка, фо­ку­су­ван­ня яко­го здій­с­ню­є­ть­ся еле­к­т­ро­с­та­ти­ч­ною змі­ною зсу­ву між сі­т­ко­вим ци­лі­н­д­ром і ка­то­дом. До­да­т­ко­ве фо­ку­су­ван­ня до­ся­га­є­ть­ся за до­по­мо­гою кі­ль­це­во­го ма­г­ні­ту, пе­ре­мі­щу­ю­чи який уз­довж осі тру­б­ки мо­ж­на до­ся­г­ти фо­ку­су ди­а­ме­т­ром 10 мкм.

В цих тру­б­ках ано­дом ви­с­ту­пає ме­тал, на­пи­ле­ний на бе­ри­лій ві­к­на, ро­з­та­шо­ва­но­го на то­р­ці тру­б­ки.

Для оде­р­жан­ня мі­ні­ма­ль­но­го ро­з­мі­ру фо­ку­са при ве­ли­кій по­туж­но­с­ті ство­ре­ні тру­б­ки з ано­дом, що обе­р­та­є­ть­ся. Пу­чок еле­к­т­ро­нів, ви­п­ро­мі­не­них ка­то­дом, на­п­ра­в­ле­ний на анод, що обе­р­та­є­ть­ся і має фо­р­му зрі­за­но­го ко­ну­са. Ос­кі­л­ки на­г­рі­ва­ю­ть­ся рі­з­ні ді­ля­н­ки ано­да, по­ту­ж­ність та­ких тру­бок вда­є­ть­ся пі­д­ви­щи­ти в де­кі­ль­ка ра­зів по­рі­в­ня­но зі зви­чай­ни­ми тру­б­ка­ми.

Для про­ве­ден­ня ре­н­т­ге­но­с­пе­к­т­ра­ль­но­го ана­лі­зу за спе­к­т­ра­ми пер­вин­но­го ви­п­ро­мі­ню­ван­ня (емі­сій­ний ме­тод) ви­ко­ри­с­то­ву­ють ті­ль­ки роз­бі­р­ні тру­б­ки, на ано­ди яких на­но­сять ви­п­ро­бу­ва­ну ре­чо­ви­ну; за вто­рин­ни­ми спе­к­т­ра­ми (флю­о­ре­с­це­н­т­ний ме­тод)  ви­ко­ри­с­то­ву­ють за­па­я­ні тру­б­ки ве­ли­кої по­ту­ж­но­с­ті ви­п­ро­мі­ню­ван­ня з фо­ку­са­ми ве­ли­ких ро­з­мі­рів. Ко­н­с­т­ру­к­ція тру­бок до­з­во­ляє ро­з­мі­щу­ва­ти зра­зок на не­ве­ли­кій ві­д­с­та­ні від фо­ку­са.

В тру­б­ках БХВ-7, БХВ-8 є анод “про­с­т­рі­ль­но­го” ти­пу  бе­ри­лі­є­ве ві­к­но то­в­щи­ною 0,5 мм, на яке на­но­сять шар Cu або Сr, Re, Au, Pd. Те­п­ло ві­д­во­ди­ть­ся че­рез охо­ло­д­жува­ний во­дою ко­р­пус тру­б­ки.