2. Принципи вузлоутворення.

Із зростанням ємності телефонної мережі збільшується число РАТС, а інтенсивність навантаження між ними зменшується. Одним з методів підвищення пропускної спроможності міжстанційних ЗЛ на районованій мережі є утворення вузлових станцій.

Вузлова станція - це сукупність комутаційних пристроїв, до входів та виходів яких підключені ЗЛ до кінцевих станцій, і за допомогою яких навантаження, що надходить з різних напрямків на входи вузла, розподіляється по іншим напрямкам, що ввімкнені у виходи вузла. Вузлова станція не має власних абонентів і, як правило, розміщується в одній будівлі з однією із кінцевих станцій. Обладнання вузла звичайно складається з однієї ступені ГШ.

Вузол вихідного повідомлення ВВихП об’єднує вихідне від групи близько розташованих станцій навантаження і розподіляє його по напрямках до інших РАТС чи груп РАТС.

Вузол вхідного повідомлення ВВхП об’єднує вхідне до групи близько розташованих станцій навантаження і розподіляє його по напрямках до цих станцій. При цьому зв’язок всередні групи РАТС, що розглядається, може здійснюватись по принципу “кожна з кожною” або через свій вузол.

Вузол вихідного повідомлення

Вузол вхідного повідомлення

Територія, яка обслуговується кожним вузлом , називається вузловим районом.

Кількість об’єднуваних ВВихП станцій обмежена подільністю (числом напрямків) після застосованої ступені ГШ: для ВВихП ДКС - це 10 РАТС , один ВВихП координатної системи 20.

Для ВхП подібних обмежень немає - кількість об’єднаних станцій визначається економічними показниками, зручністю побудови мережі та іншими факторами.

Звичайно застосування ВВхП зв’язують з переходом МТС на 6-значну нумерацію абонентських ліній , а ВВихП - на 7- значну.

А) Мережа з шестизначною нумерацією (максимум 400 - 500 тис.)

На МТС з 6-значною нумерацією телефонів утворюються до 8 вузлових районів (ВР) - по кількості різних перших цифр абонентських номерів. В кожному ВР може бути до 10 РАТС, коди яких відмічені другою цифрою.

Зв’язок між РАТС, розрашованих в різних ВР, здійснюється через ВВхП, а між РАТС одного ВР - за принципом “кожна з кожною” або для всіх чи частини координатних РАТС - через свій ВВхП. Для цього на МТС прокладаються пучки ЗЛ наступного вигляду:

1. Кожна РАТС з’єднується з усіма ВВхП “чужих” ВР. Подібних пучків ЗЛ від РАТС виходить по кількості “чужих” ВВхП, але не більше 7, а на ВВхП приходить також по кількості “чужих” РАТС, але не більш 70.

2. Кожен ВВхП з’єднується з усіма РАТС свого району. Кількість пучків ЗЛ у ВР залежить від кількості РАТС.

3. Всередені вузлового району з’єднання від ДК РАТС до інших та між близько розташованими станціями передбачено за принципом “кожна з кожною”, а від координатних РАТС до віддалених - через ВВхП. З’єднувальні лінії від координатних РАТС до свого ВВхП можна також використовувати для організації обхідних з’єднань.

На ДКС напрямок до ВР вибирається на I ступені ГШ, а до РАТС свого ВР - на II ГШ.

Ступінь III ГШ на свіх РАТС звичайно використовується для визначення напрямку до тисячних абонентських груп.

На координатних станціях вибір напрямку до ВВхП і РАТС свого ВР часто поєднується на ступені I ГШ. При цьому напрямок до ВВхП визначається за першою цифрою, а до РАТС свого ВР - по першим двом цифрам.

Оцінка економічності мережі при 6-значній нумерації

Приклад: n - кількість РАТС одного ВР;

k - кількість ВР.

1. Кількість пучків ЗЛ між РАТС одного вузлового району:

r_ВР = n×(n-1)

2. Кількість пучків ЗЛ між ВВхП та РАТС свого ВР:

r_{вих ВВхП} = n

3. Кількість пучків ЗЛ між РАТС та всіма ВВхП, за виключенням свого, визначається таким чином:

r_{вх ВВхП} = n×(k-1)

Отже, для розрахунку кількості пучків ліній, що використовуються при групоутворенні з використанням ВВхП:

r_{вузл.(6-т.)} = k×(r_ВР+r_{вих ВВхП}+r_{вх ВВхП}) = k×n×(n+k-1)

ρ_{без вузл}=n∙k∙(n∙k-1)

Б) Мережа з семизначною нумерацією (більш як 450 тис.)

При 7-значній нумерації перша цифра абонентського номера визначає вихід на міліонну зону, друга - на один з десяти можливих в зоні 100 - тисячних вузлових районів, а третя - на РАТС в цьому ВР.

У відповідності до цього за кожним ВР закріплюється двохзначний код, а за РАТС - трьохзначний.

При переході до семизначної нумерації для збільшення пучків ЗЛ використовують ВВП.

Особливості побудови мережі ЗЛ за наявністю ВВП розглянемо на прикладі двох ВР, що відносяться до різних зон.

Економічність мережі при 7-значній нумерації

Приклад: n - кількість РАТС ВР;

k - кількість ВР;

m - кількість зон.

1. Кількість пучків міжстанційних ліній при з’єднанні “кожен з кожним”;

r_SВР = k×n×(n-1)

2. Кількість пучків вузлових ліній:

r_{вих ВВхП}+r_{вх ВвихП} = 2×n×k

2. Кількість пучків міжвузлових ліній:

r_{вх ВВхП}+r_{вих ВвихП} = k×(k-1)

2. Кількість пучків при вузлоутворенні з використанням ВВхП та ВВП:

r_ВР = m×[r_SВР+r_{вих ВВхП}+r_{вх ВвихП}+r_{вх ВВхП}+r_{вих ВвихП}] = m×k×(n²+n+k-1)

2. Кількість пучків при з’єднанні по принципу „кожний з кожним”

ρ_к.к.=m∙k∙n(m∙k∙n-1).

Принципи побудови телефонних мереж сільських адміністративних районів(ТМ САР)

Мережі сільського телефонного зв’язку (СТЗ) обслуговують абонентів, що розташовані на території сільського адміністративного району. В склад СТЗ входять всі телефонні станційні та лінійні споруди районного центру, селищ та інших населених пунктів.

Абонентами СТЗ є бригади, ферми та інші внутрішньогосподарчі об’єкти, відділення зв’язку, лікарні та ін. В сільські АТС включаються також квартирні телефони.

Особливістю СТЗ є те, що мають місце невеликі абонентські групи, віддалені одна від одної на значні відстані.

На ТМ САР передбачено радіальну (одноступінчату) та радіально-вузлову (одно- і двоступінчата схема) побудову з можливістю використання поперечних (прямих та обхідних) шляхів.

Одноступінчата схема побудови ТМ САР, представлена на рис.6, більш бажана, так як вона забезпечує нижче загасання з’єднувальних трактів, спрощує станційне обладнання, покращує якість розмовного тракту, прискорює процес встановлення з’єднань.

Основою ТМ САР є центральна станція (ЦС).

Рис.6. Одноступенева схема побудови ТМ САР

Центральною станцією сільської телефонної мережі району є телефонна станція райцентру. ЦС має зв’язок з міжміською станцією районного вузла зв’язку (МТС ), через яку абоненти ТМ САР можуть виходити на міжміську мережу країни. Зв’язок між ЦС та МТС здійснюється по лініях односторонньої дії: замовним - для замовлення міжміської розмови та з’єднувальним - для здійснення цієї розмови та вхідних міжміських з’єднань. Абоненти ТМ САР мають можливість безпосереднього виходу через замовно-з’єднувальні лінії (ЗЗЛ) на автоматичну міжміську телефонну станцію (АМТС), яка, як правило, розміщується в обласному центрі. Через ЦС абоненти ТМ САР можуть викликати спецслужби райцентру (пожежну охорону, швидку медичну допомогу і т.д.).

В населених пунктах району встановлюються кінцеві станції (КС) , що вмикаються в ЦС за допомогою з’єднувальних ліній двосторонньої або односторонньої дії. Така схема побудови мережі називається одноступеневою.

Кількість з’єднувальних ліній між двома сільськими АТС, як правило, невелика (від декількох ліній до 20 - 30), але довжина їх велика.

Для зменшення витрат на лінійні споруди застосовується двоступінчата побудова мережі (рис.7) : віддалені від райцентра КС вмикаються у вузлові станції (ВС), що здійснюють безпосередній зв’язок з ЦС. Однак, двоступінчата схема застосовується тільки за умови техніко-економічної доцільності вузлоутворення.

Рис.7. Двоступенева схема побудови ТМ САР

Звичайно КС має зв’язок тільки з ВС або ЦС. Але в деяких випадках виникає необхідність безпосереднього зв’язку між двома КС або ВС. Такі поперечні зв’язки передбачені в обладнанні сільських АТС.

На ТМ САР раніше застосовувались розроблені для умов сільського зв’язку аналогові АТС координатної системи типу К50/200М ємністю 50 - 200 номерів у якості кінцевих станцій та АТС - К100/2000 в якості вузлових і центральних станцій. Для ЦС великих ємностей могли бути використані АТС міського типу АТСКУ. Зараз на сільських телефонних мережах застосовуються сучасні цифрові АТС такі, як КВАНТ-Е, ЄС-11, ДОНЕЦЬ, SI – 2000 та багато інших, що надають багато допоміжних можливостей абонентам села.

Зв'язок міських і сільських телефонних мереж

У випадку декількох АТС у райцентрі, міська мережа райцентру і сільська мережа утворять єдину комбіновану \ мережа зв'язку. При побудові комбінованої мережі на МТМ повинна передбачатися організація транзитного вузла сільсько-приміського зв'язку(ВСП), через який здійснюється зв'язок станцій ТМ САР між собою і зі станціями МТМ. Крім того, через ВСП забезпечується зв'язок з вузлами спецслужб(ВСС) міської телефонної мережі і вихідний і вхідний внутрішньозоновий і міжміський зв'язок абонентів ТМ САР, а іноді й абонентів МТМ.

Якщо місто має районовану МТМ без вузлоутоворення і сумарна ємність комбінованої мережі не перевищує | 80 тис. номерів, то в ВСП включаються всі сільські АТС і він зв'язується з міськими РАТС полнозвязним способом. Якщо місто має районовану мережу з вузлоутворенням, то ВСП включається в МТМ на правах транзитного вузла при місцевому і міжміському зв'язку 100-тисячного вузлового району.