Список літератури
Основна
Автоматическая коммутация: Учебник для вузов /О.Н.Иванова, М.Ф.Копп, З.С.Коханова, Г.М.Метельский; Под ред. О.Н.Ивановой. М.: Радио и связь, 1988.
Станционное оборудование сельской телефонной связи: Учебник для рабочих связи /Ю.Н.Корнышев, А.Я.Маркович, М.Н.Пискер, В.М.Романцов. Под ред. Ю.Н.Корнышева. 2-е изд. перераб. и доп. М.: Радио и связь, 1990.
Станционные сооружения городских телефонных сетей. Учебник для рабочих связи / Ю.Н. Корнышев, А.Я.Маркович, М.Н.Пискер, В.М.Романцов. Под ред. Ю.Н.Корнышева. М.: Радио и связь, 1987.
Квазиэлектронная АТС «Квант» / В.О.Жогло, А.А.Иванов, А.П.Иванов и др. Под ред. Я.Я. Лочмелиса.-М.: Радио и связь, 1987.-256с.
Е.К.Васильев, Л.М.Симкин. Квазиэлектронные и электронные телефонные станции. Учебное пособие для рабочих. М.: Радио и связь, 1991.
(11)Ивашко В.В., Мирталибов А.Я. Оконечные и коммутационные устройства систем автоматической коммутации. Киев, 1997 с. 71.
(12)Г.С. Гайворонская. Основы построения сетей и систем телефонной связи. Одесса, 1997 с. 104.
Додаткова
1. Аваков Р.А., Шилов О.С., Исаев В.И. Основы автоматической коммутации: Учебник для вузов.-М.: Радио и связь, 1981.-288с.
2. Зайончковский Е.А., Пшеничников А.П., Романцов М.Н. Автоматическая междугородняя телефонная связь. М.: Радио и связь, 1994.
1.Первинні та вторинні мережі.
2. Тракт телефонної передачі,її складові частини. 7,с.12, Д.2,с.14-16,
3. Структура розмовних трактів та їх комутація. Д.1, с.7-82, с.14-21
4. Типи комутаційних станцій та вузлів. 7, с.5-10,
1, с.43-47
Завдання на СРС.
1.Типи комутації. 1, с.77-79,6, с.16-30
2. Вузли комутації та типи з¢єднань на мережі. 7, с.7- 11
Д.1, с.50-56
Завдання на СРС
Телефонні апарати.
1.Класифікація телефонних апаратів. . 1, с.32; 11,с.10
2.Структурна схема та основні прилади телефонних апаратів Д.1, с.18-20
3.Протимісцеві схеми телефонних апаратів. 1, с.36-40
4.Основні параметри та характеристики телефонних апаратів.1, с.42-43
5.Основні властивості звуків мови та слухового сприйняття.1, с.14-21
6.Призначення , принцип роботи та параметри вугільного мікрофону. 1, с.26-31
7.Побудова та принцип роботи електромагнітних телефонів.1, с.21-2
8.Конструкція та принцип роботи електромагнітного реле.1, с.64-74
9. Електромагнітні шукачі. .1, с.48-52
10.Способи побудови комутаційних блоків1, с.52-58
11.Багатократні координатні з¢єднувачі, МФЗ, МГС.1, с.60-64
1.Первинні та вторинні мережі
Під мережами електрозв’язку розуміють сукупність комутаційних мереж та служб, що забезпечують транспортування інформації.
До елементів мережі зв’язку відносяться:
1) Абонентські термінали (АТ), що забезпечують взаємодію користувача з мережею по введенню, виведенню та первинній обробці повідомлення. Абонентські термінали перетворюють інформацію користувача в сигнали електрозв’язку, вони розміщуються в кінцевих пунктах (КП), які можуть бути стаціонарними або рухомими (мобільними).
2) Вузли зв’язку, які розподіляють повідомлення між користувачами по різним напрямкам зв’язку. Розрізняють комутаційні та мережеві вузли зв’язку. Основна різниця в них полягає в тому, що комутаційні вузли забезпечують короткочасне з’єднання (комутацію) каналів, а мережеві – довгострокові (кросове з’єднання).
3) Направляючі системи (лінії зв’язку) – надають шляхи передавання повідомлень в мережах електрозв’язку.
4) Системи передавання (СП) забезпечують передавання та прийом повідомлення по направляючим системам.
5) Системи керування мережею – виконують функції короткострокового планування мереж та контролю за їх роботою.
Структура мережі відображає здібність мережі до забезпечення доставки інформації в різні її пункти.
Для вивчення загальних структурних властивостей мережі з стаціонарними пунктами часто користуються представленням її у вигляді графу, де вузли графу відповідають пунктам мережі, а ребра - лініям або каналам між цими пунктами. Зв’язок між пунктами існує тоді, коли є можливість передавати інформацію з одного пункту в інший.
Шляхом між вузлами 1 і 2 називається послідовність ребер, що починаються в першому вузлі мережі, а закінчуються в другому та не проходять два рази через один і той же вузол. Зв’язною називається мережа, будь-які вузли якої зв’язані хоча б одним шляхом.
В залежності від властивостей ребра можуть бути направленими або ненаправленими. Для різних кількісних оцінок ребрам приписується вага – число або сукупність чисел, що характеризує властивість цього ребра як елемента шляху для передавання інформації. Такою вагою найчастіше є довжина ребра, його пропускна спроможність, надійність, вартість та інше. Кількість ребер, що закінчуються у вузлі, називається рангом вузла. Вузол першого рангу є тупиковим – через нього не можуть проходити транзитні шляхи. Вузли, з’єднані ребрами, називаються суміжними.
Основні структури мережі:
1) Повнозв’язна – з’єднання за принципом “кожна з кожною”. В такій мережі число ребер при N вузлах дорівнює N(N-1)/2. Мережа побудована повнозв’язним способом, має високу надійність, оскільки порушення зв’язку між двома пунктами не порушить роботу всієї мережі.
2
1
3
5 4
Рис. 1а
2) Деревовидна – мережа, в якій між кожною парою вузлів може бути тільки один шлях. Кількість ребер в такій мережі дорівнює N-1.
Рис. 1б
Різновидом цієї структури є: зіркоподібна або радіальна (1в), радіально-вузлова (1г), лінійна мережі (1д). Недоліки: велика протяжність каналів між територіально близько розташованими пунктами та низька надійність мережі, оскільки при виході з ладу транзитного вузла порушується зв’язок всієї мережі.
Рис. 1в Рис. 1г Рис. 1д
3) Кільцева мережа – мережа, в якій між кожними двома пунктами завжди існують два шляхи. Кількість ребер в ній дорівнює кількості вузлів.
Рис. 1е
4) Сіткова – мережа, де кожний вузол є сумісним тільки з невеликою кількістю інших вузлів, що найближче розташовані. Серед сіткових розрізняють плоскі (планарні) мережі, які можуть бути зображені без перетину ребер та неплоскі. До планарних відносяться стільникові (1з) та решіткові, що застосовуються для побудови мереж зв’язку з рухомими об’єктами.