
- •3 Рода: f
- •Лабораторна робота №1. Тема: „Дослідження та вимірювання гостроти слуху. Проведення аудіометрії за допомогою різних аудіометрів ”.
- •Опорно-руховий апарат
- •1.Означення інфразвуку.
- •2.Джерела інфразвуку.
- •3.Дія інфразвуку на людину.
- •Розповсюдження інфразвуку
- •Фізіологічна дія інфразвуку
- •Тема: «Визначення коефіцієнта поверхневого натягу».
- •Контрольні запитання.
- •1.Утворення потенціалу спокою.
- •2.Утворення потенціалу дії.
- •Пристрої знімання інформації
- •1).Електроди:
- •2). Давачі або датчики.
- •1. Будова мембрани.
- •Блок –схема діагностичної апаратури:
- •Пристрої знімання інформації
- •1).Електроди:
- •2). Давачі або датчики.
- •Постійний та змінний струм.
- •Характеристика струму:
- •Дія струмів на людину
- •Види поляризації:
- •Процеси:
- •Дія електричного поля:
- •Магнітне поле.
- •Дія магнітного поля на організм:
- •Тема 5 «Елементи квантової механіки. Люмінесценція. Індуковане випромінювання. Лазери».
- •Графік залежності для обраної т від :
- •Прилад-тепловізор
- •Електронний парамагнітний резонанс.
- •Види електронних мікроскопів. Просвічуюча електронна мікроскопія
- •Просвічуюча растрова(скануюча) електронна мікроскопія (прем)
- •Растрова (скануюча) електронна мікроскопія
- •Сфери застосування електронних мікроскопів
- •Закон заломлення:
- •Завдання до самостійної роботи та самоконтролю.
- •Коефіцієнти якості різних видів випромінювання:
- •1 Грей дорівнює такій поглинутій дозі випромінювання, за якої 1 кг речовини поглинає 1 Дж енергії йонізуючого випромінювання.
- •1. Класифікація радіологічних методів.
Електронний парамагнітний резонанс.
Атоми парамагнетиків мають власне магнітне поле. У зовнішньому магнітному полі енергетичні рівні атома розщеплюються на підрівні – ефект Зеємана.
Е2
Е1
↑νрез=Δ
Е/h
ΔЕ=
Е2
– Е1
Якщо таку речовину опромінювати електромагнітними хвилями, то електрон буде поглинати ті кванти, частота яких νрез=Δ Е/h , де ΔЕ – різниця енергій підрівнів.
Озн. Електронним парамагнітним резонансом називається вибіркове поглинання електромагнітних хвиль певної частоти парамагнетичною речовиною в постійному магнітному полі, зумовлене переходом електрона між підрівнями Зеєманівського розщеплення енергетичних рівнів (ЕПР). ЕПР спостерігається, якщо на речовину одночасно діють:
А) постійне магнітне поле;
Б) електромагнітна хвиля з частотою νрез.
ЕПР можна спостерігати так: при νрез – const плавно змінювати індукцію В. Резонансне поглинання буде при деякому значенні В (в інтервалі ΔВ), ширина інтервалу залежить від часу життя збудженого стану.
Застосування:Застосовують спектрометр ЕПР: в магнітне поле (В – змінюється) розміщують речовину і пропускають через неї СВЧ-випромінювання певної частоти. Приймач забезпечує спостереження і запис спектрів. ЕПР застосовують для медико-біологічних досліджень:
Виявлення і дослідження вільних радикалів (вони прармагнетики). Дослідження опромінених білків дозволило пояснити механізм утворення вільних радикалів і простежити зміни первинних і вторинних продуктів радіаційного ураження;
Визначають канцерогенну активність речовин;
Спін-мітки: до біологічної молекули приєднується відоме парамагнітне з’єднання. Можна отримати інформацію про положення різних груп атомів у молекулі про природу і орієнтацію хімічних зв’язків;
Спінові зонди – парамагнітні частинки, які нековалентно зв’язані з молекулами досліджуваних речовин. Зміна ЕПР-спектра – зондів свідчить про зміну стану оточуючих молекул. Можна визначити мікров’язкість, напруження ліпідів.
II. Ядерний магнітний резонанс (1946р. Блох і Парселл)
Суть: ядра атомів складаються з протонів і нейтронів, які мають магнітні моменти. Магнітний момент ядра складається з магнітних моментів протонів і нейтронів. У зовнішньому магнітному полі енергетичні рівні ядра розчіпляються на підрівні. Якщо подіяти електромагнітними хвилями, то буде поглинання тієї частоти νрез, яка відповідає різниці енергії підрівнів;
νрез=ΔЕ/h
Озн. Ядерний магнітний резонанс - це вибіркове поглинання електромагнітних хвиль певної частоти ядрами в постійному магнітному полі, зумовлене розщепленням енергетичних рівнів ядра або переорієнтацією магнітних моментів ядер.
νрез залежить від оточення даного атома, тому в медицині ядерний магнітний резонанс дає змогу досліджувати морфологію тканин.
ЯМР-томографи: замінено МРТ – магніто-резонансні томографи.
В основному розглядаються ядра водню-протони. По резонансу по них можна встановити неоднорідностей у водовмісних тканинах.
Реально: в томографах частота електромагнітної хвилі не змінюється, а «прощупування» різних областей досягається плавною зміною зовнішнього магнітного поля, яке створюється електромагнітами.
Генератор
хвилі посилає імпульс певної довжини,
ядра перерізу переходять в збуджений
стан і під час паузи випромінюють
електромагнітну хвилю тієї ж частоти,
яка уловлюється котушкою генератора.
Керуючи постійним магнітним полем,
задаючи характер його зміни у просторі
можна обирати площини перерізів, де
досліджується концентрація потрібних
ядер. ν = 42,58٠
2π
- для водню. Отримуємо зображення
малорухомих тканин. Області з малою
густиною протонів: повітря, кістки, а
також рухомі речовини (кров, лімфа) дають
слабі зображення – темні області.
Швидкість затухання МР-сигнала залежить
від фази (у рідині повільні) і злоякісні
пухлини збільшують час на 30-35%. Кушетка
з пацієнтом рухається відносно котушки,
час 0,5-1 год., шари 3-4 мм. Більш інформативна
ніж КТ.
Співвідношення невизначеності Гейзенберга
В квантовій механіці існують обмеження в можливостях одночасного визначення координати частинки і величини її імпульсу.
Δx = Δpx ≥ħ
Чим точніше визначена одна з цих двох змінних величин, тим з меншою точністю може бути визначена інша і навпаки.
Хвильові властивості мікрочастинок
Корпускулярно-хвильовий дуалізм: має універсальний характер. Вперше ця ідея висловлена фіранцузьким фізиком Лії де Бройлем у 1924 р. Всі частинки, які мають певний імпульс, мають хвильові властивості:
P=
λ
- довжина хвилі де Бройля.
Формула де Бройля експериментально підтверджена дослідами з розсіюванням частинок на кристалі.
Поняття про електронний мікроскоп
Якщо взяти фольгу 10-5 см з золота і пропустити електрони, то побачимо дифракційну картину:
В електронному мікроскопі замість променів жмуток електронів, а замість лінз – магнітні поля. Можна розглянути предмети зрівняні з атомами.
Самостійна робота №14.
Тема: «Роль магнітно – резонансної терапії в лікуванні захворювань».
Література: В.П Марценюк та ін. «Медична біофізика і медична апаратура», ст..230 – 233, 274 – 279.
Питання.
1.Фізичні основи магнітно – резонансної томографії.
2.Діагностику захворювань яких органів здійснюють за допомогою МРТ?(застосуйте для відповіді +--вказаний вище підручник).
Теоретичні відомості.
Ядерний магнітний резонанс (1946р. Блох і Парселл)
Суть: ядра атомів складаються з протонів і нейтронів, які мають магнітні моменти. Магнітний момент ядра складається з магнітних моментів протонів і нейтронів. У зовнішньому магнітному полі енергетичні рівні ядра розчіпляються на підрівні. Якщо подіяти електромагнітними хвилями, то буде поглинання тієї частоти νрез, яка відповідає різниці енергії підрівнів;
νрез=ΔЕ/h.
Озн. Ядерний магнітний резонанс - це вибіркове поглинання електромагнітних хвиль певної частоти ядрами в постійному магнітному полі, зумовлене розщепленням енергетичних рівнів ядра або переорієнтацією магнітних моментів ядер.
νрез залежить від оточення даного атома, тому в медицині ядерний магнітний резонанс дає змогу досліджувати морфологію тканин.
ЯМР-томографи: замінено МРТ – магніто-резонансні томографи.
В основному розглядаються ядра водню-протони. По резонансу по них можна встановити неоднорідностей у водовмісних тканинах.
Реально: в томографах частота електромагнітної хвилі не змінюється, а «прощупування» різних областей досягається плавною зміною зовнішнього магнітного поля, яке створюється електромагнітами.
Генератор хвилі посилає імпульс певної довжини, ядра перерізу переходять в збуджений стан і під час паузи випромінюють електромагнітну хвилю тієї ж частоти, яка уловлюється котушкою генератора. Керуючи постійним магнітним полем, задаючи характер його зміни у просторі можна обирати площини перерізів, де досліджується концентрація потрібних ядер. ν = 42,58٠ 2π - для водню. Отримуємо зображення малорухомих тканин. Області з малою густиною протонів: повітря, кістки, а також рухомі речовини (кров, лімфа) дають слабі зображення – темні області. Швидкість затухання МР-сигнала залежить від фази (у рідині повільні) і злоякісні пухлини збільшують час на 30-35%. Кушетка з пацієнтом рухається відносно котушки, час 0,5-1 год., шари 3-4 мм. Більш інформативна, ніж КТ.
Самостійна робота №15.
Тема: «Електронні мікроскопи, їх види та призначення».
Література: А.Ф.Шевченко «Основи медичної і біологічної фізики», ст.576 – 577.
Питання.
1.Чим замінені світлові промені і лінзи в електронному мікроскопі?
2.Якими способами можна отримати зображення в електронному мікроскопі?
3.Якого збільшення можна досягти в електронних мікроскопах?
Теоретичні відомості.
Електронний мікроскоп(ЕМ) - прилад, що дозволяє отримувати зображення об'єктів з максимальним збільшенням до 106 разів, завдяки використанню, на відміну від оптичного мікроскопа, замість світлового потоку жмутка - прискорених до великих швидкостей електронів (наприклад, в просвічуючих мікроскопах прискорююча напруга 1 МВ).
Роздільна здатність електронного мікроскопа в 1 000 - 10 000 разів перевершує здатність традиційного світлового мікроскопа і для кращих сучасних приладів може бути менше одного ангстрема. Для отримання зображення в електронному мікроскопі використовуються спеціальні магнітні лінзи, що керують рухом електронів в колоні приладу за допомогою магнітного поля.
Історія створення електронного мікроскопа
У 1931 році Р. Руденберг отримав патент на електронний мікроскоп, що просвічує, а в 1932 році М. Кнолль і Э. Руска побудували перший прототип сучасного приладу. Ця робота Э. Руски в 1986 році була відмічена Нобелівською премією з фізики, яку присудили йому і винахідникам скануючого зондового мікроскопа Герду Карлу Биннигу і Генріху Рореру. Використання електронного мікроскопа, що просвічує, для наукових досліджень було розпочате у кінці 1930-х років і тоді ж з'явився перший комерційний прилад, побудований фірмою Siemens.
Наприкінці 1930-х - початку 1940-х років з'явилися перші растрові електронні мікроскопи, що формують зображення об'єкта при послідовному переміщенні електронного зонда малого перетину по об'єкту. Масове застосування цих приладів у наукових дослідженнях почалося в 1960-х роках, коли вони досягли значної технічної досконалості.
Значним стрибком (в 70-х рр.) у розвитку електронної мікроскопії було використання замість термоемісійних катодів - катодів Шоттки і катодів з холодною автоемісією, проте їх застосування вимагає значно більшого вакууму.
Наприкінці 90х - початку 2000х комп'ютеризація та використання ПЗС-детекторів значним чином збільшили стабільність і (відносно) простоту використання електронних мікроскопів.. В останнє десятиріччя в сучасних передових просвічуючих електронних мікроскопах використовуються коректори сферичної і хроматичної аберацій (що вносять основне спотворення в одержуване зображення), проте їх застосування деколи значно ускладнює використання приладу.