- •Харків хнаду 2009
- •До печаті та у світ дозволяю
- •1. Загальні положення і структура курсовОї роботи
- •2. Розрахунок оптимальної ціни і нормативу рівня рентабельності
- •3. Визначення параметрів складської системи
- •4. Вибір транспортних засобів для доставки продукції
- •5. Організація навантажувально-розвантажувальних робіт
- •6. Порівняння економічних показників варіантів схем доставки продукції
- •Список літератури
- •Оформлення пояснювальної записки
- •Додаток а
4. Вибір транспортних засобів для доставки продукції
Спочатку необхідно уточнити сумарну потребу одного учасника каналу розподілу (Q’ДОБ, т/доб.) за формулою
.
(4.1)
В рамках даної курсової роботи припускається, що доставка вантажів здійснюється по маятниковим маршрутам. В цьому випадку оптимальним автомобілем є такий автомобіль, вантажопідйомність якого дорівнюється розміру партії вантажу (з урахуванням коефіцієнту використання вантажопідйомності автомобіля).
Вантажопідйомність слід вибрати з ряду значень (0,2; 0,5; 0,7; 0,9; 1,0; 1,5; 2,0; 3,0; 4,5; 5,0; 5,1; 5,7; 7,0; 7,5; 8,0; 8,9; 9,2; 9,5; 9,6; 10,0 т).
Грубо номінальну вантажопідйомність автомобіля, qн, т., можна визначити по формулі
(4.2)
де qmin - мінімальна вантажопідйомність автомобілів, т;
g - розмір партії вантажу, що визначається з умови щодобового постачання вантажів, т;
ст - статичній коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля;
zї - кількість їздок.
Беремо спочатку zї = 1 та розраховуємо необхідну вантажопідйомність. Якщо розрахована за формулою (4.1) вантажопідйомність виявиться більшою 10 т, то для вивезення вантажу треба буде зробити декілька їздок. У такому разі збільшуємо кількість їздок на 1 та повторюємо розрахунки до тих пір, поки номінальна вантажопідйомність стане у межах 0,2...10 т.
Якщо отримане значення номінальної вантажопідйомності не співпадає з жодним значенням з вказаного вище ряду, то це значення збільшують до найближчого значення з ряду.
Після остаточного розрахунку вантажопідйомності автомобіля, виходячи із заданого обсягу перевезень, перераховується значення коефіцієнту використання вантажопідйомності автомобіля.
Фактичний
коефіцієнт використання вантажопідйомності
(
)
.
(4.3)
В залежності від розрахованої вантажопідйомності автомобілів визначається собівартість перевезень. В курсовій роботі слід вважати, що доставка вантажів здійснюється по маятниковим маршрутам. Тому, для розрахунку собівартості перевезень необхідно спочатку розрахувати довжини їздок з вантажем (lван, км).
При перевезеннях продукції із заводу довжина їздки з вантажем рівна середній відстані доставки (lд), поза залежністю від одержувача партії вантажу.
При доставці вантажів від заводу до роздрібних торговців у першому варіанті та від оптового торговця (торговців) до роздрібних у другому (третьому) варіанті довжина їздки з вантажем визначається за формулою
,
(4.4)
де F – площа регіону, км2;
NO – загальна кількість постачальників.
Визначаємо змінну складову собівартості автомобільних перевезень (СЗМ, грн./км) за формулою
,
(4.5)
Визначаємо постійну складову собівартості автомобільних перевезень (СПОСТ, грн./год) за формулою
,
(4.6)
де Апост – мінімальне значення постійної складової собівартості автомобільних перевезень, грн./год;
Впост – коефіцієнт зміни постійної складової собівартості автомобільних перевезень, грн./год.
Час оберту (tОБ, год) автомобіля на маршруті розраховується виходячи з технічної швидкості автомобіля, що визначається нормами часу на виконання операцій перевізного процесу [6] і нормами часу простою автомобіля під навантаженням і розвантаженням, що визначається по [5] за формулою
,
(4.7)
де
- коефіцієнт використання пробігу на
маршруті;
VT – швидкість технічна, км/год.;
tH/P – час навантаження і розвантаження автомобіля, год.
Коефіцієнт використання пробігу на маятниковому маршруті із порожнім зворотним пробігом приймаємо β = 0,5.
При перевезенні вантажів містом для автомобілів вантажопідйомністю qH < 7 т VT = 25 км/год, при qH > 7 т VT = 24 км/год.
Вважається, що при перевезенні пивобезалкогольної продукції використовується фургон. Для автомобіля-фургона нормами на навантаження (розвантаження) передбачено 13 хвилин на першу тону вантажу (повну чи неповну) та 3 на подальші тони (повні чи неповні), таким чином, час навантаження-розвантаження розраховуємо за формулою
.
(4.8)
Визначаємо собівартість перевезення однієї тони вантажу (ST, грн./т) за формулою
.
(4.9)
Собівартість перевезень визначається для всіх ланок всіх варіантів каналів розподілу.
Аналогічно наведеному, для ланки “завод-роздрібний торговець” каналу розподілу першого рівня, розрахунку, визначаємо параметри вибору транспортних засобів і доставки вантажів для всіх ланок каналу розподілу, при різних схемах організації. Результати розрахунків зведені у таблицю 4.1.
Таблиця 4.1 – Вибір транспортних засобів
Показник |
Варіант каналу розподілу |
||||
Перший |
Другий |
Третій |
|||
Завод-роздрібний торговець |
Завод-оптовий торговець |
Оптовий торговець-роздрібний торговець |
Завод-оптовий торговець |
Оптовий торговець-роздрібний торговець |
|
Розмір партії вантажу, т. |
|
|
|
|
|
Номінальна вантажопідйомність автомобіля, т. |
|
|
|
|
|
Кількість їздок |
|
|
|
|
|
Статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності |
|
|
|
|
|
Довжина їздки з вантажем |
|
|
|
|
|
Складові собівартості: |
|
|
|
|
|
- змінна, грн./км |
|
|
|
|
|
- постійна, грн./год. |
|
|
|
|
|
Швидкість технічна, км/год |
|
|
|
|
|
Час навантаження і розвантаження автомобіля, год. |
|
|
|
|
|
Час оберту на маршруті, год. |
|
|
|
|
|
Собівартість перевезень, грн./т. |
|
|
|
|
|
