
- •Харків хнаду 2009
- •До печаті та у світ дозволяю
- •1. Загальні положення і структура курсовОї роботи
- •2. Розрахунок оптимальної ціни і нормативу рівня рентабельності
- •3. Визначення параметрів складської системи
- •4. Вибір транспортних засобів для доставки продукції
- •5. Організація навантажувально-розвантажувальних робіт
- •6. Порівняння економічних показників варіантів схем доставки продукції
- •Список літератури
- •Оформлення пояснювальної записки
- •Додаток а
3. Визначення параметрів складської системи
До основних параметрів складської системи, що повинні бути розраховані в даному розділі курсової роботи, відносяться: вартість зберігання одиниці продукції на складі, добова потреба одного роздрібного торговця, величини страхових запасів в усіх ланках системи фізичного розподілу, терміни зберігання продукції на складах і в роздрібних торговельних пунктах, а також собівартість виконання навантажувально-розвантажувальних робіт. Перераховані величини характеризують зовнішнє оточення і ефективність складської переробки продукції, що є невід'ємним елементом фізичного розподілу.
Вартість зберігання одиниці продукції на складі (Cзб, грн./пл.∙доб.) розраховується з урахуванням ваги тари по формулі
, (3.1)
де Pн - ємність одиниці тари, л/пл.;
С′зб - вартість зберігання вантажу, грн./т·доб.;
kт - коефіцієнт ваги тари.
Добова потреба одного учасника каналу розподілу (Qдоб, т/доб.) є однією з базових величин, необхідних для планування постачань і організації транспортного процесу. Зокрема, вона зумовлює оптимальний розмір партії вантажу, періодичність постачань і оптимальну вантажопідйомність автомобіля, що використається для доставки вантажу на склади і до кінцевих споживачів. Вона визначається з допущення про однакову потребу кінцевих споживачів в продукції по формулах 3.2 – 3.4.
Добові потреби у товарі слід розрахувати окремо для роздрібного торговця та оптового торговця (за наявності) для кожного варіанту організації каналу розподілу.
Добова потреба одного учасника каналу розподілу, розрахована в ящиках на добу, (Qдоб, ящ./доб.) визначається з припущення про однакові потреби кінцевих споживачів в продукції за формулою
,
(3.2)
де Дк – кількість днів у році;
Np – загальна кількість учасників каналу розподілу одного рівня (оптових або роздрібних торгівців), од.
Добова потреба одного учасника каналу розподілу, розрахована у пляшках на добу (QПЛдоб, пл./доб.) визначається за формулою
,
(3.3)
Добова потреба одного учасника каналу розподілу, розрахована у тонах на добу (QТдоб, т./доб.) визначається за формулою
,
(3.4)
де Qрік - річний обсяг випуску (споживання) продукції, ящ.;
nпл – кількість пляшок у ящику, пл./ящ.;
Np - загальна кількість учасників каналу розподілу одного рівня (оптових або роздрібних торговців), од.
Середньоквадратичне
відхилення попиту між двома черговими
поставками у роздрібного торгівця (
,
пл./доб.), при заданій періодичності
поставок, що прирівнюють одній добі,
розраховуємо за формулою
,
(3.5)
де
- середньодобова потреба одного
роздрібного торгівця, пл./доб.;
kV – коефіцієнт варіації попиту.
Середньоквадратичне
відхилення попиту на заводі або у
оптового торгівця (
,
пл./доб.) при умові, що всі оптові торговці
обслуговують однакову кількість
роздрібних торговців, визначаємо за
формулою
,
(3.6)
де NO – загальна кількість оптових торговців, які обслуговують роздрібних торговців.
Причому для заводу при першому варіанті організації каналу розподілу, або для оптового торговця при другому варіанті каналу розподілу NO = 1. Для одного з трьох оптових торговців при третьому варіанті організації каналу розподілу NO = 3.
Втрати учасника каналу розподілу, які пов’язані з дефіцитом продукції, приблизно визначаємо через собівартість продукції на заводі і норматив рівня рентабельності за формулою
.
(3.7)
Коефіцієнт ризику (РД) визначаємо за формулою
,
(3.8)
Вірогідність
бездефіцитного постачання (
)
визначаємо за формулою
.
(3.9)
Окремо розраховуємо втрати учасника каналу розподілу, які пов’язані з дефіцитом продукції, коефіцієнт ризику та вірогідність бездефіцитного постачання для першого варіанту та для другого і третього варіанту.
Величина страхового запасу (Rс, пл.) у кожного з учасників каналу розподілення визначається виходячи з умови, що величина попиту розподілена за нормальним законом, по формулам
для оптових торговців (2 та 3 варіант) та заводу (1 варіант)
Rc = tо, (3.10)
- для роздрібного торговця
Rc = tс, (3.11)
де t - чисельне значення відхилення, що є стандартним, інтегральної функції нормального розподілу; визначається по таблицям математичної статистики (див. табл. А.2) в залежності від ймовірності бездефіцитного постачання;
c та о - середньоквадратичне відхилення попиту за період між двома черговими постачаннями продукції у роздрібного та оптового торговця, пл.
При визначенні значень величини t по таблиці А.2, у випадку необхідності, слід використати методи лінійної інтерполяції.
, (3.12)
де
- попереднє до
значення
з
таблиці А.2;
-
наступне за
значення
з
таблиці А.2;
-
значення t
з
таблиці, яке відповідає значенню
;
-
значення t
з
таблиці, яке відповідає значенню
.
Термін зберігання вантажів (tзб, доб.) на заводському складі розраховується по графіку поповнення і витрачання вантажів, що повинен бути побудований на міліметровому папері формату А4 виходячи із заданих режимів роботи кожного з учасників каналу розподілу і із умови рівномірного надходження вантажів із виробничої лінії і рівномірного його вивезення.
,
(3.13)
де F – площа під ломаною на графіку, мм2 ;
-
масштаб обсягу, ящ./мм;
- масштаб
часу, год/мм.
Для першого варіанту організації каналу розподілу на складі заводу передбачено наявність страхового запасу, а у другому і третьому варіанті ризики заводу щодо можливості виникнення дефіциту продукції бере на себе оптовий торговець (торговці), тому у другому і третьому варіанті на складі заводу немає страхового запасу. Отже, для другого і третього варіанту площа під ломаною розраховується без урахування страхового запасу.
Максимум на графіку дорівнює половині добового обсягу відправлення продукції з заводу плюс страховий запас. Зразок графіку поповнення та витрачання вантажів подано на рисунку 3.1.
Час зберігання вантажів на складах оптових і роздрібних торговців приймається рівним одній добі плюс додатковий час, зумовлений зберіганням частини вантажів у вигляді страхових запасів. Таким чином, формула для визначення термінів зберігання вантажів у оптових і роздрібних торговців виглядає наступним чином:
, (3.14)
де Rc і Qдоб - відповідно розмір страхового запасу і добовий обсяг споживання продукції кожного з учасників каналу розподілу, ящ.
Результати розрахунків за розділом слід представити у вигляді таблиці. Зразок таблиці подано у таблиці 3.1.
Рисунок 3.1 – Графік поповнення та витрачання вантажів
Таблиця 3.1 – Параметри складської системи
-
Показники
Варіант каналу розподілу
Перший
Другий
Третій
Завод
Роздрібний торговець
Завод
Оптовий торговець
Роздрібний торговець
Завод
Оптовий торговець
Роздрібний торговець
Обсяг реалізації одного учасника каналу розподілу
у ящиках
у пляшках
у тонах
Середньоквадратичне відхилення попиту, пл./доб.
---
---
Втрати учасника каналу розподілу, грн./доб.
---
---
Коефіцієнт ризику
---
---
Вірогідність бездефіцитного постачання
---
---
Відхилення інтегральної функції
---
---
розмір страхового запасу
---
---
Термін зберігання, діб