3.8 Оцінка та аналіз дтп

3.8.1 Загальний стан аварійності

У цьому підрозділі наводиться інформація про кількість ДТП по роках, місяцях, сезонах року, днях тижня, та часах доби і виявляється тенденція та динаміка зміни ДТП (див. табл. 3.26).

Аналіз видів ДТП виконується по місту і умовах його виникнення, причин скоєння, кількості поранених, загиблих та матеріальних витрат.

З метою виявлення причин виникнення ДТП аналізують:

1) дорожні умови на момент ДТП – тип і стан дорожнього покриття, ширини проїзної частини, наявність і стан технічних засобів регулювання дорожнього руху, видимість, освітлення, характер і траєкторія руху транспортних засобів і пішоходів;

2) технічний стан транспортних засобів до ДТП і після;

3) наслідки ДТП – смерть, тілесні ушкодження, характер і розміри матеріальних витрат;

4) механізм ДТП – взаємне розташування учасників ДТП до і після неї, їх дії. Особливо аналізують розташування транспортних засобів перед ДТП, в час розвитку аварійної ситуації, можливість зупинки переростання аварійної ситуації у ДТП;

5) особистість, психофізіологічний стан учасників ДТП: профпідготовка водія, стаж роботи, стан здоров’я, наявність фізичних недоліків, час роботи за кермом, чи був він у стані алкогольного сп’яніння. Таке саме роблять відносно пішоходів та пасажирів;

6) явну причину ДТП;

7) причинний зв’язок між порушенням ПДР та ДТП;

8) відповідальність кожного учасника ДТП.

Існує сім видів експертизи:

1. судебно-медична;

2. судебно-біологічна;

3. судебно-автотехнічна;

4. трасологічна;

5. судебно-психіатрична;

6. судебно-хімічна;

7. металографічна

На підставі аналізу роблять висновки про причини ДТП і розробляють проектні рішення з метою підвищення безпеки руху.

3.8.2 Аналіз дитячого травматизму

У всіх нормативних документах по аналізу ДТП цей матеріал виділяється окремим підрозділом. Аналізують усі ДТП, де учасниками були діти, таким же чином, як і усі ДТП, та ще ретельніше.

3.8.3 Коефіцієнти вагомості та подія

Коефіцієнт вагомості Кт підраховують як:

Кт=Nз/

де – Nз,  - кількість загиблих та ДТП на якійсь дільниці траси за якійсь час.

Коефіцієнт подій И підраховують як:

де N – інтенсивність руху на ділянці траси, авт/добу;

L – довжина цієї ділянки траси.

З метою аналізу причин ДТП виконують топографічний аналіз, який дає можливість виявити місця концентрації ДТП, для чого є інструкція.

3.8.4 Визначення середнього рівня та темпів зміни кількості дтп

Середні темпи зміни показників аварійності визначають за формулою:

де П_і – значення аналізуємого показника в час t_i;

П_ср – середнє значення показників П_і за період, що аналізується

П_ср=пі/n;

t_i – моменти часу, для яких є значення П_і;

n – кількість моментів (кількість років у періоді, що аналізується);

t_ср – середина періоду, t_ср=t_i/n.

Необхідно, щоб n=3,5,7 і т.д. років.

Таблиця 3.20 – Середній рівень і теми зміни ДТП

Роки	Кількість ДТП (Пі)	Пі - Пср	ti ( перший рік періоду)	ti - tср	(Пі - Пср) * (ti - tср)	(ti - tср)2
1985 ... ... ...

Середнє значення

Для визначення майбутньої можливої кількості ДТП використовують формулу:

П_(tі)=П_ср+К(t_і- t_ср),

де t_і –тепер це той момент часу, для якого ми робимо свій прогноз.

Таке прогнозування є вірним, якщо не будуть змінені:

1. дорожні умови;

2. стан транспортних засобів;

3. інтенсивність пішохідних потоків;

4. відношення суспільства до ДТП;

5. транспортна дисципліна водіїв та пішоходів і т.д.