
- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •1 Склад курсового проекту
- •2 Вибір вихідних даних
- •3 Аналітична частина курсового проекту
- •3.1 Загальна характеристика системи
- •3.2 Загальна характеристика, особливості та аналіз існуючої схеми організації дорожнього руху
- •3.3 Побудова розгорнутого плану дороги
- •3.4 Розрахунки пропускної здатності доріг, інтенсивності руху, рівня завантаженості дороги
- •3.5 Розрахунки видимості на ділянках з горизонтальними кривими і перехрестям автомобільних доріг та вулично-дорожньої мережі населених пунктів
- •3.6 Визначення коефіцієнтів аварійності
- •3.7 Визначення ступеня небезпечності перехресть в одному та різних рівнях
- •3.8 Оцінка та аналіз дтп
- •3.8.1 Загальний стан аварійності
- •3.8.2 Аналіз дитячого травматизму
- •3.8.3 Коефіцієнти вагомості та подія
- •3.8.4 Визначення середнього рівня та темпів зміни кількості дтп
- •3.8.5 Втрати народного господарства від дтп
- •3.9 Вартісні коефіцієнти аварійності
- •3.10 Визначення черговості перебудови ділянок траси
- •4 Узагальнення та висновки по аналізу системи „Дорожні умови - Транспортний потік”
- •83086, М. Донецьк, пр. Дзержинського, 7
3.7 Визначення ступеня небезпечності перехресть в одному та різних рівнях
На пересіченнях в одному рівні безпека руху залежить від напрямку і інтенсивності потоків, що перетинаються, числа точок перетину, розподілу і злиття потоків руху – конфліктних точок. Чим більше автомобілів проїздить через конфліктну точку , тим більше ймовірність виникнення у ній дорожньо-транспортної події (ДТП).
Небезпеку конфліктної точки можна оцінити по можливій аварійності в ній (кількість ДТП на рік на 10 млн. автомобілів):
(3.18)
де Ki – відносна аварійність конфліктної точки (див. табл. 3.15)
Mi Ni – інтенсивності руху потоків, що перетинаються в даній конфліктній точці, авт/добу;
Ступінь небезпеки перехрестя оцінюється показником безпеки руху Ка, що характеризує кількість ДТП на 10 млн. автомобілів, що проїхали через пересічення,
(3.19)
де
- теоретично ймовірна кількість ДТП на
перехрестях за рік;
n - число конфліктних точок на перехресті;
M – інтенсивність на головній дорозі, авт/добу;
N – те ж саме, для другорядної дороги, авт/добу;
Враховуючи залежності (3.18), (3.19) маємо
(3.20)
Показник Ка характеризує ступінь забезпечення безпеки руху на перехресті (див. табл. 3.17).
Таблиця 3.15 – До визначення відносної аварійності конфліктної точки
Умови руху |
Напрямок руху автомобілів |
Характеристика пересічення |
Значення коефіцієнтів відносної аварійності |
|
Не обладна-не перехрестя |
Каналізоване перехрестя |
|||
Злиття потоків |
Правий
поворот |
Радіус повороту R15м R=15м R=15м перехідні криві R=15м перехідно- швидкісні смуги, перехідні криві |
0,025 0,004
0,0008
0,0003 |
0,02 0,002
0,0008
0,0003 |
Лівий
поворот |
R=10м 10R25м 10R25м перехід-но-швидкісні смуги |
0,032*) 0,0025*)
0,0005 |
0,0022 0,0017*)
0,0005 |
|
Пересі-чення потоків |
|
Кут пересічення 030 3050 5075 7590 90120 120150 150180 |
0,008 0,005 0,0036 0,0056 0,012 0,021 0,035 |
0,004 0,0025 0,0018 0,0018 0,006 0,0105 0,0175 |
Розпо-діл потоків |
На
правому повороті |
Радіус повороту R15м R=15м R15м перехідні криві R15м перехідні криві з перехідно- швидкісною смугою |
0,02 0,006
0,0005
0,0001 |
0,02 0,006
0,0005
0,0001 |
На
лівому повороті |
R10м 10R25м 10R25м, перехідно-швидкісні смуги |
0,03 0,004
0,001 |
0,03 0,0025
0,001 |
Продовження табл.3.15
Умови руху |
Напрямок руху автомобілів |
Характеристика пересічення |
Значення коефіцієнтів відносної аварійності |
|
Не облад- нане пересі-чення |
Каналізоване пересічення |
|||
Два повер-таючих потока |
|
Розподіл двох потоків
Пересічення двох лі- воповоротних потоків Злиття двох потоків |
0,0015
0,002 0,0025 |
0,001
0,0005 0,0012 |
*Для визначення Ка, наведені дані необхідно помножити на коефіцієнт К
Таблиця 3.16 – До визначення коефіцієнту К
Кут перетину доріг, град |
До 30 |
40 |
50...75 |
90 |
120 |
150 |
180 |
К |
1,8 |
1,2 |
1,0 |
1,2 |
1,9 |
2,1 |
3,4 |
Таблиця 3.17 – До визначення ступеня небезпечності перехрестя
Ка |
3 |
3,1 ... 8 |
8,1 ... 12 |
12 |
Ступінь безпеки перехрестя |
безпечне |
Мало небезпечне |
небезпечне |
Дуже небезпечне |
Значення коефіцієнта Ка визначає ступінь забезпеченості безпеки руху на пересіченні.
Інтенсивності руху транспорту по напрямках на перехресті встановлюються обстеженням з побудовою картограми.
При розрахунку ступеня небезпеки перехрестя в курсовому проекті вважаємо (якщо конкретні данні відсутні): кількість автомобілів, що повертають з другорядної дороги на головну, на хрестоподібному перехресті складає 30% від добової інтенсивності руху на другорядній дорозі і дорівнює кількості поворотів автомобілів з головної дороги на другорядну. При цьому, кількість поворотів по напрямкам розподіляється рівномірно.
Рисунок 3.5 – Конфліктні точки хрестоподібного перехрестя
1 ... 8 – розподіл потоків; 9 ... 16 – злиття потоків; 17 ... 32 – перехрестя потоків
На Т-подібному перехресті інтенсивність поворотів відповідає інтенсивності руху по другорядній дорозі при однаковому їх розподілі по напрямкам головної дороги.
Для визначення радіусів повороту Rп і кутів перехрестя п потоків залежно від габаритів пересічення його будують в масштабі 1 : 100 із схемою руху транспортних потоків (див. рис. 3.5, 3.6).
Рисунок 3.6 – Конфліктні точки Т-подібного перехрестя
1 ... 3 – розподіл потоків; 4 ... 6 – злиття потоків; 7 ... 9 – перехрестя потоків.
Для проектованих нових перехресть коефіцієнт Ка не може бути більше ніж 8.
При великій інтенсивності руху повертаючих наліво потоків транспортних засобів є сенс переходити до кільцевих перехресть, безпека руху на яких у 2-2,5 разів менше, ніж на хрестоподібних, тому що в цьому випадку маневри перехрестя замінюються менш небезпечними маневрами злиття та розподілу потоків.
На практиці існує багато типів перехресть в одному рівні та методів організації дорожнього руху на них 12, с.50, табл. 2.1. В кожному випадку, залежно від перехрестя, яке ви аналізуєте, є завжди можливість виявити усі можливі маневри на цьому перехресті і підрахувати відносну аварійність і показник забезпеченості безпеки руху.
Якщо пересічення у різних рівнях має повні розв’язки, то маневри перехрестя в них виключені, а у конфліктних точках існують тільки маневри розподілу та злиття. До уваги беруть інтенсивність на основній смузі (правій), а інтенсивність другого потоку беруть на з’їздах.
Таблиця 3.18 – Інтенсивність руху по смугах
Інтенсивність руху в одному напрямку на шостиполосній автомагістралі, авт/год |
Інтенсивність руху по смугах, авт/год |
|
прямій |
лівій |
|
1000 |
450 |
150 |
1500 |
600 |
400 |
2000 |
700 |
700 |
3000 |
900 |
1100 |
Таблиця 3.19 – Відносна аварійність
Тип з’їзду |
Вид взаємодії потоків у конфлікт. точці |
Параметри з’їздів та характер руху |
Відносна аварійність (кількість ДТП на 10 млн. АТЗ) |
|
ПШС відсутні |
ПШС присутні |
|||
Лівоповоротні з’їзди |
Злиття |
R50 м R50 м |
0,00065 0,00030 |
0,00035 0,00020 |
Перехрестя „клеверний лист”1 |
Розподіл |
R50 м R50 м |
0,00190 0,00090 |
0,0001 0,00070 |
Правоповоротні та напівпрямі Лівоповоротні з’їзди1 |
Розподіл
Злиття |
R=4560 м R60 м R=4560 м R60 м |
0,0005 0,00035 0,00025 0,00020 |
0,0003 0,0002 0,00015 0,0001 |
Продовження таблиці 3.19
Напівпрямі лівоповоротні з’їзди |
Розподіл
Злиття |
Розподіл в процесі з’їзду
Злиття в процесі з’їзду |
0,00020
0,00015 |
0,00015
0,00010 |
Прямі лівоповоротні з’їзди |
Злиття Розподіл |
R60 м R60 м |
0,00040 0,00070 |
0,00020 0,00040 |
1 – При відсутності перехідної кривої відносна аварійності приймається в 1,5 рази більше.
Якщо перехрестя у різних рівнях має повні розв’язки, то ступінь небезпечності конфліктних точок, в яких є маневри перехрестя, розраховують як перехрестя в одному рівні, а ступінь небезпеки конфліктних точок, в яких є маневри розподілу та злиття, розраховують з використанням останніх двох таблиць 3.18, 3.19.