Файловый архив студентов. Файловый архив студентов.
1304 вуза, 5158 предмета.
/ Регистрация
FAQ Обратная связь Вопросы и предложения
Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Донецкий юридический институт МВД Украины
Предмет:
[НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Файл:
Методич указания ОДД курсовой.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
10.67 Mб
Скачать
☆
►Содержание►

3.6 Визначення коефіцієнтів аварійності

Коефіцієнт аварійності являє собою добуток частинних коефіцієнтів, які враховують вплив окремих елементів плану і профілю дороги:

де К1 – значення частинних коефіцієнтів аварійності, які кількісно рівні відношенню кількості ДТП на ділянці дороги з різними елементами плану і профілю, яка має конкретні значення цих елементів плану і профілю, до кількості ДТП на еталонній прямій ділянці з проїзною частиною, ширина якої 7,5м, шорстким покриттям і укріпленими узбіччями, ширина яких становить 3,5м.

Значення частинних коефіцієнтів аварійності, які наведені у таблиці 3.9, основані на аналізі статистики ДТП і можуть бути застосовані для доріг у рівнинній і пагористій місцевостях.

Таблиця 3.9 – Значення частинних коефіцієнтів аварійності

Інтенсивність

руху, тис.

авт/добу

3

5

7

9

11

13

15

20

К1 (двосмугові

дороги)

0,75

1,0

1,3

1,7

1,8

1,5

1,0

0,6

К1 (трисмугові

дороги)1

0,65

0,75

0,9

0,96

1,25

1,5

1,3

1,0

К1 (трисмугові

дороги)2

0,94

1,18

1,28

1,37

1,51

1,63

1,45

1,25

Інтенсивність

руху, тис.

авт/добу

10

15

18

20

25

28

30

К1 (чотири

смуги руху і

більше)

1,0

1,1

1,3

1,7

2,2

2,8

3,4

Продовження таблиці 3.9

Ширина проїзної

частини, м

6

7

7,5

9,0

10,5

14-153)

144)

К2 при укріплених узбіччях

1,35

1,05

1,0

0,8

0,7

0,6

0,5

К2 при

неукріплених

узбіччях

2,5

1,75

1,5

1,0

0,9

0,8

0,7

Ширина узбіччя,

м

0,5

1,5

2,0

3,0

4,0

К3 (двосмугові

дороги)

2,2

1,4

1,2

1,0

0,8

К3 (трисмугові

дороги)

1,37

0,73

0,65

0,49

0,35

Поздовжній

уклон,0/00

20

30

50

70

80

К4

1,0

1,25

2,5

2,8

3,0

Радіус

кривих в

плані, м

100

150

200-300

400-600

1000-2000

2000

К5

5,4

4,0

2,25

1,6

1,25

1,0

Видимість, м

50

100

150

200

250

350

400

500

К6 в плані

3,6

3,0

2,7

2,25

2,0

1,45

1,2

1,0

К6 в профілі

5,0

4,0

3,4

2,5

2,4

2,0

1,4

1,0

Ширина

проїзної час-

тини мостів

по відно-

шенню до

проїзної час-

тини дороги

Менша на 1 м

Дорівнює

Ширша на 1 м

Ширша на 2 м

Дорівнює

ширині

земляного

полотна

К7

6,0

3,0

2,0

1,5

1,0

Довжина

прямих

ділянок, км

3,0

5

10

15

20

25

К8

1,0

1,1

1,4

1,6

1,9

2,0

1При розмітці проїзної частини на три смуги руху.

2При розмітці осьовою лінією.

3Без розподільної смуги.

4З розподільною смугою.

Продовження таблиці 3.9

Тип перехрестя

В різних рівнях

Кільцеві перехрестя

В одному рівні при інтенсивності руху на дорозі, що перехрещується, % від сумарної на двох дорогах

10

10-20

20

К9

0,35

0,7

1,5

3,0

4,0

Перехрещення

в одному рівні,

інтенсивність

руху по основній дорозі,

авт./добу

1600-3500

3500-5000

5000-7000

7000 і більше

К10

2,0

3,0

4,0

5,0

Видимість

перехрестя в

одному рівні з

дороги, що

примикає, м

60

60-40

40-30

30-20

20

К11

1,0

1,1

1,65

2,5

5,0

Кількість

основних смуг

на проїзній

частині для

прямих

напрямків

руху

2

3 без розмітки смуг руху

3 з розміткою смуг руху

4 без розподільної смуги

4 з розподільною смугою

К12

1,0

1,5

0,9

0,8

0,65

Відстань

проїзної

частини від

забудови, м

та її

характеристика

501)

50-202)

50-203)

20-103)

104)

105)

К136

1,0

1,25

2,5

5,0

7,5

10,0

Продовження таблиці 3.9

Довжина

населеного

пункту, км

0,5

1

2

3

5

6

К14

1

1,2

1,7

2,2

2,7

3,0

Довжина

ділянки на

підходах до

населених

пунктів, м

0-100

100-200

200-400

К15

2,5

1,9

1,5

Характеристика

покриття

Слизьке забруднене

Слизьке

Чисте сухе

Шорстке, старе

Шорстке, нове

Коефіцієнт

зчеплення

При швидкості

60 км/год

0,2-0,3

0,4

0,6

0,7

0,75

К16

2,5

2,0

1,3

1,0

0,75

Ширина розподільної смуги, м

1

2

3

5

10

15

К17

2,5

2,0

1,5

1

0,5

0,4

Відстань від

кромки проїзної частини до обриву, глибина якого понад 5 м, м*

0,5

1,0

1,5

2

3

5

К18 без огорожі

4,3

3,7

3,2

2,75

2,0

1,0

К18 з огорожею

2,2

2,0

1,85

1,75

1,4

1,0

1Населений пункт з одного боку дороги, тротуари відсутні.

2Те саме, але є тротуари або пішохідні доріжки.

3Населений пункт з двох сторін дороги, є тротуари і смуги місцевого руху.

4Населений пункт з двох сторін дороги, смуги місцевого руху відсутні, є тротуари.

5Те саме, але смуги для місцевого руху і тротуари відсутні.

6Якщо при характеристиках забудови, які зазначені у виносках 3,4,5, населений пункт знаходиться з одного боку дороги, значення К13 зменшуються в два рази.

*При глибині яру 5 м і менше К18 беруть рівним 1,0.

Значення частинних коефіцієнтів аварійності для різних ділянок при виконанні розрахунків без використання ЕОМ не інтерполюють, а беруть такі, що наближуються до наведених.

Для автомобільних доріг у гірській місцевості значення частинних коефіцієнтів аварійності К1, К5, К6, К10 такі (див. табл.3.10).

Таблиця 3.10 – Значення частинних коефіцієнтів аварійності скорегованих для гірської місцевості.

Інтенсивність

руху,

тис.авт./добу

0,5

1

2

3

5

7

9

10

К1

0,1

0,3

0,6

0,75

1,0

1,4

1,8

1,9

Радіус кривих в плані, м

20 і менше

40

50

100

150

К5

2,7

2,2

2,0

1,3

1,0

Видимість, м

30 і менше

50

100

150

К6

2,0

1,5

1,2

1,0

Перехрестя в одному рівні, інтенсивність руху по основній дорозі,

авт./добу

20 і менше

200 - 1000

1000 - 3000

3000 - 7000

7000

К10

1,0

1,5

2,0

3,0

4,5

Для доріг гірській місцевості наводяться додаткові частинні коефіцієнти аварійності К19 і К20, які характеризують особливості руху по гірських дорогах (див. табл.3.11);

Таблиця 3.11 – Значення додаткових частинних коефіцієнтів аварійності

Відстань між краєм проїзної частини і боковою перешкодою, м

0,5

1,0

1,5

2,0

2,5

К19

2,0

1,75

1,4

1,2

1,0

Продовження таблиці 3.11

Звивистість (кількість

кривих у плані на 1 км

дороги)

не має

1

2-3

4

5

6

7-8

9-10

К20 для радіусів кривих 20-80 м

0,5

2,5

2,0

3,0

3,5

3

2,0

1,0

К20 для радіусів кривих більших за 80 м

0,5

1,0

1,2

2,0

3,5

4,4

-

-

Кожний елемент автомобільної дороги характеризується певними значеннями зони впливу, які наведено в табл.3.12 і повинно бути враховано на розгорнутому плані дороги значеннями коефіцієнтів К4, К5, К7, К9, К10, К14.

Таблиця 3.12 – Зони впливу елементів автомобільної дороги

Елемент дороги

Зона впливу

Підйоми і спуски

100 м за вершиною підйому, 150 м після підошви спуску

Перехрестя в одному рівні

В кожний бік по 50 м

Криві в плані з забезпеченою видимістю при R400м

В кожний бік по 50 м

Криві в плані з незабезпеченою видимістю при R400м

В кожний бік по 100 м

Мости і шляхопроводи

В кожний бік по 75 м

Ділянки в місцях впливу бічних перешкод і з глибокими обривами біля дороги

В кожний бік по 50 м

Ділянки підходів до тунелів

В кожний бік по 150 м

Населені пункти

В кожний бік по 150 м

Розроблені на підставі статистики ДТП на магістралях вулично-шляхової мережі міст значення частинних коефіцієнтів аварійності (таблиця 3.13).

Таблиця 3.13 – Значення частинних коефіцієнтів аварійності

Інтенсивність, тис.

авт/сут

3

5

10

15

20

25

30

35

40

К1

0,57

0,62

0,74

0,9

1,1

1,35

1,69

2,18

2,7

Кількість легковиків у потоці, %

100

75

60

40

20

К2

0,8

1,0

1,21

1,57

2,05

Ширина проїзної частини, м

8

10

12

16

21,5

К3

2,94

2,46

2,09

1,53

1,0

Безпечна швидкість потоку, км/год

30

40

50

55

60

К4

1,38

1,18

1,04

1,0

1,04

Рух

Однобічний

Двобічний

Кількість полос руху

1

2

3

4

2

3

4

6

К5 для інтенсивності до 15 тис. авт/добу

1,52

1,15

0,6

-

1,51

1,12

0,8

0,6

К5 для інтенсивності більше 15 тис. авт/добу

1,85

1,5

0,95

0,5

1,95

1,47

1,0

0,8

Освітлення тротуарів та проїзної частини, лк

Не освітлені

2-3

4-5

7-8

К6

1,7

1,3

1,0

0,8

Тип перехрестя

У різних рівнях

Кільцеве

Перехрестя

Перехрестя із СФР

В одному рівні

Примикання

Примикання із СФР

К7

0,6

1,0

2,5

1,9

2,0

1,4

Сумарна інтенсивність руху на перехрестях, тис. авт/добу

5

10

20

30

40

50

Продовження таблиці 3.13

К8 необладнаного перехрестя

1,5

1,86

2,22

2,71

3,37

4,18

К8 перехрестя із СФР

1

1,29

1,65

2,05

2,52

3,11

К8 необладнаного примикання

1,2

1,56

1,9

2,31

2,84

-

К8 примикання із СФР

0,8

1,16

1,46

1,87

2,36

-

Сумарна інтенсивність руху пішоходів на наземних переходах, перехрестях, тис. чол./добу

5

15

25

35

45

К9

1,17

1,84

2,47

3,19

4,09

К9 перехрестя із СФР

0,9

1,30

1,75

2,31

3,05

К9 необладнаного примикання

1,04

1,56

2,16

2,8

-

К9 примикання із СФР

0,8

1,04

1,3

1,77

-

Видимість перехрестя з пересікаючої вулиці, м

20

30

40

50

60

К10

3,17

2,27

1,66

1,18

1,0

Видимість примикання з примикаючої вулиці, м

20

30

40

50

60

К10

2,68

1,98

1,37

1,03

1,0

Кількість полос руху

1

2

3

4

Розташування зупиночного пункту: В кишені

К11 при двобічному русі

-

1,56

1,12

0,8

К11 при однобічному русі

1,68

1,64

1,3

-

Продовження таблиці 3.13

У бордюрного каменю К11 при двобічному русі

-

2,24

1,94

1,6

К11 при однобічному русі

2,3

2,16

1,52

1,04

Кількість полос руху

1

2

3

4

Розташування переходів: в місті скупчення пішоходів (1000 чол/год та більше)

К12

-

3,84

3,16

1,6

К12 при однобічному русі

4,18

3,62

3,0

1,4

в зонах зупиночних пунктів

К12

-

2,89

2,25

1,19

К12 при однобічному

русі

3,21

2,74

2,04

1,10

На спусках з похилом 300/00

К12

-

2,05

1,64

1,05

К12 при однобічному

русі

2,44

2,0

1,60

1,02

На горизонтальних

дільницях

К12

-

1,76

1,40

1,0

К12 при однобічному

русі

1,95

1,66

1,34

1,0

Інтенсивність руху

пішоходів на

переходах за межею

перехресть, тис.

чол/добу

0,5

1,0

2,5

5

7,5

10

15

К13

0,75

0,85

1,05

1,45

1,85

2,25

3,0

Розташування тротуарів

Біля проїзної частини

5 м від дороги

10 м від дороги

15 м та більше від дороги

К14

2,23

1,45

1,05

0,9

Продовження таблиці 3.13

К14 для ділянок вулиць зі скупченням пішоходів

3,20

1,67

1,28

1,05

Повздовжній похил, 0/00

10

20

30

40

50

60

80

К15

1,0

1,3

1,7

2,2

2,5

2,7

3,0

Радіус кривої в плані, м

50

100

150

200

250 та більше

К16

4,26

2,96

2,08

1,37

1,0

Розташування трамвайного путі

Відсутні

Відособлені

Не відособлені

Біля краю

Всередині

К17

1,0

1,5

2,5

3,5

Характеристика покриття

Слизьке, бруд, ожеледиця

Слизьке, мокре

Сухе, чисте

Шорсткувате

Коефіцієнт зчеплення

0,1-0,3

0,4

0,6

0,7

К18

1,8

1,4

1,0

0,8

При виконанні розрахунків необхідно враховувати зони впливу небезпечних ділянок (дивись таблицю 3.14).

Таблиця 3.14 – Зони впливу небезпечних ділянок

Дільниці вулиць з підвищеною небезпечністю

Зони впливу

Зупиночні пункти пасажирських транспортних засобів:

Однобічний рух

40 м до зупиночного пункту та 20 м

поза зупиночним пунктом

Двобічний рух

50 м в кожний бік

Міста скупчення пішоходів поблизу доріг (1000 чол/год)

40 м в кожний бік

Позначені пішохідні переходи:

Перехід поза зоною

перехресть та примикань

50 м в кожний бік від переходу

Перехід в зоні перехрестя

та примикань

Рівна зоні перехрестя

Продовження таблиці 3.14

Перехрестя та примикання магістральних вулиць 1

40 м в кожний бік від пересічення, 25 м в кожний бік від примикання

Криві дільниці в плані з радіусом, м:

50

50 м в кожен бік

100

25 м в кожен бік

150

10 м в кожен бік

Дільниці підйомів та спусків

20 м поза верхівкою підйому

50 м після підніжжя спуску

1 – Для вулиць з однобічним рухом відповідно 25 м.

Підсумковий коефіцієнт аварійності є добутком частинних коефіцієнтів аварійності.

За значеннями коефіцієнтів аварійності будують лінійний графік коефіцієнтів аварійності.

Графік будують в такій послідовності:

  • креслять ділянку траси і сітку графіка в зручному масштабі, виділяють на них характерні дільниці і заповнюють їх вхідними даними: на плані дороги показують розташування забудівлі, габарити мостів і шляхопроводів, розташування перехресть, тощо;

  • записують значення частинних коефіцієнтів аварійності у відповідні рядки з урахуванням довжини зон впливу окремих елементів;

  • перемножуючи значення частинних коефіцієнтів аварійності знаходять значення підсумкових для кожної характерної дільниці дороги і записують їх в окрему графу. Для спрощення розрахунків спочатку доцільно виділити коефіцієнти, постійні для всієї довжини дороги, знайти їхній добуток, а після цього визначити підсумкові коефіцієнти аварійності для кожного окремого елементу плану і профілю дороги з урахуванням зони впливу небезпечних ділянок;

  • будують лінійний графік зміни коефіцієнтів аварійності вздовж дороги;

  • для встановлення черговості виконання заходів вздовж дороги будують графік коефіцієнтів аварійності з урахуванням вартісних підсумкових коефіцієнтів, для цього перемножують значення підсумкового коефіцієнта аварійності на вартісній підсумковий коефіцієнт, результат записують в додатковий рядок;

  • будують лінійний графік коефіцієнтів аварійності з урахуванням вартісних коефіцієнтів над графіком коефіцієнтів аварійності (див. рисунок 3.4), або на самому графіку іншим кольором або типом лінії;

  • намічають заходи щодо підвищення безпеки руху з урахуванням встановленої черговості (див. розділ 3.10).

Форма бланку для побудови лінійних графіків коефіцієнтів аварійності показана на рисунку 3.4 ( 1, с. 18, рисунок 1.2).

Графік підсумкових коефіцієнтів аварійності з урахуванням вартісних поправок

Графік підсумкових коефіцієнтів аварійності, Кав

1

2

l

Кав підсумковий

Номер дільниці

1

Інтенсивність руху

2

Ширина проїзної частини

3

Ширина узбіччя

4

Поздовжній уклон

5

Радіус кривих в плані

6

Видимість

7

Ширина мостів

8

Довжина прямих ділянок

9

Тип перехрестя

10

Інтенсивність руху на перехресті

11

Видимість на пересіченні

12

Кількість смуг руху

а)

13

Відстань від забудови

14

Довжина населеного пункту

15

Підходи до населеного пункту

16

Характеристика покриттів

17

Розподільна смуга

18

Відстань до обриву

Кілометри

б)

Рисунок 3.4 –Форма бланку до побудови лінійних графіків коефіцієнтів аварійності без урахування та з урахуванням вартісних коефіцієнтів

У проектах реконструкції та нового будівництва доріг у рівнинній та пагорбистій місцевостях (за містом) необхідно перепроектувати ділянки траси, де Кав15... 20.

У проектах поліпшення якості доріг за рахунок їх капремонту в умовах пагорбистої місцевості треба перепроектувати дільниці траси, якщо Кав25...40.

На горних дорогах вважають допустимими дільниці траси, де 35Кав350.

У проектах реконструкції та нового будівництва вулично-шляхової мережі міст необхідно перепроектувати дільниці траси, якщо Кав25, а якщо Кав65, то у цьому випадку необхідно запроектувати обхід трасою міста, або перебудувати дільниці вулично-шляхової мережі.

При значеннях Кав близько до допустимих можна використовувати:

  1. Розмітку, яка забороняє обгін з виїздом на смугу зустрічного руху;

  2. При Кав25...40 потрібно встановлювати знаки заборони обгону та; обмеження швидкості;

  3. На горних дорогах будувати трясучі смуги на підходах до небезпечних дільниць;

  4. Перебудову дільниці, використовуючи криві малих радіусів.

Якщо Кав25...65, а грошей на реконструкцію нема, то можна використовувати світлофорне регулювання, та підземні пішохідні переходи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Помощь Обратная связь Вопросы и предложения Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности