
- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •1 Склад курсового проекту
- •2 Вибір вихідних даних
- •3 Аналітична частина курсового проекту
- •3.1 Загальна характеристика системи
- •3.2 Загальна характеристика, особливості та аналіз існуючої схеми організації дорожнього руху
- •3.3 Побудова розгорнутого плану дороги
- •3.4 Розрахунки пропускної здатності доріг, інтенсивності руху, рівня завантаженості дороги
- •3.5 Розрахунки видимості на ділянках з горизонтальними кривими і перехрестям автомобільних доріг та вулично-дорожньої мережі населених пунктів
- •3.6 Визначення коефіцієнтів аварійності
- •3.7 Визначення ступеня небезпечності перехресть в одному та різних рівнях
- •3.8 Оцінка та аналіз дтп
- •3.8.1 Загальний стан аварійності
- •3.8.2 Аналіз дитячого травматизму
- •3.8.3 Коефіцієнти вагомості та подія
- •3.8.4 Визначення середнього рівня та темпів зміни кількості дтп
- •3.8.5 Втрати народного господарства від дтп
- •3.9 Вартісні коефіцієнти аварійності
- •3.10 Визначення черговості перебудови ділянок траси
- •4 Узагальнення та висновки по аналізу системи „Дорожні умови - Транспортний потік”
- •83086, М. Донецьк, пр. Дзержинського, 7
3.4 Розрахунки пропускної здатності доріг, інтенсивності руху, рівня завантаженості дороги
Для розрахунків пропускної здатності доріг застосовують метод, заснований на використанні експериментальних підправ очних коефіцієнтів, відображаючих вплив погіршення дорожніх умов (відносно еталонних) на зниження пропускної здатності, вибраної для еталонної дороги 10, с. 35-37.
Розрахункову пропускну здатність Р будь-якої дільниці підраховують:
Р=Рмах*итог (3.8)
де итог – підсумковий коефіцієнт зниження пропускної здатності, який є добутком частинних коефіцієнтів 1, 2 ... 15 9, с.8-11.
Для оцінки пропускної здатності дороги та виявлення дільниць, на яких в першу чергу можлива наявність заторів, креслять лінійні графіки пропускної здатності.
Аналіз одних цих графіків дозволяє розробити заходи по підвищенню безпеки руху на тих дільницях, де є у цьому потреба шляхом розширення земельного полотна та проїзної частини, технічними засобами регулювання дорожнього руху.
Потрібно виконати розрахунки значення інтенсивності руху на перспективу, по місяцях та днях тижня відповідно:
Nni=Ni-(1+)n; (3.9)
Nмi=Ni-Км, (3.10)
Nqi=Ni- Кq, (3.11)
де Ni, Nni, Nмi, Nqi – відповідно інтенсивність руху у цьому році, на перспективу, у розрахункові місяць та день;
, n, Км, Кq – коефіцієнт зміни інтенсивності на перспективу, кількість років прогнозу, коефіцієнт розподілу інтенсивності по місяцям року та дням тижня.
Значення Ni, , Км, Кq приймаються на підставі експериментальних даних або задаються керівником курсового проекту.
Швидкість руху на перспективу, по місяцям року та дням тижня підраховують на кожній характерній ділянці дороги відповідно:
Vni=Vin-Ni; Vмі= Viм-Nмі; Vqi= Viq-Nqi,
де Vni, Vмі, Vqi, Vi – відповідно швидкості: на перспективу, у розрахунковий місяць року, день тижня та середньогодова транспортного потоку;
n, м, q – коефіцієнти зміни швидкості на перспективу, по місяцям року та дням тижня.
При зростанні інтенсивності у рівняннях беруть знак мінус, а при зменшенні – плюс.
Рівень завантаженості є відношення:
, (3.12)
де N, Р інтенсивність та пропускна здатність у значеннях, приведених до легкового автомобіля.
Для доріг III – V категорій рівень завантаження можна не підраховувати, а для доріг I – II категорій обов’язково, особливо в зимовий та весняно-осінній періоди року.
Рівень завантаження є критерієм оцінки якості доріг по пропускній здатності та покажчиком рівня обслуговування. Залежно від рівня завантаження приймають проектні рішення по підвищенню безпеки руху.
Таблиця 3.3 – Розподіл інтенсивності руху за тиждень, К8
Третя цифра шифру |
Дні |
||||||
Понеді- лок |
Вівторок |
Середа |
Четвер |
П’ятни- ця |
Субота |
Неділя |
|
1 |
0,85 |
1,2 |
1 |
1,2 |
0,95 |
0,3 |
0,3 |
2 |
0,95 |
1 |
1,1 |
1,2 |
0,85 |
0,6 |
0,5 |
3 |
0,8 |
1 |
1 |
1,1 |
0,8 |
0,3 |
0,5 |
4 |
0,9 |
1 |
1 |
1,2 |
1,2 |
0,5 |
0,4 |
5 |
0,9 |
1,1 |
1,2 |
0,95 |
0,95 |
0,7 |
0,6 |
6 |
0,8 |
1,1 |
1,2 |
1 |
1 |
0,6 |
0,5 |
7 |
0,9 |
1,0 |
0,95 |
1,2 |
1,1 |
0,6 |
0,3 |
8 |
0,8 |
1 |
1 |
1,1 |
0,95 |
0,7 |
0,5 |
9 |
0,8 |
1,1 |
1 |
0,95 |
1 |
0,5 |
0,7 |
10 |
0,85 |
1,2 |
1,1 |
0,95 |
1 |
0,6 |
0,6 |
Таблиця 3.4 – Значення коефіцієнту , кількості років прогнозу n, коефіцієнтів зміни швидкості на перспективу n та днях тижня q
Друга цифра шифру |
|
n |
n |
q |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
0 |
0,01 |
3 |
0,03 |
0,01 |
1 |
0,02 |
5 |
0,01 |
0,02 |
2 |
0,03 |
7 |
0,03 |
0,03 |
3 |
0,04 |
7 |
0,02 |
0,04 |
4 |
0,03 |
5 |
0,01 |
0,03 |
5 |
-0,01 |
3 |
0,03 |
0,02 |
Продовження таблиці 3.4
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
-0,02 |
3 |
0,04 |
0,01 |
7 |
-0,03 |
5 |
0,03 |
0,04 |
8 |
-0,04 |
7 |
0,02 |
0,03 |
9 |
-0,03 |
7 |
0,01 |
0,02 |
Таблиця 3.5 – Критичні значення швидкості руху, км/год
Перша цифра шифру |
Перегін |
||||
1-2 |
2-3 |
3-4 |
4-5 |
5-6 |
|
0 |
47 |
47 |
40 |
44 |
40 |
1 |
40 |
42 |
42 |
40 |
45 |
2 |
46 |
46 |
40 |
40 |
43 |
3 |
45 |
45 |
45 |
40 |
40 |