3 Аналітична частина курсового проекту

3.1 Загальна характеристика системи

„Дорожні умови – Транспортний потік”

У цьому розділі дається характеристика інфраструктури міста, району чи місцевості, як базису відновлення транспортних потоків, конфліктних ситуацій та ДТП.

Описують історію міста, розташування та геометричні розміри, чисельність населення та його розселення, виділяють характерні райони та промислові зони, аналізують транспортні потоки за видами зв’язку, що вони виконують, і грузо- та пасажирообразуючі та поглинаючі місця з метою встановлення епіцентрів притягнення транспортних потоків.

На підставі цього роблять висновок, чому потрібне удосконалення схеми організації дорожнього руху у цьому місті, районі чи місцевості.

3.2 Загальна характеристика, особливості та аналіз існуючої схеми організації дорожнього руху

Описують призначення ділянки дороги, її зв’язок з іншими ділянками вулично-дорожньої мережі, зміни ширини проїзної частини, обочини та їх стану, відстань до червоної лінії, присутність та місця розташування розподільних смуг, розмітки, дорожніх знаків, перехресть та їх призначення, відмічаються якісні та кількісні особливості деяких місць та роблять висновки відносно відповідності існуючої схеми організації дорожнього руху дорожнім умовам, транспортним потокам та їх взаємодії.

3.3 Побудова розгорнутого плану дороги

Спочатку необхідно побудувати план траси. Для цього використовують дані таблиць 2.1, 2.2 та рисунок 2.1.

Довжина L кривої дорівнює її радіусу R. Перехід від табличних даних до зображення плану траси виконується таким чином: відкладають у масштабі 1:25000 відстані S_пi по прямій між перегонами. Від початку кожного перегону на цій же прямій відкладають відстань S_н до початку радіуса кривої в плані (де вона є). Частина кривої завжди (вважаємо) симетрична прямої перегонів.

Вважаємо, що до і після кривої вісь проїзної частини дороги є дотикна пряма до цієї кривої.

Тому: (3.1)

АО=R; ACB=L=R; S_p=AB=2Rsin/2; (3.2)

AD=S_н/cosa/2; (3.3)

В2=12-(S_н+S_p); (3.4)

BF=B2/cosa/2; (3.5)

1D=S_н^.tga/2; (3.6)

2F=B2^.tga/2, (3.7)

тоді дійсна довжина Sт₁ ділянки траси на перегоні 1-2 дорівнює: AD+ACB+BF.

Якщо на ділянці немає кривої, тоді Sт₂=FG та має довжину Sп₂/ cosa/2. Якщо зробити геометричні підрахунки по всіх перегонах, то можна буде побудувати схему траси. На підставі цих даних та таблиць 2.3, 2.4 можна зробити креслення поперечного перерізу магістралі.

Здійснюючи складний повздовжній переріз траси, який завжди буде співпадати з осьовою лінією проїзної частини, можна побудувати повздовжній профіль магістралі на цій дільниці (лінійний графік). Розгорнутий план дороги виконується на аркуші міліметрового паперу формату А3 (297х420 мм) за формою, яка наведена на рисунку 3.1.

Прийняті дані згідно з варіантом завдання заносяться у відповідні рядки розгорнутого плану дороги. В графі 4 („Ситуація”) вісь дороги наноситься червоним кольором, чорним кольором показують розташування: перехресть; зупиночних пунктів в обох напрямках у бордюрного каменя.

У графі 2 („Уклони”) позначають пікетажне положення початку і кінця ділянки з поздовжнім уклоном; величина уклону в ^о/_оо позначається над лінією, яка показує напрямок уклону, довжина дільниці – під лінією.

Аналогічно в графі 3 („Радіуси кривих в плані”) позначається радіус горизонтальної кривої, її довжина та розташування.

В графі 7 („Штучні споруди”) червоним кольором позначається місцеположення, габарити і довжина моста, забудови, пересічень.

Останні рядки розгорнутого плану дороги заповнюють згідно завдання, а графи 11, 12, 13, 14, 15 у відповідності з результатами розрахунків.

Для подальших розрахунків усю дорогу розподіляють на однорідні за умовами руху характерні дільниці і їх номера заносять в графу 11.

4 5			Вісь дороги
3
2
1
0
1	2	3	4		5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Кілометри	Уклони о/оо, довжина та розташування	Радіуси, довжина та розташування кривих в плані, R/l, м/м, км	Ситуація		Ширина проїзної частини, м	Ширина узбіччя зліва(справа), м	Штучні споруди	Інтенсивність руху, авт/добу	Інтенсивність руху на пересіченні, авт/добу	Коефіцієнт зчеплення, j	Номер дільниці, №	Довжина ділянки на підходах до населеного пункту, м	Швидкості руху, км/г	Розрахункова видимість, м	Значення коефіцієнтів безпеки

Рисунок 3.1 – Розгорнутий план дороги

Таблиця 3.1 – Характеристика забудови (магістраль за містом)

Параметр	Перша цифра шифру
	0	1	2	3
Довжина населеного пункту, м	1000	650	2400	1400
Початок населеного пункту, м	2400	3200	2200	2900
Довжина ділянок на підході до населеного пункту, м	125	500	190	75
Відстань проїзної частини від забудови, м	20	30	10	40
Характеристика забудови	Населений пункт з одного боку дороги, тротуари відсутні	Населений пункт з обох сторін дороги, є тротуари	Населений пункт з обох сторін дороги, тротуари відсутні	Населений пункт з одного боку дороги, є тротуари
Ширина узбіччя, м	1,5	2,0	3,0	4,0

Таблиця 3.2 – Характеристика дорожніх умов

Параметр	Друга цифра шифру
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Тип покриття проїзної частини	1	2	3	2	4	3	4	3	2	1
Місцеположення пересічень, м (відповідно хрестоподібного і т-подібного)	1800, 3000	1500, 3200	2000, 3300	200, 3800	800, 3500	2400, 3800	2300, 3700	2100, 3800	2800, 3900	2100, 3000

Продовження таблиці 3.2

	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Ширина проїзної частини моста, м	6,0	6,0	6,0	7,2	6,0	10,0	8,0	10,0	7,5	7,5
Довжина моста, м	6,0	12,0	18,0	24,0	24,0	18,0	12,0	12,0	15,0	27,0
Розташування моста, м	4020	2500	1600	3400	700	4100	1200	3100	2000	1000
Інтенсивність руху на головній дорозі, авт/добу в обох напрямках,	1300	1800	2800	3300	3800	4300	4800	5800	6300	7000
зокрема поворот вліво: хрестоподібне пересічення	100/40	80/60	160/180	40/100	60/80	180/60	90/100	100/90	200/250	110/90
Т-подібне пересічення	0/20	0/130	0/40	0/150	0/60	0/100	0/160	0/90	0/17	0/210
Інтенсивність руху на дорозі, яка перетинає основну, авт/добу в обох напрямках (відповідно Х- та Т- подібні пересічення)	250, 500	250, 600	400, 750	500, 1250	750, 1500	1000, 1550	500, 400	600, 250	900, 1000	1150, 500
Ширина проїзної частини дороги, яка перетинає основну, м (відповідно Х- та Т- подібні пересічення)	6; 6,5	6; 6,5	6; 6,5	6; 6,8	6,5; 6,8	6,5; 6,8	6,5; 6	6,5; 6	6,5; 6,8	6,8; 6

Продовження таблиці 3.2

Для магістралі за містом
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Ширина узбіччя (неукріпленого), м	1,5	2,2	2,0	0,5	2,8	2,5	1,8	3,0	3,5	3,75
Для вулично-дорожньої мережі
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Освітлення проїзної частини, лк	2	3	4	5	6	7	8	2	3	4
Сумарна інтенсивність пішоходів на пересіченнях, тис.чол/добу	5	10	15	20	25	30	35	40	45	50
Видимість пересічення з пересікаючої вулиці, м	20	25	30	35	40	45	50	55	60	50
Видимість примикання з примикаючої вулиці, м	60	55	50	45	40	35	30	25	20	45
Інтенсивність руху пішоходів на пере-ходах, не співпадаючих з перехрестями тис.чол/добу	0,5	1,0	1,5	2,0	2,5	5,0	7,5	10	12	15

Примітки:

1. Тип покриття: 1.– цементо- і асфальтобетонне; 2.– те саме, але з поверхневою обробкою; 3.– з холодного асфальтобетону, чорне щебеневе (гравійне); 4.– гравійне і щебеневе; 5.– ґрунтова дорога.

2. Місце розташування переходів співпадає з зупиночними пунктами.

3. Зупиночні пункти розташовані через 300-400 м.

4. Там, де зупиночні пункти будуть розташовані близько біля перехресть чи моста, їх треба розташувати відповідно до нормативних документів відносно цих перехресть.